Бізнес-спільнота, громадські організації та аналітичні центри звернулися до президента Володимира Зеленського та Верховної Ради із закликом скасувати закон про ліквідацію незалежності антикорупційних інституцій. Про це йдеться в повідомленні CEO Club Ukraine.

Які наслідки має законопроєкт № 12414?

В повідомленні зазначається, що скандальний законопроєкт № 12414, ухвалений Верховною Радою України, ліквідовує незалежність антикорупційних органів, перетворюючи їх на підрозділи нереформованої й політично залежної прокуратури, а також суттєво обмежує ефективність роботи цих органів, позбавляючи їх можливості зберігати конфіденційність розслідувань.

“По суті це означає знищення одного з тих найважливіших факторів, які тримають для України відчиненими двері до Європейського Союзу, забезпечують довіру й підтримку з боку європейських партнерів, життєво необхідну в час війни”, – йдеться в повідомленні.

Чому активісти вважають це загрозою для євроінтеграції?

Окрім іншого, зазначають активісти, це створює підстави для згортання наявних здобутків євроінтеграції та надзвичайно збільшує фінансові ризики для країни. “Знаючи позицію європейських партнерів, ми розцінюємо нинішні події як зрив курсу на європейську інтеграцію, за який заплачено не лише сотнею життів Героїв Небесної Сотні, а й багатьма тисячами життів героїв АТО та згодом Сил оборони України в ході повномасштабної війни”, – йдеться в заяві.

“Разом зі зривом перезавантаження Бюро економічної безпеки та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, застосуванням політично вмотивованого вибіркового правосуддя до громадських активістів, військовослужбовців, журналістів тощо, це створює відчуття повернення у 2013 рік, коли геополітичний та цивілізаційний вибір України ще не був зроблений”, – також говориться в повідомленні.

Повний список підписантів тут. Детальніше про початок ліквідації незалежності антикорупційної системи читайте у матеріалі: “Останній генпрокурор з такою кількістю повноважень – це Пшонка. Як в питанні боротьби з корупцією Україну повертають до часів Януковича”.

Нагадаємо: 22 липня Рада проголосувала за скандальний законопроєкт #12414, що обмежує незалежність антикорупційних органів (НАБУ і САП), а Володимир Зеленський підписав його попри звернення активістів, “занепокоєння” Євросоюзу і масові протести у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.

У Херсонській області зафіксували масове нашестя сарани, що завдало шкоди посівам соняшнику. Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

Що стало причиною нашестя сарани?

Масове нашестя сарани, яке зафіксували у Борозенській громаді Херсонської області, завдало шкоди посівам соняшнику. “Йдеться про італійського пруса (Calliptamus italicus) — поліфагічного шкідника, який особливо активно розмножується за умов високих температур і тривалої посухи. Саме такі погодні фактори спричинили його стрімке поширення в регіоні”, – йдеться у повідомленні.

Які заходи вживаються для боротьби із сараною?

У громаді впровадили спеціальний режим захисту рослин. Наразі ведуться роботи з локалізації та ліквідації осередків розмноження комах, чисельність яких перевищила економічно допустимий рівень. Аграріям із Херсонської, а також сусідніх Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей фахівці закликають обстежувати занедбані території, пасовища та узбіччя доріг — особливо вранці або ввечері, коли сарана найменш активна.

У разі виявлення значної кількості комах фермери можуть використовувати дозволені інсектициди, а також мають завчасно інформувати місцеву владу та пасічників про обробку, яку слід проводити лише у безвітряну погоду та у ранкові чи вечірні години.

“Місцеві громади закликають негайно повідомляти органи Держпродспоживслужби про виявлення нових вогнищ сарани, щоб не допустити подальшого поширення шкідника”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше вже повідомлялося про осередки масового розмноження сарани у Херсонській області. Масове розмноження небезпечного багатоїдного шкідника на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району.

Раніше повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися до 13,6 млн тонн. Так, аналітики ASAP Agri переглянули прогноз через затяжну посуху – попередній прогноз був на рівні 14,1 млн тонн. Перегляд відображає зростаючі побоювання щодо екстремальних погодних умов, зокрема спекотної та сухої погоди під час цвітіння, яка стала основною причиною втрати врожайності.

“Пошта Росії” могла розміщувати призначені для виплат пенсій і соціальних допомог на банківських рахунках з метою отримання доходу. Такого висновку дійшла Рахункова палата РФ під час аудиту національного поштового оператора, повідомляє The Moscow Times.

Які порушення були виявлені?

Згідно з даними Соціального фонду Росії, у період із 2020 до 2024 року в роботі “Пошти Росії” зафіксували 136 порушень строків доправлення пенсій на 1-20 днів. У самому поштовому операторі заявили, що 98,6% пенсій доставляють у строк, а порушення строків доставлення часто пов’язані з відсутністю одержувача за вказаною адресою, особливостями організації виплат в умовах надзвичайних ситуацій, регіональною специфікою та іншими чинниками.

На що ще витрачала “Пошта Росії” кошти?

Крім можливого використання коштів на пенсії та соцвиплати, Рахункова палата РФ виявила у “Пошти Росії” високі витрати на спонсорську та благодійну допомогу спортивним та іншим організаціям, яка становила понад 1,5 млрд рублів за чотири роки. Також поштовий оператор витратив понад 600 млн рублів на свій піар у ЗМІ та соцмережах.

Результати аудиту розглядалися наприкінці травня на спільному засіданні комітетів Держдуми із захисту конкуренції та з контролю. За підсумками засідання його учасники наголосили на необхідності позбавити “Пошту Росії” монопольного права на доставлення пенсій і соцдопомог, а також опрацювати механізм компенсації за їхню несвоєчасну виплату.

Банки зберегли оптимізм стосовно зростання кредитних портфелів бізнесу та населення і вперше за рік очікують поліпшення якості позик. Про це свідчать результати щоквартального Опитування про умови банківського кредитування, повідомляє Національний банк України.

Який попит на кредити бізнесу?

“За даними опитування, попит на кредити бізнесу у ІІ кварталі підвищився, зокрема на довгострокові позики та кредити великим підприємствам – вперше з початку повномасштабного вторгнення. Респонденти прогнозують зростання попиту на всі види кредитів бізнесу в ІІІ кварталі”, – говориться у повідомленні.

Попит населення зріс як на іпотеку, так і на споживчі позики, і банки очікують продовження цього тренду. Більшість банків оцінила боргове навантаження бізнесу як середнє. Водночас дещо знизилася частка фінустанов, що вважали закредитованість домогосподарств низькою, повідомляє НБУ.

Які зміни в кредитних стандартах?

Банки вперше з ІІІ кварталу 2024 року пом’якшили кредитні стандарти для бізнесу, передусім з огляду на підвищення конкуренції, говориться у повідомленні. “Також банки п’ятий квартал поспіль пом’якшили кредитні стандарти для населення: за споживчими кредитами визначним фактором стала конкуренція між банками та з боку небанківських фінустанов, а для іпотеки – ліпші перспективи ринку нерухомості”, – говориться у повідомленні.

Респонденти планують і далі пом’якшувати кредитні стандарти для бізнесу та населення. Рівень схвалення заявок дещо збільшився як для бізнесу, так і для домогосподарств. Банки послабили вимоги до застави за іпотекою і водночас збільшили розміри споживчих кредитів.

“Респонденти відзначили помітне зростання кредитного ризику та певне збільшення операційного, натомість вперше за два роки не зафіксували посилення валютного ризику. У ІІІ кварталі прогнозується зростання валютного та кредитного ризиків, а також певне посилення ризику ліквідності”, – зазначає НБУ.

Нагадаємо: Раніше НБУ повідомляв, що обсяги купівлі населенням України валюти у червні-2025 перевищили обсяги її продажу на $0,28 млрд у доларовому еквіваленті порівняно з $0,25 млрд у травні цього року та $0,97 млрд у червні торік.

Раніше повідомлялося, що Національний банк України створив департамент інтегрованого ризик-менеджменту. Раніше повідомлялося, що Національний банк України у 2025 році перерахує до державного бюджету зі свого прибутку за 2024 рік 84,2 млрд грн. Це рекордна сума. Фінансовий результат Національного банку за 2024 рік становив 231 млрд грн. У 2024 році Нацбанк перерахував до державного бюджету майже 72 млрд грн зі свого прибутку за попередній рік.

Також нагадаємо, що Незалежна асоціація банків України (НАБУ) разом з “Економічною правдою” та Mastercard зібрала банкірів, чиновників та фінансистів на форумі “Банківський ринок 2025” аби разом подивитися у майбутнє банківського ринку на тлі глобальних викликів, технологічних змін та геополітичної нестабільності.