Кадрові зміни та економічні виклики в Україні

Про які кадрові зміни йдеться?

Уряд запускає відкритий конкурс на посаду керівника Державної митної служби України. До складу конкурсної комісії увійшли представники українського бізнесу та міжнародні експерти з антикорупційного й митного напрямів.

Що відомо про підозру топмитнику?

Мінфін, Держмитслужба та правоохоронці перевірять факти з журналістського розслідування “Схем” про голову Енергетичної митниці Анатолія Комара. Його тимчасово відсторонено від виконання посадових обов’язків.

Які підозрілі тендери розслідуються?

Прокуратура звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору на будівництво Подільського мосту у Києві на понад 2 млрд грн. А у Києві замовили реконструкцію архівів за 150 мільйонів за завищеними цінами.

Що відомо про справу Кауфмана?

Наприкінці вересня 2023 року керівник САП Олександр Клименко ініціював етапування бізнесмена Бориса Кауфмана — фігуранта справи про заволодіння майном Одеського аеропорту — із СІЗО на розмову до САП, стверджує колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.

Яка ситуація з українською економікою?

За півріччя в Україні встигло закритись 6 653 бізнесів, але відносно відповідного показника минулого року їх побільшало на 19%. Тим часом Земельний банк приніс держбюджету понад мільярд гривень.

Які нові тенденції в ритейлі?

Товар з логотипом супермаркету: як власні торгові марки захоплюють полиці. З кожним роком українські мережі супермаркетів збільшують кількість власних товарів у своєму асортименті. Під час великої війни ця тенденція посилилася. Навіщо ритейлери це роблять?

Готелі Європи подали позов проти Booking.com за порушення

Понад 10 000 готелів по всій Європі подали колективний позов проти Booking.com, вимагаючи компенсації за ймовірні порушення антимонопольного законодавства, які тривають вже 20 років. Про це повідомляє The Economic Times.

Які наслідки рішення Європейського суду?

Цей позов став наслідком рішення Європейського суду справедливості (ECJ) 2024 року, який визнав незаконними так звані “найкращі ціни”, що передбачалися платформою онлайн-подорожей. Ці умови забороняли готелям пропонувати дешевші ціни на інших платформах або на своїх власних вебсайтах. Європейський суд визначив, що така практика обмежувала конкуренцію і порушувала антимонопольне законодавство.

Хто підтримує позов?

Після набрання чинності Актом про цифрові ринки ЄС (DMA) 2024 року ці умови були скасовані в Європейському економічному просторі. Позов очолює Альянс готельних претензій, розгляд якого відбувається в Нідерландах, де розташована штаб-квартира Booking.com. Підтримку позову надали понад 30 національних асоціацій готелів, серед яких Німецька IHA та італійська Federalberghi, а також координується європейським альянсом готелів Hotrec.

“Європейські готельєри вже довго страждають від несправедливих умов і надмірних витрат”, – сказав Олександрос Василікас, президент Hotrec. “Зловживання у цифровому ринку не будуть терпітися готельною індустрією Європи”.

Позов вимагає компенсації за період з 2004 по 2024 рік. Готельєри стверджують, що колишні умови ціноутворення Booking.com обмежували конкуренцію та заважали їх здатності залучати гостей через прямі канали. За словами виконавчого директора IHA Маркуса Луте, “Цей колективний позов отримав величезну підтримку”. Як результат, термін реєстрації був продовжений до 29 серпня.

Кримінальне провадження щодо Анатолія Комара

Офіс генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення очільника Енергетичної митниці Держмитслужби Анатолія Комара. Про це генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив у коментарі Радіо Свобода. За його словами, справу відкрито за ст. 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення. Кравченко додав, що провадження доручено Державному бюро розслідувань за підслідністю.

Які факти стали підставою для розслідування?

За даними редакції, ДБР уже звернулося до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з проханням провести моніторинг способу життя Анатолія Комара. “Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальну справу 2 серпня – наступного дня після виходу розслідування ‘Схем’ (Радіо Свобода) авторства Георгія Шабаєва, де йшлося про розкішний спосіб життя родини високопоставленого митника”, – говориться у повідомленні.

Які деталі розслідування відомі?

Зокрема, після початку повномасштабного вторгнення РФ родина збудувала маєток в елітному передмісті Києва вартістю 70 мільйонів гривень, сам митник пересувається на представницькому Mercedes S-class, його дочка здобуває платну освіту в Королівському коледжі в Лондоні. Анатолій Комар у коментарі ‘Схемам’ заявив, що будинок звели нібито не для нього, навчання дочки оплачує її неназваний хрещений батько. Але відмовився відповісти на детальні запитання редакції про походження грошей на елітне майно в родині, заявивши, що вони ‘не стосуються його професійної діяльності’.

Нагадаємо: У публікації ‘Схем’ (Радіо Свобода) йшлося, що родина Анатолія Комара, який очолює Енергетичну митницю, звела маєток на 70 млн грн в елітному передмісті Києва, його донька навчається в Лондоні, сам він їздить на роботу на престижному Mercedes-Benz. ‘Схеми’ також пишуть про зв’язок Анатолія Комара із групою компаній VM Groupe. Цей паливний холдинг офіційно підозрюється у нанесенні двох мільярдів гривень збитків бюджету під час імпорту сировини для пального в Україну – шляхом махінацій з акцизними платежами на митниці.

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко доручила Міністерству фінансів, Держмитслужбі, Національному агентству з питань запобігання корупції та правоохоронним органам перевірити факти з журналістського розслідування ‘Схем’ про голову Енергетичної митниці Анатолія Комара. Очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара тимчасово відсторонено від виконання посадових обов’язків.

Вибух на електропідстанції в Бердянську: деталі інциденту

Внаслідок вибуху на електропідстанції у тимчасово окупованому Бердянську на Запоріжжі виведено з ладу підстанцію, що постачала електроенергію на підприємство з ремонту російської військової техніки. Про це, посилаючись на джерела у спецслужбах, пише “Суспільне. Запоріжжя”.

Як повідомляє видання, вибух на електропідстанції стався ввечері 3 серпня. У результаті вибуху та пожежі на трансформаторах виведено з ладу підстанцію.

Що сталося після вибуху?

Зазначається, що після окупації міста російські військові перетворили цехи заводу “Бердянські жниварки” на велику ремонтну базу та склад зберігання військової техніки, зброї та розміщення особового складу армії РФ. “Першими про потужний вибух написали місцеві мешканці у соцмережах. Пізніше очевидці поширили у пабліках відео та інформацію про те, що з невідомих причин загорілася одна з підстанцій міста, через що на деяких прилеглих вулицях зникла електроенергія”, — зазначено у повідомленні.

Які наслідки вибуху?

Остаточні наслідки вибуху та розмір завданої шкоди уточнюються. “Суспільне” також пише, що 2 серпня Сили оборони завдали удар по російських військових об’єктах на тимчасово окупованій території Запорізької області. У результаті знищено зенітний ракетний комплекс С-300 російських військ.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що росіяни продовжують вивозити з України награбоване зерно, використовуючи порт тимчасово окупованого Бердянська на Запоріжжі. Також повідомлялося, що в окупованому Скадовську росіяни збираються нарощувати потужності з перевалки вантажів. 27 жовтня минулого року у тимчасово окупованому Бердянську (Запорізька область) був підірваний залізничний міст.

Президент Аргентини наклав вето на підвищення пенсій

Президент Аргентини Хав’єр Мілей наклав вето на підвищення пенсій та законопроєкт, що посилює захист осіб з інвалідністю, які були ухвалені законодавцями в липні. Про це повідомляє агентство Reuters.

Чому президент наклав вето?

За словами президента Аргентини, ці рішення ставлять під загрозу фіскальну стабільність. Рішення накласти вето на законопроєкти було анонсоване Мілеєм ще місяць тому, хоча Конгрес, де у президента-лібертаріанця немає більшості, може скасувати це вето.

Які наслідки для економіки?

Вето було накладено менш ніж за три місяці до парламентських виборів в Аргентині, які вважаються індикатором підтримки уряду Мілея, котрий зміг знизити тризначну річну інфляцію, але його політика жорсткої економії мала соціальний вплив.

Після публікації указу з вето пресслужба президента Аргентини заявила, що законопроєкти були ухвалені Конгресом безвідповідально, без визначення джерел фінансування. “Президент вважає за краще говорити неприємну правду, аніж повторювати комфортні брехні: грошей немає”, – йдеться в заяві.

Читайте також: Економіст із бензопилою. Як новий президент Аргентини виводитиме країну з кризи?

Нагадаємо: Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% уперше за п’ять років – це перемога для лібертаріанського президента Хав’єра Мілея в його боротьбі з хронічним зростанням цін у країні.