Бізнес закликає парламент якнайшвидше ухвалити законопроєкти №13339 та №13340-1, забезпечивши належне впровадження положень закону про лобіювання і відтермінувавши на рік санкції за порушення вимог цього законодавства. Про це йдеться у зверненні Європейської Бізнес Асоціації.

“Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні та Європейською Бізнес Асоціацією, закликає Парламент на найближчому пленарному засіданні, яке відбудеться в період з 18 по 22 серпня 2025 року, прийняти проєкт Закону №13339 щодо внесення змін до Закону про лобіювання у першому читанні”, – говориться у повідомленні.

Чому важливо ухвалити ці законопроєкти?

Також бізнес-спільнота просить прийняти проєкт закону №13340-1 щодо відтермінування відповідальності за порушення вимог закону про лобіювання за основу та в цілому. Таке рішення дозволить бізнесу краще підготуватись до впровадження нових правил, адаптувати внутрішні процеси та уникнути юридичних ризиків у перехідний період, пояснює асоціація.

“Бізнес-спільнота звертає увагу на необхідність ухвалення та набрання чинності проєктами законів, водночас, наголошує, що проєкт Закону №13340-1 необхідно прийняти у найкоротший термін, аби відтермінування введення санкцій набрало чинності вчасно, а саме – не пізніше 1 вересня 2025 року”, – говориться у повідомленні.

Які є побоювання бізнес-спільноти?

“Бізнес поділяє принципи прозорості у сфері публічного управління, однак наполягає на необхідності поетапного запровадження змін у цій сфері. На переконання бізнес-спільноти, запровадження адміністративної відповідальності одночасно з набранням чинності законом є передчасним”, – запевняють у ЄБА.

З огляду на новизну правового регулювання та відсутність практики його реалізації, доцільним є запровадження перехідного періоду тривалістю 12 місяців, вважають у асоціації. Бізнес наголошує, що регулятор, Національне агентство з питань запобігання корупції, теж підтримує необхідність відтермінування на рік санкцій за порушення вимог закону про лобіювання.

ЄБА нагадує, що 4 липня парламентським комітетом з питань правової політики було прийнято висновок рекомендувати Раді прийняти проєкт Закону №13339 у першому читанні. А 8 липня комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти проєкт Закону №13340-1 за основу та в цілому як закон. Бізнес-спільнота вітає ці рішення.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт про лобізм, ухвалення якого є фактично останньою з вимог Єврокомісії. Метою прийняття законопроєкту є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина раніше запевняла, що у законопроєкті відділили адвокацію від лобіювання, оскільки “адвокація не є лобіюванням”.

Єврокомісія у листопаді рекомендувала країнам-членам ЄС розпочати офіційні переговори про вступ України до Євросоюзу після виконання Україною чотирьох додаткових кроків, серед яких ухвалення закону, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами.

Раніше повідомлялося, що Україна витрачає у 7 разів менше державних коштів на лобіювання у США, ніж Росія. У 2024 році Україна витратила на лобістські послуги в США 62,5 тисячі доларів. Це у 6 разів менше, ніж у 2023 році — 366,7 тисячі доларів. Україна в 2023 році знизила витратити на лобіювання інтересів у США на 93% до 367 тисяч доларів. У перший рік великої війни на ці цілі було витрачено майже 5 мільйонів доларів.

Індекс Shanghai Stock Exchange Composite у понеділок зріс на 0,9% і закрився на позначці 3 728 пунктів — найвищому рівні з серпня 2015 року. Про це пише Bloomberg. Це стало підсумком 20% відновлення після весняного розпродажу, спричиненого тарифною політикою США.

Що стало причиною зростання індексу?

Минулого тижня президент Дональд Трамп продовжив “тарифне перемир’я” з Китаєм, що підживило оптимізм на ринках. Зростання пояснюється притоком коштів від локальних інвесторів, які переорієнтовують заощадження з облігацій у акції. Рівень обігу на біржах материкового Китаю в понеділок сягнув понад 2,7 трлн юанів ($376 млрд) — другий найбільший показник в історії.

Які настрої на ринку акцій?

Попри спогади про обвал 2015 року, коли Шанхайський індекс сягнув 5 166 пунктів перед різким крахом, нині настрої значно оптимістичніші. Фонди та приватні трейдери активно вкладаються в акції на тлі: високої ліквідності, очікувань відновлення економіки, інтересу до штучного інтелекту, урядових кроків для підтримки зростання.

Інвестори також враховують податкові зміни: Китай відновив оподаткування відсотків по держоблігаціях, що знизило привабливість боргових інструментів. Це підняло прибутковість 10-річних держпаперів до 1,78%, а 30-річних — до 2,11%.

Попит на акції підживлюється і за рахунок зростання маржинальних кредитів: обсяг позик для купівлі цінних паперів досягнув найвищого рівня з 2015 року й наближається до історичного максимуму. З початку 2025 року Shanghai Composite зріс на 11%, обігнавши CSI 300 (+8%), зокрема завдяки високим результатам банківських акцій, які активно купують страхові фонди.

Нагадаємо: Капітальні відтоки з Китаю у липні досягли рекордного рівня на тлі агресивних покупок активів у Гонконзі з боку інвесторів материкової частини.

Які основні показники економічного розвитку України?

За підсумком 2025 року очікується, що номінальний обсяг ВВП України складе 8 967,4 млрд грн. Про це йдеться у повідомленні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Дані відображені у прогнозі економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки, який вже схвалений постановою Кабінету Міністрів № 780.

“Реальне зростання ВВП на рівні 2,7% – зростання обсягу ВВП у реальному вимірі залишилось незмінним порівняно з показником, схваленим постановою”, – говориться у повідомленні.

Які прогнози щодо експорту та імпорту?

Індекс споживчих цін – 112,2% (у середньому до попереднього року), 109,5% (грудень до грудня попереднього року). Індекс споживчих цін грудень до грудня попереднього року залишився незмінним порівняно з показником, схваленим постановою, зазначає міністерство.

За підсумком 2025 року очікується, що експорт товарів та послуг – 57 978 млн дол. США, зростання порівняно з 2024 роком на 3,3%. Імпорт товарів та послуг складе 98 339 млн дол. США, зростання порівняно з 2024 роком на 6,9%.

Які сценарії розвитку економіки України?

“Враховуючи ключову роль фактору безпеки та врахування ризиків для розвитку економіки, прогноз розроблений за двома сценаріями, основною відмінністю між якими є терміни суттєвого покращення безпекової ситуації в Україні”, – говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що уряд затвердив основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки, які передбачають два сценарії. Оптимістичний сценарій передбачає прискорення зростання ВВП до 5% у 2027 році та до 5,7% – у 2028-му, а зниження інфляції очікується до 7,1% та 5,6% відповідно. Менш оптимістичним – що ВВП збільшиться 2027 року на 4,7%, а 2028 року – на 4,5%, тоді як інфляція зменшиться до 9,7% та 7,5%.

Організація економічного співробітництва та розвитку прогнозує, що зростання економіки України цього року уповільниться до 2% й залишиться на цьому рівні і у 2026 році. При тому, що минулого року зростання економіки вже сповільнилося до 2,9% з 5,3% роком раніше.

Раніше повідомлялося, що Міністерство економіки має внести на розгляд уряду пропозиції щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб винних у порушенні строків виконання кроків Ukraine Facility (План України). Відповідне протокольне рішення Кабінет міністрів, за поданням міністра фінансів Сергія Марченка, ухвалив на засіданні 25 червня.

Раніше Національний банк України повідомив, що Міжнародні резерви станом на 1 серпня 2025 року становили 43 млрд дол. США. У липні вони зменшилися на 4,5%.

Колишній український олігарх Петро Димінський, який володів часткою мережі АЗС WOG та телеканалом ZIK, а з 2017 року тікає від арешту закордоном, володіє бізнесом у Латвії. Про це повідомили у своєму розслідуванні журналісти NGL.Media.

Які угоди підписав Димінський?

У грудні 2019 року контрольована Димінським кіпрська компанія Ablemark Limited підписала договори про надання позик пов’язаним латвійським компаніям New Fuels RSEZ SIA та Energy Resources CHP RSEZ SIA. Мова йде приблизно про 17 млн євро. Ці гроші, ймовірно, були отримані від продажу телеканалу ZIK, який належав Димінському, соратнику Медведчука Тарасу Козаку.

Хто управляє компаніями Димінського?

Латвійськими компаніями володіла пов’язана із Димінським ще одна кіпрська компанія Vulkanit Limited. Окрім цього, Vulkanit Limited володіє латвійською управлінською компанією SIA EcoEnergy AIFP. Головою правління усіх трьох компаній, розташованих у місті Резекне на сході Латвії, виявився 48-річний українець Роман Вдовиченко.

Як повідомляє NGL, компанії Димінського намагаються підтримувати добрі стосунки з місцевою владою – наприклад, вони спонсорували будівництво нового футбольного манежу у Резекне.

Латвійські медіа неодноразово писали і про політичний вплив Димінського, зокрема, через депутатку латвійського парламенту Вікторію Плешкане з проросійської партії Stabilitātei! (Стабільність!).

Нагадаємо: Бізнесмена Петра Димінського підозрюють у скоєнні смертельного ДТП, в результаті якого 18 серпня 2017 року загинула 31-річна Наталія Тріла. Провину у наїзді на її автомобіль взяв на себе охоронець Димінського Андрій Борщ. За даними експертизи ДНК з подушок безпеки в автомобілі, засвідчила, що охоронець Димінського, який взяв на себе вину за ДТП, не був за кермом на момент аварії.