На Харківщині до кінця 2025 року добудують 38 підземних шкіл. Про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, пише видання “Думка”.

Скільки дітей зможуть навчатися в нових школах?

До початку 2026 року в регіоні добудують 38 підземних шкіл, які зможуть прийняти додатково ще до 40 тисяч дітей. За його словами, із 1 вересня в Харківській області, включаючи місто Харків, у офлайн чи змішану форму навчання вийдуть 56 тисяч школярів.

Яка мета добудови підземних шкіл?

“Ми маємо реалізовувати і реалізовуємо, з одного боку, політику президента, що освіту дітей ми маємо по максимуму виводити офлайн, розуміючи, що це дійсно дуже важливо. Однак при цьому створюємо безпечні освітні середовища. Безпека для дітей у нас на першому місці”, – заявив він під час телемарафону.

“У порівнянні з минулим навчальним роком, коли у нас у змішаному або офлайн форматі навчалися 15 тисяч дітей по всій області, включаючи місто Харків, то тут на 1 вересня у нас виходять 256 навчальних закладів у змішану або офлайн форму. І тут виходять 56 тисяч дітей. Це четверта частина всіх дітей шкільного віку у нас по області, включаючи місто Харків”, – сказав Синєгубов.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у рамках майстер-плану відновлення Харкова було презентовано сім пілотних проектів. Зокрема, було презентовано проєкти створення наукового кварталу (на місці ринку Барабашово), створення сучасного транспортного вузла та торговельно-розважального культурного центру на території залізничної станції приміського вокзалу “Левада”.

Раніше повідомлялося, що Харківщина стане першою областю в Україні, де з’явиться підземний дитячий садок. Також повідомлялося, що стати першим містом в Україні, де з’явиться підземний дитячий садок, може стати і Запоріжжя.

Раніше повідомлялося, що для будівництва протирадіаційних укриттів на території навчальних закладів правобережжя Херсонщини розробили 12 проєктів. Але “підземна школа” у розумінні чиновників – це захисна споруда цивільного захисту, що забезпечує захист дітей під час загрози обстрілів та яка має декілька пристосованих та обмежених за місткістю приміщень.

Чотири мобільні скануючі системи будуть розміщені на українсько-польському кордоні у пунктах пропуску Ягодин, Рава-Руська, Краківець та Шегині. Про це повідомляє Державна митна служба. Їхнє призначення – посилення митного контролю, ефективна боротьба з контрабандою та прискорення процедур оформлення вантажів, зазначає митниця.

Які особливості нових систем?

“Особливістю цих мобільних скануючих систем є можливість застосування штучного інтелекту для аналізу зображень, що зменшує ризик впливу людського фактору під час контролю. Крім того, обладнання здатне сканувати як легкові автомобілі, так і мікроавтобуси”, – зазначив Дмитро Кужелевич, заступник директора Департаменту з питань технічних засобів митного контролю.

Хто виробник сканерів?

Держмитслужба повідомляє, що виробником сканерів є Varex Imaging Corporation – один із світових лідерів у сфері виробництва рентгенівських детекторів, джерел випромінювання та рішень для візуалізації, що використовуються у медицині, промисловості та сфері безпеки.

Нагадаємо: В червні в Україні на пунктах пропуску запрацювали мобільні скануючі системи, які дозволяють здійснювати огляд транспортних засобів і вантажів без їх відкриття. Їх було розміщено у пунктах пропуску: “Порубне – Сірет” та “Орлівка – Ісакча” на кордоні з Румунією, “Ужгород – Вишнє Нємецьке” на кордоні зі Словаччиною, а також “Краківець – Корчова” і “Ягодин – Дорогуськ” на кордоні з Польщею.

У Запоріжжі на електронному аукціоні продали списаний авіалайнер ЯК-42Д, який понад десятиліття не підіймався в повітря. Про це пише Zprz.city.

“Літак раніше використовувався в цивільній авіації і був виготовлений у 2003 році. Його напрацювання складає 7634,4 льотних годин і 6650 злетів/посадок”, – говориться у повідомленні.

Фінальна вартість склала 957 487 грн без ПДВ, зазначає сайт, посилаючись на Державні торги онлайн.

Чому літак не могли продати раніше?

“Літак належав Запорізькій митниці, яка тричі намагалася його продати. Початкова ціна становила понад 3,19 млн грн, але через відсутність охочих її знижували”, – говориться у повідомленні.

У результаті на повторному аукціоні 9 травня 2025 року стартова ціна була знижена до 1,59 млн грн, і переможець – ТОВ “Авіамаркет Систем” – придбав літак майже за мільйон гривень.

Який стан авіалайнера?

“Літак має знос 97%. Один із трьох його двигунів відсутній, ще один демонтований і зберігається окремо. Тож, авіалайнер перебуває в незадовільному технічному стані, однак має потенціал для відновлення або розбирання на запчастини”, – говориться у повідомленні.

“Також його можна використовувати для нестандартного бізнесу. Наприклад, літак можна переобладнати у тематичний ресторан або використовувати для зйомок кіно”, – зазначає Zprz.city.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Державна митна служба передала на потреби захисників України конфіскованих товарів і транспортних засобів на 651,3 млн грн. Раніше повідомлялося, що Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції про застосування санкції у вигляді стягнення активів експрезидента АТ “Мотор Січ” Вячеслава Богуслаєва.

Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким планується зобов’язати отримувачів субсидій та пільг витрачати ці гроші на сплату комунальних послуг. Відповідний проєкт законопроєкту підготувало Міністерство соціальної політики, а текст документа є у розпорядженні ЕП.

“Метою прийняття акта є удосконалення механізму надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у частині встановлення контролю за їх цільовим використанням, а саме спрямуванням коштів державного бюджету на оплату житлово-комунальних послуг”, – йдеться у пояснювальній записці до документа.

Яка фінансова підтримка надається громадянам?

Зокрема, за даними уряду, держава щороку виділяє щонайменше 40 млрд грн на соціальну підтримку громадян для оплати комунальних послуг. Ця підтримка надається у формі субсидій (у 2025 році – 22 млрд грн) та пільг (19 млрд грн). Ці пільги надаються у грошовій формі, водночас держава не встановила чіткого обов’язку спрямовувати їх саме на оплату комунальних послуг. Як наслідок, навіть попри виділення коштів з бюджету на виплату субсидій та пільг, заборгованість за комунальні послуги серед отримувачів таких пільг лише зростає.

Яка ситуація з боргами за комунальні послуги?

“На 1 лютого 2025 року загальна сума боргу, який мали громадяни на момент звернення за наданням пільг на оплату житлово-комунальних послуг, становила 817,4 млн грн. З них, після 1 серпня 2024 року до Пенсійного фонду з питання надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг звернулося 87,1 тис. пільговиків, по яких отримана інформація про наявність боргу у розмірі 250 млн грн”, – пояснюється у документі.

Законопроєкт уряду вносить зміни до Кодексу цивільного захисту та ще 18 законів, зокрема “Про житлово-комунальні послуги”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та інші. У всіх цих законах пропонується додати слова про обов’язок отримувачам пільг щомісяця витрачати їх на оплату житлово-комунальних послуг. У разі ж відсутності такої оплати умови подальшого надання пільг закон пропонує визначати Кабінету міністрів.

Нагадаємо: В Україні в березні провели автоматичний перерахунок житлових субсидій.