Про що говорили сьогодні?

Сьогодні в центрі уваги опинилися кілька важливих тем, зокрема атака України на російський нафтопровід, що призвела до зупинки постачання нафти до Угорщини.

Що сталося з російськими ударами?

Росіяни вдруге за місяць вдарили по нафтобазі азербайджанської нафтової компанії SOCAR, знищивши її.

Які фінансові потреби України?

Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що український бюджет потребуватиме 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття боргів.

Що нового в програмі дій уряду?

Уряд презентував проєкт програми дій, в якому визначив 12 пріоритетів. Серед цілей – половина бюджету озброєнь має йти українським виробникам.

Яка ситуація з боргами по зарплатах?

В Україні зафіксовано понад 35 тисяч боргів по заробітній платі працівникам, причому найчастіше боржниками є державні підприємства.

Які проблеми в Росії?

Оптові ціни на бензин у Росії побили нові рекорди після серії атак БпЛА по нафтопереробних заводах. В окупованому Криму та у Забайкальському краї РФ почали продавати бензин А-95 лише підприємствам та організаціям за спеціальними картками.

Що з експортними митами?

У липні Верховна Рада ухвалила запровадження експортних мит на сою та ріпак. Які втрати чекають на аграріїв і кому це вигідно?

Адміністрація Трампа веде переговори про придбання близько 10% акцій Intel Corp., що може зробити США найбільшим акціонером компанії-виробника чипів, який зараз переживає складні часи. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Які інвестиції розглядає уряд?

Федеральний уряд розглядає можливість інвестицій в Intel шляхом перетворення частини або всіх грантів компанії за програмою US Chips and Science Act у акції. Intel має отримати $10,9 мільярда грантів для виробництва як цивільної, так і військової продукції. Ця сума майже покриває вартість запланованої частки. За поточною ринковою вартістю Intel 10% акцій компанії оцінюються в близько $10,5 мільярда.

Що кажуть представники Білого дому?

Точний розмір частки, а також чи буде план реалізований, поки що не визначено. Прессекретар Білого дому Куш Десай відмовився коментувати подробиці, заявивши, що жодна угода не буде офіційною, поки її не оголосить адміністрація. Представники Intel поки не відповіли на запит щодо коментарів.

Офіційний представник Білого дому також висловив можливість, що адміністрація може перетворити інші гранти за програмою Chips Act на акціонерні частки. Невідомо, чи отримала ця ідея широку підтримку серед посадовців, або чи обговорювали її з компаніями, які можуть бути задіяні.

Новина про можливу державну інвестицію в Intel спричинила різке зростання вартості акцій компанії після того, як Bloomberg News вперше повідомило про переговори між американськими чиновниками та представниками компанії минулого тижня. Акції Intel, які знизилися на 1,3% у понеділок на Нью-Йоркській біржі, піднялися на 23% за минулий тиждень — їх найкраще зростання за тиждень з лютого.

Як і для всіх переможців програми Chips Act, грантові кошти для Intel мали надходити поетапно, залежно від досягнення певних проектних етапів. Станом на січень Intel отримала $2,2 мільярда грантів. Невідомо, чи буде ця сума включена в можливу акціонерну частку, чи отримала компанія додаткові транші свого гранту після приходу Дональда Трампа до влади, а також на якому етапі Intel отримуватиме кошти за можливу акціонерну частку.

Нагадаємо: Адміністрація президента США Дональда Трампа веде переговори з корпорацією Intel щодо можливого придбання частки компанії урядом США. Колишній генеральний директор Intel Крейг Барретт опублікував звернення, в якому окреслив план порятунку американського виробництва передових чипів. На його думку, Intel залишається єдиною компанією у США, здатною забезпечити локальне виробництво на рівні TSMC, але не має достатнього фінансування для масштабування.

Китай та Індія хочуть поліпшити свої відносини, що є останнім знаком потепління між азіатськими суперниками, які прагнуть нормалізувати свої стосунки на тлі непередбачуваної торговельної політики США. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Що сказав міністр закордонних справ Індії?

Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Індії Субраманьяам Джайшанкар: “Після важкого періоду в наших відносинах обидві країни тепер прагнуть рухатися вперед”, – сказав він. “Різниця не повинна ставати суперечкою, а конкуренція – конфліктом”, – додав він.

Які зустрічі заплановані між країнами?

Міністр закордонних справ Китаю Ван І також зустрінеться з радником з національної безпеки Індії Аджітом Довалом, щоб обговорити прикордонний конфлікт між двома країнами, перед тим як зустрітися з прем’єр-міністром Нарендрою Моді у вівторок. Візит Ваня і його зустрічі визначатимуть тон для двосторонніх переговорів президента Китаю Сі Цзіньпіна з Моді пізніше цього місяця на полях саміту Шанхайської організації співпраці.

Це буде перший візит Моді до Китаю за сім років. Відносини між азіатськими сусідами погіршилися після кривавого прикордонного зіткнення п’ять років тому, але останнім часом вони поступово поліпшуються.

Пекін послабив обмеження на експорт сечовини, Нью-Делі відновив туристичні візи для китайських громадян, а кілька індійських компаній шукають партнерства з китайськими підприємствами для укладення угод, зокрема у сфері передачі технологій, повідомляє Bloomberg News.

Мита президента США Дональда Трампа на експорт обох країн, а також погрози покарати Індію за купівлю російської нафти, додають терміновості до нормалізації відносин. Трамп наклав мита в розмірі 50% на закупівлю Індією російської нафти, що може значно вдарити по багатьом індійським експортерам.

Торговий радник Трампа Пітер Наварро назвав закупівлі Індією російської нафти “опортуністичними і глибоко згубними” для зусиль із зупинки війни Москви в колонці для Financial Times у понеділок.

Нагадаємо: Запланований візит американських торговельних парламентерів до Нью-Делі з 25 до 29 серпня скасовано, що затримує переговори щодо пропонованої торговельної угоди. Індія призупинила плани з придбання нових американських озброєнь і літаків, що стало першим чітким сигналом невдоволення Делі після того, як президент США Дональд Трамп ввів підвищені мита на індійський експорт. Президент США Дональд Трамп підписав указ про введення додаткових 25% мит на імпорт з Індії.

У першому півріччі 2025 року Європейський Союз імпортував зрідженого природного газу (ЗПГ) з Росії на суму близько 4,48 млрд євро. Про це повідомляє Євростат. За аналогічний період минулого року вартість імпортованого газу з РФ становила близько 3,47 млрд євро.

“В цілому за перші шість місяців цього року Європейський Союз ввіз ЗПГ на суму близько 26,9 млрд євро. Більша частина надійшла з США (на суму близько 13,7 млрд євро)”, – йдеться у повідомленні.

Хто є найбільшим постачальником ЗПГ в ЄС?

За даними Єврокомісії, у 2024 році Сполучені Штати були найбільшим постачальником ЗПГ в ЄС. На їх частку припадало майже 45 відсотків від загального обсягу імпорту цієї сировини.

“Росія постачає трубопровідний газ до ЄС по одному газопроводу – ‘Турецькому потоку’. Постачання призначені лише для кількох країн, таких як Угорщина та Словаччина”, – зазначається у повідомленні.

У той же час до Європи російський ЗПГ доставляється морськими танкерами. Ці постачання зросли у 2024 році, але з початку 2025-го їх обсяг знову пішов вниз. У січні-березні 2025 року ЄС отримав близько 5,7 млрд куб. м російського СПГ.

Які санкції стосуються російського газу?

“Россійська нафта в основному підпадає під ембарго ЄС, введене в 2023 році. Санкції щодо російського газу поширюються лише на трубопровідний та передбачають виключення для Будапешта і Братислави”, – пише DW.

“Щодо зрідженого природного газу з Росії Європейський Союз обмежувальних заходів не вводив. Його активно закуповували, зокрема, Іспанія, Франція, Нідерланди та Бельгія. В той же час Австрія, Польща, країни Балтії раніше добровільно відмовилися від газу з РФ”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що торік Європейський Союз витратив на російські енергоресурси більше, ніж виділив на фінансову допомогу Україні. У 2024 році ЄС витратив приблизно 21,9 млрд євро на імпорт російського викопного палива – лише на 1% менше, ніж у попередньому році. Для порівняння: ця сума перевищує 18,7 млрд євро фінансової допомоги, яку ЄС надав Україні того ж року.

Також повідомлялося, що в березні-квітні 2025 року до іспанських портів надійшло 123 тисячі тонн дизельного палива з Марокко. Експерти вказують, що Марокко не має діючих нафтопереробних заводів від 2016 року, тому закупівля дизелю з подальшим реекспортом виглядає економічно нелогічною, якщо тільки це пальне не має конкурентної ціни.