Верховна Рада України не підтримала постанову, яка на місяць заблокувала підписання закону про реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів. Про це повідомила голова Агентства з розшуку та менеджменту активів Олена Дума.

“Парламент не підтримав блокуючу постанову. Національні інтереси понад усе”, – написала вона у Telegram.

Які зміни передбачає реформа АРМА?

Вона нагадала, що 18 червня Верховна Рада підтримала в другому читанні реформу АРМА, яка посилює спроможність агентства і відкриває шлях до управління корпоративними правами Росії та Білорусі та передбачає можливість передачі арештованих активів на потреби українських військових.

“Але після цього окрема політична сила заблокувала підписання закону — майже на місяць. Заблокувала можливість допомоги військовим та управління активами рф. Сьогодні ця сторінка закрита”, – написала Дума.

Чому це рішення важливе для України?

За її словами, агентство чекало цього рішення два роки і понад п’ять місяців боролося за ухвалення цього закону, і тепер час запускати реформу.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Законопроєкт передбачає нові вимоги до голови АРМА, процедуру добору з участю міжнародних експертів, прозорий механізм управління активами, контроль за передачею активів.

Також повідомлялося, що програмою Ukraine Facility на перший квартал 2025 року було передбачено виконання Україною таких “маяків”, як збільшення штату Вищого антикорупційного суду, реформа АРМА та реформа територіальної організації виконавчої влади.

Центр економічної стратегії зазначив, що через зрив реформ Україна може недоотримати до 1,5 млрд євро допомоги від ЄС. “Ціна” реформи АРМА – понад 300 млн євро. Ці кошти потрібні державі для стабільного функціонування і соціальних витрат”, – зазначала також у колонці для ЕП народна депутатка, голова комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

У 2024/25 маркетинговому році (липень 2024 – червень 2025) Україна експортувала 71,3 тис. тонн борошна. Про це повідомляє спілка “Борошномели України”. Зокрема, за цей період експортували 66,7 тис. тонн пшеничного борошна. Цей показник поступається обсягам поставок у попередньому сезоні, які були на рівні 92,5 тис. тонн.

Куди експортується українське борошно?

Зазначається, що близько 46% обсягу експорту у сезоні-2024/25 здійснено до країн ЄС. До ТОП-5 країн-імпортерів українського борошна увійшли:

• Молдова (20,3 тис. тонн)
• Чехія (15,3 тис. тонн)
• Палестина (10,8 тис. тонн)
• Франція (3,0 тис. тонн)
• Іспанія (2,9 тис. тонн)

Які інші види борошна експортуються?

За даними спілки, експорт інших видів борошна у сезоні-2024/25 склав 4,6 тис. тонн (у 2023/24 МР – 5,4 тис. тонн). Йдеться, що частка країн ЄС за обсягами експорту склала 14% (27% у 2023/24 МР). ТОП-5 країн, до яких у 2024/25 МР поставлено інші види борошна, склали:

• Молдова (3,2 тис. тонн)
• Ізраїль (0,5 тис. тонн)
• Хорватія (0,2 тис. тонн)
• Болгарія та Іспанія (по 0,1 тис. тонн)

Нагадаємо: Від початку нового сезону, Україна експортувала 486 тис. т зернових та зернобобових культур, що на 1,51 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Переробка соняшнику в Україні в червні скоротилася, склавши близько мільйону тонн (-11% до травня) – це нижче попередніх очікувань, однак непоганий показник для звітного місяця в цілому. Про це повідомляє АПК-Інформ.

Які результати переробки за сезон?

“Усього за підсумками вересня-червня 2024/25 маркетингового року в Україні було перероблено близько 10,5-10,6 млн тонн, що на 21% поступається показнику в аналогічний період попереднього сезону та стало одним із найнижчих показників з 2016/17 МР після показника 2021/22 МР (10,2 млн тонн за цей же період)”, – говориться у повідомленні.

Які прогнози на липень?

На тлі пришвидшення експорту соняшникової олії протягом останніх двох тижнів очікується, що в липні переробка соняшнику може збільшитись до 1,1–1,2 млн тонн. Але за підсумками сезону-2024/25 переробка не перевищить 12,5 млн тонн, прогнозує агентство.

“У країні ще залишаються певні запаси соняшнику, але через низьку маржинальність переробки даної культури майже протягом усього сезону заводи, скоріш за все, будуть намагатися збільшити прибутковість за рахунок інших олійних”, – пояснює АПК-Інформ.

Які фактори впливають на переробку?

“Так, деякі заводи проводять профілактичні ремонти, плануючи перехід на ріпак. При цьому поки що в більшості компаній очікують на рішення щодо прийняття ‘соєво-ріпакових правок'”, – говориться у повідомленні.

“У новому сезоні переробка даної олійної може бути обмеженою через менший урожай та пропозицію, високу конкуренцію між переробниками та експортерами, а також через зниження цін на ріпакову олію в Європі, що спровоковано зниженням цін на нафту”, – зазначає агентство.

Однак ситуацію може змінити введення 10% експортного мита на сою та ріпак, що збільшить привабливість переробки, пише АПК-Інформ.

Нагадаємо: Експорт зернових та олійних з України у сезоні, що завершився, впав майже на 11 млн тонн. За даними Української зернової асоціації, у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону (57,5 млн тонн зернових та олійних).

Прогнози на наступний сезон більш оптимістичні: в УЗА вважають, що Україна у 2025/26 маркетинговому році зможе виростити 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше ніж у попередньому МР, коли було зібрано 78,7 млн тонн. А експорт зросте до 24 млн тонн проти 21,5 млн тонн у 2024/25 МР.

Нагадаємо також, що повідомлялося, що аграрії з посушливого півдня б’ють на сполох, адже погода знищує посіви. Несприятлива погода стала у 2025 році поряд з воєнними ризиками справжнім випробуванням для агросектору. Через неї втрати врожаю фермерів деокупованої Херсонщини сягнули мільярду гривень. А ще у Херсонській області зафіксували осередки масового розмноження сарани. Фіксують пошкодження посівів соняшнику. Причиною поширення стали висока температура повітря та тривала посуха.

Ціни на нафту 15 липня впали після того, як президент США Дональд Трамп встановив для Росії 50-денний термін для завершення війни в Україні та уникнення санкцій, що послабило побоювання щодо поставок. Про це повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 56 центів, або 0,8%, до 68,65 долара за барель, тоді як ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate знизились на 62 центи, або 0,9%, до 66,36 долара.

Чому зменшились побоювання на ринку?

“Увага була зосереджена на Дональді Трампі, були певні побоювання, що він може негайно запровадити санкції проти Росії, а тепер він дав ще 50 днів. Ці побоювання щодо неминучого додаткового напруження на ринку розвіялися”, – сказав Джованні Стауново, аналітик сировинних товарів UBS.

Які наслідки можуть бути від санкцій?

Аналітики ING заявили, що якщо потенційні санкції будуть запроваджені, то це “кардинально змінить перспективи нафтового ринку”. “Китай, Індія та Туреччина є найбільшими покупцями російської сирої нафти. Їм потрібно буде зважити вигоди від купівлі російської сирої нафти зі знижкою порівняно з вартістю свого експорту до США”, – зазначили аналітики ING.

У понеділок Трамп оголосив про нову зброю для України, а в суботу заявив, що з 1 серпня запровадить 30% мито на більшість імпортних товарів з Євросоюзу та Мексики. Це може уповільнити економічне зростання та знизити світовий попит на паливо й призвести до зниження цін на нафту.

Крім цього, на тлі погіршення економічного становища Китаю експорт втрачає динаміку, ціни продовжують падати, а довіра споживачів залишається низькою.

Генеральний секретар Організації країн-експортерів нафти заявив, що в інших країнах попит на нафту залишатиметься “дуже високим” протягом третього кварталу, що дозволить зберегти баланс на ринку найближчим часом.

Нагадаємо: Ціни на нафту зросли 14 липня оскільки інвестори розглядають подальші санкції США проти Росії.