У Львові почали тестувати трамваї, які місто отримало від Швейцарії. Про це повідомляє Львівська міська рада.

Які трамваї тестують у Львові?

“Стартували тестові поїздки трамваїв Schindler Be 4/8, які місто отримало від швейцарського кантону Базель-Ланд. Поки що на колії виїхав один вагон, і він працює у режимі “без пасажирів”, – говориться у повідомленні.

Як проходить навчання водіїв?

“Паралельно розпочалося навчання водіїв, які опановують керування новою для міста моделлю транспорту. Кожен водій має провести за кермом не менше 40 годин у тестовому режимі, перш ніж вийти на маршрут з пасажирами”, – повідомили у ЛКП “Львівелектротранс”.

Перед виходом на лінії трамваї потребували додаткового переобладнання: у Швейцарії вони здебільшого курсували на виділених коліях, тоді як у Львові рухатимуться у загальному транспортному потоці. “Львівелектротранс” доукомплектував їх покажчиками поворотів, стоп-сигналами, габаритними вогнями та іншими елементами безпеки.

“Планується, що перші трамваї на маршрути з пасажирами зможуть виїхати до кінця серпня. Загалом за проєктом Львів отримає 23 трамваї Schindler Be 4/8 та 10 вагонів-донорів від компанії Baselland Transport. Наразі ж у депо вже прибули 18 довгих та 4 короткі вагони”, – говориться у повідомленні.

Проєкт “Бернські та базельландські трамваї для Львова” реалізується за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO). Раніше місто отримало 11 трамваїв моделі Vevey від бернської компанії Bernmobil.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що з балансу ЛКП “Львівелектротранс” спишуть 15 старих трамваїв через непридатність для подальшого використання. Раніше повідомлялося, що виконком Львівської міської ради на засіданні 16 травня затвердив проєкт реконструкції вулиці Миколайчука з будівництвом трамвайної колії. Французьке агентство розвитку (AFD) виділяє Львову 5 млн євро на реконструкцію частини вул. Миколайчука, біля центру UNBROKEN, та облаштування там основи для майбутньої трамвайної колії.

«Укрзалізниця» заблокувала 271 клієнта, які масово скуповували квитки або маніпулювали застосунком компанії. Про це повідомляє «Укрзалізниця». Користувачі цих акаунтів намагались використовувати застосунок УЗ, який створено для індивідуального придбання квитків, для інших цілей: створювали багато різних повʼязаних акаунтів та купували з них невелику кількість квитків, щоб обійти блокування; намагались утримувати квитки, не переходячи до етапу оплати (вочевидь, очікуючи на «замовлення»); купували багато квитків на різні прізвища та вчиняли інші дії, які були «спіймані» антифрод-системою.

Які заходи вживає Укрзалізниця?

«За аналогією фінансових установ «Укрзалізниця» посилила ідентифікацію клієнтів та розгорнула систему моніторингу за аномальними діями користувачів під час користування нашими онлайн-сервісами», – йдеться в повідомленні.

Що відомо про нові правила перевірки?

Нагадаємо: 25 липня «Укрзалізниця» повідомила, що посилить перевірку документів у пасажирів перед посадкою у поїзди та оголосила новий етап боротьби з перекупниками.

Автоматичне припинення виконання рішень Антимонопольного комітету України у разі їх оскарження не дозволяє підтвердити економічний ефект діяльності комітету. Про це йдеться у повідомленні Рахункової палати.

Цю проблему має допомогти вирішити законопроєкт, який передбачає, що подання позову не зупиняє виконання рішення, а також вводить солідарну, субсидіарну відповідальність і правонаступництво, зазначають у Рахунковій палаті.

“Загальна сума несплачених штрафів за рішеннями АМКУ станом на 31.12.2024 – 15,1 млрд грн, з яких 8,1 млрд грн – за рішеннями, що оскаржуються в судах. Це пов’язано з автоматичним зупиненням виконання рішень АМКУ у разі їх оскарження”, – нагадав член Рахункової палати Геннадій Пліс.

За даними аудиторів, частка рішень АМКУ, визнаних судами недійсними повністю або частково, у 2020-2024 роках становила від 0,1% до 3% загальної кількості. Наведений у звіті АМКУ економічний ефект у сумі 6,3 млрд грн (з 8,8 млрд грн) Рахунковою палатою не може бути підтверджений, зазначено у повідомленні.

Які рішення ухвалив Комітет ВРУ?

Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку розглянув звіт Рахункової палати про результати аналізу звіту АМКУ за 2024 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету.

“Під час засідання народні депутати звернули увагу на важливість вирішення питання стягнення штрафів, відновлення контролю державної допомоги та необхідність належного виконання законодавства про локалізацію”, – говориться у повідомленні.

Комітет ВРУ з питань економічного розвитку ухвалив два рішення взяти до відома звіт та рекомендації, надані Рахунковою палатою за результатами аналізу звіту АМКУ.

Який стан надходжень до бюджету?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у 2024 році рівень надходжень до державного бюджету штрафів і пені, накладених Антимонопольним комітетом України, знизився. У 2024 році Комітет наклав штрафи на загальну суму 1,02 млрд грн, однак реально було сплачено лише 59,2 млн грн – це менше 6%.

Раніше повідомлялося, що Рахункова палата України виявила порушень і недоліків у 2024 році на загальну суму 217,5 млрд грн. Рахункова палата визначила ключові ризики, що можуть вплинути на виконання державного бюджету України на 2025 рік.

Також повідомлялося, що комітет Верховної Ради з питань бюджету підтримав в першому читанні законопроєкт № 10044-д про реформу Рахункової палати.

Відбувся аукціон з продажу 100% акцій підприємства “Вінницяпобутхім”: переможець аукціону запропонував суму 608 млн грн, що вдвічі перевищує стартову ставку. Про це повідомляє прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Хто став новим власником підприємства?

“Підприємство, яке раніше належало російському олігарху і було конфісковане за рішенням суду, отримає нового власника”, – повідомила вона. Новий власник зобов’язався зберегти виробництво, погасити борги та гарантувати права працівників. За даними Prozorro.Продажі, переможцем аукціону стала “АФІНА – ГРУП”. Бенефіціари компанії – співвласники ритейл-мереж Varus та Eva Руслан Шостак і Валерій Кіптик.

Які зміни відбулися після початку війни?

Нагадаємо: Після початку повномасштабної російської агресії підприємство спочатку заарештували, а потім передали в управління компанії “Крайтекс-Сервіс” із групи Afina Руслана Шостака та Валерія Кіптика. Новий управитель українізував головний бренд підприємства, перейменувавши його з “Ушастий нянь” на “Вухастик”.

Вищий антикорупційний суд у 2024 році задовольнив позовну заяву про стягнення в дохід держави заводу “Вінницяпобутхім”. Кабінет міністрів включив до переліку об’єктів великої приватизації націоналізовану компанію “Вінницяпобутхім”, яка раніше належала російській “Невській косметиці” (власник – Володимир Плесовських). АРМА передало конфісковані у росіян активи заводу “Вінницяпобутхім” Фонду державного майна України для подальшої приватизації. У травні 2025 року, Кабінет міністрів затвердив стартову ціну та умови продажу на приватизаційному аукціоні державного пакета акцій приватного акціонерного товариства “Вінницяпобутхім”.

В’єтнамські банки почали висувати додаткові вимоги до російських компаній під час проведення платежів. Про це пише The Moscow Times з посиланням на російське видання РБК.

Які нові вимоги запроваджені?

Тепер гроші проходять тільки в двох випадках: якщо товар дійсно постачається до В’єтнаму або при наявності громадянина республіки серед засновників компанії-контрагента. Банки побоюються вторинних санкцій з боку Заходу за операції з Росією.

Нові вимоги ввели з середини літа 2025 року, і у клієнтів вже були випадки, коли перекази затримувалися або блокувалися через невиконання цих умов. Тепер банки вимагають повний пакет документів: контракт, інвойс, транспортні та митні документи, що підтверджують зв’язок угоди з В’єтнамом. Якщо відвантаження товару в країну не планується, шукають “якір” у вигляді місцевого засновника, офісу або довгострокового контракту з в’єтнамським партнером.

Як це вплине на бізнес?

Це допомагає банкам обґрунтувати перед регулятором, що операція пов’язана з місцевою економікою і не має на меті обійти санкції. Для російських компаній, які закуповують або переробляють товари у В’єтнамі, практично нічого не змінилося. Проте транзитні схеми так ускладнилися, що бізнесу доводиться шукати альтернативи в інших азійських юрисдикціях.

Співрозмовники видання зазначили, що в’єтнамські банки почали посилювати умови в 2024 році під впливом указу президента США від 22 грудня 2023 року про санкції за угоди в інтересах російського оборонного сектора, а також роз’яснень OFAC від 12 червня 2024 року щодо вторинних санкцій.

Формальної заборони на платежі без прив’язки до В’єтнаму в республіці немає, проте банки сприйняли американські заходи як сигнал до підвищеної обережності.

Нагадаємо: Запровадження мит США у розмірі від 20% до 40% може скоротити експорт В’єтнаму до Сполучених Штатів на третину — до 37 мільярдів доларів.