За перше півріччя 2025 року в Україні встигло закритись 6 653 бізнесів. Відносно відповідного показника минулого року їх побільшало на 19%. Про це повідомляє Опендатабот.

Скільки нових компаній було зареєстровано?

Натомість за пів року 2025-го 18 277 нових компаній було зареєстровано в Україні. “Відкриття нового бізнесу стабілізувалися — торік за той самий час відкрилось майже стільки ж нових бізнесів. Втім сягти показників напередодні повномасштабної все ще не вийшло: у 2021 за півроку зареєстрували в 1,6 раз більше юросіб”, – йдеться в дослідженні.

Який чистий приріст бізнесів в Україні?

Наголошується, що чистий приріст складає 11 624 компанії – це найнижчий показник за останні 5 років. Зазначається, що 97 новостворених компаній припинили діяльність, навіть не проіснувавши й пів року. Це трохи більше, ніж торік – 92, але значно менше, ніж у 2021 році – тоді таких було аж 264.

Де відкриваються нові бізнеси?

Згідно з дослідженням, майже третина всіх нових бізнесів відкрилась у столиці – 5 830 компаній. Далі Львівщина – 1 547 та Дніпропетровщина – 1 531 компанія. Водночас найбільше закриттів у тих самих регіонах. Лідирує Київ – 717 компаній. Далі Львівщина – 470 підприємств та Дніпропетровщина – 464 компанії.

За даними Опендатабот, найбільше нових бізнесів в Україні займається оптовою торгівлею — 15% реєстрацій. На другому місці — громадські організації, наслідують нерухомість, ІТ та агросектор. При цьому найшвидше зростає саме ІТ-сфера: за рік — плюс 48% нових реєстрацій. Водночас громадські організації найчастіше й закривались цьогоріч — 11% від загальної кількості закриттів.

Нагадаємо: У 2024 році іноземці відкрили в Україні 1 109 компаній, що майже на чверть менше, ніж у 2023 році.

Станом на 4 серпня, офіційний курс долара до гривні зріс на 5 копійок, а євро – впав на 10 копійок. Про це йдеться в даних minfin.com.ua.

Які курси валют встановлені?

Офіційний курс долара встановили на рівні 41,76 грн, євро – 47,64 грн (на 1 серпня долар – 41,71 грн, євро – 48,74 грн). На 10:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,60 – 41,68 грн. Євро – 48,20 та 48,41 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США – 41,45 – 42,00 грн (курс на 1 серпня – 41,42 – 42,00 грн); Євро – 47,60 – 48,62 грн (курс на 1 серпня – 47,50 – 48,15 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк – 41,35 – 41,95 грн; Ощадбанк – 41,50 – 41,95 грн; Укрсиббанк – 41,40 – 41,99 грн; ПУМБ – 41,50 – 42,10 грн; Райффайзен – 41,64 – 41,95 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк – 47,60 – 48,75 грн; Ощадбанк – 47,50 – 48,65 грн; Укрсиббанк – 47,85 – 48,85 грн; ПУМБ – 47,90 – 48,60 грн; Райффайзен – 48,00 – 48,63 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою курс долара у Приватбанку становить 42,01 грн за долар, monobank – 41,99 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Бюро економічної безпеки завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо заступниці начальника Департаменту валютного контролю одного з комерційних банків. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Яка сума була виведена із рахунків?

Слідством встановлено, що організована злочинна група вивела із рахунків товариства 585 млн грн в еквіваленті. Як повідомляє БЕБ, у перший день повномасштабного вторгнення рф в Україну між ПАТ “Укртатнафта” та компанією-нерезидентом було укладено зовнішньоекономічний контракт на придбання нафти сирої.

Як відбувалася підробка документів?

На виконання своїх зобов’язань за цим контрактом службові особи ПАТ “Укртатнафта” мали здійснити оплату на рахунки згадуваної компанії. Однак, розуміючи, що в цей період фактичний імпорт сировини неможливий, вони підробили контракт та рахунки до нього, імітуючи закупівлю. Головною відмінністю була компанія, яка мала поставити сировину та, відповідно, отримати за це кошти, зазначили правоохоронці.

Своєю чергою, фігурантка сприяла приховуванню слідів кримінального правопорушення. Для цього вона проставила рукописні цифрові записи – дати на підробленому контракті та на попередніх рахунках (інвойсах) до нього, начебто такі документи Банк отримав до фактичного перерахування коштів на закордонний рахунок підконтрольної компанії. На їх підставі в адресу підконтрольного підприємства було перераховано 20 млн доларів США, повідомляє БЕБ.

Детективи БЕБ повідомили про підозру службовій особі Банку. Наразі обвинувальний акт щодо посадовиці скеровано до суду.

Нагадаємо: У листопаді 2024 року у межах справи про розкрадання 5,8 млрд грн “Укртатнафти” повідомили про підозри екс-голові компанії Павлу Овчаренку та ще 8 підозрюваним. Овчаренку скерували підозру поштою.

За даними ЕП, особисто було повідомлено про підозри: Екс-голові компанії “Уелс Хаус” Олегу Моісеєву – підозрюють у завданні збитків на 984,545 млн грн. Колишньому керівнику ТОВ “Нью Ойл” Андрію Шубі – сума збитків 733,352 млн грн. Екс-голові компанії “Рагард” Олексію Мирошниченку – 237,333 млн гривень збитків.

Ще п’яти особам повідомлення про підозру направлені поштою за місцем реєстрації: екс-посадовцям “Укртатнафти” Андрію Пінчуку та Дарії Скакаліній, керівнику ТОВ “Гуд Ойл” Олександру Тонкошкуру, голові “Агрейн Трейдинг” Андрію Бартківу та керівнику компанії “Стрімз кепітел” Олександру Турченку.

В травні 2025 року ексголову правління “Укртатнафти” і п’ятьох його спільників оголосили у міжнародний розшук Інтерполу у справі про привласнення 5,8 млрд грн.

Південнокорейські акції зросли найбільше в Азії після того, як петиція поставила під сумнів податкові плани влади. Про це пише Bloomberg.

Які зміни відбулися на ринку?

Фондовий індекс Kospi у понеділок зріс на 1,1%, ставши лідером серед азійських ринків. Різке зростання сталося після того, як петиція проти запровадження нового податку на приріст капіталу зібрала понад 120 тис. підписів. Правляча партія вже заявила про можливість перегляду ініціативи.

Які наслідки для інвесторів?

Минулої п’ятниці Kospi впав на 3,9%, показавши найбільше зниження з квітня. Це поставило під загрозу плани президента Лі Чже Мюна щодо активізації ринку. Уряд планував знизити поріг оподаткування з 5 млрд вон до 1 млрд (722 тис. доларів), а також підвищити ставки корпоративного податку та податку на операції з акціями. Інвестори негативно сприйняли ініціативу, вважаючи її зрадою передвиборчих обіцянок Лі. “Довіра інвесторів була порушена”, – сказав стратег Hyundai Motor Securities Кім Дже Сун.

Петиція вже спрямована до парламентського комітету. Попри можливість змін, аналітики застерігають, що ситуація вже створила нестабільність на ринку. “Невизначеність навколо податку суперечить програмі Korea Up”, – йдеться в записці Citigroup. Рейтинг акцій країн Азії, що розвиваються, був знижений до нейтрального.