Мінімальний оклад у будівельній галузі збільшено з 6995 грн до 12142 грн згідно з галузевою угодою між Міністерством розвитку громад та територій України та Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів. Про це йдеться на сайті міністерства, передає “Інтерфакс-Україна”.

Як повідомлялося, документ був підписаний сторонами 5 липня. Угода діятиме на впродовж 2025-2027 рр. і встановлює оновлені соціально-трудові гарантії для працівників галузі, зокрема, підвищення гарантованого розміру тарифної ставки (окладу) для працівників.

Які зміни в тарифних ставках?

Відповідно до нової редакції угоди, гарантований розмір тарифної ставки для працівників, які виконують просту і некваліфіковану роботу, зростає з 231% до 401% прожиткового мінімуму для працездатної особи, тобто мінімальний оклад збільшується з 6995 грн до 12142 грн на місяць.

Також прописані коефіцієнти тарифних ставок робітників різних професій 1 розряду до окладу, доплати за нічний час, понаднормово, виконання особливо важливої роботи на певний термін тощо.

Які нові оклади для керівників?

Прописані галузевою угодою й мінімальні розміри посадових окладів керівників. Наприклад, у головного інженера та начальника капітального будівництва він має підвищувальний коефіцієнт 4, тобто фахівці на цих посадах мають отримувати від 48 тис. 568 грн. В галузі будматеріалів – головний інженер виробництва цементу, волокноцементних матеріалів – має підвищувальний коефіцієнт 4,5, оклад від 54 тис. 639 грн.

В дослідних інститутах та експертних організаціях, приміром, заступник з наукової роботи зі ступенем доктора наук може розраховувати на коефіціент 6,63, тобто оклад від 80,5 тис. грн.

Нагадаємо: Найбільша кількість компаній, що працюють у будівельній сфері, зосереджена в Києві (2489), Дніпропетровській (880), Київській (865), Львівській (788) та Одеській областях (658).

Сезонне зростання попиту й проведення ремонтних робіт на деяких заводах призвело до скорочення експорту скрапленого газу з Росії. Минулого місяця на зовнішні ринки залізницею було відвантажено 261 тис. т, це на 5% менше порівняно з червнем. Про це свідчать дані Консалтингової групи “А-95”, пише профільне видання enkorr.ua.

Які причини скорочення експорту?

Зменшення загального обсягу експорту відбулося внаслідок скорочення постачань з “Лукойл-ПНОС” і “Запсібнєфтєхім”. Традиційно на цих заводах і ГПК, які постачають сировину, у червні й липні проводяться профілактичні заходи, що призводить до скорочення виробництва.

Куди експортується газ?

Найбільшим за обсягами напрямком експорту був Туніс, у липні туди було відправлено 68 тис. т газу. Відвантаження до Китаю зросли у липні на 44%, до 61 тис. т — це найбільший показник з початку року. Після впровадження ембарго ЄС Китай став одним з головних напрямків постачань російського скрапленого газу. Експорт у країни Середньої Азії скоротився на 8% і становив 92 тис. т. Найбільшими одержувачами російського скрапленого газу в липні були Афганістан (44 тис. т) і Узбекистан (27 тис. т). Постачання газу у Білорусь і Польщу скоротилися вдвічі, до 17 тис. т.

Нагадаємо: Падіння цін на нафту і припинення транзиту газу через Україну зменшили російський експорт мінеральних продуктів до $110,1 млрд у першому півріччі. Це на $20,3 млрд менше, ніж у січні-червні 2024 році ($131,4 млрд).

Франція, Німеччина та Великобританія повідомили ООН, що готові ініціювати відновлення санкцій проти Ірану, якщо він не поновить переговори з США та міжнародною спільнотою щодо своєї ядерної програми. Про це повідомляє газета Financial Times.

Які дії вживають країни?

Міністри закордонних справ трьох країн надіслали листа до ООН, попередивши про можливість застосування механізму “snapback” санкцій, якщо Іран не вживе необхідних дій. Вони зазначили, що Ірану запропонували продовження терміну, щоб уникнути автоматичного відновлення санкцій до кінця цього місяця.

“Ми чітко заявили, що якщо Іран не готовий до дипломатичного вирішення до кінця серпня 2025 року або не скористається можливістю продовження, E3 готові ініціювати механізм snapback”, — йдеться у листі, який отримав Financial Times. Лист був підписаний міністрами закордонних справ Франції Жан-Ноелем Барро, Німеччини Йоганном Вадефулом та Великобританії Девідом Леммі.

Що відомо про ядерну угоду?

Під час першого терміну президентства Дональда Трампа США у 2018 році вийшли з ядерної угоди з Іраном, яку уклав його попередник Барак Обама. Ця угода, яка все ще чинна, наклала значні обмеження на ядерну програму Ірану в обмін на зняття санкцій.

Санкції ООН мають завершитися 18 жовтня, якщо одна з країн — Великобританія, Німеччина, Франція, Росія чи Китай — не ініціює механізм “snapback”. E3 заявили Ірану на переговорах в Туреччині минулого місяця, що можуть продовжити термін до кінця серпня, якщо Тегеран погодиться поновити переговори з США та співпрацю з Міжнародним агентством з атомної енергії до вересня.

Один із західних дипломатів зазначив, що переговори були “складними”. У вівторок E3 заявили, що їхня пропозиція щодо продовження “залишилась без відповіді з боку Ірану”. Міністри зазначили, що “обмежене продовження” надасть більше часу для переговорів, спрямованих на укладання нової ядерної угоди, при цьому зберігаючи можливість відновлення санкцій для запобігання ядерному поширенню.

Після зустрічі в Стамбулі в липні, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив FT, що у E3 немає “юридичних або моральних підстав” для застосування механізму snapback. Він попередив, що Іран виключить європейські країни з майбутніх ядерних переговорів, якщо вони здійснять цей процес.

У своєму листі міністри E3 зазначили, що вони “чітко і беззаперечно” мають юридичне право на відновлення санкцій проти Ірану, оскільки з 2019 року Тегеран “свідомо” порушував свої зобов’язання за угодою.

Читайте також: “Обложена фортеця”: як економіка Ірану працює в умовах 40-річних санкцій.