Китайський технологічний гігант Xiaomi Corp. оголосив, що вийде на європейський ринок електромобілів у 2027 році. Про це пише Bloomberg.

Таким чином компанія розширює глобальні амбіції та готується змагатися з Tesla і BYD після того, як її новий автомобільний бізнес у Китаї продемонстрував стрімке зростання. Президент Xiaomi Лу Вейбін підтвердив ці плани після звіту про 31% зростання квартальної виручки до 116 млрд юанів ($16,2 млрд).

Які успіхи компанії в електромобільному сегменті?

Основним драйвером стала успішна прем’єра другого електромобіля — YU7 SUV, що дебютував у червні та вже має понад річні черги на замовлення. За перше півріччя компанія поставила 157 000 автомобілів, і це дає змогу перевищити результат 2024 року. Попит на електрокари частково компенсував спад у смартфонному бізнесі, де продажі знизилися на 2,1%.

Які плани Xiaomi на майбутнє?

Xiaomi прагне стати одним із п’яти найбільших автовиробників світу. Попри конкуренцію та виробничі обмеження, компанія скорочує збитки в EV-сегменті — у другому кварталі вони знизилися до 300 млн юанів, а вже з другої половини 2025 року бізнес може стати прибутковим.

Аналітики Bloomberg Intelligence відзначають, що зростання маржинальності у 2 кварталі та запуск другої фабрики дадуть змогу Xiaomi досягти беззбитковості до кінця 2025 року. Крім автомобілів, компанія активно інвестує у чипи та штучний інтелект, виділивши $7 млрд на розробку напівпровідників до кінця десятиліття.

З початку року власники нерухомості сплатили 7,7 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Про це повідомляє Державна податкова служба України. Це на 20,9 % (1,3 млрд грн) більше, ніж було сплачено за аналогічний період минулого року. Так, за січень – липень 2024 року цей показник складав 6,4 млрд гривень.

Які регіони лідирують за сплатою податку?

Понад 30 % загальної суми сплати отримали місцеві бюджети столиці та Київщини. Місто Київ – 1,58 млрд грн, Київщина – 0,78 млрд грн. Також серед лідерів Дніпропетровщина (0,77 млрд грн) та Одещина (0,75 млрд грн).

Хто сплачує податок на нерухомість?

“Податок на нерухомість сплачують фізичні особи – власники квартир площею понад 60 кв. м, будинків площею понад 120 кв. м та власники інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів“, – нагадує податкова.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що вже за перші п’ять місяців 2025 року українці сплатили 4,9 млрд грн податку на нерухомість, що на 17% більше, ніж за аналогічний період торік.

Під час укладення договору купівлі-продажу нерухомості необхідно сплатити низку обов’язкових платежів – державне мито, податок на дохід фізичних осіб (ПДФО), військовий та пенсійний збір. Українці через воєнні ризики не готові інвестувати кошти в придбання житла, хоча цінові умови на ринку нерухомості в Україні сприятливіші, ніж до повномасштабного вторгнення РФ.

В Україні почала працювати перша державна послуга, що використовує штучний інтелект для автоматичної перевірки документів. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Що таке система ‘єДозвіл’?

Йдеться про оформлення ветеринарної ліцензії у системі ‘єДозвіл’. ‘єДозвіл’ — державна платформа для подання та обробки заяв на отримання та змін до дозволів і ліцензій.

Як працює новий ШІ-модуль?

Коли підприємець подає документи через портал ‘Дія’, система ‘єДозвіл’ у фоновому режимі перевіряє правильність заповнення, допомагає експертам ухвалювати рішення та повертає результат у ‘Дію’. Новий ШІ-модуль виявляє відсутні дані, помилки та невідповідності, що скорочує кількість відмов і прискорює процес отримання ліцензії. Це дозволяє державним експертам зосередитися на складних випадках, тоді як рутинні перевірки бере на себе технологія.

Верховна Рада вже цього тижня голосуватиме за законопроект про внесення змін до держбюджету, яким передбачається вилучення з бюджету Києва 8 мільярдів гривень. Про це з посиланням на власні джерела пише сайт 360ua.

Які зміни передбачає законопроект?

Законопроєкт 13439-3 передбачає вилучення з дохідної частини столичного бюджету 10% надходжень податку на прибуток. “Як зазначає джерело, наразі ‘на підтримку законопроекту вдалось зібрати 240 голосів народних депутатів, питання тільки в тому, на які цілі будуть направлені ці 8 мільярдів гривень столичного бюджету’, – говориться у повідомленні.

Які рекомендації дав бюджетний комітет?

Нагадаємо: Раніше бюджетний комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроект 13439-3 щодо змін до державного бюджету-2025 в другому читанні. “Додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших НЕвійськових видатків на 36,7 млрд грн (з яких 33,6 млрд грн – це скорочення обслуговування державного боргу), а також переспрямування зарахування частини податку на прибуток банків з бюджету міста Києва до загального фонду державного бюджету (8 млрд грн)”, – розповіла голова комітету Роксолана Підласа.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що український бюджет потребуватиме 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для фінансування боргів.

Які видатки на безпеку і оборону в 2025 році?

Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. Про це повідомляє Міністерство фінансів. У липні було витрачено 185,7 млрд грн.

На що були спрямовані кошти?

У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн. Це на 39,6% від загального обсягу видатків, витрачених за січень – липень 2025 року (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 152,7 млрд грн, або на 21,6%). Ще 297,1 млрд грн пішли на оплату використання товарів і послуг (у липні – 40,5 млрд грн) або 13,7% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на підтримку Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів. “Це придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг”, говориться у повідомленні.

Які інші витрати були здійснені?

Також Мінфін говорить про перерахування Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Ще 355,2 млрд грн перерахували на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) (у липні – 41,7 млрд грн) або 16,4% від загального обсягу видатків, що на 26,7 млрд грн або на 8,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. Кошти були спрямовані, зокрема, на трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей. Крім того – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. 281,6 млрд грн – це субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (у липні – 42,6 млрд грн) або 13% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України і забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва. 198,5 млрд грн використали на обслуговування державного боргу (у липні – 18,6 млрд грн) або 9,1% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 43,6 млрд грн, або на 28,1%). Ще 112,7 млрд грн склали трансферти місцевим бюджетам (у липні – 10,7 млрд грн) або 5,2% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 7,8 млрд грн, або на 7,4%).