Заявки від виробників 25 видів товарів на розширення локалізації свідчать про затребуваність політики локалізації. Таку думку висловив заступник голови економічного комітету Верховної Ради Дмитро Кисилевський.

“Сьогодні рівно три роки як набув чинності закон про локалізацію. Це закон, з якого фактично почалась кардинальна зміна державної економічної політики, яку сьогодні всі знають під назвою ‘Зроблено в Україні’, – написав він у Facebook.

“У липні 2022 року, коли закон про локалізацію набув чинності, ми мали вже інше життя, ніж коли його приймали, – вторгнення росіян відправило українську промисловість у глибокий нокдаун. І саме законодавчий пріоритет для вітчизняного виробника на тендерах державних установ, компаній і громад, дозволив спочатку перезапуститись, а потім відновити повноцінну роботу цілим галузям економіки”, – зазначив він.

Які результати локалізації в Україні?

За його словами, у 2023-24 роках локалізація запрацювала як стимул для інвестицій у нові види продукції. Кисилевський навів приклади локалізації у машинобудівній галузі. Зокрема, Чернігівський автозавод сертифікував свій перший електробус, Черкаський та Запорізький автозаводи інвестували у виробництво більш містких пасажирських автобусів, кременчуцький ‘Альфатекс’ почав крупновузлову збірку вантажівок, броварська компанія ‘ТДС’, яка колись починала як імпортер, виробила власний телескопічний навантажувач.

“Це лише деякі приклади результативності політики локалізації. Цього року її затребуваність підкреслила заявка від виробників ще 25 видів товарів на розширення локалізації – уряд та Верховна Рада підтримали це рішення”, – зазначив Кисилевський.

Чи могла б локалізація врятувати промисловість?

“Якби не локалізація, станом на сьогодні ми б уже напевне втратили виробництво автобусів і трамваїв, комунальної та спецтехніки, трансформаторів та електрообладнання”, – вважає заступник голови економічного комітету.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти, які передбачають компенсацію промислових інвестицій через податки. Інвестиційні проекти, які можна буде компенсувати через податки, мають бути реалізовані у переробній промисловості.

Раніше повідомлялося, що до Верховної Ради України подано на реєстрацію пакет законопроектів про Defence City. У пакеті передбачено запровадження переліку підприємств оборонно-промислового комплексу (резидентів Defence City), який вестиме Міністерство оборони України.

Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме ‘данську модель’, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Раніше також повідомлялося, що Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №12117 про удосконалення функціонування індустріальних парків. Серед основних запропонованих змін – чітке розмежування функцій всіх субʼєктів індустріального парку, розширення переліку видів діяльності учасника індустріального парку, зокрема, йдеться про можливість власної генерації електроенергії.

Бюро економічної безпеки вручило обвинувальний акт колишньому голові Правління акціонерного товариства у заволодінні коштами компанії в особливо великих розмірах. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Зазначається, що підприємство забезпечує розподіл газу споживачам на території Івано-Франківської області та було підконтрольне підсанкційному олігарху Дмитру Фірташу.

Які порушення виявлено?

Слідством встановлено, що експосадовець, зловживаючи своїм службовим становищем, видав необгрунтований наказ про преміювання самого себе на суму 1,24 млн грн за місяць. Таким чином він порушив норми статуту та положення про Наглядову раду акціонерного товариства, а також рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

В результаті акціонерному товариству було завдано збитків в особливо великих розмірах, зазначає БЕБ. Йдеться, що необгрунтованість рішення обвинуваченого підтверджується висновком Державної аудиторської служби України та низкою судових експертиз.

Що далі?

На підставі зібраних доказів колишній службовій особі акціонерного товариства повідомлено про підозру. Досудове розслідування завершено, обвинувальний акт вручено підозрюваному.

Нагадаємо: Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України викрили групу осіб підконтрольної підсанкційному олігарху Дмитру Фірташу компанії у заволодінні державними коштами під час встановлення газових лічильників.

Офіційний курс євро до гривні укріпиться у вівторок 15 липня на 5 копійок. Про це свідчить офіційний курс НБУ на вівторок 15 липня. Своєю чергою, курс долара також укріпиться на 5 копійок.

Які нові офіційні курси валют?

Офіційні курси на вівторок 15 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,83 грн (41,78 грн станом на 14 липня); 1 євро – 48,89 грн (48,84 грн станом на 14 липня).

Коли євро досягав рекордів?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні. Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.

Єврокомісія погодила надання Україні так званого роумінгового безвізу — приєднання до політики ЄС Roam like at Home. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Уряд очікує, що це відбудеться з 1 січня 2026 року.

Що передбачає роумінговий безвіз?

Кабмін схвалив рішення комітету асоціації Україна-ЄС про взаємне відкриття сектора роумінгу. Це частина процедури фіналізації набуття роумінгового безвізу.

Нагадаємо: Верховна Рада 15 квітня ухвалила законопроєкт №12150 (щодо імплементації норм законодавства ЄС з питань електронних комунікацій), який відкриває Україні можливість приєднатися до єдиної зони роумінгу з ЄC.

Які переваги матимуть українці?

У червні президент України Володимир Зеленський підписав закон, який відкриває шлях до спільного роумінгу з Європейським Союзом. Завдяки спільному роумінгу українці зможуть користуватися мобільним зв’язком і інтернетом у 27 країнах ЄС за тими ж тарифами, що й вдома – без додаткових зборів. Така ж вигода буде і для європейців, які приїжджають до України.

Українська держкомпанія “Українська оборонна промисловість” та американська D&M Holding Company підписали угоду про створення спільного підприємства. Про це повідомила пресслужба Укроборонпрому. Як зазначено у повідомленні, відповідний документ було підписано 11 липня в Римі, на полях Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2025).

“Акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” та американська компанія D&M Holding Company підписали документ, який передбачає створення спільного підприємства з виробництва спеціальних хімічних речовин для потреб оборонного сектору”, – говориться у повідомленні.

Де буде розташоване підприємство?

Підприємство буде розташоване у Сполучених Штатах Америки та виготовлятиме продукцію, яка використовується у виробництві боєприпасів для Сил оборони України. Документ підписали генеральний директор “УОП” Олег Гуляк та СЕО D&M Holding Company Даніел Пауерс у присутності Спеціального посланника США в Україні, генерал-лейтенанта у відставці Кіта Келлога, радника Президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна, голови наглядової ради Акціонерного товариства “УОП” Давіда Ломджарії.

Яке значення має ця угода?

“Це принципово важливий крок на шляху до подолання дефіциту продуктів спеціальної хімії, який сьогодні гостро відчуває боєприпасна галузь”, – говориться у повідомленні. “Українська оборонка має поступово перейти від масштабних закупівель до власного виробництва, щоб задовольнити нагальні потреби. Не менш важливо, що підприємство працюватиме на безпечній території”, – зазначив гендиректор “УОП” Олег Гуляк.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Airbus допоможе Україні обслуговувати власну авіаційну техніку. Відповідний меморандум з європейською компанією підписало акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”. Також повідомлялося, що “Українська оборонна промисловість” уклало угоду з канадською компанією Roshel щодо створення спільного виробництва бронемашин. Йдеться про виробництво машин типу МРАП Roshel Senator. “Українська оборонна промисловість” (УОП) 15 лютого підписала меморандум про взаємопорозуміння з данською компанією Weibel Scientific. “Українська оборонна промисловість” і французька компанія Thales International SAS, яка спеціалізується на розробці інформаційних систем для авіакосмічного і військового секторів, підписали угоду про розбудову спільного підприємства. Також повідомлялося, що АТ “Українська оборонна промисловість” відзвітувало про прибуток 1,309 млрд грн за 2024 рік.