З початком повномасштабного вторгнення українські аграрії втратили галузь переробки томатів, і її поки не почали відновлювати. Про це пише аналітично-моніторингова платформа EastFruit.

“Якщо ви звернете увагу, з початку війни досить відомі трикутнички з томатною пастою ‘Чумак’ — якщо подивитись, хто там виробник, то це Італія. А ‘Чумак’ — просто дистриб’ютор. У них вибору не було”, — каже Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації.

Які наслідки для виробництва томатної пасти?

Виробництво томатної пасти та кетчупів знаходилося переважно на півдні Україні. Сьогодні вони знищені або окуповані, говориться у публікації. Баштанник зазначає, що усі чотири переробні заводи були поблизу Каховки. “На одному з них товарного продукту цієї пасти було на $40 млн. Її вивезли, як кажуть, у Москву”, – розповів президент асоціації.

І додав, що йдеться не лише про переробні підприємства, а і про їхніх постачальників. “Ціла індустрія була вибудувана: є величезні заводи, є величезні підприємства, які ці томати вирощують, комбайнами збирають і везуть”, – сказав він.

Чи можливо відновити галузь?

“Є тисячі дрібних виробників, які теж вирощують ці томати відповідних сортів. Технології вже відпрацьовані десятиліттями. Це ж така велика система. Це непросто. І тут цього всього не стало”, – зазначив Баштанник.

Теоретично відновити галузь переробки томатів можливо також на півдні України, вже в Одеській області. Але для цього потрібні дуже значні інвестиції, каже голова Української плодоовочевої асоціації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що оскільки в Україні постійно спостерігається високе споживання овочів, але відносно невелике їх виробництво, нашій країні доводиться імпортувати недостатню кількість овочів з-за кордону. Також повідомлялося, що загальний дефіцит приміщень для зберігання овочів в Україні складає понад 1,1 мільйон тонн. Через війну втрачено понад 281 тисячу тонн одночасного зберігання. Сьогодні 35% врожаю овочів не доїжджає до споживача – просто через відсутність належних умов зберігання.

Раніше повідомлялося, що на Львівщині відкрили завод, який спеціалізується на переробці рибної продукції. Створено майже 300 робочих місць. Завод вироблятиме понад 12 тонн готової продукції щодня. У Хусті, на Закарпатті, відкрили найбільший в Україні завод з виробництва замороженої здоби за 400 мільйонів гривень.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) розпочинає реалізацію 14 673 тонн залізорудних окатишів російського походження, що зберігаються у 215 залізничних вагонах. Про це повідомляє пресслужба агентства.

Яка вартість активів?

Актив поділено на три лоти, загальна оціночна вартість яких становить 21 057 947 грн, проте в процесі торгів кінцева вартість лотів може суттєво зрости, підкреслили в АРМА.

Які зобов’язання матимуть переможці аукціону?

Крім того, переможці аукціону сплачуватимуть до державного бюджету митні платежі. Загальна сума митних зобов’язань по всіх трьох лотах становить 15 401 204 грн, повідомили в агентстві. Кошти від реалізації цих російських активів будуть спрямовані до державного бюджету та на підтримку Сил оборони України.

Нагадаємо: Наприкінці липня Національне агентство з розшуку та менеджменту активів прийняло в управління для подальшої реалізації судно “ANKA”.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства затвердило новий розподіл коштів за програмою компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання. Про це повідомляє відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Мінекономіки.

Скільки агровиробників подали заявки?

За червень 412 агровиробників подали заявки на компенсацію вартості 888 одиниць агротехніки та обладнання на загальну суму понад 719 млн грн. Компенсація від держави склала 149,98 млн грн, говориться у повідомленні.

“Червень став одним із найактивніших місяців у програмі: понад 400 сільгосппідприємств подали заявки на компенсацію за 888 одиниць техніки. А це означає і додаткові замовлення для машинобудівних заводів, а отже — нові робочі місця, і водночас — більше сучасної техніки для аграріїв”, – розповів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

Які нові можливості відкриває програма?

За його словами, виділені урядом у липні додаткові 700 млн грн дозволять профінансувати ще 3 тисячі заявок. Подавати їх можуть як сільгоспвиробники, які вирощують продукцію, так і агропереробні підприємства.

Компенсацію за звітний місяць нараховано за продукцію понад 120 українських машинобудівних підприємств, продукція яких включена до офіційного Переліку Мінекономіки. Це як великі заводи, так і середні та малі виробники з усієї України.

Серед найменувань: трактори, причепи різних моделей, обладнання для транспортування, ґрунтообробна техніка, устаткування для дощувального та зрошувального поливу та багато іншої сучасної української агротехніки та обладнання.

Які результати програми за 7 місяців?

Загалом за 7 місяців поточного етапу програми (за умовами він починається у грудні) було придбано 4 284 одиниці української с/г техніки та обладнання загальною вартістю понад 3 млрд грн (з ПДВ). Держава сплатила майже 642 млн грн компенсації, повідомляє міністерство.

Нагадаємо, компенсація 25% вартості (без ПДВ) надається за сільськогосподарські техніку та обладнання, яке має не менше 60% української складової. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів діють спеціальні умови.

Перелік агротехніки та обладнання з підтвердженим рівнем локалізації публікується на сайті Міністерства економіки. Станом на серпень у Переліку 13 807 технічних найменувань від 157 виробників.

У 2024 році за програмою компенсації 25% було придбано 5 311 одиниць техніки на суму понад 4,2 млрд грн. Держава компенсувала майже 877 млн грн.

Нагадаємо: Міністерство економіки додало 524 нових найменування до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, 25% вартості яких (без ПДВ) компенсується державою.

Раніше повідомлялося, що у травні Мінекономіки втретє за рік розширило перелік колісної, будівельної, спеціальної техніки та енергетичного обладнання вітчизняного виробництва, покупці якої можуть отримати 15% компенсації вартості (без ПДВ).

Також повідомлялося, що уряд змінив правила отримання компенсації 25% вартості української сільгосптехніки. Скористатися програмою компенсації зможуть лише агровиробники, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі.

Світові ціни на нафту зростають на тлі загроз мит США проти Індії через закупівлі російської нафти. Про це пише Reuters. У середу ф’ючерси на Brent піднялися на 48 центів, або на 0,7%, до 68,12 долара за барель. Ціна WTI зросла на 43 центи, або на 0,7%, і становить 65,59 долара за барель.

Які наслідки для ринку нафти?

Аналітики видання зазначають, що ринок обговорює можливість розширення мит і на закупівлі Китаю. На їхню думку, якщо Індія припинить купувати російську нафту, ринок зможе компенсувати втрати, однак більший ризик – у відмові інших покупців.

Нафтові котирування знизилися на понад один долар у вівторок, досягнувши мінімуму за п’ять тижнів через очікуване збільшення видобутку OPEC+. Організація та її союзники домовилися підняти видобуток у вересні на 547 тис барелів на добу, що фактично завершить дію останнього скорочення.

Що говорить президент США?

Президент США Дональд Трамп пригрозив підвищенням мит на індійські товари протягом доби, заявивши, що падіння цін на енергоносії може підштовхнути Росію до припинення війни проти України. Нью-Делі назвав ці загрози “необґрунтованими” та пообіцяв відстоювати свої економічні інтереси.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп заявив, що планує “значно” підвищити мита на індійський імпорт вже протягом 24 годин через те, що Нью-Делі продовжує купувати російську нафту. Дональд Трамп заявив в понеділок, що він значно підвищить тарифи на Індію через її закупівлі російської нафти.

Індійські акції впали після поновлення президентом США Дональдом Трампом погроз щодо введення жорстких мит на товари з Індії через закупівлі російської нафти. Індійські чиновники заявили, що продовжуватимуть купувати дешеву нафту в Росії, незважаючи на погрози покарання з боку президента Трампа.

Президент США Дональд Трамп анонсував запровадження 25% мита на торгівлю з Індією, згадавши, що ця країна купує російську нафту і зброю. Індія впевнена, що зможе задовольнити свої потреби в нафті завдяки альтернативним джерелам, якщо поставок із Росії торкнуться вторинні санкції.

Танкери, які потрапили під санкції США, почали з’являтися в складному ланцюжку морських поставок, що перевозить російську нафту до Індії, яка наразі фіксує рекордний рівень імпорту цієї нафти.

Уряд ухвалив рішення призначити Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки України. Про це у Telegram написала прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

“Сьогодні Уряд ухвалив рішення призначити Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки України. Після рішення конкурсної комісії, належних перевірок і проходження поліграфа — немає застережень щодо його кандидатури”, – повідомила вона.

Які очікування від нового директора БЕБ?

“Очікуємо на оновлення роботи Бюро, зміцнення інституції та досягнення вагомого рівня довіри між Бюро й українськими підприємцями. Важливо, щоб економічні відносини в Україні не спотворювались тіньовими схемами та щоб бізнес міг розраховувати на повагу з боку держави”, – зазначила Свириденко.

Що відомо про конкурс та кандидатуру Цивінського?

Нагадаємо: Згодом конкурсна комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо переможця конкурсу з обрання голови БЕБ Олександра Цивінського. 24 червня конкурсна комісія отримала інформацію від СБУ про рекомендацію провести поліграф стосовно окремих кандидатів, родичі яких, як вказали у СБУ, мають певні зв’язки з РФ, зокрема і Цивінський.

Раніше повідомлялося, що переможцем у конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський. На засіданні уряд вчергове не затвердив обраного конкурсною комісією з відбору очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Цивінського на посаду очільника Бюро.

Олександр Цивінський, переможець конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ), заявив, що Служба безпеки України не виявила підстав для його непризначення. Та Кабмін не затверджував Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України.