Інвестори втратили мільярди на китайських акціях у США

Інвестори втратили мільярди доларів у липні, ставлячи на кілька малих китайських акцій, що котируються в США, які різко впали в ціні після того, як їх активно просували в соціальних мережах. Про це повідомляє газета Financial Times.

Які акції зазнали найбільших втрат?

Сім мікрокапіталізованих акцій, що котируються на Nasdaq, – Concorde International, Ostin Technology, Top KingWin, Skyline Builders, Everbright Digital, Park Ha Biological Technology і Pheton Holdings – усі впали більш ніж на 80% за кілька торгових сесій останнім часом. Ці падіння забрали з їхньої ринкової вартості загалом $3,7 млрд, згідно з даними, проаналізованими аналітичною компанією InvestorLink.

Чи були причини для таких коливань?

Усі сім акцій піднялися перед раптовими розпродажами, їх просували інвесторам у групах WhatsApp і на соціальних мережах. Аналітики та інвестори зазначили, що ці рухи мають багато ознак шахрайства типу “памп і дамп”. Немає жодних ознак того, що компанії, згадані в новині, були причетні до незвичайних коливань цін на акції.

Шахрайства “памп і дамп”, коли особи з інтересом штучно завищують ціну акцій компанії перед тим, як різко продавати власні пакети, вже давно стали проблемою на американських ринках, але востаннє вони були великим питанням під час бичачого ринку 2020 і 2021 років, коли десятки неприбуткових китайських компаній різко злетіли, а потім обвалилися після лістингу.

ФБР заявило минулого місяця, що зафіксувало зростання на 300% кількості скарг від жертв шахрайства з акціями “памп і дамп”. Вони додали, що інвестори стали мішенню для людей, які маскуються під “легітимні брокерські фірми або відомих аналітиків акцій”.

Хто став жертвами шахрайств?

Багато шахрайств пов’язано з рекордною кількістю китайських компаній, які вийшли на публічний ринок США у 2024 році, і ця тенденція триває цього року, коли китайські та гонконзькі компанії домінують на ринку мікрокапіталізаційних IPO у США. Жертвами шахрайств “памп і дамп” стали як новачки на ринку, так і колишній дипломат, згідно з листуванням, що стало відоме Financial Times.

Тія Кастаньо, яка веде власний бізнес з виконавчого коучингу в Лондоні, потрапила до групи WhatsApp після того, як клікнула на рекламу у Facebook. Зрештою вона втратила всі свої заощадження, оскільки була переконана інвестувати в Ostin Technology, яке виглядало як легітимна інвестиційна компанія зі США. “Відчуття порожнечі в животі та сорому. Я постійно сумніваюся у своєму рішенні і згадую, як я почувалася, коли земля відійшла від мене”, – сказала вона Financial Times.

Раян Світнем, юрист із Великої Британії в Cel Solicitors, сказав, що за останні кілька місяців понад сто клієнтів зверталися до нього з питаннями, що стосуються шахрайств із китайськими акціями. Групою WhatsApp, що налічувала близько 40 учасників, більшість з яких мали телефонні номери з Великої Британії та США, здавалося, керував законний американський брокер, який почав рекомендувати інвестиції в сектор охорони здоров’я і компанії, що займаються лікуванням раку, сказав співрозмовник.

“Вони запитали, чи є я AI-ботом на самому початку… хороший прийом. Це виглядало як законна операція”, – додав цей чоловік. “Я ледь не впав зі стільця, коли акції були скинуті, це був суворий урок”.

Нагадаємо: Раніше, акції мережі пончиків Krispy Kreme і виробника камер GoPro різко злетіли, оскільки роздрібні інвестори почали масово скуповувати раніше непопулярні компанії – новий сплеск мем-акційної лихоманки. Мем-акції, які колись були символом протесту і фінансової опозиції на фондовому ринку, тепер стали звичною частиною інвестиційної культури.

Львівська міськрада зобов’язана повернути ділянку Міноборони

Господарський суд Львівської області зобовʼязав міську раду Львова повернути у державну власність ділянку Міноборони в Малехові. Про це пише Zaxid.net.

Йдеться про земельну ділянку площею 0,49 га у Малехові, що є частиною більшої ділянки 3,84 га, яка з 1997 року перебуває у власності Міноборони. На ній розташоване державне майно.

Чому ділянка була передана в оренду?

“У 2006 році Малехівська сільрада незаконно зареєструвала на ділянку право власності і передала в оренду ТзОВ “У.Г.У”. При цьому, міністерство дозволів на передачу ділянки в оренду не надавало”, – говориться у повідомленні.

Після реформи децентралізації село Малехів увійшло до Львівської територіальної громади, а міська рада Львова стала правонаступницею сільради. Тому прокуратура звернулась в суд із вимогою до Львівської міськради повернути спірну ділянку в державну власність, повідомляє сайт.

Яка позиція міської ради?

У суді міська рада запевняла, що невелика ділянка має окремий кадастровий номер і не може бути частиною державної ділянки, і на ній розташована будівля, приватизована ТзОВ “У.Г.У.”, відповідно компанія орендує її законно.

Міноборони також виграло суд щодо повернення майна на цій ділянці в державну власність. Господарський суд зобовʼязав ТзОВ “У.Г.У.” повернути будівлю складу площею 1209,5 м2 Міноборони, говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше Господарський суд міста Києва повністю відмовив у позові спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, яка хотіла відсудити землі Міністерства оборони у Львівській області. Раніше Господарський суд Чернігівської області відмовив у позові прокуратурі, яка вимагала повернути державі землі ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Замглай” (Чернігівська область).

Раніше повідомлялося, що під час інспектування земельних ділянок, отриманих в оренду, команда “Державного земельного банку” виявила їх самовільне використання сторонніми особами. Проінспектували понад 260 ділянок загальною площею більше 19 тисяч гектарів у восьми областях.

Суд скасував арешт активів Коломойського та заводів

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання представників трьох заводів та бізнесмена Ігоря Коломойського. Про це повідомляє Transparency International.

Які активи були скасовані?

Апеляція вирішила скасувати арешт низки активів. Суд переглянув ухвали від 14 та 16 липня, якими було заблоковано майно трьох підприємств. Так, йдеться про 10,29% корпоративних прав АТ “Запорізький завод феросплавів” – 24,45 млн акцій та 10,29% власності майна підприємства. Також про 24,75% корпоративних прав АТ “Нікопольський завод феросплавів” – 384,6 млн акцій, та 24,75% власності майна і 24,28% корпоративних прав АТ “Покровський ГЗК” – 178,7 млн акцій.

Чому було накладено арешт?

Арешт наклали з метою можливої майбутньої конфіскації. Прокурор стверджував, що відповідно до реєстру ці частки опосередковано належать Ігорю Коломойському. Представники Запорізького та Нікопольського заводу наполягали, що на момент арешту Коломойський уже не значився серед бенефіціарів, а про зміни у структурі власності стало відомо 15 липня. Представники АТ “Покровський ГЗК” зазначили, що це підприємство не є учасником кримінального провадження.

Прокурор заперечив, наголосивши, що дані реєстру підтверджують належність корпоративних прав. Він просив залишити арешт на майно, щоб статутний капітал не був формальною “паперовою” власністю, а реально забезпечував збереження активів.

Які звинувачення висунуті Коломойському?

Колишнього власника “ПриватБанку” Ігоря Коломойського підозрюють у привласненні 9,2 млрд грн банку разом з поплічниками під виглядом «оздоровлення» фінансової установи. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Приватбанк здобув перемогу у багатомільярдному судовому процесі проти олігарха Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у Високому Суді Лондона.

Раніше Верховний Суд України підтвердив правомірність дій держави щодо примусового відчуження акцій ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” в умовах воєнного стану. Раніше Арбітражний трибунал Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (ICSID) остаточно припинив провадження у справі за позовом компанії Gilward Investments B.V., пов’язаної з Ігорем Коломойським, проти України на суму $700 млн через несплату арбітражного збору.

“АероСвіт”, який був найбільшим українським авіаперевізником, розпочав процедуру банкрутства наприкінці грудня 2012 року.

Зростання кредитування підтримує банківський сектор України

Зростання чистих гривневих кредитів клієнтам другий квартал поспіль підтримало активи банківського сектору. Про це йдеться у огляді банківського сектора, який підготував Національний банк України.

Яка роль субсидійованого кредитування?

Роль субсидійованого кредитування для бізнесу надалі скорочувалася, а якість кредитного портфеля – поліпшувалася, – говориться у повідомленні. Обсяг чистих активів банків у II кварталі зріс на 3,2% передусім за рахунок жвавого нарощування банками кредитного портфеля клієнтів. Натомість обсяг портфеля ОВДП скоротився, а обсяг депозитних сертифікатів майже не змінився.

Обсяг чистих гривневих кредитів бізнесу зріс на 9,5%, зокрема в сегменті МСП – на 11,3%. Наростили кредитний портфель всі групи банків. Кредити бізнесу із терміном понад три роки зросли на 13,5%. Найбільшими реципієнтами стали галузі сільського господарства, оптової торгівлі, фінансових послуг, харчопрому та машинобудування.

Яка якість корпоративного портфеля?

Роль субсидійованого кредитування в межах програми “Доступні кредити 5-7-9%” стала зменшувалася, передусім через доступність умов кредитування поза її межами, повідомляє НБУ. “Якість корпоративного портфеля поліпшувалася майже два роки поспіль, передусім завдяки жвавому нарощуванню обсягу нових кредитів високої якості”, – говориться у повідомленні. Частка корпоративних позичальників, що зазнали дефолту за гривневими кредитами на кінець кварталу, залишалася кращою за середні показники до повномасштабного вторгнення – дещо менше 3%. Загалом частка NPL знизилася до 27,0% (16,1% – без урахування боргів колишніх власників ПриватБанку та старих кредитів у держбанках).

Зобов’язання банків у ІІ кварталі зросли на 3,5% за рахунок збільшення обсягів фондування від населення та бізнесу. Обсяги гривневих коштів фізичних осіб у банках щоквартально зростають уже впродовж року, а зростання обсягу гривневих коштів бізнесу компенсувало сезонне зниження минулого кварталу.

Ставки за депозитами впродовж кварталу надалі зростали з огляду на конкуренцію між банками за строкові кошти вкладників, повідомляє регулятор. Ставки за гривневими кредитами бізнесу підвищувалися повільніше, ніж за депозитами, переважно за новими кредитами великим підприємствам у приватних банках.

Чиста процентна маржа зросла до 7,5% унаслідок зростання дохідності кредитів, однак через зростання витрат прибуток за ІІ квартал 2025 року на 2,1% менший, ніж за попередній.

У липні сектор успішно виконав нормативи достатності регулятивного капіталу на рівні 10% (за винятком лише одного малого банку). Чинний із вересня норматив левериджу, за даними тестових розрахунків, ризикує порушити лише один невеликий банк.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу на відновлення генерації енергетики потужністю 993 МВт. З 1 червня 2024 року до 1 серпня 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу зі зберігання енергії та генерації тепла на 389 МВт.

Раніше повідомлялося, що протягом тижня бізнес залучив 556 кредитів на суму понад 1 млрд грн пільгових кредитів, а від початку року він отримав понад 52 млрд грн, це 17,2 тис. кредитів. Раніше повідомлялося, що травні українські банки видали 599 іпотечних кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн.

Також повідомлялося, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики пропонує розширити програму “Доступні кредити 5-7-9%”, зокрема для фінансування ОПК, за рахунок неефективних програм. Уряд ухвалив рішення продовжити пільгову ставку 1% річних для інвестиційних кредитів для бізнесу, що працює у зонах високого воєнного ризику. Вона діятиме протягом перших п’яти років кредитування (замість двох, як було раніше), після чого становитиме 5% річних. Також повідомлялося, що Кабінет міністрів розширив можливості аграріїв щодо будівництва овочесховищ у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”.

Бартер повертається в Росію: нові реалії торгівлі

У Росії бартер знову повернувся вперше після 1990-х років, оскільки проблеми з розрахунками, спричинені санкціями через війну в Україні, змусили принаймні одну китайську компанію шукати сталеві та алюмінієві сплави в обмін на двигуни. Про це повідомляє агентство Reuters.

Чому бартер знову став актуальним?

В економічному та політичному хаосі, що настала після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, спіралі інфляції та хронічний дефіцит коштів змусили підприємства по всій країні погоджуватися на розрахунки натурою. Проте бартер спричинив ще більше хаосу в економіці, оскільки були створені великі ланцюги умовних угод на все: від електрики та нафти до борошна, цукру та чобіт, що ускладнювало визначення цін і дозволяло деяким людям заробляти цілу fortune.

Більше ніж через три роки після початку війни в Україні, бартер знову став актуальним у Росії. На бізнес-форумі Kazan Expo в понеділок китайські компанії зазначили проблеми з розрахунками та російські вимоги щодо перенесення виробництва в Росію як основні фактори, що заважають розвитку двосторонньої торгівлі.

Які нові можливості відкриває бартер?

В обмін на електрообладнання його компанія хоче отримати російські матеріали для суднобудування. “У нинішніх умовах обмежених платежів це дає нові можливості для підприємств Росії та азійських країн. Наприклад, ми постачаємо морські двигуни в обмін на спеціальні сталеві матеріали або алюмінієві сплави для суднобудування з Росії”, — сказав він.

Минулого року Росія обговорювала бартерні угоди з Китаєм, повідомили джерела Reuters на той час. Бартер найпопулярніший для торгівлі металами та сільськогосподарськими продуктами, які відносно легко оцінити, за словами промислових джерел.

Китай є безперечно найбільшим торговим партнером Росії, оскільки європейські держави припинили багато своїх торгових зв’язків з Москвою через війну в Україні. Затримки в платежах за торгівлю з основними партнерами Росії, такими як Китай або Туреччина, де банки перебувають під тиском західних регуляторів для ретельного контролю за транзакціями з Росією, стали головним болем для російських компаній і банків.

Нагадаємо: У жовтні 2024 року компанії з Росії та Пакистану запустили механізм бартерної торгівлі. Бартерні схеми торгівлі, за яких не використовують грошові перекази і банківські платежі, допомагають компаніям уникати зайвої уваги з боку західних контролерів, які відстежують дотримання санкцій.