Всеукраїнська Аграрна Рада звернулася до прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера з проханням терміново розв’язати проблему імпорту мінеральних азотних добрив. Про це говориться у повідомленні ВАР.

Чому виник дефіцит мінеральних добрив?

Ситуація на ринку мінеральних добрив лише погіршується через їхній дефіцит, який уже найближчим часом може призвести до різкого зниження врожайності, – попереджає рада. “Ключовим чинником цього є заборона ввезення в Україну через морські порти не лише аміачної селітри марки А, що дійсно є вибухонебезпечною речовиною, а й інших азотних добрив, які є повністю вибухобезпечними”, – говориться у листі.

Зараз аграрії вносять добрива, і без цього неможливо забезпечити майбутній врожай. Якщо терміново не вирішити згадану проблему, у наступному році країна зіткнеться зі скороченням врожайності ключових культур на 30% і, як наслідок, – з продовольчою кризою», попереджає ВАР.

Які добрива потребують розблокування?

Аграрії закликають негайно повернутися до розгляду цього питання і забезпечити розблокування імпорту через морські порти України хоча б таких основних мінеральних добрив: КАС, сульфат амонію, карбамід, хлористий калій, суперфосфат, NPK 10-26-26, 8-20-30, 18-18-18, 20-20-20.

Читайте також: Вибуховий вантаж. Чому порти перестали перевалювати добрива і до чого тут Фірташ

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ) звернулася до органів влади з проханням переглянути умови заборони на перевалку аміачних та інших вантажів в українських портах. АМЕУ вважає, що українські термінали на Дунаї могли б повністю вирішити безпековий фактор перевалки аміачної селітри через свою віддаленість від житлових кварталів і населених пунктів. Вивантажувати добрива пропонують в денний час і відразу вивозити за межі терміналів.

Компанії-імпортери були змушені переспрямувати судна з селітрою та аміаком, які йшли до українських портів, на Джурджулешти (Молдова) та Галац (Румунія).

Раніше Служба безпеки України повідомила, що викрила в Одеській області двох російських агентів, які готували ракетний удар по сховищу селітри в одному з морських портів. Міністерство розвитку громад та територій України запропонувало спільно з іншими відомствами та бізнесом розробити комплексне рішення для можливості обробки в портах комплексних добрив.

Раніше повідомлялося, що у першому півріччі Україна наростила імпорт добрив на 25%. Усього було імпортовано 1 млн 563 тис тонн добрив. За той самий період минулого року імпорт склав 1 млн 249 тис тонн.

Активи російської групи “Волга-Днепр” найближчим часом можуть перейти під контроль держави. Про це повідомляє російське видання “Коммерсант”.

“Є що забирати батьківщині. Якщо батьківщина каже, що компанія має піти на службу батьківщині, то ну все: націоналізація, конфіскація, справедлива угода, будь-яка форма”, – цитує видання засновника і екс-власника компанії Олексія Ісайкіна.

Ісайкін зазначив, що група “становить інтерес для тих, хто потребує послуг її профілю”. Зокрема, за його словами, затребуваність можливостей перевізника для держави було підтверджено партнерством з урядом Москви.

Коли вирішиться питання про передачу активів?

За словами джерел “Коммерсанта” в компанії, співробітників “Волги-Днепра” повідомили, що питання про передачу всіх активів групи, включно з техцентрами, новим власникам вирішиться в найближчі місяці.

Близький до керівництва компанії співрозмовник зазначив, що таку ймовірність обговорюють із зими, після того, як в офісі авіакомпанії відбулися обшуки, а колишнього співвласника, бізнес-партнера Ісайкіна Сергія Шкляника викликали “на бесіду” до слідчого комітету.

Що чекає на компанію далі?

Інше джерело повідомило, що Ісайкін очікує позову Генпрокуратури і примусового звернення його активів у дохід держави, але все ще розраховує на комерційну угоду.

У авіакомпанії “Волга-Дніпро” сертифікати льотної придатності зберігають три літаки Ан-124-100 (“Руслани”) і п’ять Іл-76. У “Антрана”, що входить до групи, в сертифікаті експлуатанта два Ан-12. У AirBridgeCargo, що належить групі, на кінець 2024 року, за даними звітності, на зберіганні було 14 Boeing, зазначає видання.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що генеральний прокурор Канади розпочав процедуру конфіскації літака АН-124 “Руслан”, що належить російській авіакомпанії “Волга-Днепр”. Вантажний літак перебуває у аеропорту Торонто-Пірсон. Він не має змоги залишити його після того, як Канада закрила свій повітряний простір для російських літаків через повномасштабне російське вторгнення в Україну. Раніше повідомлялося, що в українському АТ “Антонов” очікують, що передача російського вантажного літака почнеться у 2025 році.

Станом на 25 серпня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 7 копійок, в той час як євро зменшився на 7 копійок. Про це йдеться в даних minfin.com.ua.

Офіційний курс долара встановили на рівні 41,28 грн, а євро – 47,91 грн (на 22 серпня долар – 41,21 грн, євро – 47,98 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 11:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,36 – 41,43 грн. Євро – 48,25 та 48,45 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими:

• Долар США – 41,05 – 41,52 грн (курс на 22 серпня – 41,00 – 41,55 грн);
• Євро – 47,95 – 48,50 грн (курс на 22 серпня – 47,75 – 48,37 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі:

• Приватбанк – 40,95 – 41,55 грн;
• Ощадбанк – 41,15 – 41,70 грн;
• Укрсиббанк – 41,00 – 41,55 грн;
• ПУМБ – 41,10 – 41,70 грн;
• Райффайзен – 41,22 – 41,52 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні:

• Приватбанк – 47,35 – 48,35 грн;
• Ощадбанк – 47,75 – 48,55 грн;
• Укрсиббанк – 47,50 – 48,50 грн;
• ПУМБ – 47,80 – 48,50 грн;
• Райффайзен – 47,80 – 48,70 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою у Приватбанку становить 41,66 грн за долар, а у monobank – 41,65 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

До Дня незалежності України понад 962 тис. українців з числа ветеранів війни та тих, хто має особливі заслуги перед Батьківщиною, отримають разову грошову виплату. Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності. Загальна сума виплат складає понад 1,1 млрд грн, інформує міністерство.

Коли була запроваджена виплата?

“Виплата до Дня незалежності була запроваджена у 2023 році, коли Кабінет Міністрів України ухвалив розроблену Мінсоцполітики постанову “Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань”, – нагадує пресслужба відомства.

Які суми отримають ветерани?

Відповідно до чинного законодавства, майже мільйон українців отримають ці виплати у розмірах від 450 грн до 3 100 грн. Перші виплати вже направлено на рахунки отримувачів, говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що український бюджет потребуватиме 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для фінансування боргів. Верховна Рада ухвалила зміни до державного бюджету. Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн (з яких 33,6 млрд грн – це скорочення обслуговування державного боргу), а також переспрямування зарахування частини податку на прибуток банків з бюджету міста Києва до загального фонду державного бюджету (8 млрд грн).

Індія висловлює занепокоєння щодо запланованої Китаєм гігантської дамби в Тибеті, яка може призвести до скорочення потоку води в головній річці на 85% у сухий сезон. Це спонукало Делі прискорити власні проєкти дамб для пом’якшення наслідків, повідомляє агентство Reuters.

Які наслідки для регіону?

Ще з початку 2000-х років Індія розглядала проєкти контролю стоку з льодовика Ангсі в Тибеті, від якого залежать понад 100 мільйонів людей у Китаї, Індії та Бангладеш. Однак плани постійно гальмувалися через протести жителів прикордонного штату Аруначал-Прадеш, які боялися затоплення сіл і руйнування звичного життя.

У грудні Китай оголосив про намір збудувати найбільшу у світі гідроелектростанцію у прикордонному районі, де річка Ярлунг Цангпо (у Китаї) переходить в Індію, де її називають Сянг і Брахмапутра. Це викликало побоювання, що стратегічний суперник Індії може використати річку як геополітичну зброю.

Які кроки вживає Індія?

У травні найбільша гідроенергетична компанія Індії під охороною поліції доставила обладнання для досліджень на місце майбутньої Верхньої Сянгської багатофункціональної дамби – найбільшої в історії країни. Старші чиновники також проводили наради щодо прискорення будівництва, зокрема на чолі з прем’єром Нарендрою Моді в липні.

В аналізі індійського уряду зазначається, що китайська дамба дозволить Пекіну відводити до 40 мільярдів кубометрів води щорічно – понад третину річного стоку на ключовій прикордонній ділянці. Найбільший удар припаде на сухий сезон, коли ґрунти Індії стають посушливими.

Верхня Сянгська дамба зможе пом’якшити цей ефект завдяки сховищу на 14 мільярдів кубометрів, що дозволить Індії підтримувати подачу води в сухий сезон. За підрахунками, у місті Гувахаті, залежному від аграрного виробництва і промисловості, водопостачання скоротиться на 11% замість 25%, якщо дамбу не побудувати.

Проєкт також може захистити від можливих спроб Китаю скинути надлишкові обсяги води, які могли б спричинити катастрофічні паводки. Згідно з документом, у разі аварійного скидання китайської дамби індійське сховище здатне поглинути весь обсяг води, якщо воно заповнене менш як на 50%. Індія розглядає пропозицію тримати резервуар порожнім на 30% для безпеки.

У МЗС Китаю заявили, що гідропроєкти проходять “ретельні наукові дослідження” і “не завдадуть шкоди водним ресурсам або екології країн нижче за течією”. Водночас Індія офіційно висловила стурбованість. Міністр закордонних справ Субраманьям Джайшанкар порушив це питання під час зустрічі з колегою з КНР 18 серпня.

Нагадаємо, що Китай у липні 2025 року розпочав будівництво найбільшої гідроелектростанції у світі на Тибетському плато. Вартість проекту перевищить 170 мільярдів доларів.