У Росії під загрозою закриття опинилося вже понад півсотні вугільних підприємств. Про це йдеться у звіті заступника міністра енергетики РФ Дмитра Ісламова, пише The Moscow Times. “За даними міністерства енергетики, у так званій червоній зоні, це підприємства, які зупинені або на межі зупинки, на сьогодні перебуває 51 підприємство, тобто шахти і розрізи”, – зазначив чиновник на засіданні комітету Ради федерації з економічної політики.

Загалом у Росії, станом на початок 2024 року, працювали 179 вугледобувних підприємств (52 шахти і 127 розрізів). Важка криза, що накрила російський вуглепром після втрати європейських ринків і посилення міжнародних санкцій, наростає, пише видання.

Які збитки зазнає вугільна галузь?

Ісламов констатував, що за підсумками 2024 року збитки російської вугільної галузі становили 112,6 млрд рублів, і ситуація продовжує погіршуватися. А раніше у російському Міненерго заявили, що такий самий збиток вугільні підприємства зазнали вже за результатами січня-травня 2025 року (112 млрд рублів). “До кінця року сукупний збиток галузі може сягнути 300-350 млрд рублів – рівня, який можна порівняти з річними бюджетами великих регіонів Росії”, – пише The Moscow Times.

Які фактори впливають на кризу?

У російському міненерго ключовими факторами таких показників називають закредитованість вугільних компаній (сума позик становить 1,2 трлн рублів) і ситуацію на зовнішніх ринках (спад попиту і чотирирічний мінімум цін на вугілля), а також невигідний курс рубля.

Нагадаємо: Раніше вже повідомлялося, що російська вугільна промисловість занурилася в кризу під тягарем високих витрат на запозичення і санкцій. І за словами джерел агентства Bloomberg, однією з ключових проблем галузі стала неможливість забезпечити себе обладнанням після трьох років санкцій.

Вугільники часто змушені вдаватися до “канібалізації” – забирати обладнання з декількох об’єктів, щоб зібрати на одному підприємстві єдину робочу одиницю, яка може забезпечити мінімальні виробничі витрати за умови скорочення обсягів видобутку.

Раніше повідомлялося, що в Росії різко зросла затовареність портових складів вугіллям на тлі глибокої кризи вугільної галузі, що стала наслідком втрати європейського експортного ринку. Загалом на складських майданчиках зібралося майже 50 млн тонн продукції, або чверть усього експорту за 2024 рік.

Україна залучає понад сто мільйонів доларів власних коштів на реалізацію найважливіших проектів у портах. Про це заявив голова Адміністрації морських портів України Олександр Семірга, пише Центр транспортних стратегій.

“Ми залучаємо понад сто мільйонів доларів власних коштів на реалізацію найважливіших проектів – ремонт причалів, залізничної інфраструктури в портах, доріг, будівель та інших об’єктів, пошкоджених чи зруйнованих. Але ми інвестуємо не лише в бетон та метал. Ми вкладаємо у технології”, – акцентував Семірга.

На чому зосереджені зусилля АМПУ?

Основні зусилля АМПУ зосереджені на критичних напрямах: інфраструктура, цифровізація, міжнародна підтримка, фінансування та оновлення технічного флоту. За словами чиновника, Україна активно впроваджує нові технологічні рішення в портах: залучає сучасні технології, розвиває власні цифрові сервіси, вчиться у міжнародних партнерів, як ефективно використовувати дрони для різних типів робіт. Це дозволяє економити час та гроші, підкреслив Семірга під час галузевого круглого столу, присвяченого розвитку транспортної інфраструктури, який провели Міністерство розвитку громад та територій України спільно з Ernst & Young (EY).

Які приклади оновлення флоту?

“Як приклад: більше 60% нашого флоту побудовані ще за часів СРСР, витрати на їх утримання значні, а комплектуючі та запасні частини до них виробляються у Росії. Тому ми дуже обмежені у можливостях їх ремонту. Отже частина програми оновлення – це створення центру дронових технологій, а також закупівля сучасного флоту, суден, лоцманських катерів та іншого обладнання для всіх українських портів”, – пояснив він.

Нагадаємо: Для відновлення української портової інфраструктури потрібно не менше 1 мільярда євро, заявив раніше заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.

Раніше повідомлялося, що “Адміністрація морських портів України” розпочала у морському порту Південний тестовий запуск цифрової платформи, яка об’єднує всі адміністративні процедури, пов’язані з обробкою суден. Як зазначив у колонці ЕП заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко, перші результати “єдиного вікна” вражають: За його словами, оформлення електронної перепустки тепер триває одну хвилину замість кількох тижнів, а пропуск автотранспорту скоротився з доби до 10-15 хв.

Також повідомлялося, що “Дельта-лоцман”, філія АМПУ, за результатами тендеру замовила ТОВ “Верф “Чорноморські яхти” катер за 132,00 млн грн. Імпортна складова становить 78,00 млн грн.

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка спрощує реєстрацію транспортних засобів, конфіскованих за рішенням суду. Про це повідомляє пресслужба Міністерства внутрішніх справ.

Постановою внесено зміни до порядку державної реєстрації та зняття з обліку транспортних засобів – автомобілів, автобусів, мотоциклів, причепів, самохідної техніки тощо.

Які зміни передбачені?

“Ці зміни необхідні для забезпечення виконання рішень судів про застосування санкцій відповідно до закону “Про санкції”, а також для усунення правових прогалин, які ускладнюють реєстрацію майна, що переходить у власність держави”, – йдеться у повідомленні.

У МВС зазначили, що такі зміни необхідні, щоб реалізовувати рішення судів, запроваджені в рамках санкційної політики, та забезпечити ефективне управління майном, що переходить у державну власність.

Що передбачається в новій постанові?

Передбачено можливість реєструвати або перереєструвати транспортні засоби, які були стягнуті в дохід держави на підставі рішення суду про застосування санкцій до фізичних або юридичних осіб; упорядкування механізму реєстраційних дій щодо таких транспортних засобів, навіть якщо в електронних реєстрах є відомості про обмеження чи заборони на користування або розпорядження цим транспортом, або ж власник транспортного засобу внесений до Єдиного реєстру боржників.

Санкції США та проблеми з фінансуванням “Росатома” зривають роботу на АЕС “Аккую”. Російський персонал повертається додому через затримки із зарплатою, а компанія шукає інвесторів для продажу своєї частки. Про це повідомляє Yeni Şafak, передає Укрінформ.

Які фінансові труднощі виникають?

“Росатом – підрядник будівництва атомної електростанції “Аккую”, перший реактор якої планують ввести в експлуатацію до кінця цього року, має проблеми з фінансуванням. Близько 7 млрд дол., які компанія мала виділити на проєкт, досі не надійшли”, – зазначають у виданні.

Як це вплинуло на персонал?

Повідомляється, що через фінансові труднощі персонал АЕС “Аккую” скоротився з 35 тис. до 12 тис. Зокрема, 10 з 14 тис. російських робітників повернулися до Росії через затримки із зарплатою. Як пише видання Nefes, російський персонал в “Аккую” не отримував зарплату протягом останніх двох місяців і раніше влаштовував протести через умови праці.

“У січні робітники, що працювали в “Аккую” протестували через погані умови проживання в таборі, обмеження в харчуванні та відсутність гарячої води, вимагаючи відставки керівництва”, – повідомляє видання.

Обидва видання вказують на те, що Росія розглядає можливість продажу своєї 49% частки в проєкті. “Росатом” веде переговори щодо продажу своєї 49-відсоткової частки в АЕС “Аккую” для подолання проблем з фінансуванням”, – зазначають ЗМІ.

Нагадаємо: Адміністрація США дозволила російським банкам брати участь у добудові АЕС “Пакш-2” в Угорщині.