Російська влада намагається стимулювати народжуваність, що падає, за рахунок відстрочки з виплат споживчих кредитів. Про це пише The Moscow Times.

“Росіянам можуть надати право брати відстрочку з виплат споживчих кредитів у разі народження або усиновлення дітей. Відповідні поправки до закону “Про споживчий кредит” розробив Мінфін, а урядова комісія із законопроєктної діяльності схвалила документ для внесення до Держдуми”, – говориться у публікації.

Які переваги нововведення?

У пояснювальній записці до законопроєкту говориться, що ініціатива не лише стимулює народжуваність у Росії, але й знизить ризики дефолтів позичальників і фінансової стабільності кредиторів. Бо матеріальне становище і житлові умови є основним бар’єром, через який росіянки не планують народження дітей у найближчі п’ять років.

“Російська влада намагається стимулювати народжуваність на тлі її триваючого падіння. Минулого року, за даними Росстату, на світ у Росії з’явилися 1,222 млн немовлят – мінімум із 1999 року”, – говориться у повідомленні.

Яка ситуація з народжуваністю?

Порівняно з 2023 роком народжуваність скоротилася на 3,4%, а порівняно з 2014 роком – більш ніж на третину. За січень-березень цього року кількість народжених знизилася ще на 11,5 тис, до 288,8 тис, після чого Росстат припинив публікувати детальні дані щодо кількості народжених і померлих.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що російські банки дедалі більше хвилює обсяг проблемних боргів у їхніх балансах. Приватно вони б’ють на сполох через те, що все більше корпоративних і приватних клієнтів не сплачують кредити через високі відсоткові ставки.

У 2024 році кількість заяв на зміну умов кредитних договорів у Росії зросла майже вдвічі, досягнувши 4,1 млн. Під реструктуризацію потрапили як споживчі кредити, так і позики малого та середнього бізнесу.

Раніше повідомлялося, що фінансової “подушки безпеки” на випадок втрати роботи немає у 38% росіян, які працюють. Серед тих, у кого є заощадження, 13% зможуть прожити на них менше місяця, 24% – від одного до двох, 12% – від трьох до шести.

На початку 2024 року Росстат зробив прогноз, що природний спад населення Росії почнеться з найбільших міст і до 2046 року кількість корінних жителів РФ може скоротитися до рівня 1897 року, водночас країну почнуть наповнювати мігранти.

Слідчі завершили досудове розслідування щодо співробітника Служби безпеки України, якого звинувачують у вимаганні 300 тисяч доларів хабаря. Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

Хто підозрюється у вимаганні хабаря?

НАБУ і САП відкрили матеріали справи за підозрою начальника сектору Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України та ще двох осіб. Начальник, за версією слідства, вимагав 300 тисяч доларів у особи, стосовно якої здійснював оперативний супровід у справі щодо організації незаконного переправлення за кордон військовозобов’язаних.

Які були умови хабаря?

За гроші обіцяв знищити частину матеріалів справи та розкрити вже встановлені факти. У разі відмови погрожував вжити заходів для притягнення особи до кримінальної відповідальності за більш суворими статтями.

Після одержання частини неправомірної вигоди у сумі 72 тисяч доларів зловмисникам повідомили про підозру.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів визначило переможців конкурсів на відбір управителів для арештованих активів ТОВ “Термінал Карпати”. Про це у Telegram повідомила голова АРМА Олена Дума.

“Національне агентство провело відкриті конкурси на відбір управителів для арештованих активів ТОВ “Термінал Карпати” в системі Prozorro. За підсумками конкурсних процедур визначено переможців на всі п’ять лотів активу, розташованого на Закарпатті”, – розповіла вона.

Хто буде управляти активами?

Консорціум “Управляюча компанія “Пента-Логістик Інтернешнл” буде управителем адміністративної будівлі в місті Чоп та виробничого комплексу у смт Батьово, з ангаром, підведеними коліями двох стандартів, насосною станцією, трансформаторною та іншими спорудами. Крім того, в управлінні консорціуму віддадуть сім автомобілів.

Між тим, корпоративні права та статутний капітал ТОВ “Термінал Карпати” та офісна будівля в селі Свобода переходять консорціуму “Укртранслогістика”.

Які наступні кроки АРМА?

“АРМА розпочало ретельний аналіз поданої документації. Рішення щодо обрання або відхилення пропозицій учасників торгів буде ухвалено після всебічного аналізу, відповідно до чинного законодавства та процедур АРМА. Кожен з учасників проходить глибоку перевірку”, – говориться у повідомленні.

“Після оголошення переможців цих аукціонів управління активами, арештованими за рішеннями Личаківського районного суду м. Львова та Берегівського районного суду Закарпатської області, здійснюватимуть компанії, що запропонували найбільш вигідні для держави умови”, – пише Дума.

“Перед оголошенням конкурсу АРМА організувало огляд комплексу силами Західного міжрегіонального територіального управління, а незалежний оцінювач визначив його ринкову вартість у понад 190 млн грн”, – нагадує вона.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Національне агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило відкритий конкурс на відбір управителів в системі Prozorro на активи ТОВ “Термінал Карпати” на Закарпатті. Комплекс являє собою повністю готову інфраструктуру для масштабного розвитку транспортно-логістичного бізнесу”, – зазначає агентство.

Площа логістичного центру – понад 21,5 тис кв.м. Бенефіціаром ТОВ “Термінал Карпати” був громадянин росії Андрій Кочетков, колишній віцепрезидент Асоціації російських експедиторів. 10 травня 2022 року суд арештував корпоративні права, грошові кошти, рухоме й нерухоме майно російського товариства і 20 травня 2022 року передав в управління АРМА.

За матеріалами кримінального провадження, чорна каса (тіньова бухгалтерія) російського Терміналу Карпати щомісяця складала більше 1 млн доларів США прихованих коштів, які офіційно неможливо було простежити.

АРМА вже оголошувало конкурс на управління ключовим логістичним комплексом Закарпаття — ТОВ “Термінал Карпати” — у жовтні минулого року. Тоді повідомлялося, що інфраструктура терміналу забезпечує безперебійне перевантаження між залізничними составами різних типів, а також між залізничним та автомобільним транспортом.

Президент США Дональд Трамп може суттєво зашкодити економічному зростанню Китаю і більшій частині його експорту в Штати, впливаючи на його торгівлю через країни-партнери в глобальних ланцюгах поставок. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Останніми роками Китай дедалі більше покладається на треті країни (як-от В’єтнам і Мексика) для виробництва готової продукції або її компонентів – ця тенденція посилилася після першої торговельної війни, ініційованої Трампом, і запроваджених ним обмежень щодо другої за величиною економіки світу. Частка Китаю в загальному обсязі доданої вартості товарів, що прямують до США через інші країни, зросла з 14% у 2017 році до 22% у 2023-му.

Які наслідки можуть бути для китайського експорту?

Якщо Трампу вдасться запровадити більш жорсткі мита або нові вимоги до ланцюгів поставок, це поставить під загрозу до 70% китайського експорту до США і понад 2,1% ВВП Китаю, зазначають аналітики. Також можливі додаткові економічні втрати, якщо через ці обмеження інші країни будуть менше бажати торгувати з Китаєм.

“Потоки торгівлі через треті країни є значними і допомогли Китаю пом’якшити наслідки чинних мит США”, – пишуть аналітики Bloomberg Economics Чанг Шу, Рана Саджеді та Девід Ку. – “Жорсткіші обмеження таких поставок посилять удар від торговельної війни і можуть у довгостроковій перспективі підірвати економічні перспективи зростання”.

Які дії вживають США щодо Китаю?

США дедалі активніше тиснуть на Китай через інші країни. Вони надіслали низку листів урядам, вимагаючи узгодити двосторонні торговельні угоди до 1 серпня, інакше будуть введені нові мита. При цьому США погрожують ще вищими тарифами на товари, які визначать як транзитні з Китаю.

Хоча деталі поки що невідомі, це може дозволити Білому дому ширше впливати на китайський експорт до США. Серед головних країн, через які Китай постачає товари до США, – Мексика та В’єтнам, також важливим вузлом залишається Євросоюз.

Роль Китаю як “постачальника через треті сторони” може вплинути на торговельні угоди США з іншими країнами. Уже є ознаки цього: нещодавня торговельна угода США з Великою Британією містить вимоги щодо безпеки ланцюгів поставок і контролю за власністю в чутливих секторах.

Нагадаємо: Експорт рідкоземельних магнітів з Китаю до США в червні зріс у понад шість разів порівняно з травнем, що свідчить про різке відновлення потоку важливих мінералів після укладення торговельної угоди між Китаєм і США.

Станом на 22 липня, середній курс долара до гривні зменшився на 3 копійки, євро зріс на 6 копійок. Про це йдеться в даних minfin.com.ua.

Які курси валют на чорному ринку?

На 10:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,65 – 41,72 грн. Євро – 48,80 – 49,00 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими:

• Долар США – 41,52 – 42,02 грн (курс на 21 липня – 41,50 – 42,05 грн);
• Євро – 48,40 – 49,06 грн (курс на 21 липня – 48,35 – 49,00 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі:

• Приватбанк – 41,30 – 41,90 грн;
• Ощадбанк – 41,55 – 41,95 грн;
• Укрсиббанк – 41,50 – 42,05 грн;
• ПУМБ – 41,50 – 42,10 грн;
• Райффайзен – 41,60 – 41,88 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні:

• Приватбанк – 48,10 – 49,10 грн;
• Ощадбанк – 48,35 – 49,05 грн;
• Укрсиббанк – 48,05 – 49,05 грн;
• ПУМБ – 48,40 – 49,10 грн;
• Райффайзен – 48,35 – 48,98 грн.

Який курс безготівки?

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою курс долара у Приватбанку становить 42,01 грн за долар, monobank – 42,01 грн.