Російський бізнес, пов’язаний з грошима або цінним майном, тепер повинен буде уважніше перевіряти своїх клієнтів. Про це пише російське видання “Комерсант”.

Які нові вимоги впроваджуються?

Йдеться не тільки про можливу причетність до відмивання коштів і тероризму, але й до фінансування екстремістської діяльності. Така вимога закріплена в новій постанові уряду, яка набирає чинності 9 серпня.

Йдеться про операторів зв’язку, сервіси з приймання платежів, організаторів азартних ігор, а також про учасників угод з нерухомістю, дорогоцінними металами та ювелірними виробами. Всі вони зобов’язані мати внутрішні правила контролю, які визначають порядок виявлення та відстеження підозрілих операцій.

Які правила контролю необхідно впровадити?

Такі правила включають, наприклад, ідентифікацію клієнтів, присвоєння їм категорій ризику та аналіз незвичайної активності, з подальшою передачею відомостей до Росфінмоніторингу.

Нагадаємо: Росія активно працює над створенням власної цифрової екосистеми, контролюючи ключові аспекти інтернет-діяльності своїх громадян через новий “супердодаток” — Max.

Президент США Дональд Трамп підписав указ про введення додаткових 25% мит на імпорт з Індії. Про це йдеться в повідомленні Білого дому.

Згідно з указом, таку ставку мит застосовуватимуть до товарів, які потраплять на ринок США, починаючи з 12:01 ранку через 21 день після дати оприлюднення указу. Зазначений захід стосується імпорту з Індії товарів, що мають зв’язок із російською нафтою.

Яка мета цього указу?

Указ є частиною стратегії США щодо тиску на країни, які продовжують торгівлю з Росією, зокрема, щодо нафти, яка видобувається в Російській Федерації. Як зазначається, Індія, одна з найбільших імпортерів російської нафти, поки що підпадає під ці санкції.

Що далі для Індії?

Рішення президента Трампа також передбачає подальший моніторинг і можливість внесення змін до заходів економічного тиску, залежно від розвитку ситуації на міжнародній арені. Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп заявив, що він значно підвищить тарифи на Індію через її закупівлю російської нафти.

Індійські акції впали після поновлення президентом США Дональдом Трампом погроз про введення жорстких мит на товари з Індії через закупівлі російської нафти. Індійські чиновники заявили, що продовжуватимуть купувати дешеву нафту в Росії, незважаючи на погрози покарання з боку президента Трампа.

Президент США Дональд Трамп анонсував введення 25% мита на торгівлю з Індією, згадавши, що ця країна купує російську нафту і зброю. Індія впевнена, що зможе задовольнити свої потреби в нафті за рахунок альтернативних джерел, якщо поставок з Росії торкнуться вторинні санкції.

Танкери, що потрапили під санкції США, почали з’являтися в складному ланцюжку морських поставок, що перевозить російську нафту в Індію, яка зараз фіксує рекордний рівень імпорту цієї нафти. 5 серпня президент США Дональд Трамп заявив, що планує “значно” підвищити мита на індійський імпорт вже протягом 24 годин через те, що Нью-Делі продовжує купувати російську нафту.

Роль окупованих Росією територій України у сільськогосподарському секторі Росії зростає. Про це пише агентство Reuters. Так, у Луганську цього року очікують подвоєння врожаю пшениці – минулого року на цій окупованій території зібрали пів мільйона тонн зерна, наступного року обіцяють забрати вже мільйон.

Минулого року регіони, які Росія називає своїми “новими територіями”, забезпечили близько 3% зернового врожаю Росії, говориться у публікації. “Без цього урожай, який знизився на 14% через погану погоду на півдні Росії, був би ще гіршим”, – зазначає Reuters.

Як Україна реагує на ситуацію?

“Україна вважає, що все зерно, зібране в чотирьох регіонах та Криму — анексованому Росією в 2014 році — було вкрадено Москвою і планує звернутися до своїх західних союзників з проханням накласти санкції на імпортерів цього зерна”, – говориться у публікації. При цьому українська пшениця змішана з російською в портів Чорного моря та відправляється на експорт. І відстежити походження пшениці, після того як вона змішана, неможливо, зазначає агентство.

“Беручи до уваги цей сезон, ми оцінюємо, що Росія вкрала 15 мільйонів тонн українського зерна з початку повномасштабної війни”, — сказав Reuters заступник міністра економіки України Тарас Висоцький.

Які дані про врожай на окупованих територіях?

При цьому офіційно Росія та провідні консультаційні компанії не включають врожай регіонів у свої звіти, хоча Міністерство сільського господарства робить це, створюючи певні розбіжності щодо їх статусу, зазначає агентство.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що під кінець маркетингового року експорт російської пшениці скоротиться на 20%. Раніше повідомлялося, що умови, на яких працюють аграрії на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини, не є вигідними для ведення цієї діяльності. Чіткої ціни на зерно немає, за що скажуть, за те вони віддають.

Раніше повідомлялося, що Україна планує звернутися до Європейського Союзу з проханням накласти санкції на бангладешські компанії, які імпортують пшеницю з окупованих Росією українських територій. Бангладеш не зміг зупинити цю торгівлю після того, як Україна офіційно повідомила, що це зерно крадене і надала докази.

Раніше повідомлялося, що Росія постачає, ймовірно, викрадене в України зерно хуситам, які контролюють більшу частину Ємену. Такий висновок на основі вивчення даних про переміщення судна, що транспортувало зерно, зробили розслідувачі Bellingcat і Lloyd’s List.

Раніше повідомлялося, що створена росіянами держкомпанія лише за 2023 рік вивезла з окупованої частини Запорізької області майже 212 тис тонн зерна приблизною вартістю 46 млн дол. Українське збіжжя вивозять у Туреччину, Лівію та Ізраїль.

Детективи Бюро економічної безпеки у Волинській області спільно зі співробітниками СБУ викрили керівника однієї з лікарень Маневицької селищної ради на махінаціях під час закупівлі системи киснепостачання. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Як відбувалися махінації?

Обладнання придбали за бюджетні кошти, передбачені для протидії пандемії COVID-19. За даними слідства, фігурант підписав пакет документів, згідно з якими вартість обладнання та супутніх робіт була майже вдвічі завищена від ринкової.

Які наслідки для бюджету?

Такі дії завдали бюджету збитків на понад 1,6 мільйона гривень, що підтверджується висновками Державної аудиторської служби України. Керівнику повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, службове підроблення, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб).

Нагадаємо: Бюро економічної безпеки завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо заступниці начальника Департаменту валютного контролю одного з комерційних банків. Слідством встановлено, що організована злочинна група вивела із рахунків товариства 585 млн грн в еквіваленті.

В Україні ціни на сливи продовжують стрімко знижуватися п’ятий тиждень поспіль. Про це свідчать дані EastFruit. Аналітики зазначають, що на внутрішньому ринку спостерігається надмірна пропозиція фруктів з місцевих господарств, що чинить суттєвий тиск на ціни.

Чому попит на сливи такий низький?

За інформацією учасників ринку, на сьогоднішній день попит місцевих оптових компаній на сливи дуже невисокий, тоді як обсяги пропозиції даних кісточкових на ринку продовжують збільшуватися через сезонний фактор.

Які ціни на сливи в Україні?

За даними аналітиків, ціни на сливи з місцевих господарств варіюються в діапазоні 15-40 грн/кг, залежно від сорту, якості та обсягів партій, що в середньому на 29% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Спекотна сонячна погода сприяє інтенсивному дозріванню слив і водночас негативно відбивається на їх якості, що також чинить додатковий тиск на відпускні ціни, зазначають експерти.

За їхніми даними, незважаючи на чергове здешевлення, на сьогоднішній день сливи в Україні надходять у продаж у середньому на 50% дорожче, ніж на початку серпня минулого року. При цьому садівники не виключають, що за обставин, що склалися, будуть змушені й надалі поступатися покупцям і знижувати ціни.

Нагадаємо: Наприкінці липня українські виробники продавали лохину за ціною 100-180 грн/кг залежно від якості та обсягів пропонованих партій, що в середньому на 33% дешевше, ніж наприкінці попереднього робочого тижня.