Після домовленості з Колумбійським університетом адміністрація Дональда Трампа розпочала переговори з іншими вишами. Найбільші вимоги можуть бути висунуті Гарварду. Про це пише The Wall Street Journal.

Які вимоги висуває адміністрація Трампа?

Адміністрація Дональда Трампа планує вимагати від Гарвардського університету сплату багатомільйонного штрафу за нібито неспроможність запобігти антисемітським проявам на кампусі. За даними WSJ, подібні домовленості готуються з університетами Корнелла, Дюка, Північно-Західного та Брауна. Утім, головною ціллю адміністрації вважається саме Гарвард — найстаріший і найвпливовіший університет у США.

Яка сума штрафу може бути?

Білий дім прагне укласти угоду, що перевищить за обсягом компенсацію, яку виплатив Колумбійський університет. Очікується, що сума може сягнути кількох сотень мільйонів доларів. Нагадаємо: Колумбійський університет погодився виплатити адміністрації Трампа 200 мільйонів доларів, щоб відновити доступ до мільярдного федерального фінансування.

Четвертий у 2025 році транш фінансової допомоги Україні у рамках механізму Ukraine Facility, який українська влада запросила ще у червні, буде наданий Україні у меншому обсязі, ніж планувалося, оскільки Україна не виконала 3 з 16 реформ, обіцяних Європейському Союзу.

Про це кореспондентці “Європейської правди” повідомив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє.

Чому зменшено обсяг допомоги?

Наступний транш виплат Ukraine Facility буде меншим, ніж планувалося, бо Україна не виконала необхідні для цього реформи. “Четвертий транш є найбільшим як за обсягом коштів, так і за кількістю необхідних реформ. У разі виконання всіх індикаторі та за умови реалізації 16 реформ, Україна отримала б 4,5 млрд євро”, – повідомив співрозмовник “ЄвроПравди”.

Він додав, що Україна подала запит на часткову виплату цього траншу 6 червня 2025 року. “У своєму запиті Україна заявила про виконання 13 із 16 необхідних реформ, тоді як виконання трьох інших наразі триває”, – пояснив посадовець.

Які реформи не виконано?

“Комісія оцінила 13 реформ як виконані та пропонує Раді ЄС здійснити виплату Україні в розмірі 3,05 млрд євро як четвертий транш у межах Ukraine Facility для України”, – сказав Гійом Мерсьє.

За інформацією речника Єврокомісії, з трьох невиконаних реформ “одна стосується децентралізації, інша – закону про реформу АРМА, а третя – відбору суддів до Вищого антикорупційного суду”.

Нагадаємо: Україна може недоотримати до 1,5 млрд євро допомоги від ЄС через зрив реформ, передбачених у програмі Ukraine Facility.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила в 1,6 раза граничні ціни на ринку електроенергії (так звані прайс-кепи) з 17:00 до 23:00. Відповідне рішення, яке набуде чинності з 31 липня 2025 року, енергорегулятор прийняв на засіданні у п’ятницю, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

Які нові ціни на електроенергію?

Згідно з постановою про граничні ціни, з 17:00 до 23:00 вони встановлені: на ринку “на добу наперед” (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на рівні 15 000,00 грн/МВт*год (зараз – 9 000 грн/МВт*год), на балансуючому ринку – 16 000 грн/МВт*год (зараз – 10 000 грн/МВт*год). У всіх інших часових проміжках прайс-кепи залишені на чинному рівні.

Яка мета підвищення цін?

В обґрунтуванні постанови метою її прийняття вказується, зокрема, забезпечення імпортного паритету для створення умов залучення максимального обсягу комерційного імпорту електричної енергії та безперебійного постачання електричної енергії споживачам. Тарифи для населення при зміні прайс-кепів не зміняться. Непобутові споживачі, які купують електроенергію в вечірні години за ринковою ціною, платитимуть більше.

Нагадаємо: У грудні 2024 року НКРЕКП хотіла переглянути граничні ціни (“прайс-кепи”) на електроенергію для непобутових споживачів. Але тоді остаточне рішення про їх підвищення не ухвалили. Попереднє підвищення цінових обмежень на ринку електроенергії в Україні відбулося у червні 2024 року.

Президент України Володимир Зеленський планує звернутися до європейських союзників з проханням допомогти фінансувати підвищення зарплат військовослужбовцям, які чинять опір вторгненню Росії, щоб зменшити нестачу новобранців. Про це пише агентство Bloomberg.

“Раніше європейці відмовлялися фінансувати зарплати нашим військовослужбовцям, лише зброю. Наші військовослужбовці самі можуть бути зброєю, яка захищає всіх”, – сказав Зеленський журналістам.

“Уряд Зеленського хоче мотивувати більше добровольців, пропонуючи суттєві виплати тим, хто підписує військові контракти”, – пише Bloomberg.

Чому важливо підвищити зарплати військовим?

“Росія вже давно пропонує великі бонуси за підписання контракту та високі зарплати, щоб щомісяця залучати десятки тисяч військовослужбовців до своєї армії, прагнучи уникнути повторення сплеску громадської тривоги, який стався після того, як президент Володимир Путін наказав про частковий призов через кілька місяців після початку вторгнення у 2022 році”, – говориться у повідомленні.

“Збільшення виплат солдатам посилить навантаження на державний бюджет України, дефіцит якого минулого року перевищив 20% валового внутрішнього продукту на тлі величезних військових витрат”, – пише Bloomberg.

Яка ситуація з фінансуванням бюджету?

“Розтерзана війною країна залежить від десятків мільярдів доларів допомоги від своїх іноземних союзників, які досі відкидають ідею прямого покриття військових витрат”, – говориться у повідомленні.

Агентство пише, що хоча Міжнародний валютний фонд, який надає кредитну програму на суму близько 16 мільярдів доларів, закликає Київ скоротити дефіцит бюджету, уряд не планує підвищувати податки. Як заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg News, світові донори виділили лише половину з приблизно 75 мільярдів доларів, необхідних для бюджету протягом наступних двох років.

Нагадаємо: Після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю, повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа. “Потреба у зовнішньому фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд”, – написала вона у Facebook.

Як повідомило раніше Міністерство фінансів, видатки загального фонду державного бюджету у червні 2025 року становили 337,4 млрд грн, а загалом за перше півріччя – 1,9 трлн грн, що на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до державного бюджету на 2025 рік. Видатки збільшили на 450 млрд грн. Раніше ЕП писала, що Україні хронічно не вистачає коштів для фінансування війни: у 2026 році непокрита потреба у фінансуванні може сягнути трильйона гривень.

Де уряд братиме ці кошти і як з цим може допомогти ЄС? Про це читайте у публікації “Євросоюз допоможе? Звідки Україна візьме трильйон гривень на війну”.