У Франції через нашестя медуз призупинила роботу найбільша атомна електростанція країни — “Гравлін”, розташована на узбережжі Північного моря. Про це повідомила компанія-оператор EDF.

Що сталося на АЕС “Гравлін”?

Чотири з шести енергоблоків станції зупинилися у неділю та понеділок після того, як велика кількість медуз потрапила до системи охолодження. Реактори №2, №3 та №4 були вимкнені між 23:00 та 00:00 у ніч з неділі на понеділок, а енергоблок №6 — о 06:20 у понеділок. Енергоблоки №1 та №5 на момент інциденту перебували у плановому технічному обслуговуванні.

Чи є загроза для безпеки?

Як пояснила EDF, скупчення медуз заблокувало фільтрувальні барабани помпових станцій, розташованих у неатомній частині комплексу. Інцидент не становив загрози для персоналу, довкілля чи безпеки установки. Наразі проводиться діагностика та технічні роботи для безпечного перезапуску енергоблоків.

АЕС “Гравлін” має потужність 5460 МВт і є однією з найбільших у Європі після Запорізької АЕС, забезпечуючи значну частину електропостачання регіону.

За минулий тиждень оренда державного майна принесла держбюджету майже 253 тисячі гривень. Про це у Facebook повідомляє Фонд державного майна України. Результат минулого тижня на онлайн-торгах з оренди державного майна – 252,9 тис. гривень, говориться у повідомленні.

Скільки аукціонів було проведено?

“Команда Фонду держмайна минулого тижня провела 28 аукціонів з оренди на суму – 252 945 гривень. Сукупна вартість активів зросла у 7,84 раза від початкової. В загальному, в онлайн-торгах взяли участь 43 учасники”, – зазначає ФДМУ.

Який лот став найдорожчим?

Найдорожчим лот тижня стала частина нежитлових приміщень (976,0 м²) у Києві. В ході торгів за лот змагалися два учасники, вартість оренди зросла від 1 565 грн до 64 тис. грн. на місяць. Цього тижня плануємо провести 41 аукціон з оренди державного майна, додають у Фонді.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що за даними аудиту Рахункової палати України, у 2024 році середня вартість оренди 1 м2 державного майна знизилася на третину. При цьому орендарі накопичили борг перед державним бюджетом у розмірі 409,3 млн грн (з неї – 59,6 млн грн – безнадійна заборгованість).

Також повідомлялося, що рівень збитковості у державному секторі майже вдвічі перевищує загальноукраїнський показник, а майже три чверті (72,1%) підконтрольних державі держкомпаній або не працюють, або взагалі є підприємствами-фантомами. Як повідомлялося раніше, за перше півріччя 2025 року Фонд державного майна України залучив рекордні 5 176,59 млн грн.

Оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”), який 15 липня у зв’язку зі сплатою дивідендів оголосив третю пропозицію про викуп своїх єврооблігацій за зниженою до 85% від номіналу ціною, отримав заявок на $53,4 млн та задовільнив їх на $5,2 млн. Про це пише “Інтерфакс Україна” з посиланням на інформацію Ірландської фондової біржі.

“Усі придбані облігації були анульовані, й після такого анулювання загальна номінальна вартість облігацій, що залишаються в обігу, становить 292 532 259,8 долара США“, – йдеться у повідомлені компанії.

Який коефіцієнт масштабування?

“Vodafone Україна” нагадала, що коефіцієнт масштабування становив 0,1315, а розрахунки за тендерною пропозицією відбулися 6 серпня. Два попередні рази компанія викупила облігації на 1 млн євро, а третього разу на суму, еквіваленту 1 млн євро + $3,5 млн євро. Дебютний викуп був оголошений за ціною 99% від номіналу, другий – 90% від номіналу, а третій – 85% від номіналу.

Коли будуть виплачені дивіденди?

Результати другого викупу компанія на біржі не оголошувала, тоді як коефіцієнт масштабування першого викупу становив 0,004. Викуп пов’язаний із виплатою дивідендів у розмірі 660,2 млн грн ($15,9 млн) за 2024 рік, яку компанія оголосила у квітні 2025 року. Через обмеження НБУ дивіденди виплачуватимуть щомісячно у гривні з еквівалентом 1 млн євро. За умовами випуску облігацій, “Vodafone Україна” зобов’язаний запропонувати власникам облігацій викупити їх на суму дивідендів, сплачених за межі України.

Нагадаємо: “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”) у 2024 році збільшив виручку на 13,1% до 24,44 млрд грн. Водночас скоротив прибуток на 30,1% до 3,54 млрд грн.

У липні український автопарк поповнився на 5154 легковики групи BEV (Battery Electric Vehicle) з пробігом. Про це повідомляє Інститут досліджень авторинку.

Які моделі електромобілів стали найпопулярнішими?

Зазначається, що у липні найбільше вживаних електромобілів в Україну приїхало у кузові кросоверів Tesla Model Y — 711 авто. На другому місці — Tesla Model 3 (557 шт.), яка пропонує ту ж технологічну базу, але в більш компактному і динамічному кузові седана. Третю позицію зайняв Nissan Leaf (502 шт.). Далі з великим відривом йде KIA Niro (254 шт.).

Аналітики зазначають, що Tesla впевнено утримує домінування у сегменті, але конкуренція поступово зростає, особливо з боку більш доступних і простих в обслуговуванні моделей.

Який середній вік електромобілів в Україні?

Згідно з дослідженням, середній вік електричних легковиків, які прибували в Україну минулого місяця, склав 4,8 року — найменше значення з усіх сегментів нашого ринку вживаних авто. Водночас частка внутрішніх перепродажів в сегменті електромобілів склала 31%, а загальна кількість легкових автомобілів групи BEV, які стали предметами угод купівлі-продажу на внутрішньому ринку, становить 3010 шт.

Серед конкретних моделей на внутрішньому ринку перепродажів у липні лідером залишався Nissan Leaf — 523 авто. На другому місці — Tesla Model 3 (337 шт.), яка приваблює поєднанням технологічності та більш доступної ціни порівняно з кросовером Model Y, що опинився на третьому місці (224 шт.). Далі йдуть Volkswagen e-Golf (203 шт.) та Tesla Model S (174 шт.).

“Сегмент електромобілів залишається наймолодшим і на вторинному ринку — середній вік перепроданих минулого місяця автомобілів становив 6 років. Це суттєво менше загального показника ринку вживаних автомобілів, який зараз становить майже 16 років”, – зазначають експерти.

Нагадаємо: За підсумками липня сумарний обсяг сегмента електромобілів (нові, імпортовані з пробігом, внутрішні перепродажі) склав 9,7 тис., що на 9,8% більше, ніж було у червні поточного року, та на 41,1% більше відносно торішніх показників липня-2024.

В Україні у липні кількість учасників небанківського фінансового ринку минулого місяця зменшилася з 812 до 799. Про це повідомляє Національний банк України. Кількість банків залишилась незмінною – 60.

Які зміни відбулись на ринку небанківських фінансових послуг?

Станом на 1 серпня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали: 423 фінансові компанії (було 432); 51 страховик non-life (було 52), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом; 105 ломбардів (без змін); 90 кредитних спілок (було 93); один лізингодавець (без змін); 44 страхових брокери (без змін); 74 колекторських компанії (без змін).

Яка ситуація на платіжному ринку?

Кількість банківських груп збільшилася на одну (16), а небанківських не змінилась (40). На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (без змін) та 10 міжнародних (було 12). Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють: 17 платіжних установ (було 18); 2 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін); один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін); один оператор поштового зв’язку (без змін).

Крім того, в Україні діють 48 комерційних агентів (без змін) та 31 технологічний оператор платіжних послуг (без змін).

Нагадаємо: Національний банк України планує надати можливість небанківським установам отримувати ліцензію на здійснення валютних операцій.