«Укрзалізниця» призначає додаткові поїзди зі Львова до Ворохти на серпень. Про це повідомляє пресслужба перевізника.

Які дати та розклад поїздів?

Поїзд №414/413 Львів — Ворохта:

• Дати: 06, 07, 09, 10, 12, 13, 15, 16 серпня.
• Відправлення зі Львова — 23:29, прибуття у Ворохту — 05:30.
• У складі поїзда — плацкарт, купе, СВ.
• Зупинки: Ходорів, Галич, Івано-Франківськ, Надвірна, Делятин, Яремче, Татарів-Буковель.

Регіональний поїзд №783/784 Ворохта — Львів:

• Дати: 07, 08, 10, 11, 13, 14, 16, 17 серпня.
• Відправлення з Ворохти — 06:20, прибуття до Львова — 12:15.
• Зворотні зупинки: Татарів-Буковель, Яремче, Делятин, Надвірна, Івано-Франківськ, Галич, Ходорів.

«Зверніть увагу, що в складі поїзда – вагони плацкарт, купе та СВ з місцями для сидіння (без продажу постільної білизни)», – наголосили в УЗ.

Де можна придбати квитки?

Квитки незабаром будуть доступні у застосунку, на сайті booking.uz.gov.ua та в касах вокзалів.

Нагадаємо: 25 липня «Укрзалізниця» повідомила, що посилить перевірку документів у пасажирів перед посадкою у поїзди та оголосила новий етап боротьби з перекупниками.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) звернулося до суду з позовами про стягнення заборгованості за договорами управління активами, укладеними з підприємством “МАРІНЕКС”, яке заборгувало 16 млн грн. Про це АРМА повідомило на своєму офіційному сайті.

Яка сума заборгованості?

АРМА звернулося до Господарського суду Одеської області з позовами про стягнення заборгованості за договорами управління активами, укладеними з “МАРІНЕКС”. Загальна сума заборгованості за двома договорами перевищує 16 млн грн.

Йдеться про два договори управління арештованими морськими суднами, які були передані в управління АРМА відповідно до двох ухвал слідчих суддів: судно EMMAKRIS III, передане в управління АРМА ухвалою Печерського райсуду м. Києва та ще дев’ять суден, передані в управління АРМА ухвалою Личаківського райсуду м. Львова, – уточнює АРМА.

Що стало причиною позову?

АРМА нагадує, що за результатами відкритих торгів у системі Prozorro управителем за обома договорами обрано ПП “МАРІНЕКС”. У квітні 2025 року обидва активи були передані управителю згідно з актами приймання-передачі.

“Згідно з умовами договорів, незалежно від фінансових результатів управління, ПП “МАРІНЕКС” зобов’язалося сплачувати гарантовані платежі до державного бюджету України у визначені строки. Проте управитель не виконав своїх фінансових зобов’язань і наразі загальна сума заборгованості становить 16 618 097,10 грн”, – говориться у повідомленні.

Раніше АРМА вже винесло припис ПП “МАРІНЕКС” щодо невиконання умов договорів управління. За результатами аналізу поточного стану виконання зобов’язань, АРМА зафіксувало численні порушення. Приписом Нацагентство зобов’язало управителя негайно усунути всі порушення та перерахувати необхідні кошти до бюджету.

“Наразі кошти до бюджету не сплачені. Управитель не виконав Припис АРМА, тож Національне агентство подало відповідні позовні заяви до Господарського суду Одеської області”, – говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше АРМА вже вимагало від компанії “Марінекс” сплатити кошти до держбюджету. АРМА повідомляло, що приватне підприємство, яке є управителем десяти арештованих суден, включаючи суховантажне судно “EMMAKRIS III”, не виконує договірні зобов’язання.

Раніше повідомлялося, що Національне агентство з розшуку та менеджменту активів прийняло в управління для подальшої реалізації судно “ANKA”. Воно порушило державний кордон та зайшло до порту тимчасово окупованого Криму — з порушенням українського законодавства. Відомо, що судно використовувалося для продажу у треті країни награбованого українського зерна.

Раніше Національне агентство повідомило про зняття арешту із судна Nika Spirit, яке раніше було передано в управління АРМА у межах кримінального провадження. Актив, попередньо оцінений у 2,4 мільйона гривень, було реалізовано за 6,4 мільйона гривень. Новим власником активу стала українська компанія.

У першому півріччі 2025 року понад 74 тисячі українців скористались правом на податкову знижку. Про це повідомляє Державна податкова служба України. Торік їх кількість була меншою на 1,5 тисячі, повідомила в. о. голова ДПС Леся Карнаух.

“Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, задекларована до повернення, складає майже 470 млн грн. Порівняно з першим півріччям минулого року вона зросла на 25%”, – говориться у повідомленні.

Які витрати найчастіше декларують українці?

Найчастіше українці подають декларації для отримання податкової знижки за такими витратами, як оплата навчання, страхування та пенсійні внески, а також сплата відсотків за іпотекою. За кількістю декларацій на податкову знижку у лідерах Львівщина (майже 10 тис), Київ (6 тис) та Київщина (5,2 тис). Далі йде Дніпропетровщина (4,4 тис) та Тернопільщина (4,3 тис).

Яка роль податкової знижки у співпраці з державою?

“Такий інструмент – це про довіру та партнерство між державою та платниками податків. Це приклад того, що податки працюють на людину”, – зазначила Карнаух.

Для отримання податкової знижки платник податків подає декларацію про майновий стан та доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку. До декларації додаються підтверджувальні документи, нагадує податкова служба.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Державна податкова служба перевиконала план надходжень за перше півріччя на понад 60,8 млрд гривень. Також повідомлялося, що за 2024 рік українці задекларували 35,1 млрд грн іноземних доходів, що на 17,8 млрд грн більше порівняно з попереднім роком. Сума нарахованого ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) з цих доходів становить 3,8 млрд грн, військового збору – 535,8 млн грн.

Також повідомлялося, що в Україні понад 137 тисяч нових ФОПів було зареєстровано цьогоріч — й водночас більш ніж 157 тисяч підприємців припинили свою діяльність за перше півріччя 2025 року. Також повідомлялося, що у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти, які передбачають компенсацію промислових інвестицій через податки.

Чистий попит населення України на готівковий долар у другому кварталі 2025 року різко знизився – до $0,1 млрд із $1,9 млрд у першому кварталі, тоді як загальний попит на готівкову валюту – до $0,8 млрд з $2,8 млрд. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України, передає “Інтерфакс-Україна”.

Які чинники вплинули на зниження попиту?

У звіті зазначається, що покращення курсових очікувань домогосподарств як на початку року, так і в середньому за другий квартал у поєднанні з відносною стабільністю гривні до долара та зростанням дохідності гривневих інструментів стримувало попит на готівкову валюту. Сезонні чинники теж підтримували пропозицію готівкової іноземної валюти.

Крім того, завдяки пом’якшенню низки валютних обмежень для бізнесу з боку НБУ частина “сірого” попиту, ймовірно, перейшла з готівкового в безготівковий сегмент.

Які показники безготівкового сегмента?

У квітні-червні 2025 року щомісячний чистий попит на готівкову іноземну валюту впав до найнижчого рівня з жовтня 2023 року – в середньому $0,3 млрд. Для порівняння: у той самий період 2024 року він становив у середньому $0,8 млрд, а в січні 2025 року – $1,3 млрд. “Натомість у безготівковому сегменті валютного ринку чистий попит на іноземну валюту в другому кварталі 2025 року зріс”, – йдеться у звіті.

Нагадаємо: Національний банк прогнозує суттєвий дефіцит бюджету у 2025 році (22% ВВП) та його повільне зниження у 2026 році (до 19% ВВП), ураховуючи значні потреби на оборону.