Кабінет Міністрів призначив пʼять заступників першого віцепремʼєр-міністра — міністра цифрової трансформації. Про це повідомляє Мінцифра.

“Посилюємо команду топменеджменту Мінцифри — уряд призначив пʼять заступників Першого віцепремʼєр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Четверо з них виросли всередині Мінцифри, а Віталій Балашов перейшов на держслужбу з топової ІТ-компанії”, – говориться у повідомленні.

Хто нові заступники міністра?

Валерія Коваль стала заступницею міністра з розвитку екосистеми цифрових та офлайн-персоналізованих сервісів. “Ключова ціль Валерії — змінити логіку державних послуг: не за інструкцією, а за потребою людини”, – говориться у повідомленні. Вона відповідатиме за розвиток електронних і адміністративних сервісів, цифрову зручність, а також персоналізований підхід та куруватиме напрям G2G (government-to-government) — побудову взаємодії між органами влади як єдиного цифрового середовища, що діє злагоджено, а не фрагментарно.

Станіслав Прибитько став заступником міністра з розвитку цифрової інфраструктури. “Завдання Станіслава — розвивати електронні комунікації та радіочастотний спектр, а також забезпечувати широкосмуговий доступ до Інтернету на всій території країни: у містах, селах, на дорогах та на деокупованих територіях”, – повідомляють у міністерстві.

Зоряна Стецюк тепер заступниця міністра з питань цифрового урядування, даних та цифрової інфраструктури. Вона відповідатиме за розвиток цифрового урядування та інформатизацію. Її сфера — це ефективні державні системи, інтегровані реєстри, цифрова взаємодія між органами влади й доступ громадян до якісних е-послуг.

Віталій Балашов відповідатиме за кіберзахист державної інформаційної інфраструктури, впровадження сучасних хмарних технологій, безпеку цифрових продуктів і розвиток державної кіберстійкості. “Віталій — новий учасник команди заступників: до Мінцифри перейшов із топової ІТ-компанії”, — зазначено у повідомленні.

Наталя Денікеєва – заступниця з цифрової економіки – формуватиме політику сталого розвитку цифрової економіки: через інновації, інвестиції та підтримку ІТ-галузі. Вона відповідальна за розбудову цифрової екосистеми — від Дія.City до ринку інноваційного бізнесу.

“На своїх посадах продовжують працювати Олексій Вискуб — Перший заступник Міністра цифрової трансформації та Олександр Борняков — заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції”, – говориться у повідомленні.

У Мінцифрі зазначають, що багато керівників починали з позицій фахівців чи керівників напрямів і зростали разом із командою. За останній час відбулися 70+ кадрових змін у команді.

У 2024 році рівень надходжень до державного бюджету штрафів і пені, накладених Антимонопольним комітетом України, знизився. Про це повідомляє Рахункова палата, яка проаналізувала звіт АМКУ за 2024 рік.

“У 2024 році Комітет наклав штрафи на загальну суму 1,02 млрд грн, однак реально було сплачено лише 59,2 млн грн – це менше 6%. Загалом на кінець року сума несплачених штрафів становила 15,1 млрд грн, з яких 8,1 млрд грн — за рішеннями, що оскаржуються в судах”, – зазначають аудитори.

Чому знизилися надходження від штрафів?

У той же час Рахункова палата зауважує, що чинна норма закону, що передбачає автоматичне зупинення виконання рішення АМКУ при його оскарженні. У звіті аудитори вказують, що АМКУ не забезпечив належного обґрунтування та підтвердження економічного ефекту від своєї діяльності (6,3 млрд грн). Згідно з внутрішніми нормативними документами, АМКУ визначає цю суму шляхом застосування фіксованого коефіцієнта у розмірі 5% обсягу відповідного ринку.

“Такий підхід не закріплений міжнародними документами, а є внутрішнім нормативним підходом Комітету, та не має належного економічного чи наукового обґрунтування”, – говориться у повідомленні.

Які проблеми виявила Рахункова палата?

“Серед окремих джерел наповнення бюджету Комітетом: адміністративні штрафи та санкції. Однак Звіт АМКУ не містить систематизованої інформації щодо накладення та стягнення згаданих штрафів – відсутні дані про несплачені штрафи, причини їх нестягнення чи скасування”, – додає Рахункова палата.

Хоча документ в основному відповідає вимогам щодо структури та строків подання, його зміст не дає повного уявлення про реальні результати діяльності АМКУ, стану виконання інституцією окремих функцій. Про це, представляючи звіт, зазначив відповідальний за аналіз член Рахункової палати Геннадій Пліс.

“Комітет не затвердив плани діяльності на 2024 рік і на середньострокову перспективу. А частина пріоритетів його діяльності залишилася невиконаною без зазначення причин”, – зазначив Пліс зокрема.

Рахункова палата, проаналізувавши звіт АМКУ за 2024 рік у частині, що стосується виконання державного бюджету, ухвалила його на засіданні.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що результати аудиту Фонду державного майна виявили заниження у його консолідованій фінансовій звітності загальної суми довгострокових фінансових інвестицій та власного капіталу на майже 16,5 млрд грн. Раніше повідомлялося, що Рахункова палата України виявила порушень і недоліків у 2024 році на загальну суму 217,5 млрд грн. Рахункова палата визначила ключові ризики, що можуть вплинути на виконання державного бюджету України на 2025 рік. Також повідомлялося, що комітет Верховної Ради з питань бюджету підтримав в першому читанні законопроєкт № 10044-д про реформу Рахункової палати.

Заступника керівника однієї з окружних прокуратур Чернігівщини підозрюють у намаганні “прикрити” незаконну передачу 8 тисяч гектарів сільськогосподарських земель одній із агрокомпаній. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Які деталі справи?

За його словами, підозрюваний прокурор організував викрадення 14 великих коробок з документами, які мали вирішальне значення для експертизи. “Замість доказів в експертну установу надійшла коробка з газетами. І щоб приховати махінацію підробив супровідні документи”, – розповів Кравченко.

Що відомо про повернення земель?

Нагадаємо: Прокурора забезпечила повернення державі 8 земельних ділянок в межах гірськолижно-туристичного комплексу “Мигово” у Чернівецькій області.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) прийняло в управління близько ста мільйонів гривень готівки, які були вилучені у справі про розтрату в оборонній сфері. Про це у Telegram повідомила голова АРМА Олена Дума.

Кошти були вилучені під час обшуків у фігурантів справи в межах кримінального провадження за ознаками вчинення злочину — привласнення військового майна в умовах воєнного стану, уточнила вона.

Які суми були вилучені?

“Західне міжрегіональне територіальне управління АРМА, відповідно до ухвали слідчого судді Личаківського суду м. Львова, прийняло в управління АРМА 2 736 500 гривень, 1 827 300 доларів США та 425 860 євро”, — говориться у повідомленні.

Як проходила співпраця з правоохоронними органами?

Дума також говорить про злагоджену співпрацю АРМА з Державним бюро розслідувань та Львівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону. “Клопотання про передачу активів до АРМА було подано слідчим Територіального управління ДБР у м. Львові та погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону”, — говориться у повідомленні.

“Усі вилучені суми вже зараховані на рахунки АРМА та почали працювати на економіку України в умовах воєнного стану. Завдяки ефективному управлінню АРМА через банківські фінансові інструменти, кошти не лише зберігаються, а й працюють на економіку держави”, – зазначила очільниця агентства.

Вона нагадала, що АРМА є єдиним центральним органом виконавчої влади в Україні, уповноваженим на купівлю військових облігацій.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що суд задовольнив клопотання Офісу генпрокурора і передав в управління Національного агентства з розшуку та менеджменту активів понад 1,5 млрд грн (понад 35 мільйонів доларів США), які належать екснардепу. Раніше повідомлялося, що Шевченківський райсуд Києва стягнув у дохід держави 2,6 млрд грн від компанії, що діяла в Україні під брендом онлайн-казино PIN-UP. Для цього суд застосував спеціальну конфіскацію. Окрім 2,6 млрд грн спецконфіскації коштів онлайн-казино “PIN-UP” держбюджет отримає 54 млн грн нарахованих відсотків, повідомляє Національне агентство з розшуку та менеджменту активів.

Які причини падіння прибутку ММК?

Найбільший металургійний комбінат в Росії – “Магнітогорський металургійний комбінат” (ММК) – повідомив про різке падіння прибутку у першому півріччі 2025 року, що майже в дев’ять разів менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це пише The Moscow Times.

Які цифри показав ММК у другому кварталі?

Прибуток російської сталеливарної групи ММК у другому кварталі впав на 21,1% у порівнянні з першим кварталом. У компанії різке падіння прибутку пояснюють сповільненням ділової активності через високі процентні ставки в Росії. ММК повідомила про зниження прибутку в другому кварталі до 2,5 мільярда рублів.

Які результати за перше півріччя?

У першому півріччі прибуток групи впав на 88,8% до 5,6 мільярда рублів. Виторг ММК у другому кварталі становив 155,1 мільярда рублів, скоротившись до першого кварталу на 2,1% у зв’язку зі зміною структури продажів. У першому півріччі доходи знизилися на 25% до 313,5 мільярда рублів.

Нагадаємо: Минулого року російські металурги зіткнулися з падінням попиту з боку основних споживачів у РФ і зниженням завантаження заводів через зростання ключової ставки. Споживання сталі в Росії у 2024 році впало на 6%, а цього року очікується скорочення попиту на 10%.