Перед поїздкою за межі України на транспортному засобі особистого користування потрібно мати при собі перелік необхідних документів. Про це інформує Державна митна служба.

Які документи потрібні для виїзду?

Зокрема потрібні:

• паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд назад;
• розпізнавальний знак держави реєстрації автомобіля;
• водійське посвідчення національного або міжнародного зразка (залежно від вимог країни призначення);
• договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів “Зелена карта”;
• державний реєстраційний номерний знак (індивідуальний номерний знак діє тільки на території України);
• свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Протокол (сертифікат) перевірки технічного стану транспортного засобу при вʼїзді на територію Румунії та Молдови, зазначає Держмитслужба.

Яка ситуація з пасажиропотоком?

Нагадаємо: З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні – ще на 16% порівняно з буднями.

Бюджетний комітет рекомендує Раді ухвалити законопроект 13439-3 щодо змін до державного бюджету-2025 в другому читанні. Про це у Facebook написала голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа. “Тепер він стосується переважно невійськових видатків. Верховна Рада розгляне цей проект закону наступного тижня”, – зазначила вона.

Які основні статті фінансування?

Підласа перерахувала деякі основні статті, на які пропонується збільшити видатки. Зокрема, резервний фонд (непередбачувані військові і гуманітарні видатки) запропоновано збільшити на 25,7 млрд грн. Плюс 4,3 млрд грн для Мінцифри, з яких 1,4 млрд грн – нова програма Мінцифри для закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах. 2,8 млрд грн передбачено на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech.

Додаткові 4,6 млрд грн підуть на харчування учнів початкових класів в УСІХ областях та 5-11 класів на прифронтових територіях, а +3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо. “Тут також врахували правку Ростислава Тістика – про виділення коштів на лікування дітей з м’язовою дистрофією Дюшена”, – зауважила Підласа.

Які нові ініціативи підтримають ветеранів та ВПО?

Ще 1,5 млрд грн складе субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей, і один з таких скоро відкриється в Черкасах, зазначила голова бюджетного комітету. Додаткові 1,2 млрд грн спрямують на підтримку ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги і компенсації за страховими полісами (автоцивілці).

“Окремо передбачили рішення для підтримки ВПО, і 1 млрд грн перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання ВПО. Також передбачена можливість використання ОМСами вільних залишків коштів на рахунках для придбання житла або надання кредитів на житло для ВПО”, – говориться у повідомленні.

“Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших НЕвійськових видатків на 36,7 млрд грн (з яких 33,6 млрд грн – це скорочення обслуговування державного боргу), а також переспрямування зарахування частини податку на прибуток банків з бюджету міста Києва до загального фонду державного бюджету (8 млрд грн)”, – розповіла Підласа.

Вона також нагадує, що невійськові видатки фінансуються коштом міжнародних партнерів і ці гроші (окрім гранту від Великобританії) поки що не можна спрямовувати на потреби оборони. Нагадаємо: Раніше Підласа повідомила, що у рамках Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine Україна отримала від країн G7 $18,8 млрд, а до кінця року має отримати $39 млрд.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз отримав третій трансфер надзвичайних доходів з заморожених активів Центрального банку Росії у розмірі 1,6 млрд євро, 95% – понад 1,5 млрд – з якого буде направлено на виплату кредитів Україною. Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна потребує 65 мільярдів доларів на рік для покриття дефіциту бюджету та оборонного виробництва.

У липні загальна сума виторгів, проведених через РРО/ПРРО, склала 488,4 млрд грн. Це на 23,1 млрд грн або на 5% перевищило показник червня. Про це свідчать дані Державної податкової служби.

Яка кількість чеків була у липні?

Кількість чеків у липні – 915,1 млн шт, це на 36,5 млн шт більше, ніж результат червня – 878,52 млн шт. Середньодобовий виторг: у липні – 15,8 млрд грн, у червні – 15,5 млрд грн. Зростання +245,5 млн грн на добу. Середньодобова кількість чеків: у липні – 29,52 млн шт, у червні – 29,28 млн шт.

Які регіони показали найбільше зростання?

За інформацією податкової, регіони з найбільшим зростанням обсягів виторгів у липні порівняно з червнем: Миколаївщина – +7,3%, Івано-Франківщина – +6,9%, Одещина – +6,5%, Закарпаття, Тернопільщина, Львівщина та Волинь – по +6,3%.

У податковій зазначають, що зростання фіскалізації у липні зумовлено:

• активною протидією ДПС тіньовим розрахункам та зосередженістю на суб’єктах з високим ступенем ризику ухилення від оподаткування;
• покращенням якості аналітичних інструментів ДПС;
• зміною поведінки бізнесу, який усе частіше обирає легальні інструменти роботи;
• високим рівнем адаптивності підприємців, які попри виклики війни зберігають економічну активність у легальному полі.

Нагадаємо: В Україні загальна сума виторгів через РРО/ПРРО (реєстратор розрахункових операцій) у 2024 році порівняно з 2023 роком зросла 35% – з 3 283,2 млрд грн до 4 440,6 млрд грн.

Міністерство сільського господарства США (United States Department of Agriculture, USDA) зменшили прогноз виробництва соняшника в Україні в 2025/26 маркетинговому році до 13,5 млн тонн. Про це пише Latifundist.com. Така оцінка американських аналітиків на 500 тис тонн менша, ніж минулого місяця, але на 500 тис. тонн більша за врожай 2024/25 МР, говориться у повідомленні.

Які зміни в прогнозах виробництва олії?

Виробництво соняшникової олії зменшиться на 215 тис тонн до 5,6 млн тонн, якщо порівнювати з прогнозом минулого місяця. В річному вимірі прогноз показує зростання на 342 тис тонн. Експорт олії зросте на 275 тис тонн рік до року.

Які фактори впливають на врожайність?

Нагадаємо: Раніше USDA прогнозувало, що врожай кукурудзи в Україні 2025/26 маркетинговому році може сягнути 34 млн тонн. Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається дефіцит пропозицій соняшникової олії, який спричинили обмеженою пропозицією соняшника та переходом більшості заводів на переробку сої та ріпаку. Миколаївщина через посуху втратила майже увесь урожай кукурудзи та половину врожаю соняшника. А у Херсонської області посівам соняшнику завдало шкоди масове нашестя сарани. Раніше повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися з 14,1 млн тонн до 13,6 млн тонн. Ключові регіони вирощування соняшнику в Україні продовжують страждати від історично низьких запасів вологи в ґрунті, поглиблених недостатніми зимовими опадами.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру у службовій недбалості, що призвела до зупинки частини “синьої” гілки столичного метро, заступнику директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Про це повідомила пресслужба прокуратури.

За даними джерел, фігурант – заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури – Валентин Кульбако. Як встановило слідство, на початку грудня 2023 року у зв’язку із затопленням тунелю між станціями “Деміївська” – “Либідська” та потенційною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, рух поїздів на ділянці між станціями “Либідська” – “Теремки” зупинили.

Які наслідки зупинки метро?

В той час КМДА ухвалила рішення організувати перевезення пасажирів автобусами, які дублюватимуть маршрут зачинених станцій метрополітену. Закриття станцій метрополітену, внаслідок чого було недоотримано прибутки від перевезення пасажирів, та організація дублюючих маршрутів наземного транспорту коштували бюджету столиці 164 млн гривень. Саме на таку суму спричинено збитки столичній громаді.

Хто ще отримав підозри?

Встановлено, що підозрюваний не контролював роботу КП “Київський метрополітен” з питань, що віднесені до компетенції управління, а також не брав участі в організації робіт з усунення наслідків надзвичайних ситуацій, що згодом і призвело до тимчасового закриття станцій метрополітену. Раніше підозри у службовій недбалості, що призвела до тимчасової зупинки роботи кількох станцій метрополітену, отримали четверо посадовців метрополітену: колишній керівник КП “Київський метрополітен”; директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА; начальник служби колії, тунельних споруд і будівель; головний інженер метрополітену.

Нагадаємо: 8 грудня 2023 року довелося терміново зупинити рух на ділянці між станціями “Теремки” – “Деміївська” у Києві через аварійну ситуацію. За словами мера Києва Віталія Кличка, це сталося через недотримання технологій будівництва 15 років тому. 20 грудня 2023 року директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор заявив, що критичної транспортної ситуації на станціях Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену немає, руйнуванню перегону між станціями “Деміївська” та “Либідська” вдалося запобігти.

Начальник комунального підприємства “Київський метрополітен” Віктор Брагінський 15 березня 2024 року після розслідування журналістів написав заяву на звільнення. У червні 2024 року Брагінського оголосили в розшук. В липні 2025 року прокурори Київської міської прокуратури повідомили про підозру директору Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслану Кандибору.