Новий прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила, що, ймовірно, звернеться по додаткове фінансування до Міжнародного валютного фонду (МВФ), оскільки планує зміцнити державні фінанси на тлі війни з Росією, якій не видно кінця. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Юлія Свириденко, яка минулого тижня стала другою жінкою на посаді глави уряду в історії України, чітко окреслила фінансові труднощі країни. За її словами, світові донори поки що забезпечили лише половину з приблизно 75 мільярдів доларів, які Україні знадобляться в найближчі два роки для покриття військового бюджету. Особливо важливо, що нинішня програма МВФ обсягом близько $16 мільярдів завершується 2027 року.

Які плани щодо нової програми МВФ?

Через невизначеність щодо тривалості війни, вже під час наступної перевірки програми в серпні, найімовірніше, почнуться обговорення нової програми, зазначила Свириденко. “Якщо базовий сценарій припускає, що війна триватиме і наступного року, дуже ймовірно, що ми матимемо нову програму МВФ”, – сказала вона в інтерв’ю Bloomberg News.

Під час серпневого візиту обговорюватимуть економічні та військові сценарії, “щоб визначити, чи є сенс у новій програмі і якими можуть бути її параметри.”

Які зміни в уряді України?

Минулотижнева зміна в уряді України була частиною стратегії, щоб поставити на ключові посади людей, лояльних до президента, які зможуть знайти спільну мову з Трампом. Свириденко очолила уряд через 11 тижнів після того, як її команда в Мінекономіки домовилася зі США про доступ до українських природних ресурсів.

Нова прем’єрка також планує найближчими днями провести дистанційну розмову з міністром фінансів США Скоттом Бессентом – вони вже активно співпрацювали під час переговорів щодо мінеральних ресурсів. Крім того, новий уряд хоче поглибити співпрацю зі США щодо закупівель озброєння – зокрема, систем ППО Patriot – та спільного виробництва дронів.

За словами Свириденка, це може включати навіть будівництво заводів у США для виробництва безпілотників. “Наша ідея полягає в тому, що ми – дійсно сильна нація. Я вважаю Україну одним із найкращих у світі прикладів єдиного поля бою для випробувань новітніх технологій”, – підкреслила вона.

Нагадаємо: 14 липня 2025 року президент Володимир Зеленський повідомив, що запропонував першій віцепрем’єр-міністерці – міністерці економіки Юлії Свириденко очолити уряд, у якому тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль мав обійняти посаду міністра оборони. Шмигаль подав до Верховної Ради заяву про відставку 15 липня. Президент Володимир Зеленський на засіданні фракції “Слуга народу” 16 липня представив депутатам майбутніх членів оновленого Кабінету міністрів.

Нафтовий танкер Talara, зафрахтований великою енергетичною компанією BP, вийшов з порту Вадінар індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy, що потрапив під санкції, так і не завантаживши дизельне паливо. Про це з посиланням на галузеві джерела та дані судноплавства на сайті LSEG пише агентство Reuters.

“Судно мало завантажити 60 тис метричних тонн (447 тис барелів) дизельного палива з наднизьким вмістом сірки 21 липня з вантажем, що прямував до Африки, свідчать дані LSEG“, – говориться у повідомленні.

Nayara частково належить найбільшому російському виробнику нафти Роснефть, нагадує Reuters.

Чи вплинуть санкції на експорт?

У агентстві вважають, що зміна плану завантаження свідчить про те, що “санкції Європейського Союзу, запроваджені проти Nayara в п’ятницю, порушують експорт нафтопродуктів з підтримуваного Росією нафтопереробного заводу, одного з двох приватних експортерів палива в Індії”.

Нагадаємо: Як повідомлялося, 18 липня, Рада ЄС прийняла 18-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, які вдарять по енергетичному, банківському та військовому секторах Росії, а також торгівлі з ЄС.

Які наслідки для цін на нафту?

У той же час, частина нового пакету санкцій проти Росії, яка спрямована на обмеження потоку пального, виготовленого з російської сирої нафти, набуде чинності лише у січні 2026 року, повідомив Bloomberg.

На тлі нових санкцій Євросоюзу проти Росії ціни на нафту залишаються майже незмінними. Трейдери оцінюють можливі наслідки для глобального ринку палива. У понеділок ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 6 центів і торгувалися на рівні 69,34 долара за барель. Нафта марки West Texas Intermediate подорожчала на 17 центів до 67,51 долара.

Раніше повідомлялося, що квартальні доходи Росії від викопного палива впали до найнижчих показників з моменту вторгнення до України. Російські доходи від викопного палива у другому кварталі 2025 року впали на 18% у річному обчисленні – найнижчий показник за квартал з моменту вторгнення в Україну. І це попри збільшення обсягів експорту у другому кварталі на 8% порівняно з першим кварталом 2025 року.

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про запровадження правових та організаційних заходів для захисту бізнесу та стимулювання економічного зростання. Про це йдеться на сайті Офісу президента.

Які ініціативи передбачені рішенням РНБО?

Згідно з рішенням РНБО, в Україні запроваджується мораторій на безпідставні перевірки підприємств і втручання державних органів у діяльність бізнесу в умовах воєнного стану. Мета – гарантувати економічну безпеку держави.

Ключові ініціативи, передбачені рішенням:

• Уряд має вжити заходів, щоб у тримісячний термін активізувати ідентифікацію та стягнення активів осіб, на яких накладено санкції.
• Уряд зобов’язаний протягом місяця вжити заходів для захисту прав іноземних інвесторів, зокрема з іноземним капіталом.
• Для підприємств із незначним ступенем ризику та авторизованих економічних операторів запроваджуються обмеження на перевірки (крім тих, що працюють із підакцизними товарами).
• Планується ліквідувати дублювання функцій між контролюючими органами та підвищити прозорість перевірок шляхом запровадження єдиної інформаційної бази державного нагляду.

Які законопроєкти рекомендує РНБО?

Окремо РНБО рекомендує Верховній Раді якнайшвидше ухвалити низку законопроєктів, зокрема:

• про посилення захисту бізнесу під час кримінального провадження;
• про компенсацію інвестицій через податки;
• про реформу державного нагляду;
• про відповідальність посадових осіб контролюючих органів;
• про використання заарештованих російських активів.

Контроль за реалізацією рішення покладено на Секретаря РНБО Рустема Умєрова, а указ набув чинності з моменту оприлюднення.

Нагадаємо: Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ввела мораторій на перевірки бізнесу державними органами. Раніше, прем’єр-міністр України Юлія Свириденко анонсувала річний мораторій на перевірки бізнесу та обмеження перевірок податкової та митниці.

Президента Національної академії аграрних наук України, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, відсторонено від посади. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

Президент НААН відсторонено від посади за клопотанням ОГП. Державне бюро розслідувань тим часом за процесуального керівництва ОГП здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

У чому підозрюють президента НААН?

Президента НААН Ярослава Гадзало підозрюють у пособництві в розтраті бюджетних коштів, вчиненій за попередньою змовою групою осіб. “Як встановлено під час розслідування, президент НААН сприяв фіктивному працевлаштуванню особистого водія на формальні посади одразу до чотирьох підконтрольних державних агропідприємств. Фактично він виконував обовʼязки особистого водія, а заробітну плату на загальну суму понад 200 тис. грн. одержував за рахунок державного бюджету”, – говориться у повідомленні ОГП.

Які рішення ухвалив суд?

ОГП зазначає, що у межах провадження скерував до суду клопотання про тимчасове відсторонення від посади президента Нацакадемії, і Печерський районний суд міста Києва це клопотання задовольнив. “Окрім відсторонення від посади, суд частково задовольнив клопотання прокуратури щодо застосування запобіжного заходу, поклавши на підозрюваного низку обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України”, – говориться у повідомленні.

“Через м’якість обраного запобіжного заходу, сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, оскільки обґрунтовано вважає, що існують ризики впливу підозрюваного на хід розслідування”, – додає ОГП.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що президенту Національної академії аграрних наук України Ярославу Гадзало інкримінують пособництво у розтраті чужого майна. За даними слідства, президент НААН сприяв у працевлаштуванні особи одразу до чотирьох підконтрольних йому державних агропідприємств на різні посади. Там ця особа отримувала зарплату з державного бюджету, але покладені на неї обов’язки не виконувала, а була особистим водієм президента академії.

Раніше УП вже повідомляла про обшуки в президента Національної академії аграрних наук України Ярослава Гадзала, які провело Державне бюро розслідувань. У січні 2020 року детективи НАБУ повідомили Гадзалу та ще чотирьом вищим посадовцям академії про підозру у причетності до незаконного відчуження 15 га особливо цінних земель НААН.

Також ЕП писала, що компанії, пов’язані з групою “Приват”, роками контролювали одне з підприємств Національної академії аграрних наук на Дніпропетровщині, а хочуть прибрати до рук його 15 тисяч гектарів. Про те, як саме депутати з “академіками” роками заробляли на державній землі десятки мільйонів доларів, можна дізнатися з розслідування ЕП.

ЕП також писала про те, що сотні гектарів цінної державної землі перетворилися на котеджне містечко під Києвом. Історію типової схеми, якій не може дати раду держава, ви можете дізнатися у матеріалі ЕП.

Раніше повідомлялося, що поліція затримала шахраїв, які за півмільйона доларів обіцяли прилаштувати людину на посаду керівника держпідприємства на Волині. Підозрювані повідомили знайомому, що мають зв’язки з керівництвом Національної академії аграрних наук України.

Ціни на нафту знизилися у вівторок, оскільки інвесторів почали турбувати можливі наслідки торговельної війни між великими споживачами нафти – США та Європейським Союзом. Вони бояться, що це зменшить економічну активність і, відповідно, попит на паливо. Про це повідомляє агентство Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 52 центи (або 0,75%) до $68,69 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на 51 цент (або 0,76%) до $66,69 за барель. Обидва еталонні сорти завершили попередню торгову сесію з незначним зниженням. Серпневий контракт WTI закінчується у вівторок, а активніший вересневий контракт упав на 54 центи (або 0,82%) – до $65,41 за барель.

Які побоювання впливають на ринок?

“Загальні побоювання щодо попиту залишаються в центрі уваги на тлі загострення світового торгового напруження, особливо через нові погрози митних тарифів між великими економіками та можливі заяви Трампа до 1 серпня”, – сказала Пріянка Сачдева, старший аналітик ринку в компанії Phillip Nova. Вона також зазначила, що інвестори звертають увагу на потенційний вплив нових санкцій США проти російської нафти.

Побоювання щодо поставок значною мірою зменшилися, оскільки великі виробники збільшили видобуток, а також через припинення конфлікту між Ізраїлем та Іраном 24 червня. Однак дедалі більше інвесторів занепокоєні станом світової економіки на тлі змін у торговельній політиці США.

Як вплине слабкий долар на ціни на нафту?

Слабкий долар США частково підтримує ціни на нафту, оскільки покупці з інших країн платять менше у своїй валюті. Однак, за словами аналітика ринку IG Тоні Сайкамора, побоювання щодо торговельної війни переважають над підтримкою, яку забезпечує слабкий долар.

Сайкамор також вказав на можливе загострення торговельної суперечки між США та ЄС щодо мит. ЄС розглядає ширші заходи у відповідь проти США, оскільки перспективи укласти взаємоприйнятну торговельну угоду з Вашингтоном погіршуються, повідомили європейські дипломати.

США пригрозили запровадити 30% мито на імпорт з ЄС з 1 серпня, якщо домовленості не буде досягнуто. Крім того, спостерігаються ознаки збільшення пропозиції нафти на ринку, оскільки країни ОПЕК та їхні союзники поступово відмовляються від обмежень на видобуток. Згідно з даними Ініціативи об’єднаних організацій за даними (JODI), експорт нафти Саудівською Аравією в травні зріс до найвищого рівня за останні три місяці.