Російська Федерація намагається зірвати підготовку України до зими, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.

“Росія намагається зірвати нашу підготовку до зими, завдаючи ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. При чому це стосується не тільки генерації електрики та тепла, але й видобутку нашого природного газу”, – сказав він.

Зеленський наголосив, що “ми надзвичайно цінуємо допомогу, яку Норвегія надає Україні саме для закупівлі газу”. Він підкреслив, що торік приблизно мільйон українських сімей були з теплом в оселях саме завдяки підтримці Норвегії.

“Цього року виклики також значні. Вже є рішення Норвегії щодо підтримки наших закупівель газу, і дуже розраховуємо на наступні кроки Норвегії”, – зазначив президент.

Які атаки зазнала енергетична інфраструктура України?

Нагадаємо: У ніч на 6 серпня росія здійснила цілеспрямовану атаку на компресорну станцію Оператора ГТС України в Одеській області поблизу українсько-румунського кордону. Об’єкт був задіяний в рамках маршруту, який поєднує грецькі LNG-термінали з українськими газосховищами через Трансбалканський газопровід, та по якому вже поставлявся LNG зі США та тестові обсяги азербайджанського газу.

У ніч на 19 серпня російські окупаційні війська атакували один із виробничих об’єктів газотранспортної системи України. У ніч з 20 на 21 серпня під час повітряної атаки росіян зазнав удару один із об’єктів газотранспортної системи України.

Аналітики територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області виявили порушення у тендері на суму майже 9 млн грн. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Закупівля стосувалася капітального ремонту водопровідних і каналізаційних мереж та очисних споруд модульного містечка для проживання внутрішньо переміщених осіб.

Які порушення були виявлені?

У ході аналізу тендерної документації з’ясувалося, що замовник не передбачив порядок використання коштів для покриття можливих додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, які могли б виникнути під час виконання робіт. Це створювало ризики неефективного використання фінансування, – йдеться у повідомленні.

Що далі з тендером?

Крім того, у вимогах до учасників торгів виявлено ознаки дискримінації. За результатами аналізу аналітики БЕБ направили замовнику рекомендаційний лист із зазначенням ризиків. Після розгляду рекомендацій орган місцевої влади ухвалив рішення про скасування тендеру, повідомляє Бюро.

Нагадаємо: На Донеччині та Чернігівщині посадовці отримали 45 підозр через оборудки з бюджетними коштами. Збитки – 87,5 млн грн. Посадовців на Житомирщині викрили на корупції, яка призвела до збитків у 33 мільйони гривень.

Корупцію в процесах відбудови вважають дуже або скоріше розповсюдженою 65% опитаних українців, згідно з дослідженням, проведеним дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення ГО Transparency International Ukraine.

Які етапи найбільш вразливі до корупції?

Найбільш вразливими до корупції етапами, за словами двох третин опитаних, є:

• розподіл міжнародних та бюджетних коштів (65%),
• контроль та звітність за використання ресурсів (63%),
• проведення тендерів (61%).

Як зазначає Transparency International Ukraine, більшість українців, як і в березні 2023 року, тяжіє до рішень, які обіцяють максимально швидкий ефект і фокусуються на відбудові вже зараз.

Які побоювання українців щодо відбудови?

Громадська організація вважає позитивним сигналом відносне зниження побоювань та занепокоєнь щодо відбудови — по всіх позиціях спостерігається спад на 7-17%. Найпоширеніші побоювання українців щодо відбудови включають:

• відсутність належного контролю (62%),
• можливе повернення корупційних схем (61%),
• відсутність гарантій безпеки та відновлення бойових дій (56%).

Нагадаємо, що раніше повідомлялося, що за два роки експериментального проєкту з комплексного відновлення населених пунктів відбудували лише 58 об’єктів — це всього 8% запланованих. Для більшості об’єктів (64%) роботи розпочалися або набрали темпу лише наприкінці минулого року.

За результатами моніторингу способу життя чиновників за сім місяців 2025 року винесено 17 судових рішень про цивільну конфіскацію активів на 30 млн грн. Раніше НАЗК повідомило, що публічні службовці щороку декларують грошові подарунки на понад 3,4 млрд грн. Під час проведення повних перевірок декларацій НАЗК виявляє порушення при декларуванні доходів у вигляді подарунків.

Чому Донецька область стикається з водною кризою?

В розпал екстремально спекотного літа 2025 року Донецька область опинилася на межі гуманітарної катастрофи через перебої з водопостачанням. Система водопостачання в регіоні поступово руйнувалася під час війни, розпочатої Росією в 2014 році, і особливо потерпіла після її повномасштабного вторгнення. Чиновники, які багато років не приділяли уваги проблемі, в момент посухи опинилися абсолютно безсилими.

Основним джерелом води для Донецької області, яке забезпечувало 94% потреб регіону, з 1958 року є водоканал “Северський Донець — Донбас” довжиною 133 км, що з’єднує річки Северський Донець і Кальміус. Також була створена мережа водосховищ на випадок надзвичайних ситуацій. Ще одна важлива водна артерія Донецької області — Південно-Донбаський водопровід, по якому вода з каналу потрапляла на південь регіону, до Маріуполя.

Які наслідки бойових дій для водної інфраструктури?

З 2014 року водна інфраструктура Донбасу, незважаючи на її критичну значимість для життєзабезпечення регіону, регулярно піддавалася ударам під час бойових дій. Насосні та фільтраційні станції, які забезпечують роботу водоканалу “Северський Донець — Донбас”, опинялися під обстрілами проросійських сепаратистів. До лютого 2022 року канал “Сіверський Донець — Донбас” продовжував постачати воду на частину Донецької області, зайнятої самопроголошеною ДНР.

З початком повномасштабного російського вторгнення в 2022 році інфраструктура водоканалу опинилася в зоні активних бойових дій. Система водопостачання, яка забезпечувала питною водою 4 млн людей і постачала промисловість, припинила функціонувати. Система каналів і трубопроводів пошкоджена внаслідок багато місяців обстрілів. Крім того, вода не може текти без електрики, необхідної для роботи насосів і фільтрів.

Які рішення пропонують для подолання водної кризи?

У 2023 році під час боїв за Авдіївку була зруйнована дамба Карловського водосховища, що піддало околиці загрозі затоплення. У 2024 році російські військові підірвали греблю Курахівського водосховища, призначеного для охолодження місцевої ТЕЦ. Окупаційна влада зробила ставку на збудований в кінці 2022 року водопровід з території Ростовської області. Однак вирішити проблему з водою на Донбасі новий канал не зміг: у нього виявилася низька пропускна спроможність, в роботі відбувалися постійні збої.

Водна криза почалася цього літа, коли до попередніх проблем зруйнованої інфраструктури додалися спека й посуха. Вцілілі водосховища Донецької області, що слугували резервом, просто обміліли. Донецьк досі страждає від нестачі води, на фоні чого розглядаються найбільш похмурі сценарії – наприклад, примусова евакуація “зайвого населення” з міста.

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що на окупованій Донеччині рівень води у Зуївському й Ольховському водосховищах критично знизився, що ставить під загрозу роботу однієї з ключових теплоелектростанцій — Зуївської ТЕС. На захоплених російською армією територіях Донецької області посилився дефіцит води. У Торезі, наприклад, вода подається раз на три дні на 8 годин, а в селах — ще гірше, з перервами до дев’яти днів.

Впродовж липня українські перевізники придбали 514 нових та вживаних автобусів. Це на 20,9% більше, ніж у червні, але на 17,2% менше в порівнянні з липнем 2024 року. Про це свідчать дані Інституту досліджень авторинку.

Яка динаміка продажів автобусів?

За окремими підсегментами порівняльна динаміка торгів автобусами виглядає наступним чином:

• Внутрішні перепродажі: +16,7% (порівняно з червнем), −34,2% (порівняно з липнем 2024-го);
• Імпорт вживаних: +11,4%, +52,9%;
• Імпорт нових: +190,0%, −21,6%;
• Вироблені в Україні: +24,1%, +200,0%.

Як йдеться в дослідженні, більшість автобусів було куплено на внутрішньому ринку: 335 шт., що склало 65,2% від загальної кількості. З-за кордону привезли 15,2% вживаних автобусів, або 78 шт.

Які автобуси стали найбільш популярними?

Також минулого місяця вперше зареєстрували 101 новий автобус: 72 з цього числа були виготовлені або переобладнані в Україні (14%), решта 29 шт. (5,6%) прибули із-за кордону.

Згідно з дослідженням, лідером внутрішніх перепродажів залишаються автобуси на базі Mercedes-Benz Sprinter, таких купили 88 шт.. Чимала частина цих транспортних засобів свого часу була переобладнана у пасажирські автобуси із вантажних авто. На другому місці VDL Ambassador з результатом 30 машин. На третій позиції Богдан А-092.

У липні в підсегменті імпортованих вживаних першість теж отримали автобуси на базі Mercedes-Benz Sprinter (23 шт.). Друге місце посіли голландські автобуси VDL Ambassador, таких прибуло 10 шт.. Третя сходинка дісталася машинам на базі Volkswagen Crafter (5 шт.), стільки ж прибуло автобусів на базі Renault Master.

Першість у підсегменті нових машин для пасажирських перевезень отримав Богдан/Ataman A-092 з підсумком 26 перших реєстрацій. Другий у цьому заліку ЗАЗ А08 з підсумком 24 проданих машини. Третє місце дісталося автобусам Isuzu Citiport з 20 реєстраціями.

Нагадаємо, що у червні українські перевізники придбали 425 нових та вживаних автобусів. Це на 28,1% менше, ніж у травні, та на 29,6% менше в порівнянні з червнем 2024 року.