У логістичній галузі Росії виник дефіцит понад 1 млн працівників. Про це повідомляє видання “Известия” з посиланням на учасників ринку. Найбільше нестача відчувається у сегментах транспортних перевезень, складської обробки та управління ланцюгами постачань.

Які професії найбільш затребувані?

За даними Superjob, у серпні найбільш затребуваними в логістиці стали водії вантажного транспорту, комплектувальники, менеджери з транспортної логістики, кладовщики та вантажники. Найгостріший кадровий голод спостерігається в Москві та області, Санкт-Петербурзі, Свердловській, Новосибірській, Ростовській областях і Татарстані.

Які зміни спостерігаються на ринку праці?

Статистика “Авито Работа” показує, що у першому півріччі 2025 року пропозиції для водіїв лісовозів зросли на 129%, а для водіїв легкових авто — на 80%. Це пов’язують із розвитком індивідуального будівництва, інфраструктурних проєктів та міських перевезень. На hh.ru у липні найбільше вакансій було для водіїв, пакувальників, комплектувальників, кладовщиків, машиністів і кур’єрів.

Власник “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив нестачу кадрів зростанням обсягів внутрішньої торгівлі та експорту, а також модернізацією логістичної інфраструктури — будівництвом хабів, автоматизацією складів та розвитком мультимодальних маршрутів.

HR-директор NC Logistic Ірина Пак вважає, що нинішній дефіцит — наслідок буму 2023–2024 років, коли швидко розвивалися маркетплейси та зростала завантаженість складів. Водночас на початку року близько третини компаній у галузі опинилися на межі банкрутства через зростання витрат, падіння тарифів і борги.

Уряд просили про податкові відстрочки, пільгові кредити та компенсацію лізингових платежів. З січня по березень кожна п’ята транспортна компанія залишила ринок, а близько 30% вантажоперевізників повністю зупинили бізнес.

У січні-червні оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,6 млрд дол. США (-7%) і становив 7,6 млрд дол. США. Про це повідомив заступник директора “Інституту аграрної економіки”, академік НААН Микола Пугачов.

Чому скоротилось позитивне сальдо?

За його словами, позитивне для нас сальдо скоротилось до 3,2 млрд дол. США на тлі одночасного зниження експорту (-0,9 млрд дол. США) при збільшенні імпорту (+0,2 млрд дол. США).

Хто є головними торговими партнерами?

Головними торговими партнерами в сегменті аграрної продукції для України серед країн ЄС виступають Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина та Франція, зазначив науковець. Він додав, що сукупний оборот України з цими державами складає близько 73%.

Нагадаємо: У січні-червні 2025 року в Україну було ввезено агропродукції на 4262 млн дол. США, що на 10% більше, ніж в аналогічний період торік.

Перший за десять років кейс залучення приватного капіталу до модернізації водоканалу у пілотному режимі працює на Львівщині. Про це повідомив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин в інтерв’ю Forbes Ukraine.

Він розповів, що Агентство веде переговори з міжнародними компаніями щодо концесій і державно-приватного партнерства у галузі міської інфраструктури. Один з проєктів – пілот із модернізації водоканалу на Львівщині, де приватний інвестор вкладатиме кошти, а держава – гарантуватиме умови. Розкривати більше деталей він відмовився.

Які деталі проєкту?

Видання вважає, що йдеться про проєкт “Трускавецьводоканалу” із залучення приватного партнера строком до 30 років з інвестиційною складовою близько 20 млн євро, про який у липні повідомляло Міністерство розвитку громад та територій.

“Якщо цей кейс спрацює, це буде сигнал для ринку: “можна заходити”, – зазначив Сухомлин. За його словами, для цього держава має виробити реальні тарифи і зрозумілі правила гри.

Яка ситуація з боргами?

Нагадаємо: Борги КП “Харківводоканал” перед оператором системи розподілу (ОСР) АТ “Харківобленерго”, що входить до АТ “Українські розподільчі мережі”, продовжують накопичуватися і сягнули приблизно 2 млрд грн.

На місці зруйнованого російським авіаударом центрального автовокзалу в Запоріжжі з’являться тимчасові каси та пункти для пасажирів. Про це повідомив очільник Запорізької ОВА Іван Федоров, передає Укрінформ.

Які зміни очікують на автовокзалі?

Як зазначив Федоров, раніше цей вокзал обслуговував і ту територію, яка наразі окупована, але також звідти вирушали рейси до Дніпра, Києва та інших регіонів. “Ми на цьому місці облаштуємо функціонування автовокзалу. Мобільний пункт для кас зробимо і мобільний пункт для обслуговування пасажирів і таким чином забезпечимо рух саме з цього місця”, – сказав він.

Що сталося з автовокзалом?

За словами Федорова, перон автовокзалу вцілів, зруйновано основну будівлю. Нагадаємо: 10 серпня російські війська завдали удару по автовокзалу в Запоріжжі, 20 людей дістали поранень, аварійно-рятувальні роботи завершено.

Україна у період з 1 по 10 серпня сім разів (2-4, 6 і 8-10 серпня) посідала перше місце за середньодобовим показником індексу ціни BASE на ринку електричної енергії “на добу наперед” (РДН), якщо порівняти з 26 країнами Європи. Про це свідчать дані ENTSOE, передає “Інтерфакс-Україна”.

Які країни конкурують з Україною?

За цим показником тричі також за останні 10 днів лідирувала Італія (1, 5 і 7 серпня). Станом на 10 серпня, зокрема, найвищий у Європі ціновий індекс е/е базового навантаження BASE на РДН України становив 5 337,84 грн/МВт*год. Найнижчий було зафіксовано у Швеції – 338,04 грн/МВт*год.

Які причини зростання цін на електроенергію?

Натомість станом на 1 серпня найвищий у Європі ціновий індекс BASE, зафіксований в Італії, становив 5 549,93 грн/МВт*год, а найнижчий, у Фінляндії, – 869,21 грн/МВт*год. Водночас за даними ENTSOE, за останні 15 днів – з 27 липня по 10 серпня, – Україна 11 разів лідирувала у Європі за ціною е/е на РДН, зокрема 27-30 липня.

Як вважає ексміністерка енергетики Ольга Буславець, ключовими причинами зростання ціни виробленої в Україні кіловат-години з початку року до найвищих у Європі значень є монопольне становище на ринку НАЕК “Енергоатом”, який виробляє понад половину е/е в Україні, а також її обмежений імпорт.

Нагадаємо: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила в 1,6 раза граничні ціни на ринку електроенергії (так звані прайс-кепи) з 17:00 до 23:00.