Банк Англії очікує знизити ключову процентну ставку до 4%, мінімуму за понад два роки. Про це пише Bloomberg. Банк Англії готується оголосити про п’яте поспіль зниження ключової процентної ставки, що знизить її до 4%, мінімального рівня за понад два роки. Це рішення пов’язане зі сповільненням економічного зростання та нестабільністю на ринку праці, які спричинені підвищенням податків та мінімальної заробітної плати.

Чому знижується ключова ставка?

Попри зростання інфляції, яке в останні місяці було вищим за очікування, політики Банку Англії дотримуються обережного підходу і передбачають поступове пом’якшення монетарної політики. Економісти прогнозують, що серед членів Монетарного комітету Банку Англії знову відбудеться розподіл думок: більшість підтримують зниження ставки на 0,25%, деякі пропонують більш суттєве зниження, інші ж виступають за збереження поточного рівня.

Які прогнози щодо інфляції та ринку праці?

Окрім зниження ставки, ринок очікує збереження орієнтирів, які вказують на повільний і обережний темп подальших пом’якшень у 2025 році. Зараз прогнозують, що ставка може опуститися до приблизно 3,5% до кінця наступного року. Інфляція у Великій Британії досягла 3,6% у червні, що перевищує прогноз Банку Англії. Основним фактором підвищення цін залишаються енергетика та харчові продукти. Хоча голова регулятора вважає це тимчасовим явищем, деякі експерти висловлюють занепокоєння можливими вторинними ефектами на зарплати та ціни.

Ринок праці в країні перебуває під тиском: після підвищення податків на фонд заробітної плати було втрачено понад 180 тисяч робочих місць, а рівень безробіття досяг максимального рівня за останні чотири роки. У фокусі уваги також перебуватиме подальша політика кількісного пом’якшення (QT) – процес скорочення портфелю державних облігацій Банку Англії. Останні зміни на ринку довгострокових державних облігацій свідчать про можливість уповільнення продажів або зміщення акценту на короткострокові цінні папери.

У липні 2025 року іноземні інвестори вже третій місяць поспіль активно вкладали кошти в акції азійських країн, причому Тайвань зафіксував рекордні інвестиції з часів фінансової кризи 2008 року. Про це пише Reuters.

Які інвестиції залучають Тайвань та Південну Корею?

За даними LSEG, в липні до тайванських акцій було вкладено $7,78 млрд, а до південнокорейських — $4,52 млрд. Сукупно обидві країни залучили $25,7 млрд за три місяці — на тлі світового буму в інвестиціях, пов’язаних зі штучним інтелектом.

Південна Корея приваблює також завдяки стабільній політичній ситуації, сильній корпоративній базі й реформам, орієнтованим на акціонерів. Тим часом, Тайвань виграє від своєї ключової ролі у виробництві мікросхем.

Яка ситуація на інших ринках Азії?

Інвестори також повернулися на ринок Таїланду — в липні зафіксовано $499 млн чистих надходжень, перший приплив за останні 9 місяців. Проте політична нестабільність, боргові проблеми домогосподарств і слабке макроекономічне зростання стримують повноцінне відновлення ринку.

Тим часом Індія втратила понад $2 млрд іноземних вкладень у липні — найгірший місяць із лютого. Індонезія та Філіппіни також зазнали відтоку капіталу, тоді як В’єтнам залучив $326 млн інвестицій завдяки сприятливим торговим умовам із США.

Нагадаємо: Двох колишніх працівників компанії Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC) та ще одного підозрюваного було арештовано за підозру в крадіжці інтелектуальної власності найбільшого в світі виробника чипів.

Загроза вторгнення Китаю на Тайвань зростає: інвестори виводять капітал, але не мають чіткого плану дій зі своїми активами на випадок конфлікту. Президент Тайваню пообіцяв збільшити закупівлі та інвестиції в США, поспішаючи відреагувати на глобальні митні погрози Дональда Трампа і тиск на тайванську напівпровідникову промисловість.

Які зміни в угоді між ЄС та Україною?

Оновлена торгівельна угода між Європейським Союзом та Україною сигналізує про силу аграрного лобі у ЄС. “Угода, яка була попередньо узгоджена між Брюсселем і Києвом наприкінці червня, тепер підкріплена конкретною пропозицією Єврокомісії. Очікується, що ця пропозиція буде схвалена країнами-членами ЄС на початку вересня, коли вони повернуться з літніх канікул”, – говориться у публікації.

По суті, це оновлення Угоди про асоціацію, яку Україна підписала у 2014 році, та її компоненти про вільну торгівлю, яка набула чинності у 2016 році. Із початком повномасштабної війни Росії проти України ЄС зробив повністю безмитний доступ до ринку ЄС для українських товарів, ці торговельні заходи діяли до червня 2025 року.

Які наслідки для українських фермерів?

Однак фермери ЄС скаржились, що дешеві українські продукти харчування заполонили місцеві ринки і створюють недобросовісну конкуренцію. Європейська комісія була змушена внести зміни до АТЗ та запровадити захисні заходи для обмеження імпорту певних товарів з України. “У цій новій торговельній угоді політичний вплив аграрного лобі ЄС у Брюсселі знову став очевидним. В оновленій пропозиції ЄС є інформація про те, що Європейська комісія збирає ‘думки зацікавлених сторін’ щодо лібералізації торгівлі з Україною”, – говориться у публікації.

Сторони ж закликали до низького або помірного збільшення доступу до ринку для імпорту з України, підкреслюючи збої, яких вони зазнали, коли імпортні товари могли вільно потрапляти на ринок під час АТЗ.

Які нові зобов’язання для України?

“Хоча Київ хотів, щоб оновлена Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі була якомога ближчою до умов АТЗ, стверджуючи, що повне повернення до старої угоди може коштувати Україні 3 мільярди євро (3,5 мільярда доларів), схоже, що фермери ЄС знову перемогли”, – пише сайт.

Угода є кращою для Києва, ніж початкова версія 2016 року, оскільки Україна отримала необмежений доступ до ринку для експорту таких продуктів, як гриби, виноградний сік, перероблені молочні продукти, йогурти та кефіри. Цукор, м’ясо птиці, яйця, пшениця, кукурудза та мед, також можуть експортуватися до ЄС за більшими квотами, ніж у 2016 році. Але квоти на більшість м’ясних продуктів були збережені.

“Угода є дещо жорсткішою для України, оскільки вона впорядковує процес екстренної зупинки українського імпорту. Раніше група країн могла ‘натиснути на стоп-кран’ і вимагати тимчасової зупинки імпорту, якщо було помічено раптовий стрибок. Тепер достатньо, щоб одна країна повідомила про це Європейську комісію”, – зазначає “Радіо Свобода”.

“Мабуть, найбільшою поступкою України є її зобов’язання поступово наближатися до різних харчових та санітарних стандартів ЄС. Цей процес розпочнеться вже цього року і вимагатиме від Києва щорічного звітування про те, які закони приймаються. Повна імплементація всіх норм і правил ЄС очікується до кінця 2028 року”, – пише “Радіо Свобода”.

“Зацікавлені сторони” закликали до поступового наближення України до стандартів виробництва ЄС, а також до запровадження сильних захисних заходів. Більшість респондентів висловилися проти будь-якої подальшої лібералізації торгівлі з Україною до приведення її у відповідність до більшої кількості стандартів ЄС.

“Для України такі заходи можуть стати пігулкою, яку важко проковтнути. Хоча країна є офіційним кандидатом на вступ до ЄС і сподівається приєднатися до об’єднання в майбутньому, цього, ймовірно, не станеться до 2028 року”, – говориться у публікації.

Впровадження цих реформ буде дорогим, і витрати, швидше за все, ляжуть на плечі українських фермерів. Враховуючи, що Україна ще не матиме повного доступу до ринку ЄС і не зможе користуватися сільськогосподарськими фондами ЄС, необхідність таких реформ буде складніше “продати” українському аграрному сектору.

Більшість чиновників ЄС вважають, що саме аграрне лобі ЄС сповільнить процес вступу України до ЄС. Понад 300 мільярдів євро, або 25% бюджету ЄС, спрямовуються на сільське господарство, часто у формі прямої допомоги фермерам країн-членів. Це гроші, якими фермери ЄС навряд чи захочуть ділитися зі своїми українськими колегами найближчим часом.

Нагадаємо: 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Скасування торгових преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році, заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Раніше повідомлялося, що Євросоюз збільшив квоту на імпорт української пшениці з 1 мільйона тонн до 1,3 мільйона у межах перегляду поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Також повідомлялося, що віцепрем’єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не виключає відновлення національної заборони на імпорт української сільськогосподарської продукції у разі необхідності. Тим часом транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали Польщі зазнають збитків через відсутність зерна з України.

Українські доларові облігації продовжили зростання після того, як Кремль підтвердив плани на зустріч між Трампом і Путіним. Про це пише Bloomberg. Деякі українські папери досягли найвищих рівнів за останні чотири місяці, ставши найкращими серед активів країн, що розвиваються.

Які облігації показали найбільше зростання?

Найбільше зростання зафіксоване по облігації з погашенням у лютому 2029 року — вона додала понад 3 цента до 65 центів за долар. Зростання почалося ще у середу, коли президент США Дональд Трамп заявив, що існує “дуже висока ймовірність” його зустрічі з Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським. У четвер Кремль підтвердив, що узгоджено місце для проведення саміту, який має відбутися вже наступного тижня.

Які прогнози аналітиків?

“Це позитивний сигнал, тому й маємо зростання по облігаціях. Але для подальшого руху потрібні конкретні домовленості”, — заявив аналітик з облігацій компанії Ninety One UK Ltd Роджер Марк. Попри підйом, українські цінні папери все ще торгуються нижче рівнів лютого цього року, коли інвестори ще сподівалися на реалізацію передвиборчих обіцянок Трампа щодо припинення війни.

Очікується, що учасники ринку зосередяться на деталях майбутніх перемовин, включно з потенційними гарантіями безпеки та умовами перемир’я. Нагадаємо: Українські доларові облігації зросли на 1,5 цента після заяв президента США Дональда Трампа про необхідність швидкого перемир’я з Росією. Доларові облігації України зростають п’ятий день поспіль, досягнувши нових максимумів на тлі очікувань інвесторів, що деталі угоди про припинення війни з’являться наступного тижня у лютому. Українські валютні облігації підскочили після того, як Палата представників США на вихідних схвалила пакет фіндопомоги на суму 61 мільярд доларів.