У липні 2025 року частка української соняшникової олії в імпорті Індії вперше за два роки перевищила російську. Про це повідомила Електронна зернова біржа України з посиланням на Асоціацію виробників продовольчих олій Індії (SEA).

З 200 000 тонн імпортованої Індією олії 39% (78 000 тонн) припало на українську продукцію, тоді як російська становила лише 25% (49 000 тонн). Ще на початку року частка України на індійському ринку коливалася у межах 13–34% і поступалася російським постачанням.

Чому зріс експорт української олії?

У липні експорт української соняшникової олії зріс на 57% у порівнянні з червнем. Експерти пояснюють зміни тим, що російські заводи скоротили виробництво через низьку рентабельність і підвищення експортного мита, що знизило конкурентоспроможність російської олії.

Які обсяги експорту з України?

Загалом з початку сезону (вересень 2024 – липень 2025) Україна поставила в Індію 767 000 тонн соняшникової олії — на 55% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Це найвищий показник з 2022 року.

Попит на соняшникову олію в Індії зростає на фоні подорожчання пальмової: її ціна піднялася з $1 200 за тонну в червні до $1 230–1 240 у серпні. Водночас низькі ціни на соєву олію стимулювали додаткові закупівлі цього продукту.

Ще один російський регіон зіткнувся з дефіцитом пального після ударів українських дронів, які вивели з ладу чотири великі нафтопереробні заводи та паралізували близько 13% нафтової переробки в країні. Про це пише The Moscow Times.

Де виник дефіцит бензину?

Після Криму, Забайкалля та Примор’я нестача бензину виникла на Курильських островах (Сахалінська область). Із середи, 20 серпня, у Курильському районі запроваджено обмеження на продаж пального — не більше 10 літрів в одні руки, повідомила адміністрація округу.

У пріоритетному порядку бензин постачатиметься спецслужбам, екстреним службам та підприємствам, які “забезпечують життєдіяльність району”. Перебої з паливом можуть тривати щонайменше до 24 серпня. Тоді на острів Ітуруп мають доставити 19,4 тонни бензину АІ-92 і 19,6 тонни АІ-95.

Які наслідки для ринку пального?

З початку серпня через атаки БПЛА в Росії зупинилися Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Наполовину скоротив виробництво і Рязанський завод «Роснафти», який постачає пальне до Москви та області. Удари також отримали Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.

Торік атаки українських безпілотників вже знижували переробку нафти в Росії до мінімуму за останні 12 років. Але тоді удари були розрізненими й зазвичай виводили з ладу лише один завод. Тепер же, зазначає науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко, кампанія спрямована на підприємства в ключових регіонах споживання і переробки та може мати “безпрецедентні” наслідки для паливного ринку.

На думку експерта, нинішні пошкодження заводів можуть виявитися довготривалими або навіть остаточними, тоді як раніше їх вдавалося швидко відновлювати. Зростаючий дефіцит бензину вже штовхає ціни вгору: АІ-92 з початку року подорожчав в опті на 40%, АІ-95 — на 50%. У середу, 20 серпня, біржова вартість обох марок оновила історичні рекорди — 72 514 рублів за тонну та 82 253 рублі за тонну відповідно.

Нагадаємо: Оптові ціни на бензин у Росії побили нові рекорди після серії атак БпЛА по нафтопереробних заводах. Бензин продовжує стрімко дорожчати на російському ринку, попри спроби влади стримати зростання цін повною забороною на експорт пального з країни. Вартість бензину марки “АІ-95” на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі обновила історичний максимум, перетнувши позначку в 77 тис. рублів (964,6 дол) за тону.

З 2 серпня Рязанський нафтоперобний завод, що експлуатується нафтовою компанією “Роснефть”, зупинив приблизно половину своїх переробних потужностей після атаки безпілотників. Раніше повідомлялося, що в Росії стрімко зростають ціни бензину – за останній рік роздрібні ціни підвищилися на 18%. До кінця 2025 року очікується ріст цін ще на 8%. У травні Росія суттєво скоротила морський експорт бензину — показник знизився майже на 50% у річному вимірі. В окупованому Криму та у Забайкальському краї РФ почали продавати бензин А-95 лише підприємствам та організаціям за спеціальними картками.

Від 2022 року вже 7214 платників податків, які постраждали внаслідок бойових дій, тимчасово звільнені від виконання податкових зобов’язань. Про це повідомляє Державна податкова служба України. З них 2913 платників отримали таке звільнення у поточному році, уточнили у ДПСУ.

Де найбільше платників податків?

“Найбільша кількість таких платників наразі перебуває на обліку у м. Києві – 1645, серед яких також перереєстровані платники податків з прифронтових територій. Серед лідерів на прифронтових територіях: Миколаївська (826), Запорізька (516) та Харківська області (271)”, – говориться у повідомленні.

Чому платники з Донеччини, Луганщини та Херсонщини мають менше звільнень?

Водночас відносно невелику кількість звільнень отримали платники Донеччини (189), Луганщини (69) та Херсонщини (9). “Це обумовлено об’єктивними причинами: перебуванням на територіях, де ведуться активні воєнні (бойові) дії, оточених (заблокованих) або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, що унеможливлює подання заяв і необхідних документів на підтвердження неможливості виконання обов’язків”, – пояснює податкова служба.

“Разом з тим, такі платники зможуть скористатися правом на звільнення після завершення бойових дій та/або окупації територій, отримання доступу до первинних документів та збору необхідних документів”, – додає ДПСУ.

Право на звільнення мають юридичні та фізичні особи, які постраждали від російської агресії і не можуть виконувати свої податкові обов’язки через її наслідки, зокрема руйнування повністю або частково виробничих потужностей, перебування на території бойових дій, окупацію території, де розташоване підприємство тощо.

Нагадаємо: За сім місяців 2025 року великі платники, включені до Реєстру на цей рік, сплатили до зведеного бюджету 584,9 млрд грн, і це 49 % усіх надходжень країни за цей період. Попри це, постійні російські атаки продовжують негативно впливати на економіку. З початку 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 89,5 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази або на 65,1 млрд грн більше, ніж за відповідний період торік. У І півріччі 2025 року землевласники та орендарі земельних ділянок сплатили до місцевих бюджетів 21,28 млрд грн плати за землю.

Банки України в червні видали 694 іпотечні кредити на загальну суму 1,3 млрд грн. Про це повідомляє Національний банк. Як свідчать дані щомісячного опитування банків про іпотечне кредитування, 397 кредитів на 736,8 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 109 на 196,5 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно. Крім цього, 297 кредитів на 536,4 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості.

За даними НБУ, середньозважена ефективна ставка становила 8% річних на первинному ринку та 9,85% на вторинному ринку. Якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів зберігається на рівні 15%, інформує НБУ.

Де видано найбільше іпотечних кредитів?

За даними регулятора, у регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у червні видано:

• у Київській області (244 договори на загальну суму 463,0 млн грн, або 36,4% від загального обсягу);
• у місті Києві (126 договорів на 257,7 млн грн);
• у Львівській області (41 договір на 80,6 млн грн);
• в Івано-Франківській області (32 договори на 57,3 млн грн);
• у Вінницькій області (30 договорів на 47,4 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків, зазначає НБУ.

Читайте також: Третя версія “єОселі”. Яке житло можна купити в іпотеку та що змінять у програмі. Нагадаємо: Державну іпотечну програму “єОселя” хочуть розширити для молодих сімей з дітьми, запропонувавши зниження ставок. У травні українські банки видали 599 іпотечних кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн.

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Які зміни вносять законопроєкти?

Законопроєкт #13420 вносить зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, а законопроєкт #13421 — до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

“Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – написав Гетманцев у Telegram.

Які переваги отримають резиденти Defence City?

Законопроєкти були суттєво доопрацьовані спільно з Міністерством оборони України та у тісній співпраці з бізнесом до другого читання, зазначив голова комітету. “Запроваджується правовий режим Defence City до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС). Замість Переліку підприємств ОПК створюється Реєстр Defence City під управлінням Міноборони”, – зазначив він.

Резиденти Defence City отримають податкові пільги, митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення будуть спрощені. Також нове законодавство передбачає можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та підтримку релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.

Нагадаємо: Раніше Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. Раніше повідомлялося, що до Верховної Ради України подано на реєстрацію пакет законопроектів про Defence City.

У пакеті передбачено запровадження переліку підприємств оборонно-промислового комплексу (резидентів Defence City), який вестиме Міністерство оборони України. Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме “данську модель”, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів.