Які прогнози щодо виробництва олійних культур?

Загальне виробництво основних олійних культур в Україні у 2025/26 маркетинговому році складе 22,6 млн тонн. Такі прогнози озвучив генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук, повідомляє агентство АПК-Інформ.

За його словами, більше половини цього обсягу становитиме насіння соняшнику – 13,1 млн тонн. Урожай насіння ріпаку прогнозується на рівні 3,3 млн тонн, соєвих бобів – 6,2 млн тонн.

Які обсяги переробки та експорту очікуються?

Загальний обсяг переробки вказаних культур у сезоні-2025/26, за оцінкою асоціації, становитиме 17,7 млн тонн: соняшник – 13 млн тонн, соя – 3,1 млн тонн, ріпак – 1,6 млн тонн. Сумарний експорт олійних культур за підсумками сезону асоціація очікує на рівні 4,9 млн тонн, 3 млн з яких – соєві боби. Також може бути експортовано до 1,7 млн тонн насіння ріпаку та близько 200 тис. тонн насіння соняшнику.

“Щодо нашої оцінки виробництва олії, то його загальний обсяг у 2025/26 МР становитиме близько 7,1 млн тонн. 5,8 млн тонн із загального обсягу становитиме соняшникова олія. Виробництво ріпакової та соєвої олії за підсумками сезону становитиме 680 тис. тонн та 620 тис. тонн відповідно”, – додав Капшук.

Які ризики впливають на агросектор?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися до 13,6 млн тонн. Попередній прогноз був на рівні 14,1 млн тонн. Ключові регіони вирощування соняшнику в Україні продовжують страждати від історично низьких запасів вологи в ґрунті, поглиблених недостатніми зимовими опадами.

Раніше повідомлялося, що переробка соняшнику в Україні в червні скоротилася, склавши близько мільйону тонн (-11% до травня) – це нижче попередніх очікувань. Експорт зернових та олійних з України у сезоні, що завершився, впав майже на 11 млн тонн. За даними Української зернової асоціації, у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону (57,5 млн тонн зернових та олійних).

Прогнози на наступний сезон більш оптимістичні: в УЗА вважають, що Україна у 2025/26 маркетинговому році зможе виростити 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше ніж у попередньому МР, коли було зібрано 78,7 млн тонн. А експорт зросте до 24 млн тонн проти 21,5 млн тонн у 2024/25 МР.

Нагадаємо також, що повідомлялося, що аграрії з посушливого півдня б’ють на сполох, адже погода знищує посіви. Несприятлива погода стала у 2025 році поряд з воєнними ризиками справжнім випробуванням для агросектору. Через неї втрати врожаю фермерів деокупованої Херсонщини сягнули мільярду гривень.

Також повідомлялося, що Верховна Рада України підтримала запровадження мита на експорт сої та ріпаку. Відповідну ініціативу підтримали 245 народних обранців. Аграрії застерігають, що відбудеться падіння закупівельних цін, посівні площі сої та ріпаку скоротяться. У агросекторі прогнозують дефіцит сировини.

Deutsche Bank надав кредит “Метінвесту” Ріната Ахметова на 23,6 мільйона євро під гарантії фінської агенції Finnvera для розвитку підприємства в Кривому Розі. Про це пише пресслужба компанії.

Німецький Deutsche Bank профінансував проєкт української гірничо-металургійної групи “Метінвест”, надавши кредит у розмірі 23,6 мільйона євро строком на 11,5 року. Позика призначена для Північного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у Кривому Розі. Кредит надано у партнерстві з фінською експортно-кредитною агенцією Finnvera, яка виступила гарантом. Фінансування спрямоване на закупівлю обладнання у фінської компанії Metso Finland для модернізації технологій згущення відходів збагачення.

Яка важливість цієї угоди?

“Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank”, – зазначив співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування банку Моріц Дернеманн. У банку також наголосили на своїй постійній відданості підтримці українського бізнесу в умовах складного геополітичного середовища.

Які наслідки для Метінвесту?

Це перший кредит, гарантований експортно-кредитним агентством, який “Метінвест” отримав після початку повномасштабної війни. У компанії вважають угоду сигналом довіри до України з боку західних партнерів.

Нагадаємо: Верховний суд України вдруге підтвердив правомірність позиції Державної податкової служби України та зобов’язав ПрАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” сплатити до бюджету 3,7 млрд грн. Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської області), що входить до гірничо-металургійної групи “Метінвест”, продовжує простій.

Частина нового пакету санкцій проти Росії, яка спрямована на обмеження потоку пального, виготовленого з російської сирої нафти, набуде чинності лише у січні 2026 року. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

“Європейський Союз заявив, що новий комплекс заходів, спрямованих на обмеження потоку палива, виробленого з російської нафти, не набуде чинності до січня, що послабило деякі побоювання, що вони призведуть до скорочення і без того сильного ринку дизельного палива”, – йдеться у повідомленні.

Коли саме набудуть чинності нові обмеження?

У документах, опублікованих на вихідних, зазначається, що заборона набуде чинності 21 січня наступного року. Цей крок фактично є забороною на один з основних обхідних шляхів санкцій щодо російських поставок. Раніше великі покупці російської нафти, такі як Індія, змогли переробляти сиру нафту, куплену задешево в Росії, а потім продавати вироблене ними пальне Європі.

Які наслідки для ринку пального?

Повідомлення з’явилося вже після оголошення в п’ятницю про те, що група наполягатиме на забороні імпорту нафтопродуктів, насамперед дизельного палива, які виробляються в третіх країнах з російської нафти. “ЄС дав ринку дизельного пального певний перепочинок, опублікувавши в останню хвилину шестимісячний перехідний період для імпорту російських нафтопродуктів, отриманих з третіх країн”, – прокоментувала це Флоренс Шміт, аналітикиня Rabobank.

Нагадаємо: Як повідомлялося, 18 липня, Рада ЄС прийняла 18-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, які вдарять по енергетичному, банківському та військовому секторах Росії, а також торгівлі з ЄС. На тлі нових санкцій Євросоюзу проти Росії ціни на нафту залишаються майже незмінними. Трейдери оцінюють можливі наслідки для глобального ринку палива. У понеділок ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 6 центів і торгувалися на рівні 69,34 долара за барель. Нафта марки West Texas Intermediate подорожчала на 17 центів до 67,51 долара.

Раніше повідомлялося, що квартальні доходи Росії від викопного палива впали до найнижчих показників з моменту вторгнення до України. Російські доходи від викопного палива у другому кварталі 2025 року впали на 18% у річному обчисленні – найнижчий показник за квартал з моменту вторгнення в Україну. І це попри збільшення обсягів експорту у другому кварталі на 8% порівняно з першим кварталом 2025 року.

До кінця 2025 року Росію очікує низка банкрутств компаній, що будують інфраструктуру, оскільки вони зіткнулися з різким скороченням замовлень на тлі високої ключової ставки Центробанку. Про це заявив гендиректор найбільшого в галузі холдингу “Нацпроектстрой” (НПС) Олексій Крапівін, повідомляє The Moscow Times.

Чому компанії стикаються з труднощами?

“Сьогодні всі без винятку компанії відчувають на собі вплив дорогих грошей. Підприємці вважали, що зможуть обслуговувати кредитний портфель, і займалися власною інвестпрограмою або іншими проєктами, сьогодні обслуговувати свій борг за такого рівня ставок більше не можуть”, – сказав Крапівін в інтерв’ю російському агентству РБК.

Яка рентабельність у будівельному бізнесі?

За його словами, будівельний бізнес як такий – це складна і не високомаржинальна галузь, у якій навіть у найкращі роки гарною рентабельністю вважали рівень 10-15% за проєктом. При цьому рентабельність компаній в автодорожньому будівництві найнижча. Так, якщо по російській економіці в середньому показник становить 12-14%, у житловому будівництві 9-10%, то в будівництві автодоріг – 2-3%.

“Особливість інфраструктурних проєктів – висока капіталомісткість і довгий термін реалізації. Якщо порахувати окупність інфраструктури тільки арифметично, без урахування комплексних ефектів, то будувати зараз взагалі не вигідно. Простіше покласти гроші на депозит”, – зазначив глава НПС.

Нагадаємо: Кількість компаній у Росії, які планують звільнення співробітників, зросла майже вдвічі з початку року. Одночасно бізнес скорочує плани щодо підвищення зарплат.

Правоохоронці затримали генерального директора держпідприємства “Ліси України” за підозрою в незаконному збагаченні. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. Наразі “Ліси України” очолює Юрій Болоховець.

Хто є підозрюваним?

“Викрито одного з ключових фігурантів лісової сфери — генерального директора державного підприємства “Ліси України”, – зазначив Кравченко. Йому повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України).

Які факти підтверджують підозру?

“У 2021 році, перебуваючи на посаді голови Держлісагентства, особа набула активів на 10,4 млн грн, що перевищують законні доходи. Серед них — квартира в Києві вартістю понад 9 млн грн, оформлена на підставну особу, але фактично використовувалася фігурантом. За даними НАЗК, різниця між офіційними доходами і набутим майном — 7,9 млн грн.

Пресслужба підприємства заявила, що версія слідства базується не на фактах, а на припущеннях, які до того ж “неодноразово аргументовано спростовувалися”. “Всі активи Юрія Болоховця вказані в декларації. Об’єкти, які орендує родина Юрія Болоховця, належать реальним власникам з підтвердженими доходами та набуті законним шляхом. Тиск на Юрія Болоховця пов’язаний з його принциповою позицією щодо прозорих ринкових механізмів реалізації деревини та системною роботою з детінізації лісової галузі”, – розповіли у “Лісах України”.

“Ліси України” – це сукупність усіх лісових масивів, що знаходяться на території країни, та становлять 15,9% її площі.

Нагадаємо: В березні 2024 року журналісти-розслідувачі “Схем” з’ясували, що родина колишнього голови Донецької ОВА, а тепер очільника АМКУ Павла Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість і автівки загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.