Японський фондовий ринок завершив торги зростанням після новин про нову торговельну угоду між США та Японією. Про це пише Reuters. На тлі домовленостей між Вашингтоном і Токіо про зниження мит на імпорт автомобілів, японський індекс Nikkei зріс майже на 4%, досягнувши найвищого рівня за рік.

Які акції показали найбільше зростання?

Найбільше зростання продемонстрували акції автоконцернів — котирування Toyota підскочили більш ніж на 14%, а Honda — майже на 11%.

Які умови угоди між США та Японією?

США погодилися не вводити нові мита, натомість Японія пообіцяла інвестувати 550 мільярдів доларів у США, зокрема купити 100 літаків Boeing і збільшити оборонні витрати на американські компанії до 17 мільярдів доларів щороку. Мита на японські автомобілі скорочуються до 15% замість раніше встановлених 27,5%, а заплановані додаткові збори з 1 серпня будуть знижені з 25% до того ж рівня.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп оголосив про підписання довгоочікуваної торговельної угоди з Японією, яка ще кілька тижнів тому здавалася недосяжною для союзників і основних торговельних партнерів.

Раніше повідомлялося, що Президент США Дональд Трамп погрожує запровадити вищі тарифи на японський експорт до США через, як він стверджує, небажання країни купувати рис, вирощений в Америці. Хоча минулого року країна купила у США рису на суму 298 мільйонів доларів, згідно з даними торгової статистики Бюро перепису населення США. Між січнем і квітнем цього року Японія купила рису на суму 114 мільйонів доларів, говориться у публікації CNN.

Раніше повідомлялося, що Японія розглядає можливість збільшення імпорту сої та рису як поступку на торгових переговорах з США щодо запроваджених президентом Дональдом Трампом масштабних тарифів. Японія досягла “певного прогресу” в п’ятому раунді торгових переговорів з представниками США, спрямованих на скасування мит, які шкодять японській економіці.

Відвантаження російської нафти на танкери в портах Чорного моря зупинилося після видачі Путіним ФСБ повноважень узгоджувати вхід суден у порти. Про це повідомили два галузевих джерела агентству Reuters.

Які наслідки для нафтового ринку?

Призупинення додасть невизначеності на нафтовому ринку Середземномор’я, який і так залишається нестабільним через нещодавній інцидент із забрудненням, що призвів до затримок із відвантаженням азербайджанської нафти сорту BTC з турецького порту Джейхан.

Які нові правила для іноземних суден?

У понеділок лідер РФ Володимир Путін підписав закон, згідно з яким іноземні судна повинні отримувати дозвіл Федеральної служби безпеки (ФСБ) для доступу до російських портів. Указ визначає, що дозвіл від портових адміністрацій на вхід іноземних суден має узгоджуватися з ФСБ – органом, який є правонаступником радянського КДБ. Нові правила набули чинності відразу після публікації указу в понеділок.

Експорт нафти сорту CPC Blend з терміналу в Росії в серпні планувався на рівні 1,66 мільйона барелів на добу, або близько 6,5 мільйона метричних тонн – майже без змін порівняно з липневим планом. Очікується, що в липні обсяги експорту і транзиту нафти через Новоросійськ складуть приблизно 2,2 мільйона тонн, за словами галузевих джерел.

Нагадаємо: У травні 2025 року експортні доходи Росії від продажу вуглеводнів за кордон впали до найнижчого рівня з початку повномасштабної війни проти України.

Угода між Японією та США може стати зразком для інших торговельних домовленостей, які наразі обговорюються з Вашингтоном. За словами економістів, глобальна економіка ще здатна витримати узгоджений рівень мит у 15%. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які зміни в митах передбачає угода?

У рамках цієї угоди мита на імпорт японських авто в США знижуються з 27,5% до 15%. Також будуть зменшені з 25% до 15% мита, які мали набути чинності з 1 серпня на інші японські товари. Ця угода з четвертою найбільшою економікою світу включає також інвестиційні зобов’язання та кредити, спрямовані в США, і є найважливішою серед усіх укладених президентом Дональдом Трампом.

Які наслідки для інших країн?

Вона чинить тиск на Китай та Європейський Союз, яким також доведеться вирішити свої торговельні питання до серпневих дедлайнів. Попри те, що 15% — це все ще високий рівень мита, він значно краще, ніж повна невизначеність, яка останнім часом ускладнювала компаніям планування інвестицій.

“Середній рівень мит у США у 2024 році був близько 2,5%, а зараз він піднявся приблизно до 17%”, — каже Могіт Кумар з компанії Jefferies. “Наш базовий сценарій — що після стабілізації середнє мито залишиться на рівні близько 15%, хоча деякі угоди можуть дещо підняти цю планку. З макроекономічного погляду це неідеально, але світ здатен жити з такими митами”.

Фінансові ринки у середу зреагували з полегшенням. “Схоже, для великих економік встановлюється стандарт на рівні 10–15%, а для менших — трохи вищий”, — зазначив Дерек Халпенні з банку MUFG у Лондоні. Акції Volvo зросли більш ніж на 10%, а німецькі автовиробники Porsche, BMW, Mercedes-Benz та Volkswagen — на 4–7%, оскільки вони мають значні продажі в США.

“Ці позитивні новини зменшили страхи інвесторів, що з 1 серпня тарифи можуть знову різко зрости”, — сказав Джим Рід з Deutsche Bank. “Але загроза підвищення мит усе ще зберігається для кількох великих економік: 30% для ЄС, 35% для Канади і 50% для Бразилії”, — додав він.

Очікування щодо довгострокової інфляції у США трохи знизились після новини, що може дати Федеральній резервній системі (центробанку США) можливість знизити процентні ставки пізніше цього року. Проте ринки не очікують зниження ставки вже наступного тижня — перший реальний шанс на це бачать лише в жовтні.

Наступним може стати Європейський Союз. Трамп пригрозив, що з 1 серпня введе 30% мита, що вже викликало заяви про можливу відповідь від ЄС. Такий рівень мит міг би серйозно зашкодити економіці блоку, яка сильно залежить від торгівлі, і фактично знищити велику частину трансатлантичної торгівлі.

Спочатку ЄС сподівався домовитись про мита на рівні близько 10%, але тепер визнає, що, скоріше за все, тариф буде вищим. Китай також залишається під великим тиском: 12 серпня — дедлайн, після якого мита можуть знову зрости до 145% з боку США та 125% з боку Китаю, якщо не буде досягнуто нової домовленості чи продовження чинної.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп оголосив про підписання довгоочікуваної торговельної угоди з Японією, яка ще кілька тижнів тому здавалася недосяжною для союзників і основних торговельних партнерів.

Саудівська Аравія стала найбільшим напрямком експорту російського мазуту та вакуумного газойлю у червні. Про це пише Reuters з посиланням на дані трейдерів і системи LSEG.

Чому зросли постачання до Саудівської Аравії?

Після запровадження повного ембарго Європейським Союзом на російські нафтопродукти у лютому 2023 року країни Близького Сходу та Азії стали основними покупцями мазуту та VGO з Росії. У червні прямі постачання цих нафтопродуктів із російських портів до Саудівської Аравії зросли на 9% порівняно з травнем — до 800 тисяч тонн. Збільшення пояснюється підвищеним споживанням енергії у зв’язку з літньою спекою.

Які інші країни скоротили імпорт?

Водночас постачання до Індії та Туреччини значно скоротилися. Зокрема, Індія отримала 340 тисяч тонн мазуту та VGO — на 49% менше, а Туреччина — 280 тисяч тонн, що на 33% менше, ніж у травні. Ще одним важливим напрямком стала Єгипетська Айн-Сухна — великий паливний хаб, куди було поставлено майже 400 тисяч тонн пального. Серед інших отримувачів російського мазуту були Сінгапур, Сенегал і Китай.

Які зміни в маршрутах постачання?

Після зростання ризиків у Червоному морі з грудня 2023 року через атаки угруповання Хуті, танкери з Росії почали обирати маршрут навколо мису Доброї Надії. У червні лише два судна з 180 тисячами тонн мазуту прямують до Азії цим шляхом.

Нагадаємо: Російська влада обговорює можливість повної заборони на вивезення бензину з Росії на тлі різкого зростання біржових цін на пальне, яке досягло 25% з початку 2025 року. У Росії стрімко зростають ціни бензину – за останній рік роздрібні ціни підвищилися на 18%. До кінця 2025 року очікується ріст цін ще на 8%. Частина нового пакету санкцій проти Росії, яка спрямована на обмеження потоку пального, виготовленого з російської сирої нафти, набуде чинності лише у січні 2026 року.

Європейський Союз почав консультації щодо подальшого спрощення екологічної політики після того, як уже скоротив низку законів у сфері сталого розвитку на початку цього року – у відповідь на критику з боку бізнесу. Про це повідомляє агентство Reuters.

Ці дії є частиною ширшої стратегії ЄС зі “спрощення” – зменшення бюрократії для підприємств, які скаржаться, що складне законодавство на рівні всього блоку заважає їм конкурувати з компаніями з Китаю та США, де адміністрація Дональда Трампа активно скасовує регулювання.

Яка мета консультацій?

У вівторок Європейська Комісія відкрила публічні консультації, заявивши, що проводить перегляд екологічного законодавства, щоб визначити, де можна зменшити адміністративне навантаження для компаній і держав. “Мета – не знизити екологічні цілі ЄС або рівень захисту здоров’я людей, які гарантує екозаконодавство, а досягати їх ефективніше, уникаючи зайвих витрат”, – йдеться в тексті консультації.

Що кажуть експерти?

Комісар ЄС з питань довкілля Ессіка Росволл заявила в середу, що йдеться про “спрощення екологічного законодавства без шкоди для високих стандартів захисту природи”. Однак деякі попередні пропозиції щодо “спрощення” вже включали значне скорочення кількості компаній, на які поширюються правила сталого розвитку, а також ослаблення вимог щодо перевірки ланцюгів поставок на порушення прав або екологічні ризики.

Ці плани викликали критику з боку екологічних організацій, інвесторів і частини бізнесу, які звинувачують Брюссель у тому, що він підриває закони, які допомагають боротися з кліматичними загрозами і спрямовують інвестиції в “зелену” економіку.

Європейський омбудсмен зараз розслідує скаргу активістів, які звинувачують Єврокомісію в тому, що вона послаблює екологічну політику без належних публічних консультацій. Поки що Єврокомісія не вирішила, які саме екологічні закони будуть спрощені.

Екологічна політика ЄС охоплює багато сфер – від управління відходами та якості води до промислового забруднення.

Нагадаємо: Наприкінці 2024 року єврозона несподівано впала в стагнацію, оскільки урядові колапси у двох найбільших економіках підірвали довіру серед бізнесу та споживачів.