Міжнародні резерви України станом на 1 серпня 2025 року становили 43 млрд дол. США. У липні вони зменшилися на 4,5%. Про це повідомляє Національний банк України.

Що спричинило зменшення резервів?

Як пояснили в НБУ, така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП.

Так, чистий продаж валюти НБУ у липні становив 3 457 млн дол. США. Крім того, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті в липні виплачено 793,0 млн. дол. США. Найбільша сума у 638,5 млн. дол. США пішла на обслуговування та погашення ОВДП.

Які надходження отримав уряд?

Водночас на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 2,12 млрд дол. США, у тому числі: 1 171 млн. дол. США – від Євросоюзу у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA); 513,2 млн. дол. США – від МВФ у межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF); 414 млн. дол. США – від розміщення ОВДП; 23,9 млн. дол. США – через рахунки Світового банку.

“Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку”, – стверджують в НБУ.

Нагадаємо: Станом на 1 липня міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 45,06 млрд дол. США, збільшившись за червень на 1,2%.

Президент Володимир Зеленський та директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва обговорили нову програму фінансової допомоги. Про це повідомив Зеленський у Телеграм.

“Обговорили нову програму фінансової допомоги, яка зміцнить українців і зараз, і в післявоєнний час. Ми готові швидко робити всі необхідні кроки. Уряд уже працює над цим”, – написав Зеленський.

Яке фінансування розглядається для воїнів?

За його словами, також говорили про додаткове фінансування для українських воїнів: розглядаються різні варіанти. “Важливо було почути, що МВФ бачить: попри війну Україна виконує всі зобовʼязання та впроваджує реформи”, – додав Зеленський.

Чи відповідає програма потребам України?

Нагадаємо: Голова Національного банку України Андрій Пишний вважає, що формат чинної програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) вже не повністю відповідає потребам України, оскільки значна її частина зосереджувалася на повоєнній відбудові, а війна триває.

Українські металургійні підприємства за підсумками січня–липня 2025 року збільшили виробництво чавуну, тоді як виробництво сталі та прокату знизилося. Такі дані оприлюднило об’єднання “Укрметалургпром”.

За даними “Укрметалургпром”, в січні-липні 2025 року вироблено чавуну 4,36 млн т (106,7% відносно січня-липня 2024 р.), сталі 4,26 млн т (93,0%), прокату 3,62 млн т (97,2%).

Як змінилося виробництво у липні?

У липні виробництво чавуну зросло на 11,4%, до 692 100 т, порівняно з липнем 2024 року (621 400 т) та на 4,6% порівняно з червнем 2025 року (661 900 т). Виробництво ж сталі скоротилося на 18,1%, до 580 500 т, порівняно з липнем 2024 року (708 900 т) та на 6,6% порівняно з червнем 2025 року (621 400 т). Тим часом виробництво прокату в липні зменшилося на 6,2%, до 552 000 т, порівняно з липнем 2024 року (588 600 т) та на 2% порівняно з червнем 2025 року (563 000 т).

Які тенденції спостерігалися раніше?

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні у травні 2025 року металурги скоротили виробництво основних видів продукції. У квітні були кращі показники. У травні було вироблено 664,7 тис т чавуну, що на 2,3% менше, ніж у квітні, 635,8 тис. т сталі (-8,1%), 547,0 тис. т металопрокату (-4,2%). У січні-березні 2025 року українські металурги наростили обсяги виробництва. Чавуну виплавили 1,70 млн тонн, що на 7,2% більше, ніж торік. Сталеве виробництво зросло на 2,7% — до 1,73 млн тонн. Прокат додав 3,3% і досяг 1,44 млн тонн.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз ще на три роки продовжив призупинення дії захисних заходів щодо імпорту заліза та сталі з України.

За 7 місяців 2025 року надходження до місцевих бюджетів склали понад 280 млрд грн. Це на 18% більше, ніж за аналогічний період торік. Про це повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

Які джерела наповнення бюджету?

За її словами, понад 58,6% загальної суми надходжень – податок на доходи фізичних осіб. Загалом надійшло 164,2 млрд грн (+ 19,3% до факту 2024 року).

Серед основних джерел наповнення місцевих бюджетів також:

• єдиний податок – 45,8 млрд грн (+12,5 % до січня – липня 2024 року);
• податок на прибуток підприємств – 18,6 млрд грн (+ 20,1 %);
• податок на майно – 33,2 млрд грн (+ 16,3 %);
• акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 1,4 млрд грн (+ 50,5 %);
• туристичний збір – 178 млн грн (+ 35,7 %);
• екологічний податок – 787,0 млн грн (+ 3,6 %);

Як Державна податкова служба виконала план?

Нагадаємо: Державна податкова служба перевиконала план надходжень за перше півріччя на понад 60,8 млрд гривень.

З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні – ще на 16% порівняно з буднями. Про це інформує Державна прикордонна служба.

Яка ситуація на кордоні?

За її даними, ситуація на кордоні станом на 17:42:

• Шегині – 150 автомобілів
• Краківець – 100 автомобілів
• Грушів – 30 автомобілів
• Угринів – 25 автомобілів
• Нижанковичі – 10 автомобілів
• Смільниця та Рава-Руська – працює без затримок.

За інформацією прикордонників, рівень завантаженості пунктів пропуску на Львівщині:

• Найбільш завантажені: