Державні Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк у другому кварталі 2025 року надали українським містам 10 кредитів на загальну суму 3 млрд грн. Про це свідчить інформація Міністерства фінансів, передає Інтерфакс-Україна.

Які міста отримали найбільші кредити?

Згідно із нею, найбільше кредитів видав Укргазбанк – сім кредитів на загальну суму 1,93 млрд. Зокрема, Львів отримав найбільший кредит – на 650,5 млн грн. Дніпро отримав два кредити від вказаного банку на загальну суму 543,1 млн грн. Кривий Ріг залучив в Укргазбанку два кредити на загальну суму 394,3 млн грн. Запоріжжя теж отримало кредит у розмірі 300,0 млн грн.

Які кредити надали інші банки?

Ощадбанк видав два кредити загальною сумою 968,0 млн грн: Перший кредит отримав Львів – 668,0 млн, Другий кредит отримав Дніпро – 300,0 млн грн.

Нагадаємо: Ощадбанк та Укрексімбанк отримали право власності на столичний торгово-розважальний центр Гулівер через борги його власника.

Від початку 2025 року в Україні спостерігається стабільне зростання інтересу до автомобілей із Китаю. У першому півріччі українці зареєстрували понад 6,3 тисячі нових і вживаних авто китайського виробництва. Про це повідомляє Інститут досліджень авторинку.

Які моделі користуються найбільшим попитом?

Йдеться, що найвищий показник – у червні: 1447 реєстрацій, із яких понад тисяча припала на нові машини. Серед нових авто, вироблених у Китаї, 81% (4185 з 5162) були електромобілями. Бензинові моделі склали 10,6% (550 авто), а ще 3,8% – це гібриди (197 машин). Дизель трапляється вкрай рідко – лише 0,3% (18 авто), йдеться в дослідженні.

Зазначається, що абсолютним лідером стала марка BYD – 1719 зареєстрованих машин. Далі – Zeekr (860 шт.) і Honda (838 шт.), яка хоч і японська за походженням, активно збирає окремі моделі в Китаї. У десятці також Audi, MG, Volkswagen, Chery, Changan, Denza та Haval.

Які автомобілі стали бестселерами?

Беззаперечним бестселером серед нових авто китайського виробництва став BYD Song Plus – саме цей кросовер обрали тисяча українських покупців. Стабільний попит мають Honda e:NS1, Zeekr 7X, Zeekr 001, BYD Sea Lion, а також Audi Q4, Volkswagen ID.4, Chery Tiggo 4 Pro і BYD Yuan.

Частка вироблених у Китаї нових авто серед усіх перших реєстрацій у січні-червні 2025 року становила 1,2%, повідомляють аналітики. У групі вживаних китайських легковиків, що вперше з’явилися в українських реєстрах, електромобілі становили понад 85% від загальної кількості. Ще 11% – бензинові моделі, 4% – гібриди. Дизель практично відсутній (1 авто за пів року).

Лідер серед брендів – Zeekr із результатом 304 реєстрації. Також у лідерах – BYD, Tesla (зі шанхайського заводу), Audi, Volvo, MG, Polestar, Volkswagen, Mercedes-Benz і Buick. Zeekr 001 – найпопулярніша модель серед уживаних китайських авто в Україні. У топі також Zeekr 7X, Polestar 2, MG ZS, Tesla Model 3, BYD Song Plus, Buick Envision, Denza N7, Audi Q4 та Volvo XC60.

Середній вік у цій підгрупі – лише 2,5 роки, йдеться в дослідженні. Частка вироблених у Китаї авто серед загальної маси перших реєстрацій легковиків з пробігом за підсумками першого півріччя 2025 року склала 1,7%.

Нагадаємо: За даними “Укравтопром”, впродовж травня українці придбали 1580 легкових авто, ввезених з Китаю. Це на 70% більше, у порівнянні з травнем 2024 року.

Кабінет міністрів України спростив процедури відновлення елементів газотранспортної системи та ліній електропередач. Про це повідомило Міністерство енергетики.

“Таким чином компанії зможуть швидше реалізувати проєкти з будівництва та реконструкції елементів газотранспортної системи, зокрема спеціальних перемичок для реверсного постачання газу”, – пояснили у відомстві.

Які зміни впроваджуються для електропередач?

Крім того, буде спрощено умови для будівництва нових ліній електропередач, особливо у прифронтових регіонах, – для забезпечення швидкого відновлення та надійного постачання електроенергії споживачам.

“Уряд ухвалив стратегічне рішення, спрямоване на посилення стійкості енергетичної системи України в умовах підготовки до осінньо-зимового періоду. Такий крок дасть можливість швидко відновлювати пошкоджені війною лінії електропередачі та будувати нові, особливо в прифронтових зонах”, – зазначила міністр енергетики Світлана Гринчук.

Які результати вже досягнуті?

За її словами, вказане рішення також значно скоротить строки підготовки та реалізації технічних рішень, спрямованих на посилення надійності та гнучкості системи транспортування природного газу.

Нагадаємо: За перше півріччя 2025 року оператори системи розподілу відремонтували понад 14,4 тис км трас повітряних ліній електропередачі.

Наразі білоруська економіка перебуває у стагнації через інтеграцію з Російською Федерацією. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.

“У першому півріччі 2025 року ВВП Білорусі зріс лише на 2,1%, що на 2,9 п. п. нижче, ніж роком раніше. Інфляція сягнула 7,3%. Спад пояснюється шоковою ситуацією в сільському господарстві (мінус 8,1 % у річному вимірі) та скороченням попиту на білоруські товари в Росії – ключовому торговельному партнері, на який припадає 60% товарообігу. Поставки споживчих товарів, обладнання та пиломатеріалів у РФ знизилися більш ніж на 70%”, – розповіли у СЗР.

Яка ситуація з зовнішньою торгівлею?

Зазначається, що зовнішньоторговельний дефіцит у січні-квітні зріс до $856 мільйонів: експорт зменшився на 0,3%, імпорт зріс на 4,7%.

Які ризики для білоруської економіки?

“Промвиробництво додало лише 0,3%, підтримане внутрішнім попитом. Стагнація російської економіки (мінус 4% у річному вимірі в І кварталі) обмежує фінансові можливості Мінська. Погіршення платіжного балансу підживлює ризики швидкої девальвації білоруського рубля, що вдарить по купівельній спроможності та соціальній стабільності”, – заявили у розвідці.

За даними установи, санкції Заходу обмежують канали диверсифікації, підсилюючи структурну прив’язку до російських ринків, логістики та фінансування. Нагадаємо: Білорусь обговорює можливість залучення додаткового фінансування від Росії.

За минулий тиждень у межах Державної програми ‘Доступні кредити 5-7-9%’ підприємці отримали від уповноважених банків 291 пільговий кредит на загальну суму 0,7 млрд грн, зокрема, від банків державного сектору економіки – 182 кредити на 0,3 млрд гривень. Про це інформує Міністерство фінансів.

Скільки кредитів отримали підприємці з початку року?

З початку 2025 року за програмою 5-7-9 підприємці отримали 15 891 кредит на 49,1 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 10 723 кредити на 22,3 млрд гривень. Міністерство також повідомляє, що усього за час дії воєнного стану в Україні видано 85 526 кредитів на 325,5 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 62 585 кредитів на 164,1 млрд грн).

На які цілі видано кредити?

З них станом на 28 липня поточного року:

• 45,76 млрд грн – на інвестиційні цілі;
• 75,79 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу;
• 48,75 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;
• 45,20 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції;
• 2,78 млрд грн – на фінансування енергосервісу;
• 57,28 млрд грн – на антивоєнні цілі;
• 38,35 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.

Усього з моменту старту Програми підписано 120 348 кредитних договорів на 415,1 млрд грн, з них банками державного сектору економіки – 83 061 договір на 190,7 млрд гривень.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики пропонує розширити програму ‘Доступні кредити 5-7-9%’, зокрема для фінансування ОПК, за рахунок неефективних програм.

Раніше повідомлялося, що індустріальні парки ‘КРОНОСПАН РІВНЕ’ у Рівненській області та ‘КИТ’ у Київській отримали державне фінансування на загальну суму 203 млн грн в межах затвердженої урядом програми стимулювання.

Раніше тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що в Україні налічується близько сотні індустріальних парків, з яких 38 створені за останні півтора року. Минулого року на розбудову інфраструктури в цих локаціях перерахували понад 925 млн грн, цьогоріч передбачили в держбюджеті 500 млн грн.

Також повідомлялося, що у першому кварталі 2025 року українці уклали 2,17 млн договорів із мікрофінансовими організаціями (МФО) на загальну суму 12,72 млрд грн.