Російським авіабудівникам не вдалося створити аналоги іноземних підшипників і електронної компонентної бази для літаків. Про це пише The Moscow Times.

“Наші підшипники навіть близько не стоять із тими, які потрібні нашій промисловості… Друга больова точка – електронна компонентна база”, – цитує видання гендиректора “Аерокомпозиту” Анатолія Гайданського. Компанія розробляє деталі для російських пасажирських лайнерів МС-21.

Чому виникли проблеми з виробництвом?

За словами Гайданського, через санкції та відсутність власних компетенцій російські виробники змушені вдаватися до допомоги “дружніх” країн. “Так, усередині ми використовуємо деяку кількість компонентів іноземних, але саме проектування систем, сертифікація – це все російське”, – уточнив він.

Гайданський додав, що створення власного літака стало “великим викликом” для Росії, оскільки напрацювання радянського авіабудування було втрачено ще в 1990-ті роки, а самі технології пішли далеко вперед. За його словами, проблеми в галузі посилюються кадровим дефіцитом – рівень підготовки інженерів за останні роки став нижчим.

Коли запустять серійне виробництво МС-21?

У січні глава “Ростеха” Сергій Чемезов повідомив про шосте перенесення старту серійного виробництва літака МС-21 – цього разу на 2026 рік, нагадує The Moscow Times. При чому серійне виробництво росіяни збиралися запустити в 2016 році. У 2025-му конвеєр налагодити не вдасться, оскільки ще не було проведено всі сертифікаційні випробування.

Згідно з комплексною програмою розвитку авіагалузі до 2030 року, перші дев’ять МС-21 мали передати авіакомпаніям ще у вересні-грудні 2025 року. У 2026-му перевізники могли розраховувати на 31 літак, а всього до 2030 року включно їм обіцяли 270.

Спочатку серійне виробництво МС-21 збиралися запустити в 2016 році. “Розробкою ‘наступника’ Ту-154 займається ПАТ ‘Яковлєв’, що входить в Об’єднану авіабудівну корпорацію (ОАК, структура ‘Ростеха’). Спочатку лайнер створювали в міжнародній кооперації, однак після введення санкцій за вторгнення Росії в Україну іноземні партнери вийшли з проєкту, що призвело до необхідності імпортозаміщення систем і комплектуючих”, – говориться у публікації.

“У грудні стало відомо, що план випуску двигунів для МС-21 було урізано. Нова версія передбачає, що у 2025 році буде вироблено сім ПД-14, а у 2026 році – 28, тоді як у попередній ці цифри були в рази вищими: 30 і 48 ПД-14 відповідно”, – зазначає видання.

Нагадаємо: раніше ЕП писала, що російська цивільна авіація – один із секторів економіки країни-агресора, де безпрецедентні санкції із закриттям неба, ембарго на постачання запчастин та відмовою в обслуговуванні суден західного виробництва справді відчутні. Літаки Sukhoi Superjet 100, які через відсутність західних запчастин опинились на межі зняття з експлуатації.

“Гордість російського авіапрому”, яка із самого початку була збитковою, після запровадження санкцій взагалі стала небезпечною для життя: кількість інцидентів за два роки зросла вдвічі. Раніше ЕП писала про те, що наявні у російських авіакомпаній літаки Boeing та Airbus “тримаються на скотчі і доброму слові”. І аналізувала, як санкції та війна “утилізують” цивільну авіацію РФ та чи приземляться остаточно її літаки. Про це ви можете прочитати у статті “На крилах ‘канібалізму’: як санкції перетворюють російську авіацію на металобрухт.”

В Україні ситуація з генерацією електроенергії цього літа набагато краща, ніж попереднього, і не передбачає обмежень населення і промисловості, але ризики можливих ударів РФ та їхні наслідки залишаються актуальними. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Юрій Шейко, передає “Інтерфакс-Україна”.

Які зміни відбулися в енергосистемі?

“Якщо порівнювати минуле літо з теперішнім, то тоді ми бачили багато пошкодженої теплової генерації, і ми були обмежені більше, ніж зараз. За цей час ми оновили роботу багатьох енергоблоків ТЕС після атак, і робота триває. Але ризики є. Якщо будуть атаки РФ на енергосистему, то можемо мати певні проблеми”, – сказав Шейко в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Яка ситуація зі споживанням електроенергії?

За його словами, останні дні спостерігається підвищення температури в Україні, що призводить до зростання споживання електроенергії, але на сьогодні енергосистема збалансована, а генерація працює без зауважень, і потужності достатньо для покриття потреб населення і промисловості з урахуванням того, що певна кількість енергоблоків перебуває в ремонтах.

Нагадаємо: Нещодавно “Укренерго” повідомила у своєму розділі в додатку “Київ Цифровий” про необхідність економити електроенергію.

Окрім 2,6 млрд грн спецконфіскації коштів онлайн-казино “PIN-UP”, держбюджет отримає 54 млн грн нарахованих відсотків. Про це повідомляє Національне агентство з розшуку та менеджменту активів.

“Рекордна спецконфіскація 2,6 мільярда гривень, яку забезпечить АРМА – це результат нашої принципової позиції та потужної співпраці з правоохоронними органами. Ми змогли не лише примусово списати кошти агресора, але й втримати їх на благо України”, – заявила голова АРМА Олена Дума.

“Виконання нами рекордної спецконфіскації дасть можливість не лише поповнити бюджет на суму 2,6 млрд грн з плюсом нарахованих відсотків в 54 мільйони грн до бюджету, але й вперше АРМА зменшить держборг країни”, – зазначила вона.

Які дії вжила АРМА?

“АРМА зіткнулося з безпрецедентним тиском щодо повернення арештованих коштів онлайн-казино Pin-Up. Однак Нацагентство зуміло забезпечити збереження та належне управління 2,6 млрд грн арештованих коштів”, – говориться у публікації.

Зокрема, агентство оперативно реагувало на спроби зняття арешту та вжити невідкладних заходів спільно з правоохоронними органами щодо повторного арешту і спрямувало кошти на придбання військових облігацій для потреб ЗСУ ще до завершення розслідування.

“У листопаді 2024 року, коли суд прийняв сумнівне рішення про зняття арешту з 2,6 млрд грн онлайн-казино, АРМА миттєво звернулося до ДБР з вимогою накласти новий арешт. Завдяки оперативним діям агентства та професійній роботі ДБР, кошти було повторно арештовано протягом однієї доби”, – нагадує АРМА.

Які результати управління арештованими коштами?

За час управління арештованими коштами АРМА спрямувало два мільярди гривень на придбання військових облігацій, зазначено у публікації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що спецслужби заблокували понад 100 нелегальних онлайн-казино. Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти власника російського казино Pin-Up Дмитра Пуніна і пов’язаних із казино компаній.

Державне бюро розслідувань затримало номінального власника компанії, яка діяла в Україні під брендом онлайн-казино PIN-UP. Згодом повідомлялося, що ДБР завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо директора підприємства, яке забезпечувало роботу ресурсу під брендом Pin-Up.

Зрештою, Шевченківський райсуд Києва стягнув у дохід держави 2,6 млрд грн від компанії, що діяла в Україні під брендом онлайн-казино PIN-UP. Для цього суд застосував спеціальну конфіскацію. Суд затвердив угоду між прокурором та обвинуваченим – директором онлайн-казино PIN-UP. Його засудили на 5 років, зі звільненням від відбування покарання строком на три роки за роботу на РФ, несплату податків, участь у злочинній організації, легалізацію незаконного майна і службове підроблення.

У липні 2025 року середня вартість зарядки електромобіля через мережеву ЕЗС в Україні становить 360 грн за 100 км пробігу, за умови споживання 20 кВт·год на 100 км. Такі дані оприлюднив Інститут досліджень авторинку (ІДА), повідомляє галузеве видання enkorr.

Це на 40-240 грн менше, ніж витрати на традиційні види пального. Для порівняння: бензиновий автомобіль (10 л/100 км): ≈600 грн; авто з ГБО (12 л/100 км): ≈410 грн; електромобіль на публічній ЕЗС: ≈360 грн; електромобіль від домашнього лічильника (однозонний): ≈90 грн; електромобіль за нічним тарифом: ≈45 грн.

Яка частка електромобілів в Україні підходить для міжобласних поїздок?

За даними ІДА, близько 40% українського парку електромобілів (з понад 170 тис. авто) мають акумулятори ємністю понад 50 кВт·год — їх вважають придатними для міжобласних поїздок.

Які тарифи на зарядку електромобілів в Україні?

Середня ціна за кіловат-годину на станціях публічного доступу становить: АС порт: 14,82 грн (+0,17 грн); DC порт: 17,65 грн (без змін). Швидкісні придорожні ЕЗС мають вищі тарифи, тоді як зарядки, розташовані на паркінгах торгових центрів чи ресторанів, — нижчі.

Інформація зібрана через мобільні додатки операторів, з урахуванням частоти повторення тарифів поблизу міжміських доріг, зазначають в ІДА. Ці дані носять довідковий характер і не є рейтингом операторів.

Нагадаємо: Вартість заряджання електромобіля у Німеччині часто перевищує витрати на бензин, що ставить під загрозу екологічний транспортний перехід.