Федеральне міністерство праці та соціальних питань Німеччини розробило й передало на узгодження законопроєкт про зміни у виплатах для біженців із України. Про це пише Handelsblatt, передає LIGA.net.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Законопроєкт передбачає, що українці, які приїхали до Німеччини з квітня цього року або пізніше, отримуватимуть не громадянську допомогу (Bürgergeld), а нижчі виплати для шукачів притулку (Asylbewerberleistungen). Так, якщо стандартна ставка Bürgergeld для однієї людини досягає 563 євро, то виплата для шукачів притулку становить 441 євро, або приблизно на 20% менше.

Чому відбуваються ці зміни?

Причиною таких змін є постійне зростання витрат на базове забезпечення для шукачів роботи, що містить Bürgergeld. Торік загальні витрати склали близько 47 млрд євро, з яких 6,6 млрд євро виплатили українцям. Водночас у Німеччині частка українських біженців, які працюють, менша, ніж в інших країнах.

Що буде з вже призначеними виплатами?

Для українських біженців, які прибули після 1 квітня, але до набрання чинності нового закону, вже призначені виплати Bürgergeld продовжуватимуться, але не довше, ніж до кінця травня 2026 року. При цьому зміни не стосуються українських біженців, які прибули до 1 квітня 2025 року, а також тих, хто приїхав за міграційними програмами для кваліфікованих працівників або для навчання.

Очікується, що завдяки цим змінам уряд Німеччини заощадить близько 1,2 млрд євро у 2026 році та 350 млн євро – у 2027 році. Нагадаємо: У Німеччині кількість працевлаштованих українців, які користуються статусом захисту, перевищує третину від загальної кількості.

Китайська компанія DJI, яка контролює понад 70% ринку дронів у США, може втратити цей ринок, якщо до кінця року не пройде аудит національної безпеки. Про це пише агентство Bloomberg.

Які труднощі має компанія?

“Компанія DJI Technologies, що належить китайцям та управляється ними, стикається з дедлайном наприкінці року, щоб зберегти свій бізнес у США, і виробник дронів має труднощі з тим, щоб хтось у Вашингтоні його почув”, – говориться у повідомленні.

“Компанія найняла ‘маленьку армію лобістів’ та нещодавно направила керівника з Австралії до Вашингтона, щоб обговорити загрозу заборони їхньої технології. Але DJI стверджує, що електронні листи та дзвінки залишаються без відповіді, і у них спливає час”, – пише Bloomberg.

Чи готова DJI пройти аудит?

Компанія заявляє про готовність пройти перевірку, але стикається з відмовою законодавців, особливо республіканців, від будь-яких контактів. DJI стверджує, що її листи і дзвінки ігноруються, а деякі сенатори і конгресмени відмовляються зустрічатися з представниками компанії.

DJI стверджує, що влада вимагає перевірки, але при цьому не пояснює, хто саме має її проводити і в якому форматі.

“DJI, як і компанія TikTok, що належить Китаю, виробляє популярний продукт, але стикається з існуючими загрозами на прибутковому ринку США на тлі зростаючої стурбованості щодо того, що дані, які вона збирає в США, можуть бути передані владі у Пекіні”, – зазначає агентство.

Які наслідки можуть бути для ринку дронів?

Дрони DJI, які дешевші за ті, що виготовляються конкурентами з США, використовують американські кінематографісти, фермери, правоохоронні органи та пожежники. Минулого року Конгрес вніс до річного законопроекту про політику Пентагону положення, яке вимагає, щоб дрони, виготовлені компанією з головним офісом у Шеньчжені, пройшли національний аудит безпеки, зазначено у публікації.

Це пояснюють потребою оцінки ризиків, пов’язаних зі збором даних, зокрема, чи дотримується компанія китайських законів, які зобов’язують її передавати будь-які дані, які вимагає уряд.

Нагадаємо: Восени американська компанія Skydio, найбільший виробник дронів США та їх постачальник для української армії, зіштовхнулася з кризою в ланцюзі поставок після того, як Китай ввів санкції, заборонивши китайським компаніям надавати їй критично важливі компоненти.

Раніше повідомлялося, що Росія різко наростила свої дронові спроможності для війни в Україні завдяки китайським компаніям, які офіційно не визнають співпрацю з РФ. Агентство Reuters писало, що Росія створила в Китаї програму озброєнь для розробки і виробництва ударних безпілотників дальнього радіуса дії для використання у війні проти України.

Близько 20% нормативно-правових актів Кабінету міністрів України можуть містити корупційні ризики, адже ухвалюючи їх уряд не врахував рекомендацій антикорупційної експертизи. Про це повідомив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Гупяк у подкасті “Хроніки економіки”.

Які ризики містять акти Кабміну?

“Нормативно правові акти, які йдуть від Кабінету міністрів, проходять антикорупційну експертизу, де ми враховуємо, чи є наявні корупційні ризики і кажемо про те, що потрібно усунути”, – пояснив Гупяк.

Як часто уряд враховує рекомендації НАЗК?

На уточнююче запитання журналіста щодо того, як часто уряд дослуховується до рекомендацій НАЗК, він зазначив, що це відбувається у 80% випадків. Натомість у 20% випадків висновки експертизи не беруться до уваги. “Зрозуміло, що там бувають досить спірні питання, щодо яких ми можемо годинами сперечатися. Проте це (80% випадків, коли уряд дослуховується до рекомендацій – ЕП) вже високий показник”, – зазначив він.

Як приклад потенційного корупційного ризику у рішенні уряду заступник голови НАЗК назвав випадки, коли урядові постанови чи законопроєкти містять занадто високу дискрецію, тобто широке поле дій для держслужбовців під час ухвалення тих чи інших рішень на користь громадян або бізнесу.

Протидіяти таким корупційним ризикам у системі державного управління, за словами Гупяка, найефективніше завдяки цифровізації сервісів та розвитку культури доброчесності.

Також Гупяк повідомив, що НАЗК почала частіше виявляти порушення у деклараціях держслужбовців завдяки запровадженню системи автоматичної перевірки. “Якщо раніше з усіх декларацій, які потрапляли на повну перевірку НАЗК, порушення виявлялися у 23-27% випадків, то зараз цей відсоток може бути 51-53%”, – зазначив він.

Повний запис розмови дивіться на YouTube “Економічної правди” або шукайте на усіх подкаст-платформах.

Протягом січня-липня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $45,9 млрд, а експортували – на $23,2 млрд. Про це повідомляє Державна митна служба.

З яких країн імпортували товари?

За даними митниці, країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $9,9 млрд, Польща — $4,4 млрд і Німеччина — $3,7 млрд.

Куди експортували українські товари?

Експортували з України найбільше до: Польщі — на $2,9 млрд, Туреччини — на $1,9 млрд, Італії — на $1,3 млрд.

У загальних обсягах ввезених у січні-липні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів: машини, устаткування та транспорт — $18 млрд; продукція хімічної промисловості — $7,3 млрд; паливно-енергетичні — $5,9 млрд.

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари — $13 млрд; метали та вироби з них — $2,6 млрд; машини, устаткування та транспорт — $2,2 млрд.

Нагадаємо: Протягом січня-червня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $38,3 млрд, а експортували – на $20 млрд.

Ціна на картоплю в Україні майже щороку обвалюється, адже зібраний урожай ніде зберігати, тож виробники змушені швидко реалізовувати картоплю. Про це розповіла виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Ольга Самойліченко, пише EastFruit.

Чому ціни на картоплю обвалюються?

“Ціни на картоплю зазвичай обвалюють незареєстровані господарства, які не платять податки. Як правило, вони обробляють від 1 до 5 га землі, але їх багато, тож вони впливають на ціни, які невигідні професійним картоплярам”, – каже Самойліченко.

За її словами, український ринок картоплі потребує упорядкування та ведення офіційної статистики.

Які заходи вживаються для покращення ситуації?

У асоціації повідомляють, що очільник Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев провів зустріч з представниками агроасоціацій. Йде розмова про можливість компенсації будівництва сховищ та переробки, але це питання зараз ще тільки на етапі розробки.

Окрім того, що в Україні бракує овочесховищ, частина працюючих складів знищена російськими ударами. Так, як повідомляє УАВК, нещодавно на Чернігівщині внаслідок ракетного обстрілу знищено сховище для зберігання картоплі з вмонтованим обладнанням та контейнерами, сортувальний цех. Втрати агропідприємства перевищують 50 мільйонів гривень.

Який прогноз цін на картоплю?

Тим часом прогноз ціни на картоплю в УАВК неоднозначний, повідомляє EastFruit. Гуртова ринкова ціна або впаде, або триматиметься на рівні імпортованої ціни на картоплю, в межах 20 грн/кг, адже все одно буде спостерігатися певний дефіцит картоплі на внутрішньому ринку.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається подальше зниження відпускних цін на картоплю врожаю 2025 року. До того аналітики фіксували чергове зростання цін на картоплю врожаю минулого року. При чому незважаючи на зростання вартості, попит на торішню картоплю залишався досить високим.

Раніше повідомлялося, що у Київській області російські окупанти знищили овочесховище та ковбасний цех. Раніше тодішній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль заявляв, що загальний дефіцит приміщень для зберігання овочів в Україні складає понад 1,1 мільйон тонн. За його словами, через війну втрачено понад 281 тисячу тонн одночасного зберігання.

Сьогодні 35% врожаю овочів не доїжджає до споживача – просто через відсутність належних умов зберігання. Коваль також заявив, що для ефективного зберігання врожаю в Україні необхідно звести сучасні овочесховища, які зможуть вміщувати від 10 000 до 20 000 тонн продукції в кожній області. Також раніше повідомлялося, що фермерське господарство з департаментом агропромислового розвитку Сумської ОДА ініціювало створення у регіоні овочесховища на тисячу тонн.