Формат чинної програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) вже не повністю відповідає потребам України, оскільки значна її частина зосереджувалася на повоєнній відбудові, а війна триває. Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю РБК-Україна.

“Національний банк долучений до цих перемовин, ми знаходимося в середині цього процесу. І зараз відбувається формування позиційної рамки та напрямів нової програми, яка може прийти на заміну тієї, що є наразі”, – зазначив Пишний.

Коли завершиться поточна програма з МВФ?

За його словами, поточна програма з МВФ завершується у 2027 році, проте дії росіян не свідчать про бажання завершити війну, а Україна дедалі частіше піддається обстрілам. При цьому нинішня програма є успішною як для України, так і для Фонду: вісім успішних переглядів програми в умовах повномасштабної війни свідчать про ефективну співпрацю.

Які фінансові потреби України?

Він також додав, що наразі немає підстав для перегляду базових припущень у сценаріях щодо співпраці з МВФ. Але Україна має забезпечити виконання всіх зобов’язань у межах домовленостей з ЄС та МВФ. Пишний нагадав, що в програмі з МВФ чітко визначена потреба за двома сценаріями: за базовим – 153 млрд дол. США, за негативним – 165 млрд дол. США упродовж чотирирічного періоду програми.

Нагадаємо: Україна може зіткнутися з ще глибшим дефіцитом фінансування у 2025–2026 роках, попереджають економісти. Основною причиною називають посилення бойових дій, зростання оборонних витрат та невиконання зобов’язань перед міжнародними кредиторами щодо реформ.

Офіційний курс євро до гривні у п’ятницю 8 серпня знеціниться на 1 копійку до 48,27 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на 8 серпня.

Своєю чергою, курс долара зменшився на 16 копійок. Офіційні курси на четвер на п’ятницю 8 серпня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,45 грн (41,61 грн станом на 7 серпня);
• 1 євро – 48,27 грн (48,28 грн станом на 7 серпня).

Що відбувається з курсом євро?

Курс євро вже вище 50 гривень. Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Україна та Молдова домовились про продовження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між країнами до кінця 2027 року. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України. Відповідне рішення було схвалено під час засідання Змішаної комісії з перевезень у Кишиневі.

Завдяки продовженню лібералізації перевезень українські та молдавські перевізники і надалі можуть виконувати двосторонні та транзитні перевезення автомобільним транспортом без спеціальних дозволів, говориться у повідомленні.

Які результати співпраці?

“За минулий рік товарообіг між Україною та Молдовою зріс на 12% та склав близько 1,1 млрд доларів. Велику роль у цьому відіграє саме лібералізація автомобільних перевезень між нашими країнами, адже бездозвільний проїзд дає можливості доставляти товари без обмежень під час перевезень”, – зазначив Віце-прем’єр міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

“Окрім цього, Молдова важлива для нашого бізнесу з точки зору транзитних перевезень, адже таким чином наш бізнес має доступ до ринків інших країн”, – додав він.

Коли була підписана угода?

Вперше Угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Молдовою була підписана у серпні 2022 року. Вже у 2023 році сторони досягли домовленості про продовження “транспортного” безвізу до кінця 2025 року, зазначає міністерство.

Українські перевізники мають спрощені умови вантажоперевезень до 35 країн Європи, говориться у повідомленні. Нагадаємо: У квітні цього року “транспортний безвіз” між Україною і Євросоюзом продовжено до кінця 2025 року. Також повідомлялося, що уряд затвердив документ, який створює правові підстави, щоб угода про “транспортний безвіз” із Європейським Союзом продовжувала діяти.

Державна податкова служба України удосконалює підходи до оцінки ризиковості платників податків та посилила контроль за виконанням рішень судів. Про це повідомляє Рахункова палата. За її даними, ДПС виконує рекомендації, надані за підсумками аудиту ефективності оскарження рішень ДПС. Податкова також визначила пріоритети свого стратегічного розвитку. Загалом ДПС виконала сім з десяти рекомендацій аудиторів, ще три – у процесі реалізації.

Які результати оскарження рішень ДПС?

Аудитом встановлено, що результати оскарження рішень ДПС в адміністративному та судовому порядку суттєво різняться: якщо впродовж 2021–2023 років та І півріччя 2024 року в адміністративному порядку лише 27% рішень (на 34,5 млрд грн) було задоволено на користь платників податків, то у судовому – цей показник 75% (127,5 млрд гривень), – говориться у повідомленні.

Як ДПС реагує на рекомендації?

ДПС було зупинено реєстрацію близько 8 млн податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) на суму ПДВ 144 млрд гривень, 23,4 % з них – за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі наявної у ДПС податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення таким платником господарської операції. За висновком аудиторів, зазначений критерій ризиковості є надто загальним та надає дискреційні повноваження комісіям регіонального рівня, які приймають відповідні рішення. Відтак частина рішень про зупинення реєстрації ПН/РК були скасовані судами через недостатню обґрунтованість.

Після рекомендацій Рахункової палати ДПС, зокрема, внесла зміни до свого регламенту для покращення взаємодії між податковими органами центрального і регіонального рівня, оновила довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку. Вона також удосконалила механізм вирішення питань про виконання органами ДПС рішень судів, винесених на користь платників податків, щодо реєстрації ПН/РК.

Окрім цього, ДПС передбачила покращення супроводу судових справ та процедури адміністративного оскарження з чітким розподілом відповідальності та строків. Цього року також впроваджуються результативні показники якості, що охоплюють оцінку всіх видів податкових рішень, винесених територіальними органами ДПС.

Нагадаємо: Податковий борг до зведеного бюджету з початку 2023-го року до І півріччя 2025 року зріс на більш ніж 27 млрд грн. Раніше повідомлялося, що в Україні зі 670 тис. у лютому 2022 до 1,29 млн станом на початок травня 2025 побільшало ФОПів із податковим боргом. При чому 1,29 млн підприємців заборгували державі понад 13 млрд грн податків. Раніше повідомлялося, що Державна податкова служба у січні-листопаді 2024 року відкрила 25 225 виконавчих проваджень через податкові борги бізнесу. Це на 22% більше, ніж за весь 2021 рік, коли було відкрито 20,6 тис. проваджень.

Бюро економічної безпеки викрило масштабну схему незаконного виготовлення та продажу електронних сигарет та рідин до них. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Яка продукція була виготовлена?

За даними Бюро, продукція виготовлялася без відповідної ліцензії та маркування. Продавали товар оптом і вроздріб через власну розгалужену мережу торгових точок у ТРЦ по всій території України, а також в мережі Інтернет.

Скільки осіб було залучено до незаконної діяльності?

За оперативною інформацією, до незаконної діяльності було залучено близько 300 осіб. Детективи БЕБ провели понад 40 одночасних обшуків у складських і офісних приміщеннях, автомобілях й торговельній мережі на території Києва, Київської та Житомирської областей.

Правоохоронцями вилучено понад 276 тисяч одиниць незаконно виготовлених рідин для електронних сигарет, набори для їх замішування, ароматизатори, картриджі із сумішшю для куріння, 7 ліній для незаконного виготовлення рідин для електронних сигарет та компоненти: гліцерин, пропіленгліколь, ароматизатори, нікотин загальним обсягом майже 6 тис. літрів, а також пакувальні матеріали.

Триває досудове розслідування та встановлюється повне коло причетних. Нагадаємо: Бюро економічної безпеки припинило діяльність 11 точок продажу нелегальної підакцизної продукції в торговельних центрах Києва.