До Китаю прямує партія індійського дизельного пального від пов’язаної з Росією Nayara Energy, що стане першим таким вантажем з 2021 року, оскільки експорт нафтопродуктів компанії перебуває в стані невизначеності через останній раунд санкцій Європейського Союзу. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Що відомо про вантаж?

Танкер EM Zenith вирушив з терміналу Nayara у Вадінарі 18 липня, перевозячи близько 496 000 барелів дизелю з ультранизьким вмістом сірки, згідно з даними Kpler, звіту портового агента та даними відстеження суден, зібраними Bloomberg. Відплиття сталося всього за кілька годин до того, як ЄС оголосив про обмеження на нафтоочищувальний завод, підтримуваний “Роснефтью”, в рамках нового тиску на торгівлю нафтою з Росією.

Які труднощі виникли під час транспортування?

Спочатку судно повинно було прямувати до Малайзії, але здійснило розворот у протоках Малакка і простояло біля берегів понад 12 днів через те, що кілька вантажів Nayara були заблоковані після введення санкцій ЄС. Зараз танкер змінив курс і прямує до Чжушаня, Китай. Представник Nayara не відповів на запит щодо коментаря.

Санкції також ускладнили платежі для Nayara в останні тижні, змусивши компанію вимагати авансові платежі або акредитиви для постачання пального до завантаження, а також скоротити виробництво на нафтопереробному заводі у Вадінарі через припинення постачань сирої нафти.

Цей вантаж дизелю до Китаю є першим з Індії з квітня 2021 року, за даними Kpler. Це відбулося на фоні потепління двосторонніх відносин між азійськими сусідами.

Нагадаємо: Reliance Industries, власник найбільшого у світі нафтопереробного комплексу в індійському Джамнагарі, може відмовитися від російської нафти. Нафтопереробний завод Nayara Energy в Індії, який минулого місяця потрапив під санкції Європейського Союзу, звернувся до уряду з проханням допомогти у розв’язанні проблеми з транспортуванням пального.

Індійські акції впали після поновлення президентом США Дональдом Трампом погроз щодо введення жорстких мит на товари з Індії через закупівлі російської нафти.

Акціонери американської SPAC-компанії Cohen Circle Acquisition Corp. на позачергових зборах 12 серпня підтримали угоду про злиття з Kyivstar Group Ltd, що відкриває українському оператору шлях до виходу на американську фондову біржу Nasdaq.

Про це стало відомо з трансляції позачергових загальних зборів акціонерів Cohen Circle. Акціонери схвалили угоду між SPAC і Veon про створення публічної компанії Kyivstar Group Ltd, яка володітиме “Київстаром”, а також технічний план, за яким SPAC офіційно об’єднається з дочірньою структурою Kyivstar Group Ltd — Merger Sub, змінить назву та конвертує свій капітал у нові акції майбутньої публічної компанії.

Що означає схвалення угоди?

Схвалення угоди означає, що “Київстар” вийде на біржу Nasdaq під тікером KYIV. Замість традиційного IPO компанія обрала швидший і дешевший варіант — злиття з уже публічною компанією-SPAC.

Яка частка залишиться у Veon?

Нинішній власник “Київстару”, компанія Veon, збереже контрольний пакет — понад 80% акцій нової компанії. Частка публічних інвесторів залежатиме від того, скільки акцій збережуть акціонери SPAC Cohen Circle; за прогнозами, їхня частка може скласти близько 10% компанії.

Ілон Маск звинуватив Apple у порушенні антимонопольних правил та погрожує подати в суд на компанію через те, як його соціальна мережа X та штучний інтелект Grok оцінюються в популярному магазині додатків Apple. Про це повідомляє агентство Financial Times.

Чому Маск вважає дії Apple незаконними?

Техномільярдер заявив, що Apple зробила “неможливим” для будь-якої AI-компанії, окрім OpenAI, очолити рейтинг в App Store, назвавши це “безсумнівним порушенням антимонопольних законів”. Він додав, що його компанія xAI, яка розробляє Grok і придбала X у березні, “негайно вживе юридичних заходів”.

Яка реакція на звинувачення Маска?

У серії постів у X пізно в понеділок він зазначив, що App Store відмовляється розміщувати X або Grok в розділі “Must Have”. Найбільш завантажуваним безкоштовним додатком в App Store є ChatGPT від OpenAI, тоді як Grok займає шосте місце. Сам Альтман відповів на звинувачення Маска, заявивши в соціальних мережах, що це “дивовижне звинувачення, враховуючи, що чув, як Ілон маніпулює X на свою користь”.

Конфлікт Маска став ще одним етапом його публічних суперечок після протистоянь з Альтманом і президентом США Дональдом Трампом. Атака на Apple відбувається на тлі зростаючої уваги до діяльності американських компаній в сфері штучного інтелекту, які стикаються з дедалі більшим контролем за використанням інвестицій в індустрію.

Останнім часом і Grok, і ChatGPT випустили нові версії своїх великих мовних моделей, але деякі користувачі висловили невдоволення масштабом оновлень. Apple також стикається з окремим тиском щодо доступу сторонніх компаній до свого App Store.

Читайте також: Правда Ілона Маска: як штучний інтелект Grok став рупором ідей мільярдера

Нагадаємо: Чат-бот штучного інтелекту Grok від Ілона Маска неодноразово хвалив Адольфа Гітлера та поширював антисемітську риторику у вівторок, за день до того, як компанія xAI планує випустити свою нову модель.

Суд Амстердама заарештував активи дочірньої компанії “Газпром нєфті” — нідерландської Gazprom Neft Middle East (GNME). Про це пише російське видання “Вєдомості” з посиланням на судові матеріали.

Через свою “дочку” російська компанія, яка у першому півріччі показала зниження чистого прибутку в 1,8 раза, брала участь у проєктах в Іракському Курдистані.

Чому активи GNME були заарештовані?

До суду з вимогою про арешт активів GNME раніше звернулася інвесткомпанія Alcazar Capital Partners (Кайманові острови), яка протягом багатьох років намагається виплатити борг з боку курдського уряду. У компанії вважають, що GNME має майно, яке належить владі Іракського Курдистану і може піти на забезпечення виплати заборгованості.

“Газпром нєфть” через GNME ще у 2012 році увійшла до концесії з розвідки та розробки запасів вуглеводнів у нафтогазовому блоці Garmian у Курдистані, а ще через чотири роки GNME стала оператором блоку.

Які борги має курдський уряд?

Alcazar — це інвестиційна “дочка” кувейтської компанії Agility, яка зводить логістичні об’єкти та співпрацює з урядом Кувейту з питань цифровізації та управління відходами. Ще в 2007 році фірма видала кредит на $250 млн курдській компанії Korek Telecom, гарантом угоди виступив курдистанський уряд, проте гроші боржник не повернув і влада Курдистану теж відмовилася розрахуватися з Alcazar.

У 2022 році Alcazar досягла рішення суду Кувейту про виплату курдським урядом $490 млн заборгованості. Але суд у курдистанському Ербілі у травні 2024 на запит уряду заборонив Alcazar вимагати виплати за гарантією. Після цього компанія вирішила вимагати виконання рішення кувейтського суду в інших юрисдикціях, включаючи Нідерланди.

Після судових розглядів у Нідерландах наприкінці березня представник GNME, майно якої попросила заарештувати Alcazar, заявив Окружному суду, що компанія не має активів поза Курдистаном, а гроші зберігаються на банківських рахунках лише у Курдистані та Росії.

За матеріалами справи, курдський уряд до квітня мав борг перед GNME за угодою про розподіл продукції у розмірі $117 млн, а щорічні платежі на адресу компанії з УРП не перевищують $5 млн. У GNME наполягали, що нічого не платять курдистанській владі.

“Дочка” “Газпром нєфті” також намагалася відбитися від арешту майна посиланнями на різні технічні нюанси (наприклад, про те, що постанова про арешт надійшла за адресою, де вже не було офісу компанії), але амстердамський суд вважав докази GNME неспроможними.

Нагадаємо: У січні-липні 2025 року “Газпром” поставив своїм європейським клієнтам лише 9,93 млрд кубометрів газу, що майже вдвічі менше, ніж за той самий період минулого року (18,3 млрд кубометрів).

Посадовців на Житомирщині викрили на корупції, яка призвела до збитків у 33 мільйони гривень. Про це повідомляє Генпрокурор Руслан Кравченко.

Які схеми були викриті?

Кравченко повідомив про 7 схем, які було викрито на Житомирщині:

• колишній керівник філії Держземагентства та керівники колективних сільгосппідприємств заволоділи 152 земельними ділянками у Малинській та Чоповицькій громадах — 1747 га;
• Начальник відділу Оліївської сільради незаконно передав 3,5 га земель;
• Голова Головківської сільради внесла фальшиві відомості до договору оренди 100 га;
• посадовець Малинської міськради, що на Житомирщині, вимагав гроші за “невтручання” в роботу підприємця;
• також до суду скеровано справу щодо заступників директора приватної фірми та в.о. директора держпідприємства, які отримали 1,4 млн грн за безперешкодне користування понад 300 га землі;
• ремонти, закупівлі електроенергії, реконструкції дитсадка, фіктивні виплати за лікування пацієнтів, фіктивне працевлаштування — схеми працювали у школах, лікарнях, комунальних підприємствах;
• депутат Житомирської міськради не задекларував майно на кілька мільйонів гривень.

Які збитки завдано державі?

Загалом схеми завдали збитків державі на 33,1 млн грн, які недоотримав держбюджет, 4,9 млн грн — незадеклароване майно, 0,4 млн грн — легалізовані незаконно отримані кошти.

Нагадаємо: Господарський суд Києва відмовив у позові прокуратури, яка намагалася відібрати у ТОВ “Хатинка” на користь Київради столичну землю на проспекті Берестейський у Святошинському районі, а також приміщення на ній площею 303 кв. м.