Минулого тижня Фонд державного майна України провів 4 приватизаційних аукціони на понад 109 мільйонів гривень. Про це ФДМУ повідомляє на своїй сторінці у Facebook.

“Команда Фонду державного майна України провела 4 успішних онлайн-аукціонів з приватизації у системі ‘Прозорро.Продажі’. Загальна сума переможних ставок за результатами торгів становить 109,43 млн гривень“, – говориться у повідомленні.

“Загальне зростання ціни відбулося у 6,79 раза. За лоти змагалися 26 учасників, тобто у середньому на лот припадало 6,50 охочих придбати державні об’єкти”, – повідомляє ФДМУ.

Які об’єкти були найбільш популярними?

Найдорожчим об’єктом минулого тижня став єдиний майновий комплекс державного підприємства Українського державного інституту по проекуванню підприємств рибного господарства і промисловості ‘Укррибпроект’ в місті Київ, який продали за 91 млн гривень.

Також попитом серед інвесторів користувався гараж загальною площею 385,4 м² в місті Львів. Ціна об’єкта зросла з 644,1 тис. гривень до фінальних — 18,01 млн гривень.

Які плани на найближче майбутнє?

Цього тижня фонд планує провести 24 онлайн-аукціона з приватизації, і серед пропозицій купівлі є масштабні об’єкти, додають у ФДМУ. Зокрема, це єдиний майновий комплекс державного підприємства ‘Славутський комбінат ‘Будфарфор’, державний пакет акцій у розмірі 100% статутного капіталу АТ ‘Смоли’, державний пакет акцій у розмірі 50% +1 акція статутного капіталу ПАТ ‘Рівненський радіотехнічний завод’ та інші.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що ФДМУ за 91 мільйон гривень продав єдиний майновий комплекс ‘Укррибпроекту’, що розташований у Києві. У торгах змагалося 13 учасників, що зумовило зростання вартості у 6,04 раза: від стартової ціни — 15,07 млн грн.

Також раніше повідомлялося, що за результатами першого півріччя 2025 року від приватизації до державного бюджету вже надійшло 820,5 млн гривень та 156,59 млн гривень ПДВ, тож сукупний економічний ефект склав понад 977 млн гривень.

Також повідомлялося, що на торги з продажу ПАТ ‘Сумихімпром’ ніхто не прийшов. Тому ФДМУ вирішив зменшити стартову ціну приватизації підприємства з виробництва добрив та азотних сполук з 1,158 млрд до 1,088 млрд гривень.

Раніше повідомлялося, що Рівненський автомобільний ремонтний завод знову повернули у власність держави, адже приватному власнику, який мав погасити заборгованість перед бюджетом та працівниками підприємства, зробити цього так і не вдалося.

“Радабанк” не погоджується зі звинуваченнями Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо неповного надання інформації на запити та оскаржуватиме рішення про накладення штрафу в розмірі 8,17 млн грн. Про це йдеться в повідомленні банку.

“Банк не згодний з прийнятим Комітетом рішенням та скористається правом оскарження рішення Антимонопольного комітету України після його отримання. Уся інформація, яка надавалася на запити Комітету, була повною та надана в межах, визначених чинним законодавством”, – зазначено в повідомленні.

Чому АМКУ наклав штраф на Радабанк?

В повідомленні також йдеться, що рішення про штраф АМКУ ухвалив без належної оцінки вимог закону “Про банки та банківську діяльність” щодо порядку розкриття інформації, яка є банківською таємницею. У банку стверджують, що інформацію за запитами банк надав своєчасно та в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Хто є бенефіціаром Радабанку?

Бенефіціаром АТ “АБ Радабанк” є Тетяна Городницька. Нагадаємо: Антимонопольний комітет України 17 липня оштрафував АТ “АБ Радабанк” на 8,17 млн грн за інформаційне порушення. Комітет надіслав банку дві вимоги про обставини отримання клієнтом банківської гарантії. Проте “Радабанк” надав інформацію не в повному обсязі.

За перше півріччя 2025 року експорт російської пшениці до Китаю впав у грошовому вимірі більш ніж у 15 разів — з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це повідомляє російське видання The Moscow Times.

Чому Росія не постачає пшеницю до Китаю?

У червні Росія взагалі не поставила жодного кілограму пшениці до КНР, хоча рік тому за цей місяць обсяг експорту сягав $6,4 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління Китаю. Російська пшениця втратила конкурентоспроможність на китайському ринку.

За той же період Китай імпортував пшениці з Канади на $361,3 млн, з Австралії — на $190,2 млн, а з Казахстану — на $5,8 млн. У 2024 році постачання російської пшениці до КНР становили $87,3 млн — це було в 2,5 раза більше, ніж у 2023-му.

Яка ситуація з експортом ячменю?

Схожа тенденція спостерігається й у експорті російського ячменю. За перші шість місяців 2025 року він впав із $100,1 млн до $42,2 млн. У червні експорт зменшився більш ніж у 14 разів — до $743,6 тис. Для порівняння, Китай закупив ячменю з Австралії на $927,3 млн, з Канади — на $195,9 млн, а з Аргентини — на $93,1 млн. У 2024 році Росія продала КНР ячменю на $177,1 млн.

Єдиним винятком стала кукурудза: її експорт з РФ до Китаю зріс удвічі — до $49,4 млн (торік було $19,9 млн). У червні 2025-го поставки зросли до $19,7 млн, тоді як рік тому — лише $3,4 млн.

Аналітики прогнозують для Росії найгірший експортний зерновий сезон за останні 17 років. За оцінками Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує лише 2 млн тонн пшениці (проти 3,6 млн торік).

Нагадаємо: Росія різко наростила свої дронові спроможності для війни в Україні завдяки китайським компаніям, які офіційно не визнають співпрацю з РФ. Голова Китайської народної республіки Сі Цзіньпін пообіцяв посилити підтримку Росії на тлі погрози президента США Дональда Трампа запровадити вторинні санкції щодо торговельних партнерів Москви.

Офіційний курс євро до гривні збільшиться у вівторок 22 липня до 48,79 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на вівторок 22 липня. Своєю чергою, курс долара збільшиться на 6 копійок.

Які офіційні курси на 22 липня?

Офіційні курси на вівторок 22 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,81 грн (41,75 грн станом на 21 липня); 1 євро – 48,79 грн (48,60 грн станом на 21 липня).

Коли євро досягав рекордів?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні.

Які зміни відбулися станом на 1 липня?

Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.