У липні Україна збільшила експорт молочних продуктів, але виручка за відвантажені товари скоротилася. Про це повідомляє Асоціація виробників молока. У липні було експортовано 12,58 тис. т молочних продуктів на суму 41,83 млн дол. Відносно червня натуральні обсяги експорту збільшилися на 2%, а порівняно з липнем 2024 року виросли на 21%. Експортна виручка скоротилася на 8% відносно червня, але виросла на 63% відносно липня 2024 року, говориться у повідомленні.

Які категорії молочних продуктів експортувались?

Головними експортними категоріями в липні, за даними асоціації, були морозиво (24%), масло вершкове (23%), молоко та вершки згущені (21%) та сири (13%). Протягом січня-липня Україна експортувала 83,33 тис. т (+16%) молочних продуктів на суму 266,79 млн дол. (+57%), зазначено у повідомленні.

Які перспективи експорту молочних продуктів?

Скорочення виручки за поставлене вершкове масло на фоні послаблення світових цін на товар, зазначає аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. З іншого боку, молокопереробні підприємства прагнуть відвантажити якомога більше готової продукції в ЄС без мит до вичерпання квот, додає він. “У червні 2025 року Єврокомісія відмінила автономні торгівельні заходи (АТЗ) та відновила квоти та мита на українську молочну продукцію. В подальшому Україна та ЄС переглянули торгову угоду, погодивши нові квоти на експорт української молочної продукції за умови поступового переходу до стандартів ЄС до 2028 року”, – нагадує він.

Та новий документ поки що не підписано. Експорт молочних продуктів з України в ЄС вірогідно призупиниться з 15 серпня через вичерпання квот, якщо не запрацюють нові правила торгівлі, говориться у повідомленні. На експорт перероблялося близько 20% молока-сировини, і після вичерпання квот ЄС готова продукція буде накопичуватися на складах, прогнозує аналітик.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що в Україні станом на 5 серпня середньовиважена ціна трьох ґатунків молока становила 16,62 грн/кг без ПДВ, що на 70 коп. більше відносно попереднього місяця. У другій половині липня закупівельні ціни на молоко зросли через дефіцит молока-сировини та високий експортний попит на біржові товари. Зміни закупівельних цін на сировину можуть призвести до того, що виробники свіжих молочних продуктів підвищать ціну на свою продукцію.

Акції Intel зросли на 3% після повідомлень, що уряд США може придбати частку в компанії. Про це пише Reuters. Це стало відомо після зустрічі президента Дональда Трампа з генеральним директором Ліп-Бу Танем, під час якої Трамп вимагав його відставки через “конфліктні” зв’язки з Китаєм.

Яка підтримка може бути надана Intel?

Державна підтримка, на думку аналітиків, може дати Intel час для відновлення збиткового ливарного бізнесу та добудови заводу в Огайо, який відстає від графіка. Водночас залишається проблема технологічного відставання від TSMC, Nvidia та AMD.

Чи допоможуть державні мільярди Intel?

Аналітики попереджають: без чіткої стратегії навіть державні мільярди не виправлять конкурентний розрив. Нагадаємо: Адміністрація президента США Дональда Трампа веде переговори з корпорацією Intel щодо можливого придбання частки компанії урядом США.

Акції Intel впали на 8% у липні після того, як компанія попередила про вихід з виробництва мікросхем, якщо їй не вдасться залучити великого клієнта. Колишній генеральний директор Intel Крейг Барретт опублікував звернення, в якому окреслив план порятунку американського виробництва передових чипів. На його думку, Intel залишається єдиною компанією у США, здатною забезпечити локальне виробництво на рівні TSMC, але не має достатнього фінансування для масштабування.

На Закарпатті відбулося сходження трьох вагонів пасажирського поїзда №39/40 Запоріжжя — Солотвино. Про це у Telegram повідомила “Укрзалізниця”. Постраждалих серед пасажирів та поїзної бригади немає, зазначено у повідомленні.

Які причини сходження вагонів?

“Причини сходження встановлюватиме спеціальна комісія, але попередня версія — “викид” рейки через аномальну спеку”, – зазначила УЗ. УЗ вибачилася перед пасажирами за вимушену затримку та повідомила, що працює над подальшою логістикою в регіоні та оцінює строки відновлювальних робіт.

Що далі з рухом поїздів?

“Приміський поїзд №6581 сполученням Королево – Батьово буде обмежено до станції Виноградів, а пасажирів рейсу №84 Солотвино — Київ ми попросимо дочекатись сповіщення про об’їзний маршрут”, – зазначалося у повідомленні. Згодом УЗ повідомила, що три вагони з пасажирами вже вирушили до кінцевої станції Солотвино. Рейс №84 з Солотвина до столиці вирушить за графіком у складі тих же трьох вагонів із подальшою пересадкою та об’їздом ділянки, де триває відновлення.

На Черкащині Служба безпеки України та Національна поліція викрили розкрадання газу на понад 251 млн грн. Про це повідомляє Служба безпеки України.

Хто причетний до оборудки?

“До організації оборудки причетний ексочільник місцевої приватної компанії у сфері газопостачання, який тоді перебував на посаді голови правління цього підприємства”, – говориться у повідомленні.

Які дії вжили зловмисники?

Ще на початку повномасштабної війни комерційна структура фігуранта закуповувала “блакитне” паливо у державного постачальника для покриття власних виробничих втрат. На початку 2023 року держпідприємство припинило співпрацю з приватною компанією через її заборгованість за придбану сировину. Та замість того, щоб сплатити борги державному постачальнику і укласти з ним нову угоду, комерсанти здійснили несанкціонований відбір газу з державної “труби” ГТС.

“Щоб виправдати злочин, ділки прикривались ‘винятковими обставинами’ та продовжували здійснювати відбір природного газу для покриття потреб компанії. При цьому отримані прибутки розподіляли між собою”, – повідомляє СБУ.

За даними слідства, таким чином учасники оборудки незаконно “викачали” з державної ГТС понад 10,5 млн кубометрів природнього газу. Під час обшуків за місцем проживання фігуранта виявлено документацію, телефони та комп’ютерну техніку із доказами “схеми”, зазначає СБУ.

Правоохоронці повідомили екскерівнику приватної компанії про підозру за статтею Кримінального кодексу України щодо зловживання повноваженнями. Зловмиснику загрожує до 6 років тюрми. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх учасників оборудки. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Черкаській області спільно з Національною поліцією за процесуального керівництва обласної прокуратури, зазначено у повідомленні.

Катерину Рожкову звільнили з посади першої заступниці голови Національного банку України. Цю позицію тепер очолить заступник голови правління Сергій Ніколайчук. Про це повідомила пресслужба НБУ.

Рада Національного банку звільнила Рожкову через те, що ще 15 червня у неї сплив строк повноважень. Після цього протягом двох місяців вона допрацьовувала на своїй посаді до ухвалення відповідного рішення про відставку. “Національний банк здійснюватиме пошук кандидата на вакантну тепер посаду заступника голови Національного банку”, – йдеться у повідомленні регулятора.

Що відомо про Рожкову?

Катерина Рожкова (53) працює у банківській сфері з 1998-го. Вперше на роботу в НБУ прийшла у 2009 році, коли на пів року очолила Департамент безвиїзного банківського нагляду. Вдруге до Нацбанку її запросила колишня голова НБУ Валерія Гонтарева у червні 2015 року. Спочатку Рожкова протягом пів року (до 18 січня 2016 року) була директоркою Департаменту банківського нагляду НБУ. Згодом – виконувала обов’язки заступника голови правління НБУ. З 25 жовтня 2016 року її призначили заступницею голови правління НБУ, а 15 червня 2018-го – першою заступницею голови Нацбанку.

Яка роль Рожкової у “Платинум банку”?

Напередодні свого другого приходу до Нацбанку у 2015 році Катерина Рожкова очолювала “Платинум банк”. Її прихід в установу у листопаді 2013 року збігся із формальною зміною власника банку: ним став Григорій Гуртовий. У 2016 році Нацбанк визнає реальним власником банку Бориса Кауфмана. До свого переходу в “Платинум банк” Рожкова працювала у “Фінбанку”, який належав наближеному до Кауфмана бізнесмену Олександру Грановському.

Наприкінці 2013 року, після приходу Рожкової в “Платинум банк”, установа видала низку валютних кредитів, які не обслуговувалися та неодноразово проходили через реструктуризацію. Частина цих рішень (щодо реструктуризації) ухвалювалася банком, коли обов’язки голови правління виконувала Катерина Рожкова.

18 березня 2024 року Верховний суд ухвалив рішення у спорі за позовом Фонду гарантування вкладів, зобов’язавши колишнє керівництво “Платинум банку” виплатити ФГВФО 1,47 млрд грн. Серед відповідачів у справі була й Катерина Рожкова. Оскільки вона – чи не єдина з відповідачів, яка знаходиться в Україні та отримує офіційну зарплату, то суд почав погашати цю заборгованість переважно її коштом – відраховуючи частину зарплати на користь ФГВФО, а також арештовуючи та виставляючи на продаж її майно. Восени 2024 року стало відомо, що стягнення заборгованості з Рожкової тимчасово призупинили, оскільки у суді розглядався позов одного з топменеджерів “Платинум банку”, який просив переглянути попереднє рішення. Проте згодом суд постановив відновити виконання рішення.

Яка роль Рожкової у націоналізації “Приватбанку”?

На початку січня 2016 року Катерина Рожкова почала виконувати обов’язки члена правління НБУ, відповідаючи за банківський нагляд. На роботу до Нацбанку її покликала колишня голова Валерія Гонтарева. Якраз у той час Нацбанк завершував “очищення” банківського ринку і все більше уваги почав звертати на роботу найбільшого банку країни – “Приватбанку”.

Як повідомили колишні члени правління НБУ, саме Катерина Рожкова взяла ініціативу у взаємовідносинах з колишніми власниками “Приватбанку”, написанні плану докапіталізації установи, а згодом – у підготовці та націоналізації банку державою. Через її вирішальну роль у націоналізації колишній акціонер “Приватбанку” Ігор Коломойський назвав Рожкову своїм особистим ворогом та “Карфагеном, який має бути знищений”. Зрештою, Банк таки було націоналізовано, а сам Коломойський опинився за ґратами.

На посаді члена правління Нацбанку Рожкова перебувала 9,5 року. За її каденцію роботу регулятора очолювали чотири голови: Валерія Гонтарева, Яків Смолій, Кирило Шевченко та нинішній голова НБУ Андрій Пишний. Влітку 2020 року, Рожкова разом з іншими членами правління Нацбанку повідомила про політичний тиск, який на регулятора чинив президент Володимир Зеленський. Цей тиск зрештою призвів до відставки Якова Смолія та призначення Кирила Шевченка новим головою НБУ. За каденції Шевченка правління змінилися майже всі члени правління Нацбанку, які прийшли туди за каденції Гонтаревої. Натомість Катерина Рожкова втрималася на посаді попри тиск як зі сторони самого Шевченка, так і зі сторони Ради Нацбанку.