Через низьку водність водопілля цьогоріч у водосховищах зафіксовано найменші запаси води, які були за десятиріччя. Про це повідомляє “Укргідроенерго”. Відтак, “Укргідроенерго” буде раціонально використовувати воду задля накопичення достатніх запасів води у водосховищах і підготовки ГЕС та ГАЕС до зими. І докладає усіх зусиль, аби на осінь вийти з запасом, говориться у повідомленні.

“Укргідроенерго” не тільки виробляє електроенергію, а й має завдання щодо водозабезпечення споживачів. Тому гідроенергетикам потрібно постійно тримати певний запас та дотримуватись рівнів води у водосховищах”, – пояснюють у товаристві. “На жаль, вони знаходяться на відмітках значно нижчих, а ніж були в минулому році”, – говориться у повідомленні.

Які заходи вживає “Укргідроенерго”?

Окрім підтримки безперебійної роботи станцій та балансування енергосистеми, компанія здійснює заходи щодо відновлення та захисту своїх обʼєктів. У рамках підготовки ГЕС та ГАЕС до роботи в осінньо-зимовий період на станціях ведеться реконструкція та проводяться планові ремонтні роботи. Для гідроенергетиків це унікальний досвід проведення одночасно усіх цих заходів та реалізації проєктів.

Які наслідки підриву Каховської ГЕС?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна планує побудувати новий водогін довжиною близько 30 км для наповнення критично обмілілого Макортівського водосховища на річці Саксагань (Дніпропетровська область). У червні 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого затопило десятки населених пунктів. Станом на початок 2025 року збитки внаслідок підриву Каховської гідроелектростанції (ГЕС) сягнули близько $14 млрд.

Раніше повідомлялося, що Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надасть ПрАТ “Укргідроенерго” перший транш кредиту у розмірі 120 млн євро на відновлення та модернізацію українських гідроелектростанцій.

Зростання російської економіки зупинилося. Доходи від нафти впали. Дефіцит бюджету зріс до найбільшого за останні три десятиліття. Інфляція і процентні ставки залишаються болісно високими. Про це йдеться у матеріалі Bloomberg.

Яка ситуація з військовими витратами?

Після значного збільшення військових витрат, дані про які приховуються Кремлем, російські міністри, банкіри та економісти публічно попереджають, що їхня економіка перебуває в глибокій кризі. Витрати на військову та національну безпеку коштуватимуть Кремлю майже 172 млрд доларів цього року, сказала Олександра Прокопенко, співробітниця Фонду Карнегі за міжнародний мир. Існують інші подібні оцінки, але цифра Прокопенко становить близько 8% ВВП.

Чи загрожує боргова криза?

Як повідомляє Bloomberg, за стінами банків країни деякі інсайдери б’ють на сполох про наближення боргової кризи. Окрім ймовірної кризи у банківському секторі, мова йде про падіння російських доходів від нафти. Навіть зустріч Трампа із Путіним на Алясці була узгоджена на тлі загрози нових санкцій США щодо поставок нафти. За інформацією Bloomberg, Путін повторив прохання про скасування санкцій як частину будь-якої угоди із США.

Триваюча війна ставить банки під загрозу банкрутства, а, отже, і держбюджет РФ, особливо якщо будуть введені додаткові санкції. Однак, навіть за умови тривалого перемир’я, Росія може зіткнутися з проблемою демілітаризації економіки, яка стала залежною від війни, що може спровокувати банкрутства серед сильно закредитованих підрядників, що може поширитися на всю економіку.

За інформацією видання, Трамп повідомив Європейським партнерам, що Путін погодився на зустріч через загрозу вторинних санкцій, зокрема, щодо закупівель російської нафти Індією. Нагадаємо: 12 серпня уряд РФ готував термінову нараду з представниками найбільших нафтових компаній країни у зв’язку з ситуацією на паливному ринку, де ціни злетіли майже на 50% з початку року.

Індійські державні нафтопереробники відновили запити на купівлю російської нафти Urals у трейдерів після того, як знижки на неї помітно зросли. Про це пише Reuters.

Які компанії відновили закупівлі?

До числа компаній, що відновили інтерес, входять Indian Oil Corp (IOC), Hindustan Petroleum Corp (HPCL), Bharat Petroleum Corp (BPCL) та Mangalore Refinery Petrochemical Ltd (MRPL), які забезпечують понад 60% з 5,2 млн барелів нафти на добу переробних потужностей країни.

Державні НПЗ тимчасово призупинили закупівлі у липні, коли знижки скоротилися. Нині ж, за словами джерел, знижка на поставки Urals до Індії в жовтні розширилася до близько $2,70 за барель порівняно з $1–$1,50 наприкінці липня, що робить нафту дешевшою у доставці, ніж у попередньому місяці.

Яка роль Індії на ринку російської нафти?

Індія стала найбільшим покупцем російської морської нафти з 2022 року, коли Захід запровадив санкції проти Москви за вторгнення в Україну. Минулого місяця Дональд Трамп пригрозив санкціями покупцям російських енергоресурсів, якщо Москва не погодиться на мирну угоду.

“Ми чекатимемо результатів переговорів Трампа та Путіна, які дадуть нам певні сигнали”, — зазначило одне з джерел.

Представник BPCL, фінансовий директор Ветса Рамакрішна Гупта, заявив, що компанія планує зберегти частку російської нафти в обсязі до 35% від потреб переробки за відсутності нових санкцій. Він також підтвердив, що закупівлі сповільнилися в липні через менші знижки.

Через скорочення російських поставок державні НПЗ збільшили спотові закупівлі у Бразилії, Західній Африці та США. Натомість приватні компанії, такі як Reliance Industries та Nayara Energy, продовжують отримувати нафту за довгостроковими контрактами.

Нагадаємо: Reliance Industries, власник найбільшого у світі нафтопереробного комплексу в індійському Джамнагарі, може відмовитися від російської нафти. Нафтопереробний завод Nayara Energy в Індії, який минулого місяця потрапив під санкції Європейського Союзу, звернувся до уряду з проханням допомогти у розв’язанні проблеми з транспортуванням пального.

Індійські акції впали після поновлення президентом США Дональдом Трампом погроз щодо введення жорстких мит на товари з Індії через закупівлі російської нафти.

Витік ліквідності з банківської системи РФ посилюється на фоні попиту росіян на готівкові рублі в періоди відключення мобільного інтернету. Про це пише The Moscow Times. Лише за минулий тиждень з банків додатково забрали 121 мільярд рублів. З початку червня з системи вже пішло більше 500 мільярдів рублів, підрахували аналітики російського Альфа-банку.

Чому зростає попит на готівку?

Центробанк пов’язує цю тенденцію зі збоями в роботі мобільного інтернету. Населення та бізнес хочуть сформувати запас готівкових коштів для розрахунків. Це відбувається на тлі новин про нововведення в законодавстві, що стосуються моніторингу платежів, а також про тимчасове відключення інтернету в окремих регіонах, зазначає російський регулятор.

Які наслідки для банківської системи?

Нерівномірність розподілу ліквідності в банківській системі збільшується, і низка банків, що зіткнулися з відчутним відтоком готівки, почали більше позичати в Центробанку, говориться у повідомленні. “Регіональні чиновники самі рекомендують громадянам знімати більше готівки через перебої в роботі мобільного Інтернету, які пов’язують із забезпеченням безпеки через загрози атак безпілотних літальних апаратів”, – пише видання.

Так, влада Примор’я на фоні відключення мобільного інтернету порадила жителям мати при собі готівку, щоб розраховуватися нею в транспорті та магазинах. “Центральний банк оцінив профіцит ліквідності банківського сектора на 13 серпня в 1,3 трильйона рублів”, – говориться у повідомленні. “Регулятор все ще очікує переходу банків протягом року від структурного профіциту ліквідності до дефіциту та на минулому тижні знизив оцінку дефіциту на кінець 2025 року до 1,1-1,9 трильйона рублів”, – зазначає The Moscow Times.

Нагадаємо: на Уралі та в Сибіру масово зникає мобільний інтернет. У Красноярську, Єкатеринбурзі та інших містах користувачі скаржаться на збої. У липні Росія встановила антирекорд – 1470 відключень інтернету за місяць. В Криму ввели віялові відключення мобільного інтернету, щоб “протистояти атакам дронів”. Станом на 29 липня у Красноярському краї вже чотири дні був відсутній мобільний інтернет. Влада пояснила це “посиленням безпеки”.

Вищий антикорупційний суд провів підготовче судове засідання та призначив до судового розгляду справу Приватбанку щодо виведення топменеджментом банку 8,2 млрд грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Хто обвинувачується у справі?

У справі шестеро обвинувачених: ексголова правління ПриватБанку Олександр Дубілет; його заступники Володимир Яценко та Людмила Шмальченко; начальниця департаменту міжбанківських операцій Надія Конопкіна; начальниця департаменту фінансового менеджмент Олена Бичихіна; начальниця департаменту операційного напрямку Наталія Онищенко.

Які звинувачення висунуті?

Справу розглядає колегія суддів у складі Маркіяна Галабали, Віктора Ногачевського та Інни Сердюкової (Білоус). Як повідомляє ЦПК, за версією обвинувачення, напередодні націоналізації ПриватБанку, топпосадовці фінустанови, використовуючи підроблені документи та фіктивне кредитування, вчинили розтрату 315 млн доларів (8,2 млрд грн) на користь пов’язаної з банком компанії Claresholm Marketing Ltd.

Нагадаємо: Приватбанк здобув перемогу у багатомільярдному судовому процесі проти олігарха Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у Високому Суді Лондона.