ОПЕК+ досягла попередньої домовленості про збільшення видобутку нафти на 548 000 барелів на день з вересня, повідомили в неділю три джерела на тлі зростаючих побоювань щодо можливих перебоїв у постачанні, пов’язаних з Росією. Про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.

Які причини зміни курсу ОПЕК+?

Рішення було прийнято ​​на тлі посилення тиску США на Індію з метою припинення закупівель російської нафти. У разі ухвалення, цей крок означатиме повне скасування найдовшого періоду скорочення видобутку нафти.

ОПЕК+ виробляє близько половини світової нафти. Обʼєднання протягом декількох років скорочувала видобуток, щоб підтримати ціни на нафту. Цього року вона змінила курс, прагнучи відновити частку ринку, частково під впливом закликів президента США Дональда Трампа до ОПЕК збільшити видобуток.

Які зміни відбулися в обсягах видобутку?

Вісім членів ОПЕК+ почали збільшувати видобуток у квітні, трохи підвищивши його на 138 000 барелів на добу, а потім збільшили видобуток більше, ніж планувалося, на 411 000 барелів на добу в травні, червні та липні і на 548 000 барелів на добу в серпні.

Як повідомляє Reuters, якщо група погодиться на збільшення на 548 000 барелів на добу у вересні, вона повністю скасує попереднє скорочення видобутку на 2,2 млн барелів на добу, дозволивши Об’єднаним Арабським Еміратам (ОАЕ) збільшити видобуток на 300 000 барелів на добу.

Група не планує обговорювати інші транші скорочень у неділю.

Господарський суд Київської області стягнув з державного підприємства “Ліси України” на користь Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області 3,33 млн грн шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу. Про це свідчить рішення суду від 18 липня.

Що сталося в Ташанському парку?

Прокуратура дізналася, що у 2024 році на території парку пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Ташанський” (Бориспільський район Київської області) незаконно порубали 25 дерев, з яких найбільше породи берест – 13 дерев, породи вільха – 10 дерев.

Хто відповідає за охорону лісу?

Суд встановив, що охороною дерев у “Ташанському” займалися працівники державної лісової охорони філії “Бориспільське лісове господарство” державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (саме вони виявили вирубку дерев і повідомили про це), і тому оштрафував держпідприємство.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що правоохоронці затримали генерального директора держпідприємства “Ліси України” за підозрою в незаконному збагаченні. Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що у 2021 році “перебуваючи на посаді голови Держлісагентства, особа набула активів на 10,4 млн грн”. Також повідомлялося, що Господарський суд міста Києва відмовив прокуратурі у задоволенні позову про повернення Державному агентству лісових ресурсів України мисливського угіддя у Рівненській області, яким користується ТОВ “Мисливсько-рибальський клуб ‘Кисоричі'”.

Президент США Дональд Трамп вводить 25% мито на товари з Індії та зближується з Пакистаном через торговельні розбіжності і російську нафту, яку у надвеликих обсягах закуповує Індія. Про це повідомляє Financial Times.

Які наслідки для Індії?

Висловлювання президента США здивували індійських чиновників, які разом із аналітиками не розуміють, які стосунки між Трампом і Нарендрою Моді після них. Кілька тижнів тому Трамп натякнув, що торговельна угода з Нью-Делі є неминучою, оскільки Індія прагнула уникнути 26-відсоткових мит, які Трамп запровадив проти більшості країн світу 2 квітня. Але фінальні мита, які Трамп підготував для Індії після перемовин, були лише на один відсоток нижчими за перший.

Чому Трамп незадоволений Індією?

Президент США додав, що Індія отримає невизначену штрафну санкцію за купівлю російської нафти. Уряд Моді заявив, що вивчає наслідки кроку Трампа, а чиновники повідомили Financial Times, що вони все ще очікують на повернення американської делегації до Індії для торгових переговорів наприкінці цього місяця. Американські чиновники чітко дали зрозуміти, що невдоволення Вашингтона Індією в основному пов’язане з її закупівлями російської нафти — найбільшого джерела постачання Індії.

Держсекретар Марко Рубіо сказав, що “Індія… по суті допомагає фінансувати військові дії (Росії, – ЕП)” в Україні. “Поки політика Трампа полягала в потуранні Путіну, закупівлі нафти Індією не були проблемою, тепер вони раптово стали проблемою, оскільки інтерес Трампа до перемир’я посилився”, — сказав старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Ешлі Телліс.

Аналітики вважають, що Трамп також наближається до головного суперника Індії, Пакистану, лише через кілька тижнів після короткого конфлікту між країнами. “Індія, яка все більше впевнена у своїй зростаючій ролі у світі, відчуває меншу потребу йти на компроміси зі Сполученими Штатами з основних політичних питань і намагається впоратися з махінатором у Білому домі”, — сказав Крістофер Кларі, нерезидент-дослідник програми Stimson Center South Asia.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп анонсував запровадження 25% мита на торгівлю з Індією, згадавши, що ця країна купує російську нафту і зброю. Індія впевнена, що зможе задовольнити свої потреби в нафті завдяки альтернативним джерелам, якщо поставок із Росії торкнуться вторинні санкції. Танкери, які потрапили під санкції США, почали з’являтися в складному ланцюжку морських поставок, що перевозить російську нафту до Індії, яка наразі фіксує рекордний рівень імпорту цієї нафти.

Європейська комісія заявила про готовність оцінити внесені Україною поправки до “Плану України” – плану реформ, необхідних для отримання коштів ЄС за програмою Ukraine Facility. Про це йдеться у коментарі речника Єврокомісії Гійома Мерсьє.

Які зміни передбачені?

Як зазначив речник, поправки до плану обумовлені “об’єктивними обставинами” і прямо передбачені регламентом про механізм фінансування для України. Він пояснив, що коли Рада ЄС вперше оцінила “План України” в 2024 році, вона базувалася на сценарії, згідно з яким війна мала закінчитися до кінця 2024 року. Це був також початковий сценарій, що лежав в основі механізму розширеного фінансування МВФ.

“З огляду на продовження конфлікту, було б зрозуміло, якби у зв’язку з об’єктивними обставинами було б вирішено внести певні зміни до Плану”, – додав Мерсьє.

Які кроки має зробити Україна?

Представник ЄК зауважив, що Україна може подати запит про внесення таких змін, оскільки регламент це дозволяє. “Комісія розгляне цей запит і на підставі його оцінки може запропонувати Раді внести зміни до Плану”, – сказав Мерсьє.

За його словами, Єврокомісія вітає “конструктивні та неформальні консультації”, які Україна провела перед розглядом офіційного запиту про внесення змін. “Ми готові оцінити остаточний варіант пропозиції про внесення змін, поданий Україною”, – резюмував речник.

Нагадаємо, 1 серпня уряд України ухвалив рішення про внесення змін до “Плану України”. В уряді пояснили необхідність змін потребою “актуалізувати зобовʼязання”. В Кабміні повідомляли, що до кінця вересня нову версію плану має затвердити Рада ЄС.

Як відомо, з початку 2024 року головною лінією фінансової допомоги Україні з боку ЄС стала програма за назвою Ukraine Facility із заявленою вартістю в 50 млрд євро. Починаючи з 2-го кварталу 2024 року ЄС прив’язує надання коштів до втілення Україною реформ. На кожний квартал Україна має індикатори – певні зміни, які Київ має втілити або рішення, які має ухвалити.

А щоби додатково юридично підтвердити свою готовність, уряд прописав усі кроки та терміни виконання у документі за назвою “План України”. 25 липня речник Єврокомісії заявив у коментарі, що наступний транш Ukraine Facility уріжуть, бо Київ не провів обіцяні реформи. Минулого тижня дипломатичними каналами Брюссель попередив Україну: у разі, якщо Верховна Рада не відновить повною мірою незалежність антикорупційних органів, низка програм фінансування України будуть заморожені.