У російському науково-дослідному університеті “Вища школа економіки” (ВШЕ) наступного навчального року почне діяти магістерська програма з навчання обходу міжнародних санкцій. Про це пише The Moscow Times.

Які можливості надає нова програма?

Виш позиціонує програму як першу в Росії магістратуру, де слухачів навчать “визначати та виявляти ризики санкцій та (або) інших заходів негативного впливу з боку наглядових органів для компаній”. Магістратура з дворічним терміном навчання входить до групи програм за напрямом “міжнародний корпоративний комплаєнс”.

Яка вартість навчання?

Бюджетних місць у ній немає, а ціна навчання сягає 490 тис. руб. ($6,28 тис.) за рік. Програма передбачає 20 місць для громадян РФ і два – для іноземців. Бюджетніший варіант у ВШЕ – це програма підвищення кваліфікації “Санкційний комплаєнс”, яка, згідно з описом, триватиме з 16 вересня по 14 листопада цього року. Вартість навчання – 84 тис. руб. за 136 годин у форматі Zoom-конференцій із практиками та теорією.

На думку одного із засновників вишу, активне відкриття “антисанкційних” освітніх програм у ВШЕ, а також в інших вишах та на приватних платформах, обумовлено “запитом” Кремля. “Усі дивляться, як Іран живе під санкціями 40 років. Довго доведеться жити за умов ворожого оточення, при всіляких обмеженнях, при наростаючій ефективності контролю над роботою зовнішньоторговельних організацій Росії. Є запит зверху, я думаю, потрібно вчитися цю справу оминати. Російська економіка на покоління розвертається на життя під санкціями”, – сказав він.

Нагадаємо: Рада ЄС ухвалила рішення про введення додаткових санкцій проти дев’яти осіб та шести організацій, відповідальних за дестабілізуючі дії Росії за кордоном, зокрема через маніпулювання іноземною інформацією та втручання.

У червні 2025 року Україна імпортувала 4,46 тис. т молочних продуктів на суму 24,03 млн дол. Про це повідомляє Асоціація виробників молока. Відносно травня 2025 року натуральні обсяги імпорту скоротилися на 12%, а відносно червня 2024 року збільшилися на 6,6%, уточнили у асоціації.

“В січні-червні 2025 року Україна імпортувала 30,07 тис. т (+10%) молочних продуктів на суму 152,66 млн дол. (+16%). Найбільша частка від загальних обсягів імпорту припадає на сири (64%)”, – говориться у повідомленні.

Які наслідки збільшення імпорту сирів?

Збільшення пропозиції та споживання імпортних сирів в Україні ускладнює реалізацію продукції вітчизняних сироварів на внутрішньому ринку та давить на ціни на молоко-сировину, говориться у повідомленні.

За словами аналітика Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, стабілізувати ціни на молоко-сировину може обмеження імпорту польських сирів в Україну та збільшення кешбеку на 30% для покупців сирів вітчизняного виробництва. “Однак, реалізація даних заходів малоймовірна через позицію Мінекономіки та небажання погіршувати відносини з Польщею, яка вважається стратегічним партнером України в оборонній сфері”, – додає він.

Яка ситуація з експортом молочних продуктів?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна різко скоротила експорт молочної продукції до ЄС. У червні 2025 року було експортовано 12,38 тис тонн молочних продуктів на суму 45,63 млн дол. Відносно травня натуральні обсяги експорту скоротилися на 17%, а порівняно з червнем 2024 року виросли на 12%.

Раніше повідомлялося, що Україна продовжує нарощувати експорт молочних продуктів завдяки високим світовим цінам на біржові товари. Тоді Україна та ЄС ще шукали рішення, яке б забезпечило безперервність експорту вітчизняної аграрної продукції на європейський ринок після завершення дії торговельних преференцій 5 червня 2025 року.

Також раніше ЕП писала про те, що після прориву на ринок ЄС українська молочна галузь опинилася в пастці нових квот і мит. Внутрішній ринок не здатен поглинути надлишок. Більш детально про це читайте у статті “Лавочку прикрили: як ЄС зруйнував експорт української молочної продукції”.

Тим часом в Україні за останній місяць подешевшали лише молоко в плівці, кефір у тетрапаку та склі, кисломолочний сир та сир Сулугуні, тоді як решта товарів подорожчали.

Вночі 16 липня під час атаки на Вінницю російські дрони пошкодили польський завод Barlinek Group. Про це повідомив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

“Російські безпілотники вдарили по заводу групи Barlinek у Вінниці. Директор заводу щойно сказав мені, що це було зроблено навмисно, з трьох напрямків”, – наголосив він.

Які наслідки атаки?

Є поранені, двоє з них з важкими опіками, зазначив Сікорський. Він додав, що на місці події працюють українські служби, зокрема, польське консульство.

“Злочинна війна Путіна наближається до наших кордонів”, – підкреслив польський міністр.

Що відомо про Barlinek Group?

Група Barlinek – світовий виробник багатошарових дерев’яних підлог. Підлога продається до 75 країн на 6 континентах світу. Також Barlinek виготовляє сертифіковані підлоги для спортивних об’єктів, плінтуси для підлоги і біопалива: пелет та брикет для камінів. У Вінниці компанія відкрила свій завод у 2007 році.

Нагадаємо: Уночі 16 липня Росія здійснила масовану атаку на Вінницю. Внаслідок ворожого удару зафіксовані влучання по обʼєктах промислової і цивільної інфраструктури, постраждали 8 людей. Загалом Вінниччину сьогодні атакувало 28 БпЛА, з них орієнтовно 18 цілей знищено.

Верховна Рада прийняла в першому читанні зміни до державного бюджету на 2025 рік. Про це у Telegram повідомив заступник керівника парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк. Йдеться про законопроєкт 13439-3. За те, щоб прийняти законопроєкт за основу, проголосували 257 народних депутатів.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Прийнятий за основу законопроєкт 13439 про зміни до держбюджету на 2025 рік передбачає 412 млрд гривень на армію, йдеться у повідомленні Железняка. “Жодного скорочення витрат на міністерства, навіть які обʼєднуються чи ліквідуються, там немає”, – написав Железняк.

Які ще зміни були внесені?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що уряд зареєстрував у Верховній Раді доопрацьовані зміни до державного бюджету на 2025 рік. Видатки збільшили на 449,8 млрд грн. У законопроєкті передбачили +412,4 млрд грн на оборону (з них +215,9 млрд грн – на закупівлю зброї і техніки) та на 18,1 млрд грн збільшили резервний фонд.