Після знищення незалежності антикорупційної інфраструктури в Україні Євросоюз стане більш вимогливим до України у питаннях, що стосуються ухвалення реформ. Про це йдеться у публікації “Економічної правди”.

Як стало відомо ЕП, 24 липня представники ЄС дипломатичними каналами повідомили уряду Свириденко, що призупиняють виділення всієї фінансової допомоги Україні. Цю інформацію ЕП підтвердили чотири незалежні джерела в уряді, дипломатичних колах та парламенті. “Все поставили на паузу до виправлення ситуації”, – повідомив один з них.

Чому ЄС скорочує фінансування?

Євросоюз скорочує фінансування України не лише через ухвалення закону про обмеження незалежності НАБУ і САП. Скорочення стосується чергового траншу і пов’язане з невиконанням низки маяків ще за перший квартал 2025 року. Наприклад, президент Зеленський вчасно не підписав закон про посилення інституційної спроможності Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Через це розмір наступного траншу ЄС зменшили з 4,5 млрд євро до 3 млрд євро.

Ще гіршою є ситуація з виконанням маяків за другий квартал 2025 року. За словами заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, у квітні-червні Україна виконала лише 5 з 11 вимог Євросоюзу, що може призвести до зменшення наступного траншу на 2-3 млрд євро.

Що очікує ЄС від України?

Відтак Євросоюз стане більш вимогливим до України у питаннях, що стосуються ухвалення реформ. Там очікують, що влада вчасно виконає своє “домашнє завдання” та проголосує низку інших важливих законопроєктів, зокрема: №13150 – щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування; №13165-2 – щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків судді; №13107-д – щодо реформування системи професійної освіти; №9363 – щодо цифровізації виконавчого провадження.

Від уряду партнери очікують й призначення переможця конкурсу на голову Бюро економічної безпеки – детектива НАБУ Олександра Цивінського. Відповідне рішення уряд не ухвалив всупереч закону, посилаючись на “безпекові чинники”, які так і не оприлюднив на широкий загал.

Зменшення траншів фінансування від ЄС – передбачувана історія, на яку Україна свідомо підписалася після започаткування Ukraine Facility у 2023 році. Принцип програми: гроші в обмін на реформи, тому невиконання прописаних маяків дійсно має наслідки для фінансування.

ЄС зможе переказати недоотримані Україною кошти після того, як пропущені вимоги виконають. І президент Зеленський таки підписав закон про реформу АРМА, тож недоотримані кошти за невиконання вимог першого кварталу надійдуть з наступними траншами. Проте це все не матиме ніякого значення, якщо Верховна Рада не поверне незалежність антикорупційній інфраструктурі.

Для цього парламент повинен скасувати ухвалені напередодні зміни та поверне незалежність НАБУ і САП від генерального прокурора. Відповідний законопроєкт президент вже зареєстрував у Раді, а ухвалити його мають 31 липня – одразу у двох читаннях.

Детальніше читайте у статті “На кону 60 мільярдів доларів. Через закон про залежність НАБУ і САП Євросоюз зупинив фінансування України”.

Нагадаємо: 22 липня Верховна Рада ухвалила закон №12414 зі змінами до Кримінального процесуального кодексу, згідно з якими НАБУ та САП стають залежними від рішень генерального прокурора. Увечері 22 липня президент підписав документ. У багатьох містах України відбулися акції протесту після ухвалення цієї законодавчої ініціативи.

Після цього Зеленський пообіцяв внести у Верховну Раду законопроєкт, який забезпечить “силу системі правопорядку” та збереже “всі норми для незалежності антикорупційних інституцій”. Законопроєкт президента України Володимира Зеленського щодо повноважень антикорупційних органів НАБУ і САП з’явився на сайті Верховної Ради. Він передбачає, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника генпрокурора – керівника САП.

Бюро економічної безпеки завершило досудове розслідування щодо умисного ухилення від сплати податку на прибуток посадовими особами одного з найбільших хімічних підприємств України. До бюджету відшкодовано 43 млн грн. Про це повідомляє БЕБ та Офіс Генпрокурора.

Яка схема ухилення була виявлена?

Зазначається, що схему ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень організував топменеджмент черкаського підприємства – одного з найбільших в Україні виробників мінеральних добрив. Бенефіціарним власником компанії є відомий підсанкційний український бізнесмен.

Які маніпуляції були виявлені?

У ході слідства детективи встановили маніпуляції з цінами: при експорті продукції до швейцарської компанії було штучно занижено вартість товарів, а при імпорті природного газу від кіпрської компанії – навпаки, завищено ціну. Таким чином, підприємство не задекларувало та не сплатило понад 43 млн грн податку на прибуток. Це підтверджують податкова перевірка та висновок судово-економічної експертизи, зазначають у БЕБ.

Головному бухгалтеру повідомлено про підозру за ухилення від сплати податків та службове підроблення. В ході досудового розслідування матеріальні збитки, завдані державі внаслідок несплати 43 млн грн податків, відшкодовані в повному обсязі з урахуванням пені. Справу скеровано до суду.

Нагадаємо: Бюро економічної безпеки повідомило про підозру експрезиденту української компанії-авіаперевізника в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Авіакомпанія афілійована до одного з українських олігархів. За даними джерел, йдеться про авіакомпанію МАУ, підозрюваний керівник компанії – Юрій Мірошніков.

Європейський Союз дозволив транзит казахстанського вугілля через російські порти, попри діючі санкції проти Росії. Про це повідомило Міністерство торгівлі та інтеграції Казахстану, передає Liga.net.

Які умови транзиту вугілля?

Рішення ухвалено після переговорів у межах 18-го пакета санкцій ЄС. Воно передбачає можливість використання певних російських портів для транзиту вугілля, що походить виключно з Казахстану. При цьому власниками вантажів не можуть бути резиденти підсанкційних країн, а порти можна застосовувати лише для транзиту, завантаження та відправлення.

Яка ситуація з експортом казахстанського вугілля?

Казахстан традиційно експортував вугілля до ЄС через балтійський порт Усть-Луга, однак у лютому 2025 року шістнадцятий пакет санкцій ЄС заборонив будь-які операції з низкою російських портів, що створило загрозу для казахстанського експорту. ЄС є основним ринком збуту для казахстанського вугілля: у 2022–2024 роках його частка становила 45–54% від загального експорту. У січні–травні 2025 року обсяги експорту до ЄС скоротилися до 1,6 млн тонн (38,5% від загального обсягу), однак Казахстан розраховує, що нове рішення допоможе відновити показники.

Нагадаємо: Росія тимчасово заборонила іноземним нафтовим танкерам завантаження в ключових чорноморських портах, що фактично блокує експорт нафти з Казахстану.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб анонсує продаж активів десяти банків, що ліквідуються. Про це повідомляє пресслужба ФГВФО.

“У системі Prozorro.Продажі запланований продаж активів десяти банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів. Початкова ціна реалізації всіх лотів становить 207,4 млн грн”, – говориться у повідомленні.

Які активи будуть виставлені на продаж?

Із них на суму 121,5 млн грн виставлено об’єкти нерухомого майна, земельні ділянки, авто та інші основні засоби, а на суму 80,5 млн грн – права вимоги за кредитами. Крім того, із початковою ціною 5,4 млн грн торгуватиметься дебіторська заборгованість.

Упродовж тижня заплановано, зокрема, продаж активів АТ “КОМІНВЕСТБАНК” – на загальну суму 72,6 млн грн, ПАТ “ПРОМІНВЕСТБАНК” – на загальну суму 41,6 млн грн, АТ “АКБ “КОНКОРД” – на загальну суму 10,9 млн грн.

Яка інформація про інші банки?

Активи АТ “МЕГАБАНК” із початковою ціною 48,9 млн грн на продаж виставлено права вимоги за кредитами, АТ “УКРБУДІНВЕСТ” – на загальну суму 20,2 млн грн, із них 20,1 млн грн – стартова ціна продажу прав вимоги за кредитами, а дебіторська заборгованість торгуватиметься за 0,1 млн грн.

Нагадаємо: Раніше Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на продаж активи шести банків, що ліквідуються, на загальну суму 1,2 млрд грн.

Раніше повідомлялося, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у 2024 році переказав до державного бюджету 7,9 млрд грн. Джерелами надходжень стали регулярні внески банків, інвестиції в держоблігації, а також кошти від управління активами ліквідованих банків.

Також повідомлялося, що сума погашень за програмами реструктуризації кредитів у неплатоспроможних банках, що перебувають в управлінні ФГВФО, за підсумками 2024 року зросла у 2,5 раза порівняно з 2022 роком. Загальний обсяг надходжень від погашення реструктуризованих кредитів з січня 2022 року по квітень 2025 року перевищив 1,15 млрд грн.