Станом на 24 липня збір зернових і зернобобових культур в Україні суттєво відстає від минулорічних темпів. Про це повідомляє ASAP Agri.

“Сільгоспвиробники зібрали лише 10,3 млн тонн з 3,24 млн га — це трохи більше 28% від запланованої площі. Для порівняння, на цю ж дату у 2024 році вже було намолочено 19 млн тонн з 4,71 млн га, що становило понад 42% площі. Середня врожайність також знизилася — до 3,2 тонн/га проти 3,81 тонн/га торік”, – зазначають аналітики.

Які результати збору пшениці та ячменю?

На сьогодні пшениці намолочено 7,09 млн тонн з 2,18 млн га (44%) при середній урожайності 3,25 тонн/га (проти 14,72 млн тонн у 2024 р.). Ячменя зібрано 2,79 млн тонн з 839 тис. га (61%) при середній урожайності 3,33 тонн/га (проти 3,87 млн тонн у 2024 р.).

Які прогнози щодо врожаю соняшнику?

Аграрії зібрали 412 тис. тонн гороху з 191 тис. га (78%) при середній урожайності 2,16 тонн/га (проти 416 тис. тонн у 2024 р.). Ріпаку: намолочено 1,04 млн тонн з 535 тис. га (42%) при середній урожайності 1,94 тонн/га (проти 2,67 млн тонн у 2024 р.).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися до 13,6 млн тонн. Попередній прогноз був на рівні 14,1 млн тонн. Ключові регіони вирощування соняшнику в Україні продовжують страждати від історично низьких запасів вологи в ґрунті, поглиблених недостатніми зимовими опадами.

Раніше повідомлялося, що переробка соняшнику в Україні в червні скоротилася, склавши близько мільйону тонн (-11% до травня) – це нижче попередніх очікувань.

Експорт зернових та олійних з України у сезоні, що завершився, впав майже на 11 млн тонн. За даними Української зернової асоціації, у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону (57,5 млн тонн зернових та олійних).

Прогнози на наступний сезон більш оптимістичні: в УЗА вважають, що Україна у 2025/26 маркетинговому році зможе виростити 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше ніж у попередньому МР, коли було зібрано 78,7 млн тонн. А експорт зросте до 24 млн тонн проти 21,5 млн тонн у 2024/25 МР. Загальне виробництво основних олійних культур в Україні у 2025/26 маркетинговому році складе 22,6 млн тонн. Такі прогнози озвучив генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) уклало угоду з “Укртранснафтою” (входить в Групу Нафтогаз) про збільшення щомісячного гарантійного платежу, який компанія повинна сплачувати як управитель арештованого нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”. Про це повідомила пресслужба АРМА в п’ятницю.

Які зміни в оплаті?

Арештований нафтопродуктопровід контролювався екснардепом та державним зрадником Віктором Медведчуком. “Укртранснафта” повинна буде сплачувати не менше ніж 5 млн грн щомісяця, порівняно з попередніми 1,1 млн грн, встановленими раніше. Водночас за результатами управління в липні держбюджет одразу отримає 11 млн грн.

Коли Укртранснафта стала управителем?

“Укртранснафта” стала управителем частини нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок” у червні 2021 року строком на п’ять років. Нагадаємо, нафтопровід був збудований за часів СРСР в 1957-1968 роках. Після проголошення незалежності він мав перейти у державну власність України. Однак цього не сталося. Багато років цим активом користувалася російська компанія “Транснєфтєпродукт”.

Україна намагалася повернути цей актив у державну власність. З 2011 року велися судові справи, які мали на меті повернути трубопровід в державну власність. Спочатку Господарський суд Рівненської області визнав за Україною право власності на українську частину нафтопродуктопроводу. Щоправда, у 2017 році він змінив своє рішення та визнав право власності за дочірнім підприємством “Транснєфтєпродукту”.

У 2017 році НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочали розслідування обставин передачі права власності. За даними НАБУ, в основі нового рішення суду був завідомо неправдивий висновок інженерно-технічної експертизи. В межах розслідування вони звернулися до суду з клопотанням про арешт активу. В лютому 2021 року Вищий антикорупційний суд задовольнив це клопотання. З 2021 року цей актив знаходиться в управлінні АТ “Укртранснафта”.

Російські сталеливарні компанії зафіксували різке погіршення фінансових результатів через падіння попиту, високі ставки кредитів і санкції, що обмежують експорт. Про це пише The Moscow Times.

Які результати фінансової діяльності компаній?

Магнітогорський металургійний комбінат відзвітував про падіння прибутку у 9 разів за перше півріччя 2025 року — до 5,6 млрд рублів (62 млн доларів). Виручка скоротилася на третину. Грошовий потік компанії став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів (приблизно 55 млн доларів).

Схожі проблеми повідомила і “Северсталь” — негативний грошовий потік у 29,1 млрд рублів (приблизно 323 млн доларів) та падіння виручки на 16% рік до року. Чистий прибуток компанії обвалився удвічі — до 15,5 млрд рублів (приблизно 172 млн доларів).

Яка ситуація з попитом на сталь?

Попит на сталь у Росії скоротився на 15% цього року після зниження на 6% роком раніше. Гендиректор “Северсталі” Олександр Шевельов заявив, що другий квартал став “вкрай складним для галузі”. За його оцінкою, через слабкий попит сталевари можуть не реалізувати до 6 млн тонн продукції — майже 10% торішнього виробництва.

Прогноз внутрішнього попиту на 2025 рік становить близько 39 млн тонн проти 43–45 млн тонн роком раніше.

Які заходи вживає уряд?

Міністр промисловості Антон Аліханов у червні повідомив, що уряд розглядає можливість податкових пільг для сталеливарних компаній і зміну формули акцизу на рідку сталь. Аналітики ПСБ вважають, що відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року.

Офіційний курс євро до гривні у понеділок 28 липня знеціниться на 12 копійок до 48,98 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на понеділок 28 липня.

Своєю чергою, курс долара укріпиться на 1 копійку. Офіційні курси на понеділок 28 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,78 грн (41,77 грн станом на 25 липня); 1 євро – 48,98 грн (49,10 грн станом на 25 липня).

Які рекорди встановлював євро раніше?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні.

Які зміни відбулися на початку липня?

Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.

Чому терміни продажу можуть бути продовжені?

Кінцевий термін реалізації плану CK Hutchison щодо продажу більшої частини свого портового бізнесу, ймовірно, буде продовжено з 27 липня, оскільки політичні торги щодо акцій угоди на 23 мільярди доларів ще не завершені. Про це пише Asia Financial.

“Оскільки Китай вимагає частку в продажу на 23 мільярди доларів, офіційним особам у Пекіні та Вашингтоні, можливо, доведеться домовитися про те, хто що отримає, в рамках двосторонньої торговельної угоди”, – зазначено у публікації.

Які деталі угоди?

Гонконгський конгломерат підписав угоду про продаж 43 портів у 23 країнах, що простягаються від Панами до Китаю та багатьох інших частин світу, нагадує видання. Але джерела, близькі до консорціуму, очолюваного BlackRock та судноплавною компанією MSC італійського мільярдера Джанлуїджі Апонте, повідомили Reuters, що угода не буде остаточно укладена найближчим часом.

Продаж став дуже політизованим на тлі ескалації торговельної війни між США та Китаєм. А оскільки Пекін наполягає на великих частках пирога та має можливість зірвати угоду, це означає, що політична боротьба на межі конфлікту продовжується.

“Переговори щодо угоди ведуться на ексклюзивній основі між CK Hutchison, контрольованою гонконгським магнатом Лі Ка-шингом, та консорціумом протягом 145 днів до неділі, згідно з умовами, оголошеними в березні”, – говориться у публікації.

Які наслідки для угоди?

Джерела кажуть, що сторони можуть продовжити термін для продовження ексклюзивних переговорів. Перша частина угоди – остаточна документація щодо продажу двох портових операцій поблизу Панамського каналу – також не була підписана до крайнього терміну 2 квітня, встановленого в оголошенні про продаж.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Китай погрожує заблокувати продаж 43 портів, що належать гонконзькій CK Hutchison, якщо китайська судноплавна компанія Cosco не отримає частку в угоді з BlackRock і MSC. Китайські чиновники попередили компанії BlackRock, MSC та CK Hutchison, що без участі Cosco Пекін може заблокувати міжнародний продаж портів.

Угода на 22,8 мільярда доларів передбачає продаж 80% активів Hutchison у 43 портах, розташованих у 23 країнах. BlackRock домовилася про купівлю двох великих портів на Панамському каналі у їхнього власника з Гонконгу за 22,8 мільярда доларів на тлі тиску з боку Дональда Трампа, який заявляв про надмірний вплив Китаю на стратегічний водний шлях.

У своїй промові на інавгурації, говорячи про зовнішню політику, Трамп пообіцяв повернути контроль над Панамським каналом, який “експлуатує Китай”, а також перейменувати Мексиканську затоку на Американську затоку.

Китайська влада розпочала розслідування після того, як гонконзька компанія CK Hutchison погодилася продати свої активи, зокрема й два порти в Панамі, інвесторам на чолі з американською компанією BlackRock.