За минулий тиждень оренда державного майна принесла держбюджету майже 253 тисячі гривень. Про це у Facebook повідомляє Фонд державного майна України. Результат минулого тижня на онлайн-торгах з оренди державного майна – 252,9 тис. гривень, говориться у повідомленні.

Скільки аукціонів було проведено?

“Команда Фонду держмайна минулого тижня провела 28 аукціонів з оренди на суму – 252 945 гривень. Сукупна вартість активів зросла у 7,84 раза від початкової. В загальному, в онлайн-торгах взяли участь 43 учасники”, – зазначає ФДМУ.

Який лот став найдорожчим?

Найдорожчим лот тижня стала частина нежитлових приміщень (976,0 м²) у Києві. В ході торгів за лот змагалися два учасники, вартість оренди зросла від 1 565 грн до 64 тис. грн. на місяць. Цього тижня плануємо провести 41 аукціон з оренди державного майна, додають у Фонді.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що за даними аудиту Рахункової палати України, у 2024 році середня вартість оренди 1 м2 державного майна знизилася на третину. При цьому орендарі накопичили борг перед державним бюджетом у розмірі 409,3 млн грн (з неї – 59,6 млн грн – безнадійна заборгованість).

Також повідомлялося, що рівень збитковості у державному секторі майже вдвічі перевищує загальноукраїнський показник, а майже три чверті (72,1%) підконтрольних державі держкомпаній або не працюють, або взагалі є підприємствами-фантомами. Як повідомлялося раніше, за перше півріччя 2025 року Фонд державного майна України залучив рекордні 5 176,59 млн грн.

Оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”), який 15 липня у зв’язку зі сплатою дивідендів оголосив третю пропозицію про викуп своїх єврооблігацій за зниженою до 85% від номіналу ціною, отримав заявок на $53,4 млн та задовільнив їх на $5,2 млн. Про це пише “Інтерфакс Україна” з посиланням на інформацію Ірландської фондової біржі.

“Усі придбані облігації були анульовані, й після такого анулювання загальна номінальна вартість облігацій, що залишаються в обігу, становить 292 532 259,8 долара США“, – йдеться у повідомлені компанії.

Який коефіцієнт масштабування?

“Vodafone Україна” нагадала, що коефіцієнт масштабування становив 0,1315, а розрахунки за тендерною пропозицією відбулися 6 серпня. Два попередні рази компанія викупила облігації на 1 млн євро, а третього разу на суму, еквіваленту 1 млн євро + $3,5 млн євро. Дебютний викуп був оголошений за ціною 99% від номіналу, другий – 90% від номіналу, а третій – 85% від номіналу.

Коли будуть виплачені дивіденди?

Результати другого викупу компанія на біржі не оголошувала, тоді як коефіцієнт масштабування першого викупу становив 0,004. Викуп пов’язаний із виплатою дивідендів у розмірі 660,2 млн грн ($15,9 млн) за 2024 рік, яку компанія оголосила у квітні 2025 року. Через обмеження НБУ дивіденди виплачуватимуть щомісячно у гривні з еквівалентом 1 млн євро. За умовами випуску облігацій, “Vodafone Україна” зобов’язаний запропонувати власникам облігацій викупити їх на суму дивідендів, сплачених за межі України.

Нагадаємо: “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”) у 2024 році збільшив виручку на 13,1% до 24,44 млрд грн. Водночас скоротив прибуток на 30,1% до 3,54 млрд грн.

У липні український автопарк поповнився на 5154 легковики групи BEV (Battery Electric Vehicle) з пробігом. Про це повідомляє Інститут досліджень авторинку.

Які моделі електромобілів стали найпопулярнішими?

Зазначається, що у липні найбільше вживаних електромобілів в Україну приїхало у кузові кросоверів Tesla Model Y — 711 авто. На другому місці — Tesla Model 3 (557 шт.), яка пропонує ту ж технологічну базу, але в більш компактному і динамічному кузові седана. Третю позицію зайняв Nissan Leaf (502 шт.). Далі з великим відривом йде KIA Niro (254 шт.).

Аналітики зазначають, що Tesla впевнено утримує домінування у сегменті, але конкуренція поступово зростає, особливо з боку більш доступних і простих в обслуговуванні моделей.

Який середній вік електромобілів в Україні?

Згідно з дослідженням, середній вік електричних легковиків, які прибували в Україну минулого місяця, склав 4,8 року — найменше значення з усіх сегментів нашого ринку вживаних авто. Водночас частка внутрішніх перепродажів в сегменті електромобілів склала 31%, а загальна кількість легкових автомобілів групи BEV, які стали предметами угод купівлі-продажу на внутрішньому ринку, становить 3010 шт.

Серед конкретних моделей на внутрішньому ринку перепродажів у липні лідером залишався Nissan Leaf — 523 авто. На другому місці — Tesla Model 3 (337 шт.), яка приваблює поєднанням технологічності та більш доступної ціни порівняно з кросовером Model Y, що опинився на третьому місці (224 шт.). Далі йдуть Volkswagen e-Golf (203 шт.) та Tesla Model S (174 шт.).

“Сегмент електромобілів залишається наймолодшим і на вторинному ринку — середній вік перепроданих минулого місяця автомобілів становив 6 років. Це суттєво менше загального показника ринку вживаних автомобілів, який зараз становить майже 16 років”, – зазначають експерти.

Нагадаємо: За підсумками липня сумарний обсяг сегмента електромобілів (нові, імпортовані з пробігом, внутрішні перепродажі) склав 9,7 тис., що на 9,8% більше, ніж було у червні поточного року, та на 41,1% більше відносно торішніх показників липня-2024.

В Україні у липні кількість учасників небанківського фінансового ринку минулого місяця зменшилася з 812 до 799. Про це повідомляє Національний банк України. Кількість банків залишилась незмінною – 60.

Які зміни відбулись на ринку небанківських фінансових послуг?

Станом на 1 серпня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали: 423 фінансові компанії (було 432); 51 страховик non-life (було 52), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом; 105 ломбардів (без змін); 90 кредитних спілок (було 93); один лізингодавець (без змін); 44 страхових брокери (без змін); 74 колекторських компанії (без змін).

Яка ситуація на платіжному ринку?

Кількість банківських груп збільшилася на одну (16), а небанківських не змінилась (40). На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (без змін) та 10 міжнародних (було 12). Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють: 17 платіжних установ (було 18); 2 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін); один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін); один оператор поштового зв’язку (без змін).

Крім того, в Україні діють 48 комерційних агентів (без змін) та 31 технологічний оператор платіжних послуг (без змін).

Нагадаємо: Національний банк України планує надати можливість небанківським установам отримувати ліцензію на здійснення валютних операцій.

Норвегія оголосила про початок перевірок танкерів з іноземними прапорами, які проходять через її води. Про це з посиланням на рішення норвезького уряду пише видання Regjeringen.no. “Ці заходи є відповіддю на подібні політики європейських сусідів Норвегії для стримання активності російського тіньового флоту та для того, щоб судна мали відповідний рівень страхового покриття”, – говориться у повідомленні.

Норвегія почне вимагати інформацію про страхове покриття у іноземних танкерів, що знаходяться в норвезькій економічній зоні, з 11 серпня 2025 року. “Передусім заходи спрямовані саме на судна, що перевозять російську нафту. З огляду на те, що сотні суден підпали під санкції, Росія все більше покладається на флот зі старих нафтових танкерів, які і часто погано обслуговуються, щоб обійти обмеження на ціну нафти, запроваджені G7”, – зазначає Regjeringen.no.

Чому Норвегія запроваджує ці заходи?

Західні компанії зазвичай уникають надання захисту та страхування від відповідальності (P&I) для старих та санкціонованих суден. Це означає, що судна тіньового флоту звертаються до менших, нижчого рівня страховиків, підтримуваних російською державою, що викликає питання щодо достатності покриття у випадку аварій чи витоків, говориться у повідомленні.

“Уряд Норвегії тепер має намір запитувати на добровільній основі інформацію про страхування у зарубіжних нафтових танкерів, що входять у її 200-мильну виключну економічну зону. Однак немає прямих наслідків або автоматичних штрафів для суден, які вирішать не відповідати на запити або виявляться з недостатнім покриттям”, – зазначає норвезьке видання.

Яка ситуація з тіньовим флотом?

Regjeringen.no пише, що “північні води Норвегії стали свідками зростання активності ‘тіньового’ флоту, як з боку нафтових танкерів, так і з боку газовозів з зрідженим природним газом”. Кольський півострів Росії та його основний арктичний порт Мурманськ на сході від Киркенеса стали транзитним вузлом для нафти, що транспортується санкціонованими танкерами.

Дані автоматизованої системи ідентифікації (AIS) регулярно демонструють кілька таких суден, що очікують у Баренцевому морі біля північного узбережжя Норвегії перед тим, як вирушити до Кольської затоки для завантаження сирої нафти поблизу Мурманська.

“Більше 440 суден тіньового флоту Росії вже підпадають під санкції Європейського Союзу, і кілька десятків регулярно проходять через прибережні води Норвегії. Проблема може загостритися в арктичних водах Норвегії, оскільки масивний проект Росії ‘Східне нафтове’ розпочне свою роботу у 2026 році; разом з ним відбудуться додаткові вантажі кількох мільйонів тонн сирої нафти”, – говориться у публікації.

Нагадаємо: Як вже повідомлялося, Німеччина ввела додаткові заходи для протидії так званому ‘тіньовому флоту’ Росії в Балтійському морі. Швеція й Данія після Німеччини почали вимагати страхові документи від танкерів, які проходять через їхні територіальні води в Балтійському морі. Таким чином держави намагаються стримати діяльність так званого тіньового флоту Росії.

Раніше повідомлялося, що Панамське морське управління заявило, що розпочато процес скасування реєстрації 17 суден, що підпадають під санкції США. У травні Панама ухвалила рішення скасувати реєстрацію 128 суден, пов’язаних з Росією, після того, як вони потрапили під санкції США, їхніх союзників та ООН. Це рішення стосується переважно танкерів, частина з яких вже була вилучена з реєстру, а ще десятки очікують на вилучення.

Зазначимо також, що у 2024 році норвезькі нафтогазові компанії поставили рекордні обсяги природного газу. А у 2022 році Норвегія стала найбільшим постачальником природного газу в Європі, замінивши російські потоки, припинені після вторгнення в Україну.