В Україні відкрито 610 IT-компаній у Польщі з 2022 року

Від початку повномасштабної війни в Польщі відкрилися 610 українських IT-компаній. Про це повідомляє DOU, посилаючись на дані від Опендатабот.

Яка динаміка відкриття компаній?

Згідно з даними Опендатабот, упродовж 5 років до повномасштабної війни у Польщі в середньому відкривалося 76 компаній у рік. А з 2022 по 2024 роки середня річна кількість зросла до 195 компаній. Однак щороку кількість нових компаній ставала меншою. Якщо у 2022 році їх відкрито 249 (з яких 41 компанія – у січні-лютому), то у 2023 році — 189 компаній, у 2024-му — 147 компаній. У 2025 році поки зареєстровано 66 компаній.

Де відкриваються ці компанії?

Понад половина компаній відкрилась у Мазовецькому воєводстві, зокрема у Варшаві. На другому місці — Малопольське воєводство (Краків), а на третьому — Нижньосілезьке (Вроцлав). Водночас на північному кордоні Польщі IT-компанії практично не відкриваються.

Переважна більшість зареєстрованих українцями компаній у Польщі мають невеликий стартовий капітал. Бізнесів із середнім капіталом значно менше. Так, понад 80% (495 з 610) компаній мають капітал менш як 10 тисяч злотих (близько $2700), що свідчить про домінування мікробізнесу. Ще 68 компаній (приблизно 11%) мають капітал у межах 10–50 тисяч злотих. Лише 6 компаній задекларували капітал понад 500 тисяч злотих. А 5 компаній дані про капітал не подали.

Яка ситуація з українськими IT-спеціалістами в Польщі?

За даними сайта, більшість українських айтівців, які переїхали за кордон, живуть саме у Польщі — це 39%. Згідно з зимовим зарплатним опитуванням DOU, розробники становлять 43% усіх, хто переїхав, тестувальники — 20%. Причому, понад половина айтівців (55,7%) залишаються оформленими в Україні, а 40,7% працевлаштовані за польським законодавством. З-поміж айтівців, які переїхали, найбільше сеньйорів та мідлів. Середня зарплата айтівця у Польщі становить $3500. Спеціалісти, які мають понад 5 років досвіду, в середньому отримують $5000, а ті, хто має менш як 3 років досвіду, отримує в середньому $1150.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що від початку повномасштабної війни в Україні українці зареєстрували у Польщі понад 13 тис бізнесів. І станом на початок липня 2025 року у Польщі зареєстровано близько 30 тисяч компаній, відкритих українцями. Раніше Юлія Свириденко, на той момент перша віце-прем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України, повідомила, що кожен десятий новий бізнес, зареєстрований у Польщі у 2024 році, був створений громадянами України. Вона також повідомляла, що вже понад 3000 польських компаній беруть участь у проєктах відбудови України. Раніше повідомлялося, що кількість українців у Польщі, які легально працюють та перебувають на страховому обліку, зросла до 779 300 осіб станом на кінець жовтня 2024 року.

Аерофлот скасував 53 рейси через кібератаку

Аерофлот у вівторок скасував 53 рейси зі столичного аеропорту Шереметьєво та в його напрямку на тлі наслідків кібератаки на IT-інфраструктуру компанії. Про це пише Інтерфакс.

За даними онлайн-табло Шереметьєво, скасовано 22 рейси з Москви та 31 рейс у напрямку столиці. Йдеться як про власні польоти Аерофлоту, так і про рейси, що виконуються спільно з дочірньою компанією Росія.

Які наслідки кібератаки?

У пресслужбі перевізника повідомили, що до 10:00 скасування мали точковий характер, після чого програма власних рейсів стабілізувалася. На вівторок заплановано виконання 93% рейсів від початкового графіка (216 парних рейсів із 233). Напередодні через кібератаку було скасовано 59 парних рейсів.

Генпрокуратура РФ порушила кримінальну справу про неправомірний доступ до комп’ютерної інформації. Регіональні напрямки при цьому продовжували обслуговуватись у повному обсязі.

Коли відновиться реєстрація на рейси?

Онлайн-реєстрація на рейси відновлена та відкрита за 24 години до вильоту, у аеропортах маршрутної мережі реєстрація здійснюється штатно.

Нагадаємо: Хакерська група Silent Crow спільно з Кіберпартизани BY 28 липня зламала внутрішню ІТ-інфраструктуру Аерофлоту і знищила близько семи тисяч фізичних і віртуальних серверів. Російська авіакомпанія Аерофлот зранку 28 липня скасовувала майже 50 рейсів через збій в роботі інформаційних систем. Проукраїнські хакери Silent Crow та Кіберпартизани BY заявили, що причетні до цього.

Де ви могли провести минуле життя: тест за картинкою

Одні вірять, що людина повертається сюди знов і знову: в різних епохах та різних містах. Інші скептично називають це абсурдом. У що б ви не вірили, пропонуємо пройти жартівливий тест і з’ясувати, де ви могли провести одне зі своїх минулих життів.

Де ви могли провести минуле життя?

Дізнатися, яка світова столиця була вашою домівкою, – дуже просто. Для цього оберіть фото, яке відгукується вам найбільше.

Перше фото: Париж

Колись ви мешкали у Парижі – місті світла, романтики та королівської величі. Можливо, саме на ваших очах відбувалися історичні події, про які сьогодні ми читаємо у підручниках. Ймовірно, ви бачили Марію Антуанетту або Оноре де Бальзака. Застали відкриття Ladurée. Гуляли Монмартром ще задовго до Амелі.

Друге фото: Стамбул

Вашою домівкою був Стамбул. Ви спостерігали за становленням османської династії. Бачили Аю Софію набагато молодшою. Кавували у старовинних кав’ярнях. Ловили останні новини з палацу Топкапи. Милувалися водами Босфору у різні століття.

Третє фото: Лондон

Одне зі своїх життів ви провели на Туманному Альбіоні. Застали Лондон у всій красі та величі. Бачили, як сходять на престол королі та королеви. Чули гудок першого потяга, який прибув на станцію Паддінгтон. Насолоджувалися післяобіднім чаєм з бісквітами у вітальнях часів “Бріджертонів”. А можливо, навіть бачили Шекспіра.

Четверте фото: Венеція

Ви точно жили у найромантичнішому місті світу – Венеції. Можливо, вже тоді чули, що вона от-от потоне, однак минули століття, а місто продовжує зачаровувати своєю красою. Ви краще за інших знаєте про становлення італійської аристократії. Бачили, як творилося мистецтво. Чули найсвіжіші плітки про походеньки Казанови. І, можливо, випили першу в історію каву у Caffè Florian.

Читай максимум цікавих новин у Viber.

Польські компанії страждають від браку українського зерна

Транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали Польщі зазнають збитків через відсутність зерна з України. Про це з посиланням на польське видання Rynek infrastruktury пише “Укрінформ”.

Чому виникла нестача зерна з України?

У компанії CSL зауважили, що впродовж багатьох місяців на польських кордонах відчутна нестача імпортних товарів, зокрема, перевалки зерна з України. Це призвело до величезних витрат та загрози звільнень.

“Ми розуміємо, що надходження української сировини, сільськогосподарської продукції та зерна на польський ринок є поганим і ніколи не має траплятися. Однак ми повинні розрізняти дві речі: дозвіл на транзит, а отже, прибуток для польських портів та перевантажувальних терміналів, і дозвіл на введення товарів в обіг”, – зазначила генеральний директор групи CSL Лаура Головач.

Які наслідки для польської економіки?

“Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болісним для нашої економіки”, – заявила вона. “Імпорт, особливо зерна з України, був призупинений понад рік. Польські термінали ймовірно всі порожні та несуть дуже високі експлуатаційні витрати”, – сказала Головач.

“Деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. Ці країни здатні обробляти перевезення сировини, одночасно запобігаючи її розподілу на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують. У результаті транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали зазнають збитків”, – цитує її інформагентство.

Що відбувається з українськими вантажівками?

Нагадаємо: У 2024 році польська сторона обмежувала в’їзд та виїзд українських вантажівок. Віцепрем’єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не виключає відновлення національної заборони на імпорт української сільськогосподарської продукції у разі необхідності.

Раніше повідомлялося, що Польща виступила проти продовження угоди про перевезення вантажів автомобільним транспортом між Україною та ЄС. Європейський парламент проголосував за продовження угоди про перевезення вантажів автомобільним транспортом між Європейським Союзом та Україною до кінця 2025 року. Однак польські депутати Європарламент голосували проти.

Раніше повідомлялося, що польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що збільшення інвестицій у залізничний термінал “Славкув” дозволять не лише побудувати найбільший в Європі логістичний хаб, але й відкриють для Польщі заробити великі гроші на відбудові України.

У 2022 році повідомлялося, що Польща намагається вирішити логістичні проблеми, що дасть можливість швидше перевезти з України до морських портів країни збіжжя, призначене для країн Африки та Азії. Тоді обговорювалися можливості створення зернового терміналу складською площею близько 100 тис тон – це дало б змогу експортувати у великих масштабах як українське, так і польське зерно.

Згодом повідомлялося, що Польща працює над створенням на кордоні з Україною “сухого порту” з метою збільшення пропускної можливості для експорту української аграрної продукції, заявив міністр сільського господарства Польщі Генрік Ковальчик під час онлайн-зустрічі з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським.

НБУ планує вилучити монети номіналом 10 копійок

Національний банк України (НБУ) розглядає можливість поступового вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

В Нацбанку зазначають, що якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги. Чому НБУ пропонує вилучити ці монети?

“Рішення про поступове вилучення монет номіналом 10 копійок дасть змогу скоротити витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет”, – вважають в НБУ. Тому Національний банк пропонує з 1 жовтня 2025 року розпочати поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу.

Відповідно, припиниться карбування цих монет та поповнення ними готівкового обігу (додатковий випуск). Проте ці розмінні монети і надалі залишатимуться в обігу до прийняття Нацбанком окремого рішення про їх остаточне вилучення.

Банки України зможуть приймати від громадян та бізнесу монети номіналом 10 копійок для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій, зазначає регулятор. Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку для подальшого їх перерахування та утилізації.

Крім того, ці розмінні монети продовжать виконувати функцію засобу платежу в торговельній мережі: у разі наявності в покупця монет номіналом 10 копійок він зможе і надалі ними розраховуватися, а у разі наявності таких монет у продавця, він зможе видати покупцеві решту цим номіналом.

Які правила заокруглення будуть застосовані?

Водночас, якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, пропонується застосовувати правила заокруглення загальних сум у чеку. Так, з 1 жовтня 2025 року під час розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) проводити заокруглення загальних сум у чеку пропонується за такими правилами:

  • Сума, що закінчується від 1 до 24 копійок – заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок;
  • Сума, що закінчується від 25 до 49 копійок – заокруглюється в бік збільшення до 50 копійок;
  • Сума, що закінчується від 51 до 74 копійок – заокруглюється в бік зменшення до 50 копійок;
  • Сума, що закінчується від 75 до 99 копійок – заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок.