З 1 вересня громади зможуть подавати заявки на фінансування проєктів з відновлення за кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Про це повідомляє Міністерство розвитку громад і територій України.

“Цьогоріч держбюджетом передбачено 1 мільярд гривень на такі проєкти. ДФРР відновив свою роботу після трирічної перерви, пов’язаної з повномасштабною війною”, – йдеться у повідомленні.

Про це на брифінгу повідомив заступник Міністра розвитку громад і територій України Олексій Рябикін. “Наш пріоритет — це прифронтові громади, але отримати підтримку зможуть і інші регіони. Ми прагнемо зробити процес відбору проєктів максимально відкритим та прозорим, аби кошти були використані ефективно для відбудови наших громад,” — зазначив Олексій Рябикін.

Які проєкти можуть отримати фінансування?

“Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) — це спеціальний фонд, з якого держава виділяє кошти для розвитку регіонів. Ці гроші йдуть на реалізацію інфраструктурних проєктів, які допомагають громадам та регіонам у відбудові,” – йдеться у повідомленні.

Реалізація проєктів відбуватиметься в рамках перехідної моделі управління публічними інвестиціями. Громади, що не перебувають на територіях активних бойових дій, можуть подавати заявки з 1 по 10 вересня через цифрову платформу DREAM. Це єдиний банк проєктів і програм на державному, регіональному та місцевому рівнях, і дозволяє відстежувати статуси впровадження.

Вартість поданих проєктів не має перевищувати 50 млн грн, і вони мають бути реалізовані до кінця 2025 року. Кошти, які виділятимуться громадам Державним фондом регіонального розвитку, передаватимуться як субвенція. Якщо громада не встигне використати цю субвенцію протягом року, то вона може бути повернена до державного бюджету, уточнюють у міністерстві.

Які умови для отримання фінансування?

“Наразі у системі уже зареєстровано кілька тисяч проєктів громад, які потенційно підпадають під вказану субвенцію. Після 10 вересня, коли завершиться процес подачі нових заявок, розпочнеться процес відбору проєктів для фінансування. Він є прозорим і підзвітним, до нього активно долучаються громади та регіони,” – йдеться у повідомленні.

“Мінрозвитку вже продемонструвало цей підхід у відборі проєктів в рамках програми відновлення України, де було розподілено 100 млн євро. Ми залучили всі громади, всі обласні державні адміністрації, а також експертів, громадськість та різні міністерства, щоб забезпечити повну прозорість і відкритість відбору,” — наголошує Рябикін.

Щоб отримати фінансування проєкту, громадам потрібно виконати чотири основні умови при підготовці заявки. Проєкт має відповідати загальній стратегії розвитку регіонів, а об’єкт, який планується до відбудови, повинен належати державі чи громаді. Проєктна документація має відповідати вимогам. Також важливо, аби місцевим бюджетом можна було покрити принаймні 10% вартості проєкту.

“Відповідно до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки, із наступного року у ДФРР закладено 90 млрд грн на три роки: по 30 млрд грн на рік. Відтак, доцільне, прозоре і підзвітне використання коштів ДФРР цьогоріч є своєрідним пілотним процесом і підготовкою до активної роботи з публічними інвестиціями уже за кілька місяців,” – повідомляє міністерство.

Нагадаємо: За два роки експериментального проєкту з комплексного відновлення населених пунктів відбудували лише 58 об’єктів — це лише 8% запланованих, повідомляє Transparency International Ukraine. Для більшості об’єктів (64%) роботи розпочалися або набрали темпу лише наприкінці минулого року, зазначає громадська організація.

Для прискорення процесу відновлення багатоквартирних будинків та гуртожитків уряд вже ухвалив рішення, яке дозволяє виконувати дозвільні та підготовчі процедури паралельно. Раніше повідомлялося, що окремі напрямки відновлення багатоквартирних будинків на Харківщині наразі не фінансуються. Фінансування призупинено, адже це окрема графа видатків, як слід узгодити з міністерствами.

Раніше повідомлялося, що Полтавська область стала десятим регіоном, в якому місцева влада запровадила часткову компенсацію в рамках державної програми “єОселя”. Місцеві програми компенсації також діють на Сумщині, Харківщині, Закарпатті, Одещині, Львівщині, Буковині, Миколаївщині, у містах Кривий Ріг та Тернопіль.

Також повідомлялося, що частка іпотечних кредитів поза державною програмою “єОселя” виросла до 4,5% (на 2%) з початку року. Також повідомлялося, що відбудова та модернізація України коштуватиме 1 трлн доларів на період у 14 років.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало попередні ринкові консультації щодо арештованих активів корпорації “Юнігран”. Про це повідомляє пресслужба АРМА.

Які активи підлягають управлінню?

Ідеться про активи таких підприємств: ТОВ “Юні Сервіс”; ТОВ “Коростенська видобувна компанія”; ТОВ “Малинська видобувна компанія”; ТОВ “Юні Люкс”; ТОВ “Юні Стоун Плент”. Як зазначає АРМА, ці компанії володіють в Україні низкою гранітних кар’єрів, а також промисловими спорудами.

Яка інвестиційна привабливість корпорації?

Підприємства мають замкнутий цикл виробництва – від видобутку граніту до виготовлення готової продукції. Інвестиційної привабливості корпорації “Юнігран” додає наявність чинного спецдозволу на видобуток граніту.

АРМА запрошує зацікавлених суб’єктів ринку надати комерційні пропозиції щодо управління майном корпорації “Юнігран”. За підсумками ринкових консультацій буде сформовано чіткі критерії та кваліфікаційні вимоги до потенційних управителів.

Після успішного завершення ринкових консультацій АРМА оголосить відкриті торги з відбору управителя активами корпорації “Юнігран”.

Нагадаємо: Український бізнесмен разом зі спільниками допоміг громадянину Росії незаконно вивести з-під санкцій РНБО стратегічно важливі для економіки держави підприємства, вартість яких складає близько 1 млрд грн.

Як повідомила поліція, попри санкції та арешт майна, кар’єри в Київській та Житомирській областях продовжували видобувати корисні копалини. Заводи їх переробляли, а прибутки надходили за кордон, зокрема і до Російської Федерації.

За даними ЕП, йдеться про компанію “Юнігран”. І у справі фігурують український бізнесмен Сергій Шапран та росіянин Ігор Наумець.

Кількість вагонів із зерном, що прямують до портів Великої Одеси, значно зросла. Протягом минулого тижня показник добового вивантаження вагонів із зерном в портах збільшився на 77 вагонів і становив 125 одиниць за добу, згідно з повідомленням ЦТС.

Які зміни в кількості вагонів із зерном?

За словами заступника директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” Валерія Ткачова, кількість вагонів із зерном, що рухаються в напрямку одеських портів, зросла на 638 одиниць за добу. Нині цей показник складає 5992 одиниці. Середньодобовий показник вивантаження зерна також збільшився на 18 вагонів, до 1245 вагонів за добу.

Що відбувається з вагонами до портів Дунаю?

Водночас, кількість вагонів із зерном, що рухаються до портів Дунаю, за тиждень зменшилася на 97 одиниць, до 77 одиниць. Середньодобовий показник вивантаження зерна зріс на 5 одиниць і становить 61 вагон за добу.

Нагадаємо, що у січні – липні 2025 року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні знизився на 18,5% порівняно з аналогічним періодом торік. Раніше повідомлялося, що експорт агропродовольчої продукції з України у січні-червні 2025 року склав 11,3 млрд дол. США, що на 9% менше минулорічних показників за відповідний період. Станом на 30 липня Україна з початку 2025/26 МР експортувала 1,297 млн тонн зернових і зернобобових культур, тоді як 31 липня минулого року загальний показник відвантажень становив 3,44 млн тонн. У новому сезоні було експортовано перший мільйон тонн пшениці, з яких 333 тис. тонн – у серпні.

В результаті нападу українських безпілотників потужність єдиного діючого енергоблоку на Курській атомній електростанції (АЕС) була знижена на 50%. Про це повідомляє The Moscow Times.

Що сталося на Курській АЕС?

«При падінні апарат здетонував, в результаті чого був пошкоджений трансформатор власних потреб. Локальне займання загасили пожежні підрозділи. Внаслідок цього блок N3 був розвантажений на 50%», – зазначив представник Росенергоатому.

Курську АЕС, одну з найбільших на заході Росії, позиціонують як важливий вузол Єдиної енергетичної системи країни, що забезпечує електропостачання більше ніж 90% промислових підприємств Курської області. 3-й енергоблок, запущений в жовтні 1983 року, оснащений реактором «чорнобильського типу» РБМК-1000, його потужність складає 1000 МВт.

Які наслідки для ринку нафти?

Нагадаємо, ціни на нафту піднялися після того, як Україна посилила атаки на російські енергетичні об’єкти, що викликало занепокоєння можливим скороченням поставок російської нафти. Ф’ючерси на Brent піднялися на 3 центи, або 0,04%, до $67,76 за барель. Ф’ючерси на американську WTI додали 7 центів, або 0,11%, до $63,73.

Атаки українських безпілотників, які поновилися в серпні, зачепили щонайменше сім великих російських нафтопереробних заводів (НПЗ) і можуть завдати непоправного удару по нафтопереробній галузі країни.