Попри зростання доходів у 2023–2025 роках, усі українські метрополітени залишаються глибоко збитковими, найгірша ситуація – в Київського метрополітену. Про це пише видання “Слово і діло”.

Яка ситуація з доходами метрополітенів?

У першому півріччі 2025 року Київський метрополітен став найзбитковішим серед усіх українських підземок — сума збитків сягнула 2,59 млрд грн, говориться у повідомленні. Видання порівняло показники чотирьох метрополітенів: Києва, Харкова, Дніпра та Кривого Рогу (метротрам) з 2019 до 2025 року (перше півріччя).

“У 2019 році найбільший дохід мав Київський метрополітен – 3,39 млрд грн. У 2020–2021 роках цей показник скоротився майже вдвічі через пандемію COVID-19, а з початком повномасштабної війни в 2022-му – ще майже вдвічі: лише 1,08 млрд грн”, – повідомляє “Слово і діло”.

У 2023–2024 роках дохід зріс до 1,63 млрд, а за перше півріччя 2025 року становив 833,6 млн грн – це на 3,3% більше, ніж за перше півріччя 2024-го (тоді було 806,6 млн грн).

Яка ситуація в інших містах?

“У Харкові падіння було драматичнішим: з 1,28 млрд грн у 2019-му до 158 млн у 2022-му і лише 24,4 млн у 2023-му. У 2024 році дохід трохи зріс (29,4 млн), а за перше півріччя 2025-го становив 65,7 млн – більше, ніж за весь попередній рік, але все ще набагато менше, ніж до війни”, – говориться у публікації.

Видання додає, що у Харкові діє безоплатний проїзд у комунальному транспорті, у тому числі у метро, з травня 2022 року. У Дніпра показники доходу стабільніші: з 19,1 млн грн у 2019 році до пікових 22 млн у 2021-му, з подальшим незначним зниженням у 2024 (19,8 млн). У 2025 році за перше півріччя підприємство заробило 10,3 млн грн.

За даними видання, Кривий Ріг – єдиний, чий дохід не впав у 2022 році, а зріс у понад 30 разів – з 15,3 млн грн у 2021 році до 516,9 млн у 2022-му. У 2023 році – ще більше (552 млн), у 2024 – 554,2 млн, а за перше півріччя 2025 року – 295,7 млн грн.

Які фінансові результати метрополітенів?

“Це може свідчити про зміну моделей оплати чи субсидування (наприклад, перехід до компенсації з бюджету). У Кривому Розі проїзд також безоплатний, для жителів міста з травня 2021, для решти пасажирів з квітня 2022”, – пише “Слово і діло”.

Усі метрополітени щороку завершували з фінансовими збитками, крім Кривого Рогу в 2022-му (+6,6 млн грн), зазначає видання. “Найгірша ситуація – в Києві: з -635,5 млн у 2019-му збитки зросли до -2,9 млрд у 2024 році. За перше півріччя 2025-го – вже -2,59 млрд грн. У Харкові ситуація теж загострилась: у 2023 році збитки сягнули -431,9 млн, а в першому півріччі 2025 року вже -234,5 млн – це більше, ніж за весь 2021 рік”, – говориться у публікації.

У Дніпра найбільші збитки – у 2023 році (-60,2 млн), у 2024-му – -36,6 млн, а у першій половині 2025 року – -14,2 млн грн. У Кривому Розі після прибутку в 2022 році, ситуація знову погіршилась: збитки у 2023–2024 роках становили -11,3 млн і -20,8 млн відповідно, а в першому півріччі 2025 року – -18,9 млн.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Господарський суд міста Києва відмовив КП “Київський метрополітен” у задоволенні позову про стягнення 1,6 млн грн з АТ “Київметробуд”, яке провалило будівництво метро на Виноградар. Раніше повідомлялося, що прокурори Київської міської прокуратури повідомили про підозру директору Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, службова недбалість якого спричинила руйнування тунелю в столичному метро. Також повідомлялося, що Київський метрополітен оголосив тендер на закупівлю 50 нових сучасних вагонів в межах проєкту “Модернізація міського транспорту м. Києва ІІ”. Собівартість проїзду у Київському метрополітені на кінець 2024 року сягнула 36,90 грн. Господарський суд Києва не задовольнив позов Крюківського вагонобудівного заводу про скасування рішення Київського метрополітену, яким заводу анулювали контракт на постачання потягів-труб.

У ніч на 6 серпня збройні сили росії нанесли удар по Ізмаїлу, завдавши шкоди інфраструктурі. Про це повідомила Ізмаїльська районна державна адміністрація.

“Вночі, 6 серпня, ворог знову атакував обʼєкти цивільної інфраструктури. На щастя, обійшлося без постраждалих та руйнувань житлових будинків”, – йдеться у повідомленні.

Які наслідки атаки?

Голова Одеської ОВА Олег Кіпер у Telegram повідомив, що на місці спалахнула пожежа, яку зранку ліквідували вогнеборці. Вогнем було знищено виробниче обладнання. Наразі тривають роботи по випуску газу з системи.

“Попри активну роботу наших сил ППО, є пошкодження газової інфраструктури. На місці спалахнула пожежа, яку о 07:25 ліквідували наші вогнеборці. Наразі проводяться роботи по випуску газу з системи”, – зазначив він.

“Вогнем знищено виробниче обладнання. Внаслідок пошкодження магістрального газогону, тимчасово відключені 2,5 тисячі абонентів. Роботи з ліквідації наслідків тривають”, – додав Кіпер.

Що кажуть очевидці?

На місці працюють усі уповноважені служби. Правоохоронці фіксують сліди чергового злочину росіян проти мирного населення. Очевидці повідомляють, що пожежу було видно навіть з іншого боку Дунаю, з боку Румунії.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у румунському жудці Тульча на березі Дунаю оголошували повітряну тривогу у зв’язку з повітряною атакою РФ, спрямованою на південь Одеської області України; атаку було видно також з території Молдови.

Влітку минулого року, уночі 24 липня, російські загарбники атакували “Шахедами” місто Ізмаїл Одеської області, внаслідок чого постраждала портова інфраструктура, житловий будинок, три людини дістали поранення.

Раніше повідомлялося, що ввечері 23 липня вибухнуло судно-земснаряд філії “Дельта-лоцман” держпідприємства “Адміністрація морських портів України”. Судно перебувало на гирлі “Бистре” для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ. Морський підхідний канал було тимчасово закрито для руху суден.

Також повідомлялося, що з 6 серпня відновлює судноплавство каналом Бистре, дозволивши прохід суден. Канал Бистре був тимчасово недоступний для судноплавства через вибух земснаряда неподалік Вилкового, що стався 23 липня. Після цього судна змушені були обирати альтернативний маршрут.

Кожна третя перевірена декларація (423 випадки) містила ознаки подання свідомо неправдивих даних. Сума таких “похибок” — понад 5,8 млрд грн або в середньому по 13,6 млн грн на декларацію. Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Скільки декларацій подали посадовці?

Зазначається, що за січень-червень посадовці подали 706 311 декларацій. Це на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. 71% усіх цьогорічних декларацій подано у березні. Кожна 8 подана декларація надалі зазнала виправлень. Із загальної кількості у 1 534 перевірки на кінець червня завершено вже 1 203 — тобто 78%. Порушень не знайшли лише у 0,9% випадків — це 11 перевірок.

Які наслідки за порушення?

Зауважується, що наразі алгоритми передбачають перевірки не всіх декларацій, а лише високоризикових. В Україні відносно безкарно помилятись можна на суму, меншу за 100 прожиткових мінімумів (приблизно 302 тисячі грн). За такі похибки передбачена дисциплінарна відповідальність — догани, звільнення, позбавлення премій. Саме такі порушення виявили у майже половині перевірок (45% або ж 558 перевірок), йдеться в дослідженні.

Якщо “неточність” більша, покарання буде залежати від суми — це може бути як адміністративна, так й кримінальна відповідальність. Так, кожна третя перевірена декларація (423 випадки) містила ознаки подання свідомо неправдивих даних, повідомляє Опендатабот. Сума таких “похибок” — понад 5,8 мільярда гривень. У середньому, це виходить по 13,6 млн грн на декларацію. На основі цього відкрили 358 кримінальних справ у 2024 році та 258 справ цьогоріч. Втім результативність таких проваджень наразі не дуже велика, близько 9%. 33 підозри було вручено торік, ще 24 — цьогоріч. До суду дійшли лише 20 справ (6%) торік та 17 справ (7%) цьогоріч, йдеться в дослідженні.

Ще у 159 декларацій (13%) посадовці навели недостовірні відомості. Загалом напомилялись на понад 129,5 млн грн — близько 814 тисяч грн на кожну декларацію. За це передбачений штраф від 17 000 до 42 500 грн. Повідомляється, що у 21 декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення. Йдеться про статки у 646,2 млн грн (в середньому, по 30,7 млн грн на декларанта). За результатами торік було відкрито 102 кримінальні провадження, проте вручено лише 7 підозр. Цьогоріч вже було відкрито 52 провадження та вручено 2 підозри. Лише одна справа цьогоріч дійшла до суду.

Ще у 30 деклараціях (3%) йдеться про необґрунтованість активів (ст. 290 ЦПК України). Посадовці напорушували на понад 129,1 млн грн. Це приблизно по 4,3 млн грн на кожну декларацію. Зазначається, що у 18 деклараціях виявлено одночасно порушення двох статей: недостовірні дані та незаконне збагачення. А у 24 деклараціях поєднались недостовірні дані та ознаки необґрунтованості активів.

Читайте також: Авто за три копійки. Як топчиновники підтасовують декларації

Протягом липня 2025 року на спеціальний рахунок, який Національний банк відкрив у перші дні великої війни для збору коштів на потреби Сил Оборони, надійшло понад 17 млрд грн – це більше, ніж за весь 2024 рік. Про це повідомили у пресслужбі регулятора.

Коли надійшли найбільші транші?

Так, за даними НБУ, найбільші транші донатів надходили на спецрахунок 1 липня – 3,47 млрд грн, 9 липня – 6,35 млрд грн та 16 липня – 6,76 млрд грн. Загальний обсяг надходжень за місяць перевищив 17 млрд грн, що більше за показник за весь 2024 рік. Тоді на спецрахунок надійшло близько 16 млрд грн донатів.

Звідки надходять кошти?

У відповідь на запит ЕП у Нацбанку уточнили, що найбільші обсяги донатів надходили у євро. “Збільшення динаміки надходження коштів на спецрахунок у липні пов’язано з отриманням донатів з країн Європи, основна питома вага яких приходиться на Данію та Францію”, – повідомили у Нацбанку. Водночас там не змогли уточнити, від кого саме надійшли ці кошти.

Попередній рекорд за обсягами надходжень на спецрахунок Нацбанку був на початку цього року. Тоді за січень та 11 днів лютого на спецрахунок надійшло 15 млрд грн. Найбільше коштів – від юридичної особи з Данії (яку Нацбанк тоді відмовився називати).

Усього від початку великої війни на спецрахунок НБУ надійшло 83,82 млрд грн донатів (у гривневому еквіваленті). Водночас витратили з нього лише 75,44 млрд грн. Така різниця пов’язана з тим, що рішення про витрати ухвалюють лише за відповідним запитом військових частин Збройних Сил України та інших військових відомств України, які виконують завдання із захисту країни, пояснювали раніше в НБУ.

Нагадаємо, 24 лютого Нацбанк відкрив спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. За першу ж добу на нього надійшло 300 млн грн (в еквіваленті). Реквізити для поповнення спеціального рахунку містяться на сайті НБУ.