У США понад 3200 працівників оборонного підрозділу Boeing оголосили страйк після провалу перемовин щодо нової трудової угоди. Про це пише Reuters.

Чому працівники страйкують?

Члени профспілки District 837, які працюють на заводах у Сент-Луїсі (штат Міссурі) та в Іллінойсі, вдруге відхилили контракт від Boeing, що передбачав підвищення зарплати, бонуси та покращення соцпакета.

Які наслідки страйку?

У відповідь на страйк компанія Boeing заявила, що реалізує план підтримки виробництва, зокрема шляхом залучення працівників, які не входять до профспілки. Нинішній страйк може призупинити або затримати виробництво винищувачів F-15, F/A-18, навчальних літаків T-7 та безпілотників MQ-25.

Що вимагають працівники?

Профспілка зазначає, що нова пропозиція від компанії “майже не відрізняється” від попередньої, відхиленої тиждень тому. Її члени вимагають “угоди, яка відображатиме їхню майстерність, відданість і роль у національній обороні”, – заявив голова District 837 Том Боеллінг.

Це не перший випадок страйку в Boeing. Компанія регулярно стикається з напруженими перемовинами через високу відповідальність працівників у виробництві критично важливих оборонних систем.

4 серпня уряд почав процес відкритого конкурсу на посаду керівника Державної митної служби України. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

За її словами, до складу конкурсної комісії увійшли представники українського бізнесу та міжнародні експерти з антикорупційного й митного напрямів. Від України: Андрій Єрашов — керівник аналітичного центру Спілки українських підприємців (СУП); Дмитро Олійник — голова Ради Федерації роботодавців України; Олег Тимків — директор з розвитку бізнесу, аудиторська фірма “Моор Стівенс”. Від міжнародних партнерів: Арунас Адоменас — митний аташе Литви при ЄС, експерт з митної політики та міжнародного співробітництва; Девід Бернстайн — експерт з питань врядування та інституційних реформ; Куніо Мікурія — міжнародний експерт з митної політики, сприяння торгівлі та організаційного лідерства.

Які плани уряду щодо реформи митниці?

Також, як повідомила Свириденко, уряд затвердив середньостроковий план заходів із реалізації реформи митниці. “Це один із ключових напрямів у Національній стратегії доходів до 2030 року. Реформована митниця має встановити рівні правила для всіх учасників економіки та стати джерелом стабільних надходжень до державного бюджету”, – зазначила вона.

Коли було ухвалено рішення про конкурс?

Нагадаємо: 1 серпня прем’єр-міністр Юлія Свириденко доручила міністру фінансів Сергію Марченку винести на розгляд наступного засідання уряду рішення щодо формування конкурсної комісії для відбору керівника митниці.

Прокуратура звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору на будівництво Подільського мосту у Києві на понад 2 млрд грн та стягнення цих грошей із підрядника. Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

Який договір оскаржує прокуратура?

“Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулася до суду з позовом про визнання недійсним одного з договорів на будівництво ділянки Подільського мосту через Дніпро, а саме ділянки від дамби Русанівських садів до бульвару Перова”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що у квітні 2017 року КП “Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд м. Києва” та приватне товариство уклали договір підряду на будівництво Подільського мостового переходу. У прокуратурі зазначають, що протягом 8 останніх років термін виконання робіт неодноразово продовжувався, а ціна робіт збільшилася з 1,7 млрд грн до 3,5 млрд грн, тобто майже вдвічі, що підтверджується 90 додатковими угодами до договору.

Яка ситуація з фінансуванням?

“Станом на липень 2025 року з бюджету міста Києва сплачено понад 2 млрд грн. Водночас рішенням Антимонопольного комітету України визнано, що двоє учасників тендеру на проведення будівельних робіт (зокрема переможець тендеру) вчинили порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, – спотворивши результати тендеру”, – йдеться в повідомленні.

У прокуратурі пояснюють, що Антимонопольний комітет України у своєму рішенні дійшов висновку, що учасники тендеру мають спільні інтереси та взаємозв’язки. Суспільства протягом 2022-2023 років намагалися оскаржити цей висновок у судах, проте суди всіх інстанцій відмовили у задоволенні їхніх вимог.

Тому Подільська окружна прокуратура міста Києва направила до суду позов на користь держави про визнання недійсним договору підряду як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, та стягненню сплачених грошей з переможця тендеру. Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі.

У повідомленні також уточнюється, що у суді вже перебуває аналогічна справа за позовом Подільської окружної прокуратури міста Києва про визнання недійсним договору підряду на будівництво Подільського мосту вартістю 8,4 млрд грн.

Читайте також: Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Як працюватиме Подільський міст у Києві. Поїзд далі не їде. Чому не будують метро на Виноградар? Максим Шкіль: Держава профінансувала захист енергооб’єктів від ракет на 10%. Нагадаємо: Компанія “Автострада”, що належить Максиму Шкілю, отримає 1,18 млрд грн на добудову Подільського мосту, що сполучає правий та лівий берег Києва.

Дирекція з експлуатації комплексу споруд центральних державних архівних установ України 25 липня за результатами тендеру замовила ТОВ “Гелеон Плюс” реконструкцію архівів у Києві (коригування) за 149,79 млн грн. Про це пишуть “Наші гроші” з посиланням на “Прозорро”.

Коли завершаться роботи?

До середини 2026 року мають виконати роботи, передбачені першою чергою другого пускового комплексу реконструкції та розвитку комплексу споруд центральних державних архівів на вул. Солом’янська, 24. Роботи фінансуються із державного бюджету.

Які витрати включає договір?

Договірна ціна тверда і включає 7,92 млн грн на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляцією. У підсумковій відомості ресурсів бетонні тротуарні плити товщиною 70 мм замовили по 1 747 грн/кв. м. Компанія “Укрспецбетон” пропонує тротуарні плити такої товщини по 576 грн/кв. м, “Все для ремонту та будівництва” продає тротуарну плитку “Золотий мандарин” подвійне Т такої товщини без фаски по 680 грн/кв. м, а “М-Брук” – по 685 грн/кв. м. Це в 2,5-3 рази дешевше. Згідно з даними видання, ціни на деякі інші будівельні матеріали також завищені.

Столична “Гелеон Плюс” була створена у 2019 році. Її засновником є Сергій Заруба із Кіровоградщини, а директором – Роман Доценко.

Нагадаємо: Військова частина 3077 Національної гвардії України 23 липня за результатами тендеру замовила ТОВ “ТЕС.Ла” апаратно-програмний комплекс збору, обробки та зберігання відеоінформації вартістю 284,99 млн грн.

Indian Oil Corp (IOC), найбільша нафтопереробна компанія Індії, у понеділок оголосила про закупівлю 7 мільйонів барелів нафти через тендер. Поставки нафти здійснюватимуться з США, Канади та Близького Сходу.

Чому Indian Oil Corp змінила постачальників?

Закупівлі були проведені на фоні паузи в імпорті нафти з Росії, яка втратила конкурентну перевагу через зменшення знижок. Зокрема, IOC придбала 4,5 мільйона барелів американської нафти, 500 тисяч барелів канадської WCS і 2 мільйони барелів нафти марки Das з Абу-Дабі.

Які наслідки для російського експорту?

За даними джерел, закупівлі частково спрямовані на заміну обсягів із Росії. Індія, яка є третім за величиною імпортером нафти, раніше залишалася головним покупцем російської морської нафти. Однак останнім часом державні НПЗ, включно з IOC, HPCL, BPCL і MRPL, не купували російську нафту.

Постачальниками нафти виступлять компанії P66, Equinor, Mercuria, Vitol і Trafigura, які забезпечать нафту марок WTI Midland, WCS і Das. Ціни на контракти не розголошуються.

На тлі нових санкцій ЄС проти російських енергоносіїв, закупівлі IOC свідчать про посилення геополітичного тиску та зростання ризиків для російського експорту. Індійські чиновники заявили, що продовжуватимуть купувати дешеву нафту в Росії, незважаючи на погрози покарання з боку президента США Дональда Трампа, який вводить 25% мито на товари з Індії.

Державні нафтопереробні заводи Індії припинили закупівлі російської нафти, оскільки Москва перестала надавати знижки, а США пригрозили 100% митами на індійські товари.