Міністерство розвитку громад та територій України, ТОВ “Кютерміналз Ольвія” та катарська компанія QTerminals підписали Меморандум про співпрацю та взаєморозуміння. Про це повідомляє Мінрозвитку. У ньому йдеться про відновлення концесійного проєкту у спеціалізованому морському порту “Ольвія” в Миколаївській області.

20 серпня 2020 року порт “Ольвія” передали в управління ТОВ “Кютерміналз Ольвія” (створеній катарською компанією QTerminals) на 35 років. “Кютерміналз Ольвія” має вкладати гроші в розвиток порту й міста Миколаїв, зберігати робочі місця для працівників порту та сплачувати гроші державі за користування портом.

Чому проєкт призупинено?

Проте, проєкт наразі призупинено через повномасштабне вторгнення Росії, нагадує міністерство.

“Із жовтня 2025 року набирає чинності Закон України “Про публічно-приватне партнерство” №4510-ІХ. Він зокрема дозволить змінювати умови концесійного договору через форс-мажорні обставини. Завдяки цьому, сторони зможуть за потреби тимчасово призупинити дію концесії, змінити фінансові умови, вирішити соціальні питання, пов’язані з працівниками підприємства”, – говориться у повідомленні.

Відтак, держава та компанія-концесіонер підписали меморандум, який підтверджує їхні спільні наміри відновити роботу порту “Ольвія”. Документ підписали заступник Міністра розвитку громад і територій України Андрій Кашуба, директор ТОВ “Кютерміналз Ольвія” Руслан Олейник та в.о. головного виконавчого директора QTerminals Чарльз Мібі. До зустрічі долучилася перша заступниця Міністра розвитку громад і територій України Альона Шкрум.

Яке значення має цей меморандум?

Катар є міжнародним партнером України, і відновлення цього інвестиційного проєкту слугує потужним сигналом для міжнародної спільноти про нашу стійкість та готовність до відбудови навіть в умовах воєнних дій, зазначають у міністерстві.

Закон України “Про публічно-приватне партнерство” №4510-IX від 19 червня 2025 року передбачає удосконалення процедур підготовки та реалізації проєктів державно-приватного партнерства та спрямований на залучення для відновлення України, зокрема для об’єктів критичної інфраструктури, економіки та соціальної сфери.

Нагадаємо: 20 серпня 2020 року в концесію на 35 років передали другий морський порт в Україні – спеціалізований порт “Ольвія” в Миколаєві. Всього за 35 років концесії буде залучено до 17,3 млрд грн інвестицій. Згодом повідомлялося, що майно порту “Ольвія” 1 грудня 2021 року передали в концесію катарській QTerminals Olvia, інвестиції оцінюють у 3,4 млрд грн.

Як повідомлялося, що Миколаївська область втрачає ринки через непрацюючі порти. “Через непрацюючі порти у Миколаєві бізнес вибудовує нові ланцюжки збуту продукції через інші регіони – Ізмаїл і так далі, а ми втрачаємо ринки”, – зазначив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

Раніше заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков пояснив, що Херсонський морський торговельний порт зможе відновити роботу тільки після деокупації лівого берега Херсонської області та припинення обстрілів Херсона. Також повідомлялося, що Україна на інвестиційній конференції у Варшаві представила проєкт концесії порту Чорноморськ – одного з найбільш стратегічних морських хабів країни.

Уряд Швейцарії представив законопроєкт, що передбачає скасування заборони на будівництво нових атомних електростанцій, скасовуючи політику, ухвалену 2018 року для поетапної відмови від цієї технології. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Які зміни передбачає новий законопроєкт?

План, який є контрпропозицією до популярної ініціативи “Зупинити вимкнення”, дасть змогу компаніям подавати заявки на отримання ліцензій на будівництво реакторів, якщо це буде затверджено парламентом і підтримано на можливому референдумі.

Які аргументи на користь атомної енергетики?

Скасування заборони стане великим кроком в енергетичній політиці Швейцарії. Прихильники атомної енергетики стверджують, що вона необхідна разом з поновлюваними джерелами енергії для задоволення зростаючого попиту на електроенергію, зниження викидів і стабілізації енергосистеми. Критики ж відзначають високі витрати, проблеми з утилізацією відходів і потенційну опозицію з боку громадськості.

Німеччина вийшла з атомної енергетики 2023 року. Уряд закликає виборців відкинути ініціативу “Зупинити вимкнення”, зазначаючи, що зміна законодавства є швидшим варіантом і дає змогу уникнути невизначеності, пов’язаної з внесенням змін до Конституції.

Законотворці мають час до серпня 2026 року для ухвалення рішення щодо обох пропозицій. Якщо ініціативу не буде відкликано, остаточне рішення ухвалюватимуть на плебісциті.

Нагадаємо: У Франції через нашестя медуз призупинила роботу найбільша атомна електростанція країни — “Гравлін”, розташована на узбережжі Північного моря.

Державне бюро розслідувань завершило розслідування щодо російського бізнесмена Ігоря Чуркіна, який заволодів нерухомим майном ЗАТ “Завод комунального транспорту” (колишній “Львівський автобусний завод”). Про це йдеться у повідомленні ДБР.

Які збитки завдані підприємству?

За даними слідства, дії росіянина призвели до збитків підприємства у понад 350 млн грн. “Встановлено, що у 2005 році він очолив спостережну раду підприємства, що дозволяло ухвалювати рішення про відчуження майна. У 2008 році організував передачу 8 об’єктів нерухомості своїм комерційним структурами”, – повідомляє ДБР.

Які методи використовував Чуркін?

“Для цього підлеглі підробили фінансові документи. Це зекономило гроші олігарху та дозволило фактично вкрасти частину приміщень заводу”, – говориться у повідомленні. Схожий механізм олігарх використав і у 2016 році — через підроблене судове рішення, яке стало підставою для незаконної передачі ще частини майна підконтрольним компаніям, говориться у повідомленні.

Збитки підприємства становлять понад 367 млн грн. Чуркіну інкримінують підробку документів та привласнення майна в особливо великих розмірах. Йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією. Обвинувальний акт направлено до суду. Процесуальне керівництво здійснював Офіс Генерального прокурора.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Господарський суд Львівської області 2 жовтня 2024 року припинив ліквідацію ЗАТ “Завод комунального транспорту” (колишній Львівський автобусний завод). Зазначалося, що підприємство збирається до кінця 2024 року повернути всі борги за допомогою нового інвестора.

Влітку 2022 року співробітники ДБР повідомили про підозру російському олігарху Ігорю Чуркіну, власнику ТОВ “Львівські автобусні заводи”, та його спільнику, які намагалися обманом запобігти продажу заставного майна українським державним банком, який надав великий кредит під заставу цього майна. ЛАЗ припинив своє функціонування в жовтні 2014 року. З 1 травня 2006 року підприємство називається “Завод комунального транспорту”. Рішення про перейменування було прийнято на зборах акціонерів колишнього ЛАЗу.

Офіційний курс євро до гривні у п’ятницю 15 серпня зменшиться на 20 копійок до 48,44 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ.

Своєю чергою, курс долара зменшиться на 6 копійок. Офіційні курси на п’ятницю 15 серпня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,45 грн (41,51 грн станом на 14 серпня);
• 1 євро – 48,44 грн (48,64 грн станом на 14 серпня).

Що ще відбувається з курсами валют?

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Дружині посадовця Державної митної служби з Хмельниччини довелося доплатити 309 тис. грн податку після повної перевірки декларації чоловіка Національним агентством з питань запобігання корупції. Про це повідомляє НАЗК.

Які порушення були виявлені?

Під час проведення повної перевірки декларації агентство встановило надходження на банківські рахунки дружини посадовця коштів від майже 800 осіб на понад 1,4 млн грн, але задекларовано було лише 112 тис. грн доходу від зайняття нею підприємницькою діяльністю. “На запит НАЗК вона пояснила, що доходи протягом звітного періоду отримувала як фізична особа-підприємець у розмірі 112 тис. грн, які зазначені у податковій звітності. Такі пояснення вказували на те, що дружина декларанта могла приховати інші суми доходів від оподаткування”, – говориться у повідомленні.

Які наслідки для декларанта?

НАЗК проінформувало Державну податкову службу, і ДПС підтвердила, що дружина декларанта порушила вимоги податкового законодавства як фізична особа-підприємець (ФОП). Вона приховала від оподаткування доходи, у тому числі від зайняття підприємницькою діяльністю, та не сплатила відповідні платежі до бюджету. ДПС визначила грошові зобов’язання дружини декларанта на понад 309 тис. грн (понад 274 тис. грн за основними платежами та понад 35,7 тис. штрафних санкцій). Тобто, розмір донарахувань майже втричі перевищив розмір задекларованого доходу, говориться у повідомленні.

“НАЗК забезпечує ефективний фінансовий контроль за достовірністю даних у деклараціях публічних службовців та інформує ДПС України про виявлені факти можливого порушення вимог податкового законодавства”, – говориться у повідомленні. Такі заходи спонукають декларантів добровільно сплачувати податки до бюджету або ж примусово за рішенням органів податкової служби, підкреслює агентство.

НАЗК також повідомляє, що під час двох інших повних перевірок декларацій посадовці добровільно сплатили до державного бюджету майже 836 тис. грн податків.

Так, депутат Одеської обласної ради, пояснюючи джерела походження коштів для можливого їх заощадження на кінець звітного періоду, повідомив, що у 2014 році не подав податкову звітність про дохід, отриманий за постачання сільськогосподарської продукції. З його слів, дохід було конвертовано у валюту, але належні документи для підтвердження операцій не збереглися. Під час проведення перевірки декларант добровільно подав податкову декларацію за відповідний період і сплатив 612 тис. грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 54 тис. грн військового збору.

Ще один декларант, колишній генеральний директор державного підприємства “Документ”, у декларації за 2023 рік не зазначив дохід від операцій з цінними паперами. Після аналізу фінансових документів декларант вніс зміни до податкової декларації та ще до завершення перевірки сплатив 148 тис. грн ПДФО та понад 21,5 тис. грн військового збору.

“Вказані факти вчергове підтверджують ефективність заходів фінансового контролю, які, крім запобігання та виявлення корупції, сприяють наповненню бюджету”, – говориться у повідомленні. НАЗК та ДПС продовжують роботу у межах обміну інформацією для забезпечення дотримання антикорупційного та податкового законодавства.

Нагадаємо: Раніше НАЗК повідомило, що публічні службовці щороку декларують грошові подарунки на понад 3,4 млрд грн. Під час проведення повних перевірок декларацій НАЗК виявляє порушення при декларуванні доходів у вигляді подарунків. Раніше повідомлялося, що НАЗК виявило тенденцію збільшення випадків декларування авто за заниженою ціною. Журналісти видання NGL.media виявили у деклараціях чиновників, правоохоронців, мерів і народних депутатів сотні випадків заниження вартості придбаних автомобілів. Також повідомлялося, що близько 20% нормативно-правових актів Кабінету міністрів України можуть містити корупційні ризики, адже ухвалюючи їх уряд не врахував рекомендацій антикорупційної експертизи.