Експортно-кредитне агентство України у липні 2025 року підтримало український несировинний експорт на суму 1,49 млрд грн. Про це йдеться у повідомленні ЕКА. «За місяць було застраховано вісім кредитних договорів на загальну суму 359,14 млн грн. Кожна гривня страхової відповідальності ЕКА конвертувалася у 5,64 грн підтриманого експорту», – повідомляє агентство.

Які банки забезпечили найбільшу підтримку?

Серед банків-партнерів найбільші обсяги підтримки забезпечив Укргазбанк — 1,09 млрд грн підтриманого експорту та кредити на 49,62 млн грн, говориться у повідомленні. Банк Альянс профінансував експорт на 153,13 млн грн при сумі кредитних договорів 239,51 млн грн. Кредитвест банк — 146,93 млн грн експорту і 70 млн грн кредитів.

Які регіони стали лідерами у липні?

Липневими регіональними лідерами стали Тернопільщина з показником 1,03 млрд грн підтриманого експорту, Черкащина з 156,69 млн грн, Миколаївщина з 153,13 млн грн та Одещина з 88,25 млн грн. У Києві підтримка склала 41,87 млн грн, а також зафіксовано угоди у Рівненській, Дніпропетровській та Чернігівській областях.

Найбільші обсяги експорту з підтримкою ЕКА у липні пішли до Австрії — 1,03 млрд грн, Литви — 235,18 млн грн, а також до Ізраїлю, Йорданії, США, Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Молдови та Грузії.

ЕКА зазначає, що за галузями перше місце посідає виробництво олії та тваринних жирів — 1,03 млрд грн. Далі — переробка та консервування фруктів і овочів (153,13 млн грн), оптова торгівля насінням і кормами для тварин (146,93 млн грн), виробництво ланцюгів і пружин (88,25 млн грн) та фармацевтичних препаратів і матеріалів (41,87 млн грн).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що за перші два місяці 2025 року Експортно-кредитне агентство підтримало український експорт на 1,79 млрд грн. Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) у січні-жовтні 2024 року збільшило підтримку експорту на третину – до 6,59 млрд грн порівняно з 4,99 млрд грн за аналогічний період попереднього року.

У вересні минулого року ЕКА підписало перший договір страхування від воєнних ризиків інвестиційного кредиту. Страхування від воєнних ризиків інвестицій в розвиток переробки та експорту товарів передбачена змінами до Закону «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності». Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів затвердив перелік воєнних та політичних ризиків, а також умови і порядок страхування (перестрахування) воєнних та політичних ризиків під час здійснення видів діяльності Експортно-кредитного агентства.

Українська IT-група Netpeak Group змінила свою назву на Fractal після десяти років існування під старим брендом. Про це йдеться у релізі, який є у розпорядженні ЕП.

Що представляє собою Fractal?

Зазначається, що група об’єднує 25 компаній і понад 1600 співробітників. Фірма орієнтується на те, що “перейти з третього світу в перший економічно та ментально в рамках одного покоління”.

Які досягнення у Fractal?

Fractal входить в п’ятірку найбільших українських компаній за наймом співробітників у 2025 році за даними DOU. Останні 4 роки фінансові показники групи показували ріст в середньому на 77% рік до року.

Які компанії входять до складу Fractal?

Довідка: Fractal – група компаній, що включає агентства цифрового маркетингу (Netpeak, Inweb, RadASO), SaaS-компанії (Serpstat, Ringostat), контент та мобільні продукти (Tonti Laguna, Tonti Laguna Mobile, Saldo Apps), а також соціальні проекти (Moye Misto, GladPet) та інші ініціативи.

Велика Британія відмовилася від суперечливої вимоги до Apple надати доступ до зашифрованих даних користувачів після тиску з боку адміністрації Трампа. Про це повідомляє агентство Financial Times.

Чому Велика Британія відмовилася від вимоги?

Тулсі Габбард, директор національної розвідки Дональда Трампа, повідомила Financial Times, що Велика Британія “погодилася відмовитися” від вимоги надати доступ до “захищених зашифрованих даних американських громадян”, що раніше президент США порівнював із китайським спостереженням.

Яка роль віце-президента США?

Віце-президент США Джей Ді Венс, який нещодавно відпочивав у Великій Британії, втрутився, щоб забезпечити, що Велика Британія погодиться відкликати наказ, який вимагав від Apple розкриття зашифрованих даних в iCloud, до яких навіть сама компанія зазвичай не має доступу, повідомляє американський чиновник. “Віце-президент домовився про взаємовигідне розуміння, що уряд Великої Британії відкличе наказ про ‘задні двері’ до Apple,” — сказав чиновник.

Раніше Венс звинувачував європейські країни в обмеженні свободи слова і в несправедливому ставленні до деяких американських компаній. Він і Габбард виступили проти британського наказу, який був виданий у січні в рамках Закону про слідчі повноваження Великої Британії, і на який Apple досі не відповіла.

Хоча Велика Британія погодилася скасувати наказ, він ще не був офіційно відкликаний, повідомив знайомий з ситуацією джерело. Три британські чиновники сказали, що конфлікт із адміністрацією Трампа був вирішений після того, як представники уряду зустрілися з високопосадовцями США, включаючи Венса, в останні тижні. Один з них зазначив, що питання “вирішено”, а інший сказав, що Велика Британія “зламалася” під тиском США.

Нагадаємо: Ілон Маск звинуватив Apple у порушенні антимонопольних правил та погрожує подати в суд на компанію через те, як його соціальна мережа X та штучний інтелект Grok оцінюються в популярному магазині додатків Apple.

Прокуратура відстояла у суді право усіх киян вільно користуватися набережною Дніпра, яку незаконно привласнили мешканці житлового комплексу бізнес-класу. Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

Які рішення ухвалив Верховний Суд?

“Верховний Суд погодився з аргументами Київської міської прокуратури та припинив володіння приватного товариства на берегоукріплення (гідротехнічні споруди) в урочищі Берковщина, в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро загальною площею понад 2,3 тис. кв.м”, – говориться у повідомленні.

Йдеться про набережну неподалік житлового комплексу на вул. Дніпровській набережній, 14, що у Дарницькому районі столиці, уточнили у прокуратурі.

Власники гідроспоруд встановлювали шлагбауми та ворота, перекриваючи доступ до річки людям, які хочуть там прогулятися, але не мешкають в житловому комплексі, говориться у повідомленні.

Гідротехнічні споруди, які згідно з технічною документацією виконано у вигляді набережної довжиною майже 500 кв.м., виконують функції захисту від розмиву, зазначає прокуратура.

Приватне товариство у 2020 році зареєструвало на них право приватної власності. Разом із тим, берегоукріплення розташовані на комунальній земельній ділянці водного фонду площею понад 3,1 га вартістю понад 67 млн грн в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.

Які наслідки для мешканців?

“Прокурор наголошував, що реєстрація права приватної власності на гідроспоруди призводить до вибуття земельної ділянки водного фонду з власності територіальної громади та створює жителям обмеження у безперешкодному та безоплатному доступі до річки Дніпро”, – говориться у повідомленні.

Верховний Суд погодився, що право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстровано ні за ким. “Таким чином, суд поставив крапку у цій справі – доступ до набережної Дніпра повинні мати усі охочі, а не лише мешканці одного житлового комплексу”, – резюмує Київська міська прокуратура.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Господарський суд міста Києва зобов’язав ТОВ “Бережок” повернути Київраді земельну ділянку на березі річки Десенка у Деснянському районі Києва та знести самочинно збудовані будинки для відпочинку.

Господарський суд Києва відмовив у позові прокуратури, яка намагалася відібрати у ТОВ “Хатинка” на користь Київради столичну землю на проспекті Берестейський у Святошинському районі, а також приміщення на ній.

За даними прокуратури, у 2023 році “Хатинка” знесла ресторан під виглядом “реконструкції” кафе, а на ділянці побудувала значно більшу двоповерхову нежитлову будівлю площею 303 кв. м “Центр відновлення. Інститут зцілення травм”.

Господарський суд міста Києва зобов’язав компанію “Кінгста” повернути Київраді земельну ділянку площею 0,1 га у Солом’янському районі Києва, отриманою підприємством за “туалетною схемою”.

У 2024 році комунальний сектор економіки згенерував 825 млн грн збитку. Про це повідомляє сервіс аналізу ринків VKURSI Market BI. “Негативний фінансовий результат продемонстрували 24% із майже 10 тисяч зареєстрованих підприємств”, – говориться у повідомленні.

Які підприємства отримали найбільший прибуток?

Найбільший прибуток отримало “Київтеплоенерго”, тоді як найбільші збитки зафіксувало “Харківські теплові мережі”. Найбільші прибутки отримали комунальні підприємства столиці. За даними сервісу, сукупний дохід 9 890 діючих в Україні комунальних підприємств у 2024 році збільшився на 200 млрд грн у порівнянні з 2023 роком та сягнув 423 млрд грн.

Чому фінансовий результат комунального сектору від’ємний?

Водночас загальний фінансовий результат комунального сектору економіки був від’ємним. Так, у 2024 році збиток склав 825 млн грн. При цьому у 2023 прибуток комунальної сфери становив 97 млрд грн. “Такий виразний контраст між показниками прибутку комунальної сфери у 2023 і 2024 року спричинений не менш вражаючим контрастом прибутку Київського метрополітену. Так, у 2023 році підприємство отримало прибуток у розмірі 101,7 млрд грн, а у 2024 році фінансовий результат сягнув 389 млн грн”, – зазначають аналітики проєкту.

Із загальної кількості комунальних підприємств 18 показали прибуток у діапазоні від 100 млн грн до 4,7 млрд грн, 222 отримали від 10 млн грн до 100 млн грн, 40 відзвітували про збитки від 100 млн грн до 1,7 млрд грн. Таким чином 33% комунальних підприємств показали прибуток, а 24% зафіксували збитки. У той же час 43% не відобразили прибуток, зазначають аналітики.

Які підприємства стали найприбутковішими та найзбитковішими?

Найприбутковішими комунальними підприємствами України за 2024 рік стали:

• Київтеплоенерго (4,7 млрд грн)
• Київпастранс (3 млрд грн)
• Львівтеплоенерго (412 млн грн)
• Київський метрополітен (389 млн грн)
• Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2 (266 млн грн)

Найзбитковіші – Харківські теплові мережі (1,7 млрд грн), “Теплоенерго” Дніпровської міської ради (1 млрд грн), Дніпроводоканал (979 млн грн), Каховський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (674 млн грн) та Харківський метрополітен (478 млн грн).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що попри зростання доходів у 2023–2025 роках, усі українські метрополітени залишаються глибоко збитковими, найгірша ситуація – в Київського метрополітену. Раніше повідомлялося, що заборгованість киян за теплопостачання та гаряче водопостачання зросла порівняно з початком опалювального сезону на 6,5% і досягла 8 млрд грн. Борги за комунальні послуги можуть врешті призвести до накладання арешту на користування коштами на рахунках, а також на нерухоме майно та авто.

Раніше Асоціація міст України застерігла, що рішення Нацкомісії регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про надання постачальникам права припинення постачання електроенергії вдарить по споживачам. І просила заборонити зупиняти постачання електроенергії підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства в правилах роздрібного ринку електричної енергії.