Пропозиції представників українського авіапрому щодо включення до Defence City враховані частково. Про це йдеться у публікації УНН. “Українська авіаційна спільнота наполягала, аби в рамках ініціативи були враховані інтереси галузі, адже її розвиток нерозривно пов’язаний з ОПК”, – говориться у повідомленні.

Авіаційні підприємства забезпечують технічну готовність повітряних суден армійської авіації та інших підрозділів, які використовують авіацію, модернізують озброєння, виготовляють комплектуючі тощо. Безпосередньо перед фінальним голосуванням у Верховній Раді пролунали заклики підтримати авіаційну галузь. Закони, за які голосували депутати, мають ключове значення для літакобудування, повідомляє УНН.

Які можливості відкриває Defence City?

“Поряд із основними можливостями, які відкриває Defence City для всіх учасників ініціативи, авіаційна галузь наполягала на включенні до числа резидентів суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію Закону “Про розвиток літакобудівної промисловості”, які були визначені Кабінетом Міністрів як критично важливі для економіки”, – говориться у публікації.

Ці підприємства, зокрема, спеціалізуються на виробництві двигунів, комплектуючих та технологій, які одночасно застосовуються у військовій і цивільній авіації. “Повний перелік цих підприємств не включили, але дозволили резидентство для тих, у кого частка доходів від оборонного напрямку складатиме не менше ніж 50%. При цьому для суб’єктів усіх інших галузей промисловості відповідний поріг становить мінімально 75 %”, – зазначено у повідомленні.

Які пропозиції не були враховані?

УНН пише, що представникам галузі вдалося домогтися вилучення норми, “яка могла б стати ‘прихованою бомбою’ для всієї оборонки”. “Раніше пропонувалося зобов’язати компанії у разі втрати статусу резидента Defence City відшкодовувати всі податки та штрафи за попередні роки. Після обговорень у парламенті ретроспективні санкції були вилучені”, – говориться у повідомленні.

Окремо розглядалася пропозиція виключити обмеження щодо податкової заборгованості та протермінування виконання оборонних контрактів. “Йшлося про можливість включати до Переліку підприємства з податковою заборгованістю за умови її погашення протягом трьох років, з огляду на безпекові ризики, обстріли, релокацію, перебої в постачанні та інші фактори, що не залежать від виробника. У фінальному тексті цей критерій повністю не врахували, проте його вимоги було частково пом’якшено”, – пише УНН.

Низка пропозицій авіаційної спільноти не увійшла до фінального тексту закону. Зокрема, не були враховані ініціативи щодо розширення підстав для включення підприємств до Переліку резидентів – пропонувалося враховувати не лише контракти Міноборони, а й міжнародні договори у сфері оборони та подвійного призначення, зазначено у повідомленні.

Також відхилили пропозицію додати до напрямів використання звільненого від оподаткування прибутку фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з літакобудування. Не було підтримано і ідею встановити окремий порядок використання вивільнених коштів суб’єктами літакобудування за рішенням Кабінету Міністрів України, говориться у публікації.

Нагадаємо: Як повідомлялося, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Резиденти Defence City отримають податкові пільги, митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення будуть спрощені. Раніше повідомлялося, що народні депутати подали правки до законопроєктів про створення Defence City, щоб авіабудівні підприємства отримали такі ж преференції, як і інші учасники оборонно-промислового комплексу, щоб розвивати авіаційну спроможність України.

Міністр оборони України Денис Шмигаль провів зустріч із керівництвом німецького підрозділу оборонного концерну KNDS Deutschland, який виробляє танки Leopard 2. Про це пише пресслужба Міноборони.

Які теми обговорювалися під час зустрічі?

Головною темою переговорів стало розширення промислової співпраці та створення спільних підприємств в Україні для виробництва військової техніки та запчастин. Сторони домовилися про запуск ремонтно-сервісних хабів для оперативного відновлення озброєння.

Які результати співпраці вже є?

За даними відомства, KNDS вже відремонтувала в Україні перші три зенітні установки Gepard. Також узгоджено налагодження постійної комунікації між виробником і українськими військовими. Це дозволить враховувати бойовий досвід ЗСУ для вдосконалення німецької техніки.

Які плани на майбутнє?

KNDS Deutschland планує створити в Україні розгалужену мережу центрів для ремонту важкої техніки та підготувати базу для подальшого виробництва.

Наглядова рада НАЕК “Енергоатом” ввела в правління компанії ще двох виконувачів обов’язків його членів. Про це з посиланням на “Енергоатом” повідомляє INTERFAX-Україна.

Правління АТ “НАЕК “Енергоатом” функціонує в повному складі і відповідно до положень статуту складається з п’яти членів, повідомили в “Енергоатомі”. “До цього правління “Енергоатома” налічувало три особи. Крім Котіна до нього входив віцепрезидент, т.в.о. члена правління Хартмут Якоб та т.в.о. першого віцепрезидента-технічного директора Олександр Остаповець”, – зазначено у повідомленні.

Хто нові члени правління?

Виконання обов’язків члена правління покладено на головну бухгалтерку “Енергоатома” Наталію Вашетіну та генерального директора Південноукраїнської АЕС Вячеслава Стоянова. Компанія зазначила, що т.в.о. членів правління призначені до обрання його постійних членів. Вона також наголосила, що таким чином правління функціонує у повному складі в кількості п’яти осіб, як це передбачено статутом компанії (згідно з п.115 статуту, правління діє у складі семи членів, враховуючи голову правління, але на період воєнного стану налічує п’ять членів – ЕР).

Зазначається, що т.в.о першого віцепрезидента-технічного директора Олександр Остаповець та віцепрезидент Хартмут Якоб також залишилися у складі правління.

Які зміни в наглядовій раді?

Наглядова рада АТ “НАЕК “Енергоатом” рішенням від 20 серпня, про яке було повідомлено 21 серпня вранці, припинила повноваження та звільнила Петра Котіна з посади т.в.о. голови правління компанії з негайним набуттям чинності цього рішення. Пізніше вона уточнила, що задовольнила заяву Котіна про звільнення. Т.в.о. голови правління призначений генеральний директор Рівненської АЕС Павло Ковтонюк. Він очолював “Енергоатом” з квітня 2020 року. Свою кар’єру починав на Запорізькій АЕС у 1985 році. Ковтонюк очолив РАЕС у червні 2022 року після звільнення Павла Павлишина. До цього був головним інженером станції.

“Нещодавно Кабінет Міністрів вніс зміни до статуту “Енергоатома”, якими збільшив кількість членів наглядової ради з п’яти до семи осіб”, – зазначає інформагентство. Зараз наглядрада компанії налічує четверо осіб: до неї входять її голова Ярек Неверович та заступник Майкл Елліотт Кірст, а також представники держави – Тимофій Милованов та Віталій Петрук. Третій незалежний член наглядової ради Тімоті Стоун відмовився від підписання контракту.

Згідно статуту (оновлена редакція від 15 серпня 2025 року), засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Рішення НР приймається простою більшістю голосів її членів від загальної кількості. У разі рівного розподілу голосів членів НР голос її голови є вирішальним. Водночас рішення про обрання та припинення повноважень голови і членів правління приймаються трьома чвертями голосів від загальної кількості членів наглядової ради.

Нагадаємо: Наглядова рада АТ “НАЕК “Енергоатом” задовольнила заяву в.о. голови правління компанії Петра Котіна про припинення повноважень. Гендиректор Рівненської АЕС Павло Ковтонюк виконуватиме обов’язки голови правління. Незабаром розпочнеться конкурсний відбір на посаду постійного голови. У зв’язку з цим запропоновано створити три нові ключові посади: головного операційного директора (COO), віцепрезидента з питань управління та етики, а також віцепрезидента з фінансів та стратегії.

У грудні 2023 року журналісти проєкту “Схеми” від “Радіо Свободи” з’ясували, що 70-річна теща президента державного підприємства “НАЕК Енергоатом” Петра Котіна придбала нерухомість та землю під Києвом під час повномасштабної війни, офіційно не маючи на те власних доходів. Також повідомлялось, що після розслідування “Схем” Нацагентство з питань запобігання корупції розпочало процедуру моніторингу способу життя Котіна. Станом на травень 2024 року Котін, попри обіцянку, так і не вказав у декларації за 2023 рік проживання у будинку в елітному селищі під Києвом, який влітку 2023 року разом із землею придбала його теща за майже 7 млн грн – там оселився сам посадовець з родиною.

Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності ексголову НКРЕКП Оксану Кривенко, обвинувачену у справі “Роттердам+”. Про це повідомляє Transparency International Ukraine.

“ВАКС задовольнив клопотання Оксани Кривенко про звільнення її від кримінальної відповідальності у звʼязку із закінченням строків давності. Провадження щодо неї закрили, а цивільний позов в частині вимог до неї залишили без розгляду”, – зазначено у повідомленні.

“Кривенко обвинувачували у службовій недбалості, повʼязаній із застосуванням формули “Роттердам+”. З часу вчинення правопорушення, яке їй інкримінували, вже пройшло більш ніж 5 років, тому строки давності дійсно минули. Але варто зазначити, що закриття справи з таких підстав не має реабілітуючого характеру”, – зазначає Transparency International Ukraine.

Чому затягується відбір на посаду голови “Оператора ГТС”?

Раніше ЕП писала, що Міністерство енергетики просуває на посаду голови “Оператора ГТС” зручну для себе кандидатуру – екс-голову Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг Оксану Кривенко. Саме через це відбір штучно затягується вже не один місяць. Джерела ЕП в уряді стверджують, що у планах Міненерго – подальше затягування конкурсу до моменту, поки суд не “виведе” Кривенко з під кримінальної справи.

Джерела повідомляли, що якщо такий сценарій реалізується, шлях до її призначення в стратегічно важливе підприємство буде відкритим. Відтак, тепер з високою імовірністю Кривенко призначать головою Оператора ГТС.

Які подальші кроки у справі “Роттердам+”?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Вищий антикорупційний суд України відхилив клопотання захисту про закриття кримінального провадження у справі “Роттердам+”. У ній фігурують посадовці Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також представники приватних теплогенеруючих компаній.

У справі “Роттердам+” про підозру повідомили колишнім та чинним посадовцям Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). НАБУ і САП 22 вересня 2022 року завершили розслідування у справі “Роттердам+” та відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко прийняв рішення скасувати постанову про закриття так званої справи “Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану. При цьому керівник САП повністю змінив групу прокурорів у цій справі “через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування”.

5 травня 2021 року тодішня генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні “Роттердам+” Віталія Пономаренка, який тричі закривав це провадження. 20 травня того ж року новий старший групи прокурорів Денис Демків вирішив закрити справу четверте – Національне антикорупційне бюро оскаржуватиме рішення до керівника прокуратури.

У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою “вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну”. Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне “Центренерго”, стали продавати електроенергію дорожче. Формула втратила чинність у зв’язку з переходом України на новий ринок електроенергії.

8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі “Роттердам+” повідомили про підозру шістьом особам, зокрема ексголові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану “формулу Роттердам+”.