Одеський морський торговельний порт змінює валюту для оплати своїх послуг з долара на євро. Про це повідомив виконувач обов’язків директора порту Олексій Мясковський, пише “Думська”.

Чому змінюється валюта?

“Україна прагне вступити до Євросоюзу, тому базовою валютою тепер буде євро, а не долар. Це вписується в стратегію нашої країни. Спочатку тариф для проводки суден було встановлено в доларах, але зараз він змінюється на євро”, – зазначив Мясковський.

Яка система обчислення тарифу?

За його словами, сама система обчислення тарифу за проводку буде такою самою, її основою залишиться так званий модуль судна – це добуток довжини, ширини та висоти борту судна, помножені на коефіцієнт порту.

Мясковський повідомив, що нові правила оплати набудуть чинності з 1 серпня цього року для всіх іноземних суден, незалежно від компанії.

Нагадаємо: За оперативною інформацією, у січні – червні 2025 року в морських портах України було оброблено близько 40 млн т вантажів.

Сумська обласна військова адміністрація опрацьовує з бізнесом питання захисту АЗС від російських ударів. Про це повідомив начальник Сумської ОВА Олег Григоров, пише сайт Sumy.Today.

“Ворог цілеспрямовано знищує цивільну інфраструктуру, зокрема АЗС, особливо у північній частині Сумщини”, – говориться у публікації.

Які заходи вже вжито?

Вже відбулася нарада з представниками всіх АЗС, де обговорювались інженерні рішення щодо облаштування захисту. Протягом двох тижнів буде зрозуміло, хто готовий інвестувати у ці заходи, а ОВА та військові надаватимуть організаційну та інженерну допомогу, зазначив Григоров.

“Питання логістики пального також перебуває на контролі, хоча деталі з міркувань безпеки не розголошуються”, – пише Sumy.Today.

Які фінансові ресурси виділено?

Крім того, у рамках програми “Безпечне небо” виділено 10 мільйонів гривень, а додатково заплановано і затверджено ще 20 мільйонів гривень на посилення ППО Сумщини. Григоров зазначив, що 10-15% від загальної системи складають добровольчі формування територіальних громад, і це є лише однією зі складових мобільних вогневих груп, які протидіють ворожим БпЛА.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що внаслідок російської атаки дронами було знищено останній автозаправний комплекс мережі ОККО у Костянтинівці Донецької області. Мережі АЗК ОККО, враховуючи ризики влучень внаслідок атак РФ, намагаються працювати “на дуже мінімальних залишках пального”, хоча це не оптимально з погляду логістики та призводить до подорожчання товару, але виправдовує себе у випадку обстрілів.

Також повідомлялося, що у Запорізькій області збудували перший спеціальний антидроновий тунель для захисту цивільного і військового транспорту від атак ворожих FPV-дронів. Зведення тунелів здійснюється за кошти Спільного оборонного фонду.

Німецька компанія Mercedes-Benz заявила про різке падіння піврічного прибутку – доходи автовиробника скоротилися більш ніж удвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року через мита та слабкі продажі. Про це пише dpa, повідомляє Укрінформ.

Які основні причини падіння прибутку?

Чистий прибуток Mercedes знизився на 55,8% – із приблизно 6,1 млрд євро до близько 2,7 млрд євро. Компанія назвала мита, зниження обсягів продажів та витрати, пов’язані із заходами щодо підвищення ефективності, основними чинниками падіння.

Що очікує компанія в майбутньому?

У компанії очікують, що річний дохід групи значно знизиться порівняно із минулим роком. У 2025 році скоригована операційна маржа для підрозділу легкових автомобілів, за прогнозами, становитиме від 4% до 6%, що нижче за 8,1% роком раніше, який і так був слабким. Автовиробник також очікує на значне зниження обсягів продажів.

Дохід компанії за перше півріччя впав на 8,6% – до приблизно 66,4 млрд євро, тоді як операційний прибуток (EBIT) теж різко знизився приблизно на 55% – з 7,9 млрд євро до 3,6 млрд євро.

Нагадаємо: Низка німецьких корпорацій готові інвестувати сотні мільярдів євро, зокрема на нові заводи, але за умови реалізації обіцяних урядом економічних реформ.

Державний Укрексімбанк надав 135 млн грн кредиту компанії з виготовлення натуральних соків “Еко-Сфера” з Вінниччини, половину якого покриває держгарантія. Про це йдеться в повідомленні банку.

Кредит оформлено у форматі траншевої кредитної лінії із застосуванням механізму державного ризик-шерингу – 50% ліміту забезпечено державною портфельною гарантією. Залучені кошти буде використано для сезонного накопичення сировини, що дасть змогу компанії збільшити виробництво в піковий період і посилити ринкову присутність своїх брендів як у регіонах, так і на національному рівні.

Нагадаємо: Державні Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк у другому кварталі 2025 року надали українським містам 10 кредитів на загальну суму 3 млрд грн.

Уряд розширює підтримку аграріїв у прифронтових регіонах, які працюють на зрошуваних землях. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко за результатами засідання Кабінету Міністрів України.

Які зміни в механізмі державної підтримки?

Зокрема, уряд оновив механізм державної підтримки для сільгоспвиробників, що використовують меліоровані землі. “Розширюємо меліорацію на прифронтові регіони. Це реакція на наслідки війни, зокрема підрив Каховської ГЕС, та посуху на півдні”, – підкреслила прем’єр-міністр.

Як буде фінансуватися відновлення інфраструктури?

Свириденко повідомила, що фінансування з держбюджету буде спрямовано на відновлення та будівництво гідротехнічної інфраструктури: каналів, насосних станцій, трубопроводів тощо. “Це дозволить збільшити площі поливу та захистити український врожай”, – пояснила глава Уряду.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що військові адміністрації областей України, які цього року постраждали від посухи, озвучили пропозиції щодо державної підтримки аграріїв для мінімізації втрат внаслідок цього природного явища. Серед ключових пропозицій, які озвучили представники ОВА, – пільгове оподаткування, компенсація витрат на гектар оброблюваних угідь та необхідність запуску зрошення на відповідних територіях.

Раніше у Держпродспоживслужбі повідомили, що головними причинами нашестя сарани в Україні стали підвищення середньодобової температури, зміна природно-кліматичних умов, руйнування Каховської ГЕС, війна та занедбані землі біля фронту. Також повідомлялося, що сарана поширювалася з прифронтових регіонів, що завадило моніторингу. У південних регіонах, тій же Миколаївській області, соняшник вже просто “горить” через посуху та спеку, врожаю аграрії вже не сподіваються.